Ухвала

від 26.06.2018 по справі 804/5390/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

26 червня 2018 року

Київ

справа №804/5390/16

адміністративне провадження №К/9901/51977/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів - Олендера І.Я., Шипуліної Т.М.,

перевіривши касаційну скаргу Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.12.2016 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.06.2017 у справі №804/5390/16 за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства Дніпропетровський тепловозоремонтний завод до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

Приватне акціонерне товариство Дніпропетровський тепловозоремонтний завод звернулося до адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.12.2016, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.06.2017, позовні вимоги - задоволено частково.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій Дніпропетровське управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби 25.05.2018 звернулося з касаційною скаргою до Верховного Суду. Також, відповідачем у касаційній скарзі порушено питання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень.

Ухвалою Верховного Суду від 11.06.2018 касаційну скаргу залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки наведені відповідачем у заяві про поновлення строку на касаційне оскарження підстави визнані судом неповажними, та встановлено заявнику строк на усунення вказаних недоліків терміном у десять днів з дня отримання копії даної ухвали, протягом якого особа має право надати суду обґрунтовану заяву із зазначенням інших підстав, які з об'єктивних причин унеможливили реалізацію права на повторне звернення до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою в найкоротші строки.

На виконання вимог ухвали Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху відповідачем, в межах відведеного судом строку, на адресу суду направлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень із зазначення аналогічних підстав, вказаних відповідачем у заяві про поновлення пропущеного строку при зверненні 25.05.2018 до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою.

Доводи відповідача про поважність підстав пропуску строку касаційного оскарження зводяться до того, що вперше Дніпропетровське управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби подало касаційну скаргу у справі №804/5390/16 суду касаційної інстанції в межах встановленого частиною другою статті 212 КАС України строку на касаційне оскарження.

Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України Цвіркуна Ю.І. від 14.08.2017 касаційну скаргу було повернуто заявнику на підставі пункту 1 частини третьої статті 108 КАС України в редакції, чинній на момент звернення з касаційною скаргою, у зав'язку з частковим виконанням останнім вимог ухвали судді Вищого адміністративного суду України від 12.07.2017 про залишення касаційної скарги без руху (ненадання копії рішення суду апеляційної інстанції, що оскаржується та надання документа про сплату судового збору у розмірі меншому ніж визначено законом).

Дніпропетровське управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби вдруге 28.08.2017, тобто з попуском встановленого частиною другою статті 212 КАС України строку на касаційне оскарження, подало касаційну скаргу у справі №804/5390/16 до суду касаційної інстанції.

Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України Борисенко І.В. від 05.09.2017 касаційну скаргу було залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 212 та 213 КАС України в редакції, чинній на момент звернення з касаційною скаргою та встановлено заявнику строк на усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання документа про доплату судового збору у розмірі визначеному законом, а також заяви із зазначенням поважних причин (із долученням відповідних доказів), якими б підтверджувалась поважність підстав пропуску строку касаційного оскарження рішення суду апеляційної інстанції (К/800/29578/17).

Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України Борисенко І.В. від 14.12.2017 відповідачу було відмовлено у задоволенні клопотання про продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги, а касаційну скаргу повернуто заявнику на підставі пункту 1 частини третьої статті 108 КАС України в редакції, чинній на момент звернення з касаційною скаргою, у зав'язку з невиконанням останнім вимог ухвали судді Вищого адміністративного суду України від 05.09.2017 про залишення касаційної скарги без руху.

Дніпропетровське управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби втретє 25.05.2018, тобто після значного спливу часу з моменту повернення вдруге поданої касаційної скарги, подало касаційну скаргу у справі №804/5390/16 до суду касаційної інстанції.

В обґрунтування поважності причин пропуску строку при поданні касаційної скарги відповідач зазначає, що критична ситуація із фінансуванням на сплату судового збору, арешт рахунків та зупинення проведення платежів за платіжними дорученнями відповідача до здійснення безспірного списання коштів за виконавчими провадженнями, де Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби є боржником, унеможливили своєчасну сплату судового збору у розмірі та порядку визначеному законом та з об'єктивних причин перешкоджали праву на повторне звернення до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою у даній справі.

Одночасно, суб'єкт владних повноважень зазначає, що своєчасне подання касаційної скарги при первинному зверненні до суду, підтвердження своїми фактичними діями власний намір оскаржити судові рішення своєчасно та приведення касаційної скарги у відповідність до вимог КАС України (надання документів про сплату судового збору у розмірі визначеному законом) є підставою для поновлення пропущеного строку та відкриття касаційного провадження. Порушення порядку здійснення процесуальної дії касаційного оскарження не повинно впливати на доступ до правосуддя.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Аналіз положень статей 5, 13, 328, 329 КАС України (в редакції від 03.10.2017) дозволяє дійти висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений вказаним кодексом строк.

Згідно з частиною першою статті 45 КАС України (в редакції від 03.10.2017) учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту 6 частини п'ятої статті 44 КАС України (в редакції від 03.10.2017) учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі Перетяка та Шереметьєв проти України від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі Мельник проти України від 28.03.2006, заява №23436/03).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.

Тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.

Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання

Отже, особи, які беруть участь у справі, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк. КАС України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.

При вирішенні питання про поновлення строку касаційного оскарження суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв'язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого КАС України строку касаційного оскарження до дати звернення з касаційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої касаційної скарги/відмови у відкритті касаційного провадження за вперше поданою касаційною скаргою до дати повторного звернення з касаційною скаргою і так далі.

Враховуючи те, що встановлений строк касаційного оскарження ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.06.2017 закінчився 17.07.2017, а також факт звернення відповідача до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою вперше та вдруге без виконання процесуального обов'язку щодо сплати судового збору в розмірі визначеному законом, для обґрунтування поважності пропуску строку касаційного оскарження податковому органу слід було надати докази регулярного та послідовного вчинення активних дій з метою виконання процесуального обов'язку зі сплати судового збору в повному обсязі, зокрема, докази на підтвердження вчинення відповідних дій з метою отримання коштів для сплати судового збору у період з липня 2017 по грудень 2017 року та з лютого 2018 по травень 2018.

Втім, таких доказів податковим органом суду не надано.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі Креуз проти Польщі право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Як зазначено вище, частиною п'ятою статті 213 КАС України в редакції, чинній на час подання касаційної скарги вперше однією з вимог касаційної скарги визначено надання документу про сплату судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України Про судовий збір від 08.07.2011 №3674-VІ.

Згідно з положеннями Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 №3674-VI органам фіскальної служби не надано пільг щодо сплати судового збору.

Органи доходів і зборів є державними органами, які утримуються за рахунок Державного бюджету України, та мають право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 Інші поточні платежі , розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Таким чином, особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту касаційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.

Також, суд зазначає, що податковим органом не наведено жодних обґрунтованих доводів та не надано належних і допустимих доказів на підтвердження наявності у останнього об'єктивних перешкод, які унеможливили реалізацію права на повторне звернення (після постановлення 14.12.2017 суддею Вищого адміністративного суду України ухвали про повернення касаційної скарги) до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою в найкоротші строки.

Враховуючи зазначене, суд не вбачає підстав для визнання, викладених відповідачем у заяві про поновлення строку касаційного оскарження, причин пропуску такого строку поважними.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними

Враховуючи викладене, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.

Керуючись статтею 333 КАС України, -

у х в а л и в:

Відмовити Дніпропетровському управлінню Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби у поновленні строку на касаційне оскарження постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.12.2016 та ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.06.2017 у справі №804/5390/16.

Відмовити Дніпропетровському управлінню Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.12.2016 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.06.2017 у справі №804/5390/16 за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства Дніпропетровський тепловозоремонтний завод до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.В. Хохуляк

І.Я. Олендер

Т.М. Шипуліна

Судді Верховного Суду