Постанова

від 06.09.2017 по справі 813/2373/17

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 вересня 2017 року Справа № 813/2373/17

Львівський окружний адміністративний суд в складі

головуючого судді Хоми О.П.,

з участюсекретаря судового засідання Павлішевського М.В.,

з участю представників: позивача Газди Я.І., Мандзюк М.Б.,

відповідача Чабана О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Сорбіс Інвестбуд до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними дій, скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю Сорбіс Інвестбуд (надалі - ТзОВ Сорбіс Інвестбуд , позивач) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Львівській області (надалі - ГУ ДФС у Львівській області, відповідач), з вимогами визнати протиправними дії ГУ ДФС у Львівській області щодо проведення камеральної перевірки податкової звітності з податку на додану вартість за грудень 2016 року, за результатами якої складено акт перевірки від 17.02.2017 № 17/12-01/40368473, та прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000531201 від 27.03.2017, яким платнику донараховано податок на додану вартість в сумі 715002 грн і нараховані штрафні (фінансові) санкції в сумі 178751 грн, яке просить визнати протиправним та скасувати.

В обґрунтування позовних вимог вказує на протиправність висновків податкового органу щодо порушення ТзОВ Сорбіс Інвестбуд норм податкового законодавства внаслідок відображення в податковому обліку господарських операцій з контрагентами позивача - ТзОВ Елайтінг та ПП Форміка і К .

Зазначає, що товариством помилково відображено у складі податкового зобов'язання в декларації по податку на додану вартість за грудень 2016 року податкову накладну № 38 від 29.12.2016 на суму 47523,67 грн, виписану для ТзОВ Форміка і К . Вказана помилка самостійно виявлена позивачем, у зв'язку з чим сума податкового зобов'язання по ПДВ за грудень 2016 року відкоригована у податковій декларації за січень 2017 року. Податкова накладна №74 від 29.12.2016 на суму ПДВ 11666,67 грн зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 27.01.2017, а тому відображена позивачем в декларації за січень 2017 року.

Крім цього вказує, що відображена без належним чином зареєстрованих податкових накладних у складі податкового кредиту в декларації за грудень 2016 року сума ПДВ по взаєморозрахунках з ТзОВ Елайтінг позивачем самостійно відкоригована в основній декларації за січень 2017 року в розділі податковий кредит . Основна декларація по ПДВ за січень 2017 року подана товариством до дати проведення перевірки. Оскільки допущені помилки при поданні декларації по ПДВ за грудень 2016 року самостійно відкориговані ТзОВ Сорбіс Інвестбуд при поданні декларації за січень 2017 року, вказані порушення не призвели до заниження суми податку та втрати надходжень до бюджету, а тому вважає, що податковим органом неправомірно донараховано податок на додану вартість в сумі 715002 грн та застосовано штрафні санкції.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю з підстав, викладених у позовній заяві та додаткових поясненнях до позовної заяви. Пояснили, що фактично предметом оскарження та позовною вимогою є тільки податкове повідомлення-рішення, прийняте відповідачем на підставі неправильних висновків акту, складеного за результатами камеральної перевірки. При цьому право контролюючого органу на проведення такого виду перевірки не оспорюється. Просять позов задовольнити повністю.

Представник відповідача щодо задоволення адміністративного позову заперечив з підстав, викладених у письмових запереченнях. Суть заперечень полягає в законності висновків камеральної перевірки та оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. Зазначив, що камеральною перевіркою ТзОВ Сорбіс Інвестбуд встановлено, що позивачем в декларації по ПДВ за грудень 2016 року відображено податкові зобов'язання на загальну суму ПДВ 3 305 089 грн. Однак, згідно з даними Єдиного реєстру податкових накладних, у грудні 2016 року ТзОВ Сорбіс Інвестбуд виписано та зареєстровано податкових накладних на суму 3 364 279,75 грн. Таким чином, позивачем занижено податкові зобов'язання по ПДВ за грудень 2016 року на суму 59190,75 грн. Крім цього, позивачем в грудні 2016 року відображено у складі податкового кредиту суму ПДВ в розмірі 655 811 грн. на підставі податкових накладних ТзОВ Елайтінг , які не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, а тому не могли бути відображені в податковій звітності ТзОВ Сорбіс Інвестбуд . Просив відмовити у задоволенні позову повністю.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

ТзОВ Сорбіс Інвестбуд зареєстрований як суб'єкт господарювання та є платником податку на додану вартість.

ГУ ДФС у Львівській області проведено камеральну перевірку податкової звітності ТзОВ Сорбіс Інвестбуд з податку на додану вартість за грудень 2016 року.

Результати перевірки оформлено актом від 17.02.2017 №17/12-01/40368473.

Перевіркою встановлено порушення вимог пункту 187.1 статті 187, пункту 198.6 статті 198, пункту 201.10 статті 201 розділу V Податкового кодексу України.

Згідно з актом перевірки ТзОВ Сорбіс Інвестбуд в грудні 2016 року неправомірно відніс до складу податкового кредиту податок на додану вартість в сумі 655 811,00грн на підставі податкових накладних ТзОВ Елайтінг , які не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - ЄРПН). Крім цього, в декларації по податку на додану вартість за грудень 2016 року ТзОВ Сорбіс Інвестбуд відображено податкові зобов'язання по взаєморозрахунках з ПП Форміка і К на суму 76690,34 грн, тоді як за даними ЄРПН по вказаному контрагенту зареєстровано податкових накладних на загальну суму ПДВ 135880,68грн.

У зв'язку з цим, контролюючий орган дійшов висновку про завищення задекларованих ТзОВ Сорбіс Інвестбуд сум податкового кредиту в декларації з податку на додану вартість за грудень 2016 року на загальну суму 655811,00 грн та заниження податкових зобов'язань за рахунок не включення до бази оподаткування податком на додану вартість згідно з даними ЄРПН в загальній сумі 59191,00 грн.

На підставі висновків акту перевірки відповідачем 27.03.2017 винесено податкове повідомлення-рішення №0000531201, яким позивачу донараховано податок на додану вартість в сумі 715002 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 178 751 грн.

Не погодившись з таким рішенням контролюючого органу, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

При вирішенні спору суд керувався наступним.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі - Податковий кодекс).

Пунктом 185.1 статті 185 Податкового кодексу встановлено, що об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з, зокрема, постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

З наявних у справі письмових доказів судом встановлено, що ТзОВ Сорбіс Інвестбуд в грудні 2016 року заключено з ТзОВ Форміка і К 3 (три) угоди на виконання будівельно-монтажних робіт на загальну суму 530142,00 грн (в т.ч. ПДВ 88357,00 грн), по яких позивачем виконано будівельно-монтажні роботи на суму 310142,00грн (в т.ч. ПДВ 51690,33грн) та отримано авансову оплату в сумі 220000,00 грн (в т.ч. ПДВ 36666,67грн).

По даних операціях ТзОВ Сорбіс Інвестбуд виписано податкові накладні №2 від 06.12.2016 на суму 70000,00 грн, в т.ч. ПДВ 11666,67грн; №2 від 23.12.2016 на суму 25000,00 грн, в т.ч. ПДВ 4166,67грн; №74 від 29.12.2016 на суму 70000,00 грн, в т.ч. ПДВ 11666,67 грн; №2 від 21.12.2016 на суму 80000,00 грн, в т.ч. ПДВ 13333,33 грн; №38 від 29.12.2016 на суму 285142,00 грн, в т.ч. ПДВ 47523,67грн; №5 від 26.12.2016 на суму 285142,00 грн, в т.ч. ПДВ 47523,67 грн. Всього на загальну суму 679403,32 грн, в т.ч. ПДВ 135880,68 грн.

Судом встановлено, що податкова накладна № 38 від 29.12.2016 на суму 285142,00 грн, в т.ч. ПДВ 47523,67грн, подана на реєстрацію13.01.2017 та відхилена ТОВ Форміка і К як помилково виписана . Вказана податкова накладна за номенклатурою послуг та обсягами постачання є тотожною з податковою накладною № 5 від 26.12.2016, яка зареєстрована в ЄРПН 10.01.2017. Тому, ТзОВ Сорбіс Інвестбуд не врахована сума ПДВ в розмірі 47523,67грн на підставі податкової накладної № 38 від 29.12.2016 при визначенні податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

Податкове зобов'язання по податку на додану вартість на підставі податкових накладних №5 від 26.12.2016, №2 від 21.12.2016, №74 від 29.12.2016, №2 від 23.12.2016, №2 від 06.12.2016 на загальну суму ПДВ 88357,01 грн відображено ТзОВ Сорбіс Інвестбуд в деклараціях за грудень 2016року та січень 2017 року.

Зокрема, за грудень 2016 року (реєстр. номер документу 9266332816, ряд.1.1 колонка Б) в сумі ПДВ 76690,34 грн та за січень 2017 року (реєстр. номер документу 9008594017, ряд.7 колонка Б) в сумі ПДВ 11666,67 грн. Податкова накладна №74 від 29.12.2016 на суму ПДВ 11666,67 грн зареєстрована 27.01.2017, а тому відображена позивачем в декларації за січень 2017 року.

Судом також встановлено, що позивачем відображено у складі податкового кредиту в декларації за грудень 2016 року суму податку на додану вартість в розмірі 655811,00 грн по взаєморозрахунках із ТОВ Елайтінг без зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних.

Водночас, податковий кредит на вказану суму був самостійно відкоригований ТзОВ Сорбіс Інвестбуд в податковій звітності за січень 2017 року, що підтверджується даними податкової декларації по податку на додану вартість та розрахунком коригування податкового кредиту за січень 2017 року.

Відповідно до статті 50.1 Податкового кодексу у разі, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

Платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Декларація по податку на додану вартість за січень 2017 року подана ТзОВ Сорбіс Інвестбуд 01.02.2017 до проведення камеральної перевірки.

Таким чином, позивачем самостійно виявлено факт заниження суми податку на додану вартість за грудень 2016 року та виправлено вказану помилку в податковій декларації за січень 2017 року.

Такий порядок виправлення помилок у податковій звітності передбачений статтею 50 Податкового кодексу. При цьому позивачу необхідно було збільшити загальну суму грошового зобов'язання за вказаний період на суму штрафу в розмірі 5 (п'яти) відсотків від суми заниженого податкового зобов'язання. Однак ТзОВ Сорбіс Інвестбуд цього зроблено не було.

Тобто, позивачем не в повній мірі дотримано визначений законодавством порядок усунення самостійно виявлених порушень податкового законодавства.

Водночас, відповідачем не враховано вказаних вище обставин та положень законодавства при визначенні розміру штрафних санкцій та прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) суд перевіряє чи прийняте оскаржуване рішення суб'єкта владних повноважень, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Встановлені судом обставини та наявні у справі докази свідчать, що відповідачем при прийнятті оскаржуваного рішення не дотримано вказаних положень КАС України щодо обґрунтованості та пропорційності рішення.

Суд не наділений повноваженнями визначати розмір грошового зобов'язання чи штрафних санкцій, належних до сплати платником податків в бюджет.

З урахуванням вказаного, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для донарахування сум податкового зобов'язання та застосування штрафних санкцій в розмірі, визначеному оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, а тому адміністративний позов підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 94 КАС України сплачений позивачем судовий збір слід стягнути з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись ст. ст. 7-14, 69-71, 86, 87, 94, 159, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області від 27.03.2017 №0000531201.

Стягнути з Головного управління ДФС у Львівській області за рахунок бюджетних асигнувань в користь Товариства з обмеженою відповідальністю Сорбіс Інвестбуд (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, 46, код ЄДРПОУ40368473) 13406 (тринадцять тисяч чотириста шість) грн 31 к. судових витрат.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови відповідно до частини другої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Хома О.П.