Постанова

від 07.09.2017 по справі 818/899/17

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 вересня 2017 р. Справа № 818/899/17

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кунець О.М.,

суддів - Савицької Н.В., Соколова В.М.,

авицькоїСза участю секретаря судового засідання - Токар Ю.В.,

прокурора - Вортоломея М.Ф.,

представника позивача - Єрьоменко В.О.,

представника відповідача - Пономаренка А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу № 818/899/17

за позовом Сумської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті

до Приватного підприємства "Агробудпрогрес"

про стягнення плати за проїзд,-

В С Т А Н О В И В:

До суду звернулась Сумська місцева прокуратура в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - позивач, Укртрансбезпека) до Приватного підприємства "Агробудпрогрес" (далі - відповідач, ПП "Агробудпрогрес") про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні у сумі 3277,85 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Сумській області 07.04.2017 здійснено габаритно-ваговий контроль автопоїзду: автомобіль (тягач) марки КАМАЗ 5410, реєстраційний номер НОМЕР_1, причіп марки МАЗ 9397, реєстраційний номер НОМЕР_2, які належать ПП Агробудпрогрес .

За результатами вказаного контролю 07.04.2017 складено акти № 0004812 та №0002149 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, яким зафіксоване порушення вимог ст. 48 Закону України Про автомобільний транспорт , а саме: надання послуг із перевезення вантажу із перевищенням габаритних обмежень та із перевищенням навантажень на здвоєну вісь без оформлення дозволу, який дає право на рух автодорогами України.

У зв'язку з цим, відповідачу була нарахована плата за проїзд великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, та за перевищення нормативних параметрів сплаті підлягає 3277,85 грн., але на даний час ПП Агробудпрогрес дані кошти добровільно не сплатило, а тому Сумська місцева прокуратура звернулась до суду з відповідним позовом в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті.

06.09.2017 відповідач подав до суду письмове заперечення, у якому частково визнав позовні вимоги (а.с.61).

Зокрема, відповідач зазначає, що підприємство погоджується із встановленим фактом щодо перевезення вантажу з перевищенням габариту по ширині (3-х метрів) при нормативно-допустимій 2 м. 60 см.

Разом з тим Підприємство Агробудпрогрес не погоджується з нарахуванням плати в зв'язку із перевезенням вантажу начебто з перевищенням габариту по масі та навантаження на вісь. Так, відповідач просив суд врахувати, що загальна маса вантажу (сім плит перекриття по 2,250 кг кожна) складає 15750 кг, при допустимій вантажопідйомності всього причепу 21 тона, що разом із вагою тягача та причепа значно менше допустимої маси перевезення (40 тон).

Крім цього, відповідач просив суд врахувати, що можливо виміри здійснювались на нерівній поверхні, що також могло вплинути на показники. Так, навантаження при знаходженні автомобіля на рівній площині балансується на обидві вісі у приблизно рівній величині. Так само влаштована підвіска пари вісей причепу. Але на нахиленій площині виникає дисбаланс навантаження на вісі в парі - при русі вгору збільшується частка навантаження, що припадає на задню вісь у кожній парі здвоєних вісей. Із даних вимірювання навантаження на кожну з здвоєних вісей як автомобіля так і причепа видно, що баланс навантаження, в кожній парі вісей не є приблизно рівним та не відповідає балансу навантаження на вісь відповідно до технічних характеристик автомобіля, що свідчить про наявність ухилу дорожнього полотна при здійсненні вимірювання в суттєво більшому розмірі ніж передбачено вимогами до пунктів вагового контролю. Крім того позивач звертає увагу суду на те, що в Довідці про результати здійснення габаритно-вагового контролю наведені наступні результати вимірювання навантаження по осях автомобіля: 3,95 т; 5,0 т; 4,7 т; 10,5 т; 8,75 т, що дійсно в сумі становить наведену в довідці повну масу - 32,5 т. В той час, як в Акті про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів наведено значення навантаження 18,9 т. - але таке значення не відповідає довідці про вимірювання, оскільки при вимірюванні навантаження у 18,9 т не виявлялось щодо жодної із вісей транспортного засобу. Навіть при сумуванні виявленого навантаження на дві осі причепа (10,15 + 8,75), зазначення 18,9 не відповідає сумі навантаження на дві осі причепа.

Таким чином розбіжності та дисбаланс у виявлених навантаженнях свідчать, що вимірювання здійснювалось без дотримання вимог щодо відсутності ухилу на майданчику де здійснювалось вимірювання.

На переконання відповідача, дані вимірювання очевидно свідчать про наявність ухилу дорожнього полотна майданчику, на якому проводилось вимірювання, що призвело до хибних результатів, оскільки при рівномірному розподілу плит по довжині причепу результат вимірювання показав що фактично вся вага вантажу зосереджена на задніх вісях, що є неможливим при рівному розташуванні автомобіля та причепу.

Крім цього, відповідач звертає увагу суду на відсутність будь-якої вини перевізника в перевищенні навантаження на вісь. З а г а л ь н а в а г а в а н т а ж у очевидно та суттєво менша ніж допускається правилами, вантаж був максимально рівномірно розташований вздовж всього причепу. Отже за таких умов відповідач не знав і не міг знати про можливість такого дисбалансу у вимірюванні, що свідчить про відсутність будь-якої форми вини в діях відповідача та виключає підстави для притягнення до відповідальності.

У судовому засіданні прокурор та представник позивача адміністративний позов підтримали, просили задовольнити вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача частково визнав позовні вимоги з підстав, викладених у письмовому запереченні.

Суд, заслухавши пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали справи, дослідивши докази у їх сукупності задовольняє адміністративний позов з наступних підстав.

Судом встановлено, що посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Сумській області 07.04.2017 здійснено габаритно-ваговий контроль автопоїзду: автомобіль (тягач) марки КАМАЗ 5410, реєстраційний номер НОМЕР_1, причіп марки МАЗ 9397, реєстраційний номер НОМЕР_2, які належать ПП Агробудпрогрес за результатами якого складено довідку від 07.04.2014 (а.с.10), у якій зафіксовано показники, які не відповідали гранично допустимим у бік збільшення..

У зв'язку з цим, 07.04.2017 складено акти №0004812 (зворотній бік а.с.9) та №0002149 (а.с.9) про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, яким зафіксоване порушення вимог ст. 48 Закону України Про автомобільний транспорт , а саме: надання послуг із перевезення вантажу (плити 3x6), маршрут: с. М.Ворожба, Лебединського району, Сумської області - с. Біловоди, Роменського району Сумські' області) із перевищенням габаритних обмежень (нормативно допустима ширина - 2,6 м, фактично - 3 м.) та із перевищенням навантажень на здвоєну вісь (нормативно допустима - 16 т) фактична 18,9 т, без оформлення дозволу, який дає право на рух автодорогами України.

Законом України Про дорожній рух (ч. 2 ст. 29) передбачено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів.

Відповідно до положень ст. 6 Закону України Про автомобільний транспорт , центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм та стандартів на автомобільному транспорті; габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування.

Відповідно до п. 4 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567, державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Відповідно до п.З Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою КМУ від 27.06.2007 № 879 Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування (далі - Порядок №879), габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Відповідно до п.п. 4 п. 2 Порядку № 879, габаритно-ваговий контроль - це контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Відповідно до п. 2 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 № 30, транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великогабаритним, якщо його габарити перевищують хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306.

Відповідно до п.22.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів здійснюється за спеціальними правилами у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), -11т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь -11т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Відповідно до п. 30 Порядку №879 осі вважаються здвоєними або строєними, якщо відстань між зближеними (суміжними) осями не перевищує 2,5 метра.

Згідно акту від 07.04.2017 № 0002149 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів відстань між 4 та 5 осями становить 1,5 м, тому зазначені осі є здвоєними.

Статтею 33 Закону України Про автомобільні дороги передбачено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 3 ст.48 Закону України Про автомобільний транспорт , у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом (окрім зазначених у ч.2 даної статті) є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

Відповідно до п.16 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.1994 №198, перевезення небезпечних, великогабаритних і великовагових вантажів автомобільним транспортом по дорожніх об'єктах допускається за окремим дозволом в порядку і за плату, що визначені окремими актами законодавства.

Згідно п.4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 №30, рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортник засобів.

Згідно з п. 28 Порядку № 879, плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.

Відповідно до п.31-1 Порядку №879, якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 відсотків - у подвійному розмірі; на 10-40 відсотків - у потрійному розмірі; більше як на 40 відсотків - у п'ятикратному розмірі. У разі перевищення кількох нормативів вагових або габаритних параметрів плата за проїзд визначається виходячи з параметру з найбільшим перевищенням.

До Актів про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів №0002149 та про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних параметрів №0004812 від 07.04.2017, проведений розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування від 07.04.2017 №14, згідно з яким за перевищення нормативних параметрів нараховано до сплати 113,4 евро (зворотній бік а.с.11).

Пунктом 27 Порядку №879 передбачено, що плата за проїзд справляється в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком на день проведення розрахунку. Станом на 07.04.2017 сума 113,4 євро за офіційним курсом гривні, встановленим НБУ, складає 3277,85 грн.

Пунктом 26 Порядку №879 передбачено, що кошти, стягнені за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, спрямовуються в установленому порядку до Державного бюджету.

Відповідно до п.31-1 Порядку №879, перевізник зобов'язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки, але, всупереч цьому, відповідачем не було сплачено плату за проїзд.

Щодо наданих відповідачем заперечень до позовної заяви суд зазначає наступне.

Згідно наданого до матеріалів справи свідоцтва про повірку засобу вимірювальної техніки №34-00/317, яке чинне до 28.02.2018, вимірювальний засіб вага пересувна автомобільна типу CHEKLODE FREEWEIGH, зав. №008230, виробник "CENTRAL WEIGHING", Англія, відповідає вимогам ГОСТ 29329-92 "Весы для статического взвешивания. Общие технические требования" (а.с.13).

Крім того, Акт №002149 та Акт №0004812 від 07.04.2017 підписані представником ПП "Агробудпрогрес" Набокою І.М., який не зафісував будь-яких порушень при зваженні. На даний час довести факт існування уклону поверні землі при зважуванні встановити неможливо, оскільки передвижний засіб є пересувний. Відповідачем не оскаржено в судовому порядку а ні результати вимірів, а ні дії позивача при здійсненні габаритно-вагового контролю. Перевезення відповідачем семи плит 3х 6 підтверджується товарно-т транспортною накладною (а.с.14), однак будь-яких інших доказів, окрім тих що є в матеріалах справи, на підтвердження фактичної ваги вантажу, відповідачем не надано.

Інші доводи відповідача також не можуть бути підставою для відмови від позову, оскільки відповідач безпідставно утотожнює поняття "з а г а л ь н а в а г а в а н т а ж у" та "навантаження на сдвоені осі" (в даному випадку допустима величина 16 т., а фактично, як зафіксовано в Акті та в довідці про результати габаритно-вагового контролю (а.с.9, 10), - 10,15 та 8,75, що загалом становить 18,9 т.

Таким чином, доводи відповідача, викладені у письмовому запереченні, суд не може взяти до уваги.

Згідно зі ст. 131-1 Конституції України на органи прокуратури покладено функцію представництва інтересів держави у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Обираючи форму захисту представництва, прокурор визначає, в чому полягає порушення або загроза порушення інтересів держави чи громадянина, обґрунтовує необхідність їх захисту. Про це ж йдеться у рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі про представництво інтересів держави в арбітражному судочинстві, яке згідно ст.69 Закону України Про Конституційний Суд України є обов'язковим до виконання.

Згідно вказаного рішення Конституційного Суду України інтереси держави можуть збігатися, так і не збігатися з інтересами державних органів. Поняття інтереси держави є оціночним і у кожному конкретному випадку прокурор самостійно визначає, в чому саме відбулося або має відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. З Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п.7 ч. І ст.3 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до ч. 1 ст. 19 КАС України адміністративні справи вирішуються адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача.

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 60 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАСУ) прокурор, який звертається до адміністративного суду в інтересах держави, в позовній заяві (поданні) самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Пунктом 3 вищевказаної статті передбачено, що прокурор, який звертається до адміністративного суду з метою представництва інтересів громадянина або держави в адміністративному суді (незалежно від форми, в якій здійснюється представництво), повинен обгрунтувати наявність підстав для здійснення такого представництва, передбачених частинами другою або третьою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" (далі - Закону).

Частиною 1 статті 23 Закону передбачено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону вищевказаної статті прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 442 від 10.09.2014 Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади утворено Державну службу України з безпеки на транспорті, шляхом злиття Державної інспекції з безпеки на морському та річковому транспорті та Державної інспекції з безпеки на наземному транспорті.

Постановою Кабінету Міністрів України №103 від 11.02.2015 затверджено положення про Державну службу України з безпеки на транспорті (далі - Положення), відповідно до п.1 якого Державна служба України з безпеки на транспорті (далі - Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури України і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

Відповідно до п. 4 Положення одним з основних завдань Укртрансбезпеки є реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування (далі - автомобільний транспорт), міському електричному, залізничному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті.

Укртрансбезпека здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування, а також нарахування плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю (пп.15, 27 п.5 Положення).

Пунктом 2 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1567 від 08.11.2006 (далі - Порядок №1567) визначено, що усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб'єктів господарювання, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України підлягають державному контролю.

Згідно з п. 3 Порядку органами державного контролю на автомобільному транспорті є Укртрансінспекція та її територіальні органи.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України №1378-р від 16.12.2015 Питання Державної служби з безпеки на транспорті забезпечено можливість Укртрансбезпеці здійснювати функції і повноваження, покладені на Державну інспекцію України з безпеки на наземному транспорті (Укртрансінспецію).

Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо через зазначені територіальні органи ( ч. І п.8 Положення).

На підставі постанови Кабінету Міністрів України №592 від 26.06.2015 Деякі питання забезпечення діяльності Державної служби України з безпеки на транспорті утворено територіальні органи Державної служби з безпеки на транспорті як структурні підрозділи апарату Служби за переліком згідно з додатком 3, зокрема, Управління Укртрансбезпеки у Сумській області.

Отже, Укртрансбезпека здійснює функції з управління автомобільними дорогами загального користування та має право вимагати дотримання законодавчих та нормативних актів з питань дорожнього руху.

З огляду на викладене, Укртрансбезпека під час здійснення своїх повноважень діє як суб'єкт владних повноважень, а також є органом наділеним спеціальною компетенцією, якому надано повноваження щодо реалізації політики держави з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування.

Відповідно до п. 1.1 Положення про Управління Укртрансбезпеки у Сумській області від 28.12.2016 №995, затвердженого Наказом Державної служби України з безпеки на транспорті, Управління Укртрансбезпеки у Сумській області є структурним підрозділом апарату Державної служби України з безпеки на транспорті.

Згідно п. 2.1 Положення про Управління Укртрансбезпеки у Сумській області від 28.12.2016 №995 одним з основних завдань Управління є здійснення відповідно до вимог законодавства України державного нагляду (контролю) за безпекою на автомобільному, міському, електричному, залізничному, річковому транспорті.

Відповідно до ст. 28 Закону України Про центральні органи виконавчої влади міністерства, інші центральні органи виконавчої влади та їх територіальні органи звертаються до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Отже, ураховуючи вимоги п.1 Положення, Закону України Про автомобільний транспорт , Закону України Про центральні органи виконавчої влади та інші нормативно-правові акти про автомобільний транспорт, Укртрансбезпека та її територіальні органи мають правові підстави на стягнення плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автодорогами загального користування, що випливає з покладених на неї завдань щодо державного контролю за додержанням вимог про автомобільний транспорт, а несплата суб'єктами господарювання коштів до Державного бюджету України, суттєво порушує інтереси держави.

Так, до Сумської місцевої прокуратури надійшла інформація з Управління Укртрансбезпеки у Сумській області щодо наявної заборгованості за перевезення вантажу із перевищенням вагових та габаритних обмежень, встановлених Правилами дорожнього руху України, без дозволу, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Водночас, у зазначеному листі Управління Укртрансбезпеки у Сумській області висловило клопотання щодо пред'явлення прокуратурою позовної заяви до ПП Агробудсервіс про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом.

У той же час, Управлінням Укртрансбезпеки у Сумській області не в повній мірі здійснено захист порушених майнових прав та інтересів, оскільки на даний час порушнику лише направлено лист з вимогою сплатити зазначені вище кошти.

Таким чином, у прокурора є обґрунтовані підстави для пред'явлення позову в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті.

Враховуючи викладене, суд задовольняє позовні вимоги Сумської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті до Приватного підприємства "Агробудпрогрес" про стягнення плати за проїзд в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Сумської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті до Приватного підприємства "Агробудпрогрес" про стягнення плати за проїзд - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Приватного підприємства "Агробудпрогрес" (вул. Інтернаціоналістів, буд.10, кв. 19, м. Суми, Сумська область, 40000, код 40705060) на користь Державного бюджету України (отримувач УК у м. Суми, р/р 31314309700002 в ГУ ДКСУ у Сумській області, МФО 837013, код ЄДРПОУ 37970593) плату за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні у сумі 3277 (три тисячі двісті сімдесят сім) 85 грн.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 08.09.2017 року.

Головуючий суддя О.М. Кунець

Судді Н.В.Савицька

В.М.Соколов