Рішення

від 08.09.2017 по справі 414/1219/17

КРЕМІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2017 року м. Кремінна

Справа № 414/1219/17

Провадження № 2/414/343/2017

Кремінський районний суд Луганської області у складі:

головуючого судді Безкровного І.Г.,

за участю секретаря Нагорянської О.В.,

позивачки ОСОБА_1,

представника позивачки ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кремінна Луганської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства Валеріна про визнання правочинів недійсними, розірвання договорів оренди землі та зобов'язання повернути земельні ділянки,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Кремінського районного суду Луганської області з позовом до ФГ Валеріна про визнання правочинів недійсними, розірвання договорів оренди землі та зобов'язання повернути земельні ділянки. В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_6 померла її мати ОСОБА_3. За життя ОСОБА_3 заповідала позивачці все майно, яке належало їй на праві власності. Так, 11.05.2016 позивачка отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом у державного нотаріуса Рубіжанської державної нотаріальної контори, а саме на земельну ділянку площею 4,3613 га з кадастровим номером НОМЕР_2 та на земельну ділянку площею 1,4616 га з кадастровим номером НОМЕР_3.

У лютому 2017 року позивачка мала намір розпорядитися на свій розсуд своїми земельними ділянками та здати їх в оренду, проте виявилося, що дані земельні ділянки вже знаходяться в оренді у ФГ Валеріна на підставі договорів оренди землі від 30.03.2014, які начебто підписані ОСОБА_3, яка померла ще ІНФОРМАЦІЯ_7. У позивачки є підстави вважати, що правочин за даними договорами порушують публічний порядок та спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина.

Так, згідно з інформаційних довідок № 80929350 та № 7319328, виданих приватним нотаріусом ОСОБА_4, вищевказані земельні ділянки передані ОСОБА_3 в оренду ФГ Валеріна відповідно до договорів від 30.03.2014. Дані договори ОСОБА_3 фізично не могла підписати, оскільки померла за три місяці до моменту укладення договору. Оригінали договорів оренди знаходяться у ФГ Валеріна і надати їх позивачці відповідач відмовляється.

У зв'язку з цим позивачка просить суд визнати недійсними договори оренди зазначених земельних ділянок, розірвати ці договори, а також зобов'язати ФГ Валеріна повернути ці земельні ділянки ОСОБА_1 за актами прийому-передачі.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 підтримали позовні вимоги у повному обсязі та зазначили, що підтверджують обставини, викладені у позовній заяві. Позивачка також зазначила, що усно і письмово зверталася до відповідача, проте останній проігнорував ці звернення.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснила, що її тітка ОСОБА_3 14.11.2013 перенесла інсульт і у зв'язку з цим потребувала постійного щоденного догляду, їй викликали медичну допомогу. Після інсульту тітку паралізувало і вона не могла вставати, з дому не виходила, лікарі приїжджали додому. ІНФОРМАЦІЯ_7 їх тітка ОСОБА_3 померла внаслідок хвороби. Спадщину у вигляді земельних ділянок після її смерті отримала ОСОБА_1

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснив, що позивачка ОСОБА_1 є його рідною сестрою. Його тітка ОСОБА_3 у листопаді 2013 року перенесла інсульт, внаслідок чого була недієздатною. ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_3 померла. Коли сестра намагалася відповідно до заповіту прийняти спадок, з'ясувалося, що працівники ФГ Валеріна через чотири місяці після смерті тітки, а саме у березні 2014 року самі переоформили договір. Сестра зверталася до керівника відповідача ОСОБА_7, а також спілкувалася з головним бухгалтером ФГ Валеріна , проте відповідач проігнорував її спроби врегулювати це питання.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причину неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності суду не надав, заперечень проти позову також не надав.

У зв'язку із повторною неявкою в судове засідання представника відповідача, який про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, та від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, причини неявки ним не повідомлялися, а також оскільки позивачка та її представник не заперечували проти вирішення справи у заочному порядку, розгляд справи здійснювався за відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів (у заочному порядку), про що судом була постановлена відповідна ухвала.

Заслухавши позивачку та її представника, а також свідків, дослідивши матеріали справи, розглянувши цивільну справу в межах заявлених позовних вимог, всебічно та об'єктивно дослідивши та оцінивши за своїм внутрішнім переконанням докази як окремо, так і в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 24 грудня 2008 року приватним нотаріусом Рубіжанського міського нотаріального округу Луганської області ОСОБА_8 було посвідчено заповіт, зареєстрований в реєстрі за № 4994, згідно з яким ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, на випадок смерті все своє майно заповіла ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 14).

З державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_4, виданого 25.03.2004 вбачається, що ОСОБА_3 належали земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_2 розміром 4,3613 га та земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_3 розміром 1,4616 га, розташованих на території Кудряшівської сільської ради Кремінського району Луганської області та призначених для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с. 23).

ІНФОРМАЦІЯ_7 року ОСОБА_3 померла у віці 87 років у м. Рубіжне Луганської області, що підтверджується відповідним свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5, виданого 10.12.2013 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Рубіжанського міського управління юстиції у Луганській області (а.с. 13).

Відповідно до акту від 17.05.2017, посвідченим підписом депутата міськради Морозкіним та сусідів ОСОБА_3, остання тяжко хворіла восени 2013 року після перенесеного інсульту і була лежачою хворою, у зв'язку з чим потребувала постійного догляду, оскільки була паралізована. Цей догляд їй забезпечували її родичі - ОСОБА_1 та ОСОБА_5, які в цей період проживали разом з нею до її смерті за адресою: АДРЕСА_3 (а.с. 24). Зазначені обставини також підтвердили в судовому засіданні свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6

Також згідно з довідкою № 141 від 24.05.2017 головного лікаря станції швидкої медичної допомоги м. Рубіжне ОСОБА_9, ОСОБА_3, 1926 р.н., яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 дійсно зверталася на станцію за медичною допомогою, а саме 14.11.2013 за викликом № 14998 з діагнозом: гостре порушення мозкового кровообігу; лівосторонній геміпарез; церебральний атеросклероз ДЕП-ІІІ (а.с. 66).

11 травня 2016 року державний нотаріус Рубіжанської державної нотаріальної контори Меренков Ю.В. на підставі зазначеного заповіту за заведеною спадковою справою № 56130867 (у нотаріуса № 133/2014) видав позивачці ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину за заповітом, яка складалася із зазначених земельних ділянок (а.с. 15-16, 17-18).

Однак 30 вересня 2014 року були укладені договори оренди зазначених земельних ділянок № 157/1 з кадастровим номером НОМЕР_2 розміром 4,3613 га та № 157/2 з кадастровим номером НОМЕР_3 розміром 1,4616 га між ОСОБА_3, як орендодавцем, та Фермерським господарством Валеріна в особі голови ОСОБА_7, як орендарем, що підтверджується копіями відповідних договорів та інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, з яких також вбачається, що станом на 22.02.2017 заборони відчуження зазначених об'єктів нерухомості відсутні (а.с. 19-20, 21-22, 78-78, 79-91).

Позивачка зверталася до відповідача 16.03.2017 із заявою про витребування других екземплярів зазначених договорів оренди земельних ділянок, а також 08.04.2017 - з вимогою про їх розірвання, проте жодної відповіді по цей час на ці звернення не отримала (а.с. 61-65).

У частинах 1, 2 ст. 202 ЦК України зазначається, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Стаття 30 ЦК України передбачає що, цивільну дієздатність має фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними. Цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов'язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання.

Відповідно до ст. 25 ЦК України цивільна правоздатність, тобто здатність фізичної особи мати цивільні права та обов'язки, фізичної особи припиняється у момент її смерті.

Також відповідно до ч.ч. 1, 5 ст. 216 недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою.

Водночас згідно з ч. 1 ст. 317, ч. 1 ст. 319 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно зі ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Таким чином, суд приходить до висновку, що зазначені договори оренди земельних ділянок від 30.03.2014 були укладені особою, яка не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності для вчинення цих правочинів, оскільки у зв'язку із настанням смерті ІНФОРМАЦІЯ_7 (тобто, більше ніж за три місяці до укладення договорів) дієздатність ОСОБА_3 припинилася, а отже в даному випадку очевидно недотримані загальні вимоги до чинності правочинів.

В той же час, позивачка, яка є спадкоємцем ОСОБА_3 і отримала відповідні свідоцтва про право власності на зазначені земельні ділянки, на даний час об'єктивно позбавлена можливості користуватися та розпоряджатися цими земельними ділянками через існування вищевказаних договорів оренди.

За таких обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивачки щодо визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок № 157/1 площею 4,3614 га з кадастровим номером НОМЕР_2 та № 157/2 площею 1,4616 га з кадастровим номером НОМЕР_3, укладених 30 березня 2014 року між ОСОБА_3 та Фермерським господарством Валеріна , а також зобов'язання ФГ Валеріна за актами прийому-передачі передати ці земельні ділянки позивачці ОСОБА_1.

Разом з тим, суд зазначає, що визнання правочинів недійсними та розірвання договорів мають різну правову природу та не можуть бути застосовані одночасно до одного й тих самих правочинів.

Так, відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Таким чином, розірвання можливе лише дійсного договору. Однак, оскільки суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання зазначених договорів оренди земельних ділянок недійсними, суд вважає вимогу позивачки про їх розірвання необґрунтованою, а отже позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

За таких обставин, оскільки суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позову, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивачки судові витрати, а саме сплачений при зверненні з позовом до суду судовий збір, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме в сумі 2058,35 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 25, 30, 202, 203, 215, 216, 317, 319 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 57-60, 88, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Фермерського господарства Валеріна про визнання правочинів недійсними, розірвання договорів оренди землі та зобов'язання повернути земельні ділянки - задовольнити частково.

Визнати недійсними договори оренди земельних ділянок № 157/1 площею 4,3614 га з кадастровим номером НОМЕР_2 та № 157/2 площею 1,4616 га з кадастровим номером НОМЕР_3, укладені 30 березня 2014 року між ОСОБА_3 та Фермерським господарством Валеріна в особі голови ОСОБА_7.

Зобов'язати Фермерське господарство Валеріна (ідентифікаційний код 33587936, місцезнаходження: Луганська область, Кремінський район, с. Кудряшівка, вул. Лозова, 12) повернути ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_5, РНОКПП НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_2) за актами прийому-передачі земельну ділянку № 157/1 площею 4,3614 га з кадастровим номером НОМЕР_2 та земельну ділянку № 157/2 площею 1,4616 га з кадастровим номером НОМЕР_3, що розташовані на території Кудряшівської сільської ради Кремінського району Луганської області.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Фермерського господарства Валеріна (ідентифікаційний код 33587936, місцезнаходження: Луганська область, Кремінський район, с. Кудряшівка, вул. Лозова, 12) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_5, РНОКПП НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_2) судовий збір в розмірі 2058,35 грн (двох тисяч п'ятдесяти восьми гривень тридцяти п'яти копійок).

Заочне рішення може бути переглянуто Кремінським районним судом Луганської області шляхом подання відповідачем заяви про перегляд заочного рішення до цього суду протягом десяти днів з дня отримання копії заочного рішення.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Луганської області через Кремінський районний суд Луганської області протягом десяти днів з дня отримання копії рішення. Заочне рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання позивачем апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, та після закінчення строку для подання відповідачем письмової заяви про перегляд заочного рішення, якщо таку заяву не було подано.

У разі подання позивачем апеляційної скарги заочне рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. У разі подання відповідачем заяви про перегляд заочного рішення, якщо його не скасовано, воно набирає законної сили після закінчення строку на подання ним апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. А у разі подання ним апеляційної скарги заочне рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя І.Г. Безкровний