Постанова

від 05.09.2017 по справі 822/2255/17

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

Справа № 822/2255/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2017 року м. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіЛабань Г.В. при секретаріБатурко А.В. за участі:представника позивача та представників третіх осіб розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕРРОМ ІНВЕСТ-ЯРМОЛИНЦІ" , третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Відділ Держгеокадастру в Ярмолинецькому районі Хмельницької області до Державного реєстратора Комунального підприємства "Бюро нерухомості "Поділля" Козловець Лесі Миколаївни , третя особа на стороні відповідача - Приватне підприємство "ГВМ-АГРО" про визнання протиправними та скасування рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом до державного реєстратора комунального підприємства "Бюро нерухомості "Поділля" Козловець Лесі Миколаївни, третя особа на стороні відповідача - ПП "ГВМ-АГРО", в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора комунального підприємства "Бюро нерухомості "Поділля" Козловець Л.М. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним номером 34330846 від 20.03.2017 року про реєстрацію права оренди земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1 за приватним підприємством "ГВМ-АГРО".

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про те, що на підставі договору оренди землі має в своєму володінні та користуванні (на умовах оренди) земельну ділянку на території Виноградівської сільської ради Ярмолинецького району Хмельницької області, право оренди якої передано її власником товариству в платне строкове користування.

У липні 2017 року позивачу стало відомо, що державним реєстратором комунального підприємства "Бюро нерухомості "Поділля" Козловець Л.М., було проведено державну реєстрацію договору оренди тієї самої земельної ділянки (в період чинності укладеного договору оренди з позивачем), однак вже за іншою особою - ПП "ГВМ-АГРО".

Відмічає, що державним реєстратором було неправомірно здійснено повторну реєстрацію договору оренди тієї ж самої земельної ділянки, що є недопустимим, оскільки зумовлює ситуацію, за якої одну і ту ж земельну ділянку було передано в оренду різним орендарям.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в попередньому судовому засіданні позов не визнала. В подальшому надала до суду письмові заперечення, в яких вказала, що під час вивчення документів ПП "ГВМ-АГРО" державним реєстратором не встановлено підстав для відмови у проведенні державної реєстрації договору оренди, а тому прийняте правомірне рішення про його реєстрацію.

Зазначила про те, що згідно із листом відділу Держгеокадастру в Ярмолинецькому районі Хмельницької області від 06.03.2017 року, наданою державному реєстратору третьою особою, зазначена земельна ділянка в оренді не перебувала. Зважаючи на це, державний реєстратор не вбачав необхідним повторно звертатись до відділу Держгеокадастру із запитом на отримання інформації.

Відтак, просить суд відмовити у задоволенні позову.

Представник ПП "ГВМ-АГРО" в судовому засіданні проти позову заперечує. Надав до суду заперечення, де зазначає, що реєстрація договору оренди у 2017 році є законною, оскільки на їх запит була надана відповідь, що вказана земельна ділянка не перебуває в оренді інших осіб. У задоволенні позову просить відмовити.

Представник відділу Держгеокадастру в Ярмолинецькому районі Хмельницької області в судовому засіданні проти скасування реєстрації права оренди земельної ділянки на території Виноградівської сільської ради Ярмолинецького району Хмельницької області за ПП "ГВМ-АГРО" заперечив, вважає дану реєстрацію законною, просив відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Заслухавши пояснення представника позивача та представників третіх осіб, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Суд встановив, що 31.10.2007 року між ТОВ "ГЕРРОМ ІНВЕСТ-ЯРМОЛИНЦІ" та фізичною особою - власником земельної ділянки (ОСОБА_4) укладений договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1, площею 3, 87 га та строком на 10 років.

Вказаний договір зареєстрований Ярмолинецьким відділом Хмельницької регіональної філії ДП ЦДЗК 31.10.2007 року, про що у Державному реєстрі земель вчинений запис 31.10.2007 року за № 040776500324.

Слід зазначити, що вказаний договір за формою та змістом повністю відповідає вимогам чинного законодавства, містить усі необхідні реквізити та істотні умови.

Крім того, як свідчить відмітка на примірнику договору, про їх реєстрацію у Державному реєстрі земель було вчинено відповідний запис 31.10.2007 року.

У подальшому, 13.02.2017 року між ПП "ГВМ-АГРО" та фізичною особою - власником земельної ділянки (ОСОБА_5, який є спадкоємцем ОСОБА_4) було укладено договір оренди цієї самої земельної ділянки строком на 7 років.

На підставі зазначеного договору оренди державним реєстратором комунального підприємства "Бюро нерухомості "Поділля" Козловець Л.М. було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним номером 34330846 від 20.03.2017 року про реєстрацію права оренди земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1 за приватним підприємством "ГВМ-АГРО".

Суд звертає увагу на те, що відповідно до ч. 4 ст. 124 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно з ч.1 ст.148-1 ЗК України до особи, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває у користуванні іншої особи, з моменту переходу права власності на земельну ділянку переходять права та обов'язки попереднього власника земельної ділянки за чинними договорами оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту щодо такої земельної ділянки.

Статтею 125 ЗК України передбачено, що право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

При цьому, відповідно до ст.18 Закону України "Про оренду землі" від 6 жовтня 1998 року №161-XIV (в редакції, чинній на момент реєстрації договору оренди, укладеного позивачем) договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Згідно з Порядком державної реєстрації договорів оренди землі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1998 року №2073, і відповідно до Указу Президента України від 17 лютого 2003 року "Про заходи щодо створення єдиної системи державної реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них у складі державного земельного кадастру", обов'язок щодо здійснення у складі державного земельного кадастру реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них, договорів оренди земельних ділянок покладено на Державний комітет України по земельних ресурсах.

Наказом Державного комітету України по земельним ресурсам від 23.05.2003 року №135 "Про створення єдиної системи державної реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них у складі державного земельного кадастру та удосконалення структури державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах", установлено, що реєстрацію земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них, договорів оренди землі здійснює Державне підприємство "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах".

Як вказувалось вище, договір оренди землі між сторонами (у яких орендарем є позивач) було зареєстровано Ярмолинецьким відділом Хмельницької регіональної філії ДП ЦДЗК 31.10.2007 року, тобто у встановленому законом порядку.

Такі обставини не були відомі державному реєстратору при прийнятті оскаржуваного рішення, враховуючи, що договір оренди, укладений позивачем, залишався чинним.

Таким чином, при проведенні державної реєстрації речового права за договором оренди землі, державний реєстратор здійснив повторну реєстрацію договору оренди однієї і тієї самої земельної ділянки, що є неприпустимим, оскільки зумовлює ситуацію, за якої одну і ту ж земельну ділянку було передано в оренду різним орендарям.

Суд зважає на те, що відповідно до ч. 3 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" №1952-IV державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства.

Статтею 18 Закону №1952-IV визначено, що порядок проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень включає, зокрема, встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень.

Згідно з п.6 ч.1 ст.24 Закону №1952-IV у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно.

Одночасне існування державної реєстрації кількох прав оренди на одну і ту ж земельну ділянку суперечить вимогам Закону № 1952-ІV, який спрямований на забезпечення визнання та захисту державою речових та інших прав, які підлягають державній реєстрації, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна.

Зазначена позиція висловлена в постанові Верховного суду України від 30 березня 2016 року по справі №814-3015-14.

Правову позицію стосовно обов'язку саме державного реєстратора під час проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно перевірити інформацію про наявність або відсутність вже зареєстрованих речових прав з метою недопущення одночасного існування їх подвійної державної реєстрації висловлено у постанові Верховного суду України від 29 вересня 2015 року по справі №802/37191.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що сторонами не надані належні докази на підтвердження того, що реєстрація договору у 2017 році не проводилась.

У той же час інформація, надана відповідачу про те, що на цей час відомості про реєстрацію договору оренди відсутні, самі по собі не свідчать про те, що державна реєстрація угоди проведена не була або є незаконною.

Крім того, навіть невнесення інформації про зареєстроване право, якщо це відбулось з вини суб'єкта владних повноважень, а не з вини особи, не може бути підставою для того, аби вважати таку реєстрацію відсутньою або незаконною.

У цьому випадку особа, яка подала документи для реєстрації договору, а згодом отримала належним чином оформлений примірник договору, не могла знати або передбачити несумлінність поведінки відповідної посадової особи державного органу, яка з невідомих причин або у зв'язку з недбалістю належним чином не виконала свої посадові обов'язки.

Суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, який у рішенні від 20.01.2012 року "Рисовський проти України" зазначив, що ризик будь - якої помилки державного органу, у тому числі тої, причиною якої є їх власна недбалість, повинен покладатись на саму державу та її органи, а не на особу.

Так, розглядаючи цю справу, Європейський суд зазначив, що принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. З іншого боку, потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Це є "гарантією стабільності суспільних відносин", яка породжує у громадян впевненість у тому, що їх існуюче правове становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення, тому саме на державний орган покладається обов'язок виправити свої помилки.

Суд звертає увагу на те, що відділом Дергеокадастру в Ярмолинецькому районі Хмельницької області було надано до суду витяги із книги записів про державну реєстрацію договору оренди укладеного між позивачем та ОСОБА_4 у 2007 році та вказаний кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_2.

Разом з тим, у договорі від 31.10.2007 року вказано інший кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1.

Зважаючи на це, суд не вбачає підстав для скасування державної реєстрації договору оренди земельної ділянки від 13.02.2017 року, укладеного між ПП "ГВМ-АГРО" та ОСОБА_5

Відповідно до ч.1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Судом не встановлено, що реєстрація договору оренди земельної ділянки між ПП "ГВМ-АГРО" та ОСОБА_5 у 2017 році була протиправною, тому позов не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.158 - 163КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволені адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕРРОМ ІНВЕСТ-ЯРМОЛИНЦІ" - відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 07 вересня 2017 року

Суддя /підпис/Г.В. Лабань "Згідно з оригіналом" Суддя Г.В. Лабань