Ухвала

від 11.09.2017 по справі 817/321/17

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Сало А.Б.

Суддя-доповідач:Шевчук С.М.

УХВАЛА

іменем України

"11" вересня 2017 р. Справа № 817/321/17

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Шевчук С.М.

суддів: Бучик А.Ю.

Мацького Є.М.,

за участю секретаря судового засідання Витрикузи В.П.,

сторін та їх представників: від позивача Троянчук Д.М.; від відповідача - Білик М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "03" квітня 2017 р. у справі за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "АТТАЛ" до Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, ,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області форми"В3" №0000031502 від 02.02.2016.

Присуджено на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "АТТАЛ" із за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області судовий збір у розмірі 5191,20грн.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення яким відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування апеляційної скарги відповідач вказує, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги, відповідач вказав про те, що позивачем неправомірно включено до бюджетного відшкодування суму податку на додану вартість, яка сплачена при купівлі основних фондів, оскільки на момент проведення перевірки такі основні фонди не були введені в експлуатацію, а витрати на їх придбання обліковувалися позивачем не на рахунку 10, як Основні засоби , а по рахунку 15 - як Капітальні інвестиції .

З таких підстав вважає, що спірне податкове повідомлення-рішення у повній мірі відповідає вимогам законодавства і підстави для його скасування в судовому порядку були відсутні.

Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 195 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), колегія суддів встановила таке.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ТОВ АТТАЛ є платником податку на додану вартість з 01.11.2015року.

До основних видів економічної діяльності зазначеного позивача належить ткацьке виробництво, виробництво готових текстильних виробів, крім одягу, виробництво іншого одягу й аксесуарів (основний).

У листопаді 2015року позивачем придбано у власність вишивальну машину YSK YGFA 1406-480D (15010) виробництво 09-10.2015 року в кількості - 1 штука.

Підтвердженням зазначених обставин є: контракт купівлі-продажу укладений позивачем з ТОВ НВП ЕПСІМА ЛТД (Продавець) №02/11/2015р. від 02.11.2015 року; видаткова накладна від 05.11.2015 року №313, акт приймання-передачі від 05.11.2016 року №1 та податкова накладна №322 від 04.11.2015 року на загальну суму 2 076 480 грн., в т.ч. ПДВ 346 080 грн.; платіжні доручення про переказ коштів в оплату зазначеного обладнання №1 від 04.11.2015 року на загальну суму 690 000 грн., в т.ч. ПДВ - 115 000 грн. №2 від 04.11.2015 року на загальну суму 1 386 480 грн., в т.ч. ПДВ - 231 080 грн.

Сторонами не заперечуються обставини, що податкова накладна №322 від 04.11.2015 року була належним чином зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних за №9234762299 від 17.11.2015 року.

ТОВ АТТАЛ податок на додану вартість в сумі 346 080 грн. включено до податкового кредиту в декларації з податку на додану вартість за листопад 2015 року (а.с. 47).

Водночас у вказаній декларації позивач відобразив зазначену суму у рядку 23.2 вказаної декларації та в розрахунку сум бюджетного відшкодування (додаток №3 до декларації за листопад 2015року), як таку, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника податків у банку.

02.02.2016року відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення форми В3 №0000031502 від 02.02.2016 року, яким відмовлено у наданні бюджетного відшкодування в розмірі 346 080 грн.

Підставою для винесення вказаного рішення слугували висновки акту документальну позапланової виїзної перевірки правомірності бюджетного відшкодування податку на додану вартість за листопад 2015 року № 62/17-16-15-02/40040834 від 21.01.2016року про порушення позивачем порушення вимог пп. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14, п. 200.5 ст. 200 Податкового Кодексу України.

Суть обумовленого порушення полягає в тому, що відповідач вважає, що позивач неправомірно включив до бюджетного відшкодування суми податку на додану вартість у розмірі 346 080,00 грн., які сплачені при купівлі зазначеного обладнання, оскільки такі основні фонди не були введені в експлуатацію, а витрати на їх придбання обліковуються позивачем не на рахунку 10 як Основні засоби , а по рахунку 15 як Капітальні інвестиції .

Дослідивши фактичні обставини справи, доводи апеляційної скарги та положення законодавства, колегією суддів враховано таке.

Відповідно до п.п.14.1.138 Податкового Кодексу України (в редакції чинній на момент декларування бюджетного відшкодування) основні засоби - матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 6000 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 6000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).

З огляду положення зазначеної норми ПК України та враховуючи: види діяльності позивача; вартість придбаного ним обладнання; очікуваний строк корисного використання такого обладнання понад один рік; акт вводу в експлуатацію придбаного позивачем обладнання від 02.11.2015року (складений за участю позивача та продавця - ТОВ НВП ЕПСІМА ЛТД ); акт внутрішнього переміщення основних фондів від 25.01.2016року; видаткову накладну №21 від 21.01.2016року на придбання електричної моталки для покращення та модернізації придбаного обладнання; акт приймання - здачі модернізованих об'єктів (влаштування моталки на вишивальну машину YSK YGFA 1406-480D (15010) від 25.01.2016), колегія суддів приходить до висновку, що обладнання придбане позивачем призначене для використання у його господарській діяльності, а відтак таке обладнання підпадає під визначення поняття - основних фондів (а.с. 35-38,40).

Згідно п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

З наведеного слідує, що позивач правомірно відніс до складу податкового кредиту суму ПДВ сплачену у ціні придбання зазначеного обладнання у розмірі 346 080,00 грн.

Відповідно до пунктів 200.1 - 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов'язань, перераховує суми податку до бюджету.

Відповідно до п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації,

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 200.7 ст. 200 Податкового кодексу України, платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Перелік осіб, які не мають права на отримання бюджетного відшкодування, визначений у пункті 200.5 статті 200 Податкового кодексу України, до яких, зокрема, відносяться особи, які:

- були зареєстровані як платники цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів);

- мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).

З наведеного слідує, що особи, які були зареєстровані як платники цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування мають право на бюджетне відшкодування внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів

Водночас, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що норми податкового кодексу не містять такої умови бюджетного відшкодування, як обов'язкове попереднє відображення платником податків надходження (придбання, створення) основних фондів за дебетом рахунку 10 "Основні фонди".

Не дотримання платником податків стандартів бухгалтерського обліку може бути підставою для притягнення винної особи до адміністративної відповідальності, але ніяк не може бути підставою для позбавлення права платника податку на віднесення сум сплаченого ПДВ у ціні придбаного ним обладнання, яке підпадає під визначення основних фондів до складу бюджетного відшкодування.

За наведених обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що передбачене зазначеною нормою право на отримання бюджетного відшкодування не пов'язане з моментом відображенням їх на рахунку 10 Основні засоби бухгалтерського обліку, а також не залежить від моменту введення в експлуатацію основних фондів.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України, зокрема, у постановах від 20.01.2015 року (у справах №21-316а14, №21-514а14, №21-316а14) та ухвалі від 03.07.2015 року у справі №826/3678/13-а, а тому в силу положень ст. 244-2 КАС України є обов'язковою для врахування судом.

Приведені в апеляційній скарзі доводи, висновку суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області залишити без задоволення, постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "03" квітня 2017 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя С.М. Шевчук

судді: А.Ю.Бучик

Є.М. Мацький

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: Товариство з обмеженою відповідальністю "АТТАЛ" вул.П.Дорошенка, б.84 В,м.Рівне,33027

3- відповідачу/відповідачам: Державна податкова інспекція у м.Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області вул. Відінська,8,м.Рівне,33023

4- Троянчук Дмитро Миколайович АДРЕСА_1