Ухвала

від 07.09.2017 по справі 804/2701/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2017 рокусправа № 804/2701/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Чередниченка В.Є.

суддів: Іванова С.М. Панченко О.М.

за участю секретаря судового засідання: Яковенко О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро адміністративну справу за апеляційною скаргою фізичної особи підприємця ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 липня 2017 року у справі №804/2701/17 за позовом фізичної особи підприємця ОСОБА_1 до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - приватне підприємство Солвенсі про скасування рішення, податкових повідомлень-рішень, вимоги, -

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - приватне підприємство Солвенсі , згідно з яким, просить визнати протиправним та скасувати прийняте відповідачем:

- податкове повідомлення-рішення від 8 листопада 2016 року №0012081302 про донарахування податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, на суму податкового зобов'язання 40692 грн., штрафні (фінансові) санкції 20346 грн.;

- рішення від 8 листопада 2016 року №0012121302 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску на суму єдиного внеску 83280 грн., штрафні санкції 8328 грн.;

- податкового повідомлення-рішення від 8 листопада 2016 року №0012091302 про донарахування військового збору на суму податкового зобов'язання 3600 грн., штрафні (фінансові) санкції 900 грн.;

- податкового повідомлення-рішення від 8 листопада 2016 року №0012101302 про нарахування суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) 510 грн.;

- вимоги від 8 листопада 2016 року №Ф-0012111302 про сплату боргу (недоїмки) в сумі 83280 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що не погоджується з висновками, викладеними в акті перевірки від 30.09.2016 року №251/132/НОМЕР_1, на підставі яких було складено оскаржувані податкові повідомлення-рішення та сформована податкова вимога, та вважає ці висновки суб'єктивними та такими, що не відповідають діючому законодавству, оскільки позивачем були надані до податкової перевірки абсолютно всі первинні документи на підтвердження правомірності відображення витрат, пов'язаних з його господарською діяльністю за період 2015 рік, в тому числі з ПП Солвенсі ; позивач здійснив нарахування ЄСВ за 2015 рік на підставі належних первинних бухгалтерських документів, які надавались до перевірки та до яких у відповідача не виникло жодних зауважень, крім, суб'єктивних припущень.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 липня 2017 року у задоволені адміністративного позову відмовлено повністю.

Постанова суду мотивована тим, що відповідачем доведена правомірність оскаржуваних рішень та вимоги.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції позивач оскаржив її до апеляційного суду з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідності висновків суду обставинам справи, неповного з'ясування обставин справи. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити повністю.

В апеляційній скарзі зазначає про реальність господарської операції позивача та ПП Солвенсі , оскільки позивач мав використовувати надані контрагентом послуги на протязі всього строку дії договору з метою забезпечення ведення бухгалтерського обліку його господарської діяльності.

Висновки суду щодо відсутності економічної складової та ділової мети в господарських операціях позивача при отриманні бухгалтерських послуг базується лише на роздруківці яка містить інформацію про вартість послуг контрагента, з його веб-сайту, та яка не офіційною та належним доказом.

Жодних зауважень до первинних документів наданих позивачем на підтвердження реальності спірної господарської операції не виникало.

Надаючи оцінку вартості отриманих позивачем послуг, суд першої інстанції не врахував того, що вартість послуг остаточно визначається лише договором між сторонами. При цьому в письмових поясненнях контрагента зазначено про послуги зі складання податкової звітності та консультування з питань оподаткування та бухгалтерського обліку, що було залишено поза увагою.

Позивачем було надано до перевірки всі необхідні первинні документи, що підтверджують здійснення господарської діяльності.

Згідно з запереченнями на апеляційну скаргу, відповідач зазначаючи про її необґрунтованість, просить у задоволені скарги відмовити, постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Звертає увагу на те, що позивач в 2015 році вів господарську діяльність з січня по липень 2015 року та провів 18 операцій, обсяг валового доходу склав 1100331,09 грн. обсяг чистого доходу 0 грн.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача який підтримав доводи апеляційної скарги, пояснення представника відповідача який заперечував щодо її задоволення, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що відповідачем проведено документальну планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання ним податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2015 року по 31.12.2015 року.

За результатами перевірки складено акт Про результати документальної планової виїзної перевірки ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2015 року по 31.12.2015 року від 30.09.2016 року №251/132/НОМЕР_1 (далі - акт перевірки) (т.1 а.с.70-88).

Актом документальної планової виїзної перевірки встановлені порушення:

- статті 177 ПК України в частині завищення валових витрат у сумі 240000 грн., в результаті чого донараховано податок на доходи фізичних осіб від підприємницької діяльності за 2015 рік у розмірі 40692 грн.;

- пункту 4 частини 1 статті 4, пункту 2 статті 6, пункту 1 частини 2 статті 7, пункту 11 статті 8 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування , перевіркою встановлено заниження до сплати єдиного соціального внеску за 2015 рік на суму 83280 грн.;

- пункту 44.1, пункту 44.3 статті 44 ПК України донарахована фінансова санкція в розмірі 510 грн.;

- пункту 1.2 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ, статті 177 ПК України, в результаті донараховано військового збору за 2015 рік в сумі 3600 грн.

На підставі акта перевірки від 30.09.2016 року №251/132/НОМЕР_1 відповідачем сформовані та направлені позивачу наступні рішення від 08.11.2016 року:

- податкове повідомлення-рішення №0012081302 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування на загальну суму 61038 грн., в тому числі за основним платежем 40692 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 20346 грн. (т.1 а.с.89);

- податкове повідомлення-рішення №0012091302 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем військовий збір на загальну суму 4500 грн., в тому числі за основним платежем 3600 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 900 грн. (т.1 а.с.91);

- рішення №0012121302 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску у розмірі 83280 грн., штрафні санкції 8328 грн. (т.1 а.с.90).

- податкове повідомлення-рішення №0012101302 про нарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 510 грн. (т.1 а.с.92);

- вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0012111302 по єдиному внеску на суму 83280 грн. (т.1 а.с.93);

В основу прийняття оскаржуваних рішень контролюючим органом покладено висновок про заниження отриманого чистого доходу позивачем за 2015 рік від провадження господарської діяльності на суму 240000 грн. по операціям з надання послуг по веденню бухгалтерського та податкового обліку ПП Солвенсі .

Правомірність та обґрунтованість вказаних рішень відповідача є предметом спору переданого на вирішення суду.

Вирішуючи спірні відносини між сторонами та відмовляючи в задоволені позову, суд першої інстанції погодився з висновком відповідача про завищення позивачем валових витрат за 2015 рік в сумі 240000 грн. за ведення бухгалтерського обліку не пов'язаного з господарською діяльністю позивача та дійшов висновку про те, що спірні рішення та вимога відповідача прийнято правомірно.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскарженої постанови, виходить з наступного.

Відповідно до пункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 ПК України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно з пунктом 177.4 статті 177 ПК України до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів (для фізичної особи - підприємця), належать:

177.4.1. витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат;

177.4.2. витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на оплату за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами цього розділу);

обов'язкові виплати, а також компенсація вартості послуг, які надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством, внески платника податку на обов'язкове страхування життя або здоров'я працівників у випадках, передбачених законодавством;

177.4.3. суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом;

177.4.4. інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов'язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в підпунктах 177.4.1-177.4.3 цього пункту, до яких відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв'язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

Таким чином вказаними нормами визначено, що фізична особа-підприємець на загальній системі оподаткування має право віднести до витрат звітного періоду, лише ті витрати які зазначені у цих правових нормах та безпосередньо пов'язані з отриманням доходів.

Згідно з підпунктом 14.1.36. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Підпунктом 14.1.231 пункту 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, та знайшло підтвердження під час апеляційного розгляду справи позивач (замовник) у межах своєї господарської діяльності у письмовій формі уклав з приватним підприємством Солвенсі (виконавець) договір з надання послуг по веденню бухгалтерського обліку від 01.01.2015 року №01012015/10, строком дії до 31.12.2015 року (т.1 а.с.94-96), згідно умов якого замовник доручає в разі необхідності, а виконавець приймає на себе зобов'язання з надання наступних послуг: ведення бухгалтерського та податкового обліку; складання та надання звітності; консультативне супроводження діяльності в області бухгалтерського та податкового обліку та інше; захист інтересів, пов'язаних з діяльністю пункту 1.1-1.3 в контролюючих організаціях, участь в проведення перевірок.

Пунктом 4.1 договору визначено, що за роботу, виконану виконавцем згідно з розділом 1 цього договору замовник перераховує суму в розмірі 40000 грн., без ПДВ шляхом одночасного перерахунку щомісячно. На підставі пункту 4.3 договору вартість послуг переглядається згідно з затвердженими тарифами підприємства, при зміні обсягів робіт з розрахунку кількості працівників, видів діяльності та обсягів документації, що належить обробленню в двосторонньому порядку, шляхом підписання додаткової угоди.

На виконання умов вказаного договору контрагентом складено акт надання послуг №628 від 30.06.2015 року, згідно з яким ПП Солвенсі виконало для позивача роботи з ведення бухгалтерського обліку за 2015 рік протягом шести місяців, що склало в загальній сумі 240000 грн. без ПДВ (т.1 а.с.97, 196).

ПП Солвенсі на підтвердження готівкової оплати позивачем наданих послуг виписані квитанції до прибуткового касового ордера: від 27.02.2015 року №151 на суму 30000 грн., від 30.04.2015 року №341 на суму 10000 грн., від 29.05.2015 року №486 на суму 50000 грн., від 09.06.2015 року №621 на суму 150000 грн. (т.1 а.с.98).

Згідно з актом перевірки до перевірки надавалась Книга обліку доходів та витрат №1/360 від 27.03.2014 року, де в графі інші витрати відображено зазначені у квитанціях суми в загальному розмірі 240000 грн.

Проте, акт надання послуг № 628 від 30.06.2015 року (т.1 а.с. 97) не містить найменування робіт та послуг які було виконано контрагентом в рамках ведення бухгалтерського обліку за 2015 рік. Документи, які б розкривали зміст наданих робіт та послуг та підтверджували їх виконання відповідачу ПП Солвенсі під час перевірки та суду під час розгляду справи надано не було.

Водночас, згідно з актом перевірки, позивачем за звітний 2015 рік в наслідок господарської діяльності доходу отримано не було, отже витрати позивача на оплату послуг з ведення бухгалтерського обліку за 2015 рік протягом шести місяців не можна вважати такими, що пов'язані з отримання доходу звітного року.

Крім того, вичерпний перелік витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів фізичною особою - підприємцем, який перебуває на загальній системі оподаткування, встановлений п. 177.4 ст. 177 ПК України. Проте витрати з ведення бухгалтерського обліку в цей перелік не входять.

Отже позивачем безпідставно віднесено витрати понесені у зв'язку з наданням бухгалтерських послуг до витрат пов'язаних з господарською діяльністю фізичної особи-підприємця.

Разом з цим, судом першої інстанції вірно встановив обставини справи які свідчать про безпідставне ненадання позивачем витребуємих на запит відповідача від 20.09.2016 року копій банківських виписок, оскільки позивачем не було повідомлено контролюючий орган про наявність обставин які перешкоджають виконанню цього запиту.

Згідно з частиною 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Зазначений обов'язок відповідач виконав.

На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об'єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому постанову суду першої інстанції у цій справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 198, статтями 205, 206 КАС України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу фізичної особи підприємця ОСОБА_1 залишите без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 липня 2017 року у справі №804/2701/17 - без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст ухвали виготовлений 12 вересня 2017 року.

Головуючий: В.Є. Чередниченко

Суддя: С.М. Іванов

Суддя: О.М. Панченко