Ухвала

від 05.09.2017 по справі 804/5390/16

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

01029, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 5

УХВАЛА

05 вересня 2017 року К/800/29578/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Борисенко І.В.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків ДФС

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.12.2016

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.06.2017

у справі № 804/5390/16

за позовом Приватного акціонерного товариства Дніпропетровський тепловозоремонтний завод

до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

До Вищого адміністративного суду України 28.08.2017 засобами поштового зв'язку надійшла касаційна скарга Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків ДФС на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.12.2016 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.06.2017 у справі № 804/5390/16.

У касаційній скарзі відповідачем ставиться питання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.

Вказана касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Відповідно до ч. 5 ст. 213 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги додаються документ про сплату судового збору, а також копії касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копії оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Як вбачається з наявних матеріалів, до касаційної скарги додані докази сплати судового збору (платіжне доручення № 285854 від 17.07.2017) про сплату судового збору в розмірі 611 898,53 грн.

Згідно зі ст. 4 Закону України Про судовий збір за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду, ставка судового збору встановлена у розмірі 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем подано позов про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС: № 0000114003 від 10.03.2016, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем надходження від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах на загальну суму 3996,59 грн., з них за основним платежем - 3197,27 грн., та за штрафними санкціями - 799,32 грн.; № 0000124003 від 10.03.2016, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 10927335,50 грн., з них за основним платежем - 7446201,00 грн., та за штрафними санкціями - 3481134,50 грн.; № 0000804002 від 30.05.2016, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 10924811,00 грн.; № 0000104003 від 10.03.2016, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 23065555,00 грн., з них за основним платежем - 16489859,00 грн., та за штрафними санкціями - 6575696,00 грн.

Однак, як встановлено з наявних матеріалів, заявником судовий збір сплачений не у повному розмірі - не доплачено 196 692,03 грн., виходячи з розрахунку: 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, тобто, 120% х (44 921 698,09 грн. х 1,5%) = 808 590,56 грн.

Отже, відповідачем не сплачено судовий збір у встановленому законом розмірі.

При цьому, суд звертає увагу скаржника на те, що судовий збір за подання касаційної скарги на рішення суду визначається нормами Закону України Про судовий збір та обчислюється у відсотковому відношенні саме від ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Крім того, з наявних матеріалів встановлено, що скаржник, порушуючи питання про поновлення пропущеного процесуального строку на подання касаційної скарги, зазначає, що ним 07.07.2017 було направлено до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу від 07.07.2017; ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12.07.2017 касаційну скаргу було залишено без руху з підстав ненадання документу про сплату судового збору та копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції; платіжне доручення № 285854 від 17.07.2017 про сплату судового збору в розмірі 611 898,53 грн. було надіслано до суду 28.07.2017; однак, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14.08.2017 касаційну скаргу повернуто скаржнику (з підстав ненадання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції та сплати судового збору у меншому розмірі, ніж визначено законодавством України), а, відтак, подаючи касаційну скаргу повторно, скаржник зазначає, що строк на касаційне оскарження ним було пропущено з незалежних від нього обставин, а саме, у зв'язку з відсутністю оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції на дату направлення касаційної скарги від 07.07.2017 та у зв'язку з некоректним обчисленням суми судового збору позивачем.

Проте, наведені причини пропуску процесуального строку касаційного оскарження ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.06.2017 не можуть бути визнані судом поважними, оскільки будь-яких доказів на підтвердження вказаних у клопотанні обставин (щодо несвоєчасного отримання оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції саме при зверненні з касаційною скаргою від 28.08.2017) відповідачем суду не надано, а наданий скаржником супровідний лист суду апеляційної інстанції від 30.06.2017 свідчить про отримання копії судового рішення 11.07.2017, тобто, до прийняття Вищим адміністративним судом України ухвали від 12.07.2017 про залишення касаційної скарги без руху та ухвали від 14.08.2017 про повернення касаційної скарги скаржнику.

Також скаржник, обґрунтовуючи причини пропуску строку на касаційне оскарження, просить врахувати значний розмір сплаченого судового збору та складну і тривалу процедуру погодження і сплати судового збору, оскільки сплата судового збору здійснюється безпосередньо Офісом великих платників податків ДФС, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, 11-Г, шляхом відправлення платіжних доручень, що підтверджують сплату судового збору за запитами Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків ДФС.

Однак, суд не приймає до уваги посилання скаржника (в якості поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження) на складність і тривалість процедури погодження і сплати судового збору, оскільки жодних доказів на підтвердження вказаних обставин скаржником суду не надано.

Відповідно до ч. 4 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених статтею 212 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Таким чином, скаржнику слід навести суду касаційної інстанції поважні причини та надати належні докази, якими б підтверджувалась поважність підстав пропуску строку касаційного оскарження ухвали суду апеляційної інстанції.

Виходячи з наведеного, суддя-доповідач вважає, що касаційну скаргу слід залишити без руху, а скаржнику надати строк для усунення згаданих вище недоліків.

Відповідно до ч. 2 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду.

У зв'язку з цим, скаржнику слід усунути вищезазначені недоліки у визначений судом касаційної інстанції строк.

Керуючись ст.ст. 108, 210 - 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків ДФС залишити без руху.

2. Встановити скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги - протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху шляхом надання суду документу про доплату судового збору у вказаному розмірі, а також заяви із зазначенням поважних причин (із долученням відповідних доказів), якими б підтверджувалась поважність підстав пропуску строку касаційного оскарження ухвали суду апеляційної інстанції.

3. Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 - 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя (підпис)

Вищого адміністративного

суду України І.В. Борисенко