Ухвала

від 26.07.2017 по справі 820/9333/15

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 липня 2017 року м. Київ К/800/10480/16

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача: Усенко Є.А.,

суддів: Веденяпіна О.А., Цвіркуна Ю.І.,

при секретарі: Горбатюку В.С.,

розглянувши у судовому засіданні

касаційну скаргу Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Тернопільській області (ОДПІ)

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25.11.2015

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.03.2016

у справі № 820/9333/15 Харківського окружного адміністративного суду

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Країна Ідей

до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Тернопільській області,

Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області

про визнання дій протиправним, зобов'язання вчинити певні дії та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 25.11.2015, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.03.2016, позов задоволено: скасовані податкові повідомлення-рішення Тернопільської ОДПІ від 07.08.2015 № 0004442201 та № 0004432201, від 10.06.2015 № 0000372101, від 06.04.2015 № 0002022202.

У касаційній скарзі ОДПІ просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Позивач не реалізував процесуальне право подати заперечення проти касаційної скарги.

Заслухавши представника ОДПІ, який підтримав касаційну скаргу, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Фактичною підставою для збільшення у податковому обліку позивача грошового зобов`язання із акцизного податку, ПДВ та застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) згідно з податковими повідомленнями-рішеннями, з приводу правомірності яких виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті фактичної перевірки від 24.03.2015 № 2162/22-02/37306752, в актах позапланових документальних виїзних перевірок від 22.05.2015 № 56/21-00/37306752 та від 28.07.2015 № 4683/22-01/37306752. Згідно висновками акту від 24.03.2015 позивачем порушені норми ст. 22, пункту 44.1 ст. 44, пункту 185.1 ст. 185, пункту 188.1 ст. 188, пунктів 198.1, 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України (ПК): завищено податковий кредит у податковому облік за грудень 2014 року на 664841,00 грн. за наслідками господарських операцій із ТОВ Донмас , які не мали реального характеру, оскільки не підтверджені первинними документами (в тому числі, документами про транспортування товару (автомобільного палива); сертифікатами якості та відповідності нафтопродуктів, актами прийому пального за кількістю та якістю), у результаті чого занижено ПДВ за грудень 2014 року на 664841,00 грн.

За висновками контролюючого органу, викладеними в акті від 22.05.2015, ТОВ Країна Ідей в порушення підпункту 213.1.9 пункту 213.1 ст. 213 ПК занижено об'єкт оподаткування з акцизного податку на 23873243,73 грн. за січень, лютий 2015 року за операціями з роздрібної торгівлі автомобільним паливом, у результаті чого занижено податкове зобов'язання із акцизного податку за січень, лютий 2015 року на 1193662,19 грн. Згідно з висновками акту від 28.07.2015 Товариство порушило норми ст. 22, пункту 44.1 ст. 44, пункту 185.1 ст. 185, пункту 188.1 ст. 188, пунктів 198.1, 198.3 ст. 198 ПК, що проявилося у завищенні суми податкового кредиту за лютий 2015 року на 5052011,00 грн. за податковими накладними, виписаними від ТОВ Нафтакомпані на операції з поставки автомобільного паливо, які не мали реального характеру, оскільки не підтверджені первинними документами, обов'язковими для такого роду операцій (документами про транспортування, сертифікатами якості та відповідності нафтопродуктів, актами прийому пального за кількістю та якістю); ТОВ Нафтакомпані та його контрагенти по ланцюгу поставки, за якими товариство задекларувало податковий кредит, мають ознаки фіктивності: відсутні за місцезнаходженням, згідно з обліковими та звітними документами у них відсутні основні фонди, трудові ресурси, без яких здійснення підприємницької діяльності неможливо. У результаті цих порушень позивачем завищено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, у податковій декларації з ПДВ за лютий 2015 року на 363829,00 грн. та занижено ПДВ за лютий 2015 року на 4688182,00 грн.

За наслідками перевірки ОДПІ стосовно позивача прийняті податкові повідомлення-рішення від 06.04.2015 № 0002022202 - про збільшення грошового зобов'язання з ПДВ на 664841,00 грн. за основним платежем та 166210,25 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами); від 10.06.2015 № 0000372101 - про збільшення грошового зобов'язання з акцизного податку на 1193663,00 грн. за основним платежем та 298416,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами); від 07.08.2015: № 0004442201 - про зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ за лютий 2015 року на 363829,00 грн.; № 0004432201 - про збільшення грошового зобов'язання з ПДВ на 4688182,00 грн. за основним платежем та 23440910,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

У судовому процесі встановлено, що за наслідками поставки позивачу від ТОВ Донмас , ТОВ Нафтакомпані нафтопродуктів (автомобільне паливо: бензин, дизельне паливо) між ТОВ Країна Ідей та зазначеними суб'єктами господарювання складені і підписані акти приймання-передачі нафтопродуктів, від імені цих постачальників - платників ПДВ на адресу позивача виписані податкові накладні, на підставі яких позивач сформував податковий кредит у податковому обліку з ПДВ за вищевказані податкові звітні періоди.

Згідно з підпунктом а пункту 198.1 ст. 198 ПК право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.3 цієї статті встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (пункт 198.3 зі змінами, внесеними Законом України від 04.07.2013 № 408-VІІ).

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу) (підпункт 198.6 цієї статті).

При цьому законодавцем презумується реальність оподатковуваних операцій та витрат платника податку, достовірність документів податкового обліку.

За змістом наведених норм право платника податків на збільшення податкового кредиту обумовлено юридичним складом, до якого входять такі юридичні факти, як придбання платником податку у інших платників цього податку товарів (послуг), призначених для використання в оподатковуваних операціях, що відповідають цілям господарської діяльності платника податку; підтвердження податковою накладною, виписаною постачальником - платником податку, митною декларацією (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 ПК) суми нарахованого (сплаченого) податку в ціні придбання товару (послуг).

Заперечуючи проти позову та обґрунтовуючи правомірність зменшення у податковому обліку позивача сум податкового кредиту за податковими накладними, виписаними від імені ТОВ Донмас та ТОВ Нафтакомпані , ОДПІ посилається на безтоварність операцій із поставки позивачу від цих постачальників нафтопродуктів. При цьому ОДПІ вказує на те, що у позивача відсутні документи, які підтверджують поставку нафтопродуктів саме від цих постачальників, в наданих позивачем як під час перевірки, так і в судовому процесі товарно-транспортних накладних, сертифікатах якості, сертифікатах відповідності нафтопродуктів, актах прийому пального за кількістю та якістю вказані інші суб'єкти господарювання; підтвердити взаємовідносини позивача з ТОВ Нафтакомпані та провести звірку їхнього обліку не виявляється можливим через відсутність останнього за місцезнаходженням, у ТОВ Нафтакомпані та його контрагентів по ланцюгу поставки немає основних фондів та трудових ресурсів, що свідчить про фіктивне підприємництво з їх боку.

Суди попередніх інстанцій на підставі оцінки доказів, приєднаних до справи, а саме: копій договорів поставки нафтопродуктів: з ТОВ Донмас - від 22.12.2014 № ДГ-0324; з ТОВ Нафтакомпані - від 01.02.2015 № НК-0035 та від 23.02.2015 № НК-0188 (разом із додатковими угодами до цих договорів); актів приймання-передачі нафтопродуктів, податкових накладних, сертифікатів відповідності, паспортів якості, договорів зберігання, які укладені позивачем із ПАТ Дніпронафтопродукт , актів приймання-передачі наданих послуг (зберігання нафтопродуктів); договорів перевезення, укладених ТОВ Країна Ідей (замовник) із ТОВ Зелена Говерла та ПП Капрая (перевізники); актів виконаних робіт по перевезенню паливно-мастильних матеріалів; платіжних доручень на оплату вартості паливно-мастильних матеріалів на рахунки ТОВ Донмас та ТОВ Нафтакомпані ; товарно-транспортних накладних на перевезення пального; доказів подальшої реалізації позивачем нафтопродуктів через мережу АЗС - за відсутності з боку контролюючого органу доказів, які б беззаперечно спростовували достовірність наданих позивачем документів операцій з поставки від ТОВ Донмас , ТОВ Нафтакомпані нафтопродуктів, зробили юридично правильний висновок про недоведеність з боку ДПІ на виконання процесуального обов'язку, встановленого нормою частини другої ст. 71 КАС України, правомірності зменшення у податковому обліку позивача сум податкового кредиту. Оцінка доказів судами зроблена з дотриманням норм ст. 86 КАС України.

Згідно з умовами поставок, визначених в договорах поставки, укладених позивачем з ТОВ Донмас та з ТОВ Нафтакомпані , поставка палива здійснювалась на адресу позивача з резервуарів ПАТ Дніпронафтопродукт партіями за його заявками. З огляду на це є об'єктивно обумовленою відсутність у позивача документів на підтвердження відвантаження, транспортування палива на його адресу безпосередньо ТОВ Донмас та з ТОВ Нафтакомпані . До матеріалів справи приєднані листи ТОВ Донмас та ТОВ Нафтакомпані , якими позивач повідомляється про знаходження придбаних ним нафтопродуктів на зберіганні у ПАТ Дніпронафтопродукт та можливості їх отримання в будь-який час впродовж дії договорів поставки (а.с. 99, 156, т. 1-й), лист ПАТ Дніпронафтопродукт з повідомленням позивача про можливість отримання палива з резервуарів ПАТ Дніпронафтапродукт та суб'єктів підприємницької діяльності, з якими у нього договірні відносини, зокрема з нафтобази в смт Дунаївці, користувачем якої є ПП ТК-Сантана (а.с. 10, т.5-й), акти приймання-передачі паливно-мастильних матеріалів між ПАТ Дніпронафтопродукт та ТОВ Країна-Ідей (а.с. 135-143, т.2-й). З врахуванням зазначеного одне лише посилання ОДПІ на прояв з боку ТОВ Нафтакомпані та ТОВ Донмас ознак фіктивного підприємництва не може бути достатнім для спростування доводів позивача про його право на податковий кредит за операціями з поставки палива, на які він надав податкові накладні, виписані вказаними платниками ПДВ.

Правильними є також і висновки судів попередніх інстанцій щодо податкового повідомлення-рішення від 10.06.2015 № 0000372101.

У судовому процесі встановлено, що ТОВ Країна Ідей здійснює роздрібну торгівлю підакцизними товарами - нафтопродуктами, скрапленим газом, тютюновими виробами та іншими товарами через мережу АЗС за готівку, з використанням платіжних карток, скетч-карток, талонів (паливних карток), проводячи розрахункові операції з покупцями через зареєстровані, опломбовані та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (РРО). Відпуск палива здійснюється виключно через паливо-роздавальні колонки.

У січні 2015 року через РРО проведено розрахункові операції на загальну суму 21166354,59 грн., з яких на 18106373,05 грн. - розрахунок готівкою, на 1524628,63 грн. - платіжними картками VISA , на 1535350,91 грн. - талонами (паливними картками), скетч-картками ТОВ ВТФ Авіас ; в лютому 2015 року - на суму 34690118,57 грн., з яких на 29006069,95 грн. - розрахунок готівкою, на 2553236,45 грн. - платіжними картками VISA , на 3128737,17 грн. - талонами (паливними картками), скетч-картками ТОВ ВТФ Авіс , на 2074,00 грн. - в безготівковій формі.

Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що між позивачем та суб'єктами підприємницької діяльності (юридичними особами та СПД - фізичними особами) укладені господарські договори купівлі-продажу нафтопродуктів (бензину, дизельного пального). Згідно з умовами цих договорів поставка здійснюється на умовах само вивозу з АЗС, через які позивач здійснює господарську діяльність; розрахунок здійснюється в момент відвантаження (вивозу) нафтопродуктів за цінами, які діють на момент відвантаження. Розрахункові операції за відпущені нафтопродукти проводились через РРО; на підставі реєстрів розрахункових чеків та чеків, наданих покупцями, позивач виписував податкові накладні на кількість і вартість відпущених нафтопродуктів, з нарахуванням сум ПДВ в ціні (а.с. 20-250, т.5-й, а.с. 1-250, т. 6-й, а.с. 1-185, т. 7-й).

Позивач уклав із ТОВ ВТФ Авіас договір поставки від 23.12.2015 №П-14710, за умовами якого ТОВ ВТФ Авіас придбавав паливо (бензин, дизельне паливо, газ). Згідно з умовами договору поставка здійснюється безперервно через АЗС, оформляється актами приймання-передачі палива, товар поставляється (видається) по довірчим документам покупця - паливним карткам та скетч-карткам, зразок яких додається до договору (а.с. 12-17, т. 3-й). Позивач відпускав паливо пред'явникам талонів та скретч-карток на АЗС, операції з відпуску проводилися через РРО, враховуючи специфіку роботи АЗС і використовуваних на них РРО, програмне забезпечення яких передбачає проведення операції з відпуску палива через паливно-роздавальні колонки з обов'язковою реєстрацією, зокрема об'єму та вартості палива. На об'єми відпущеного палива між позивачем і ТОВ ВТФ Авіас підписувались акти приймання-передачі, на підставі яких ТОВ ВТФ Авіас здійснювало розрахунок за придбане паливо шляхом перерахування грошових коштів з поточного банківського рахунку (а.с. 21-28, т. 3-й); на поставку палива (бензин, дизельне паливо, газ) позивач виписав на адресу ТОВ ВТФ Авіас податкові накладні (а.с. 29-36, т. 3-й).

Зміст договорів між позивачем і суб'єктами підприємницької діяльності, операцій з відпуску нафтопродуктів підтверджує комерційне використання нафтопродуктів, реалізованих позивачем через АЗС.

За визначенням підпункту 14.1.212. пункту 14.1 ст. 14 ПК реалізація підакцизних товарів (продукції) - будь-які операції на митній території України, що передбачають відвантаження підакцизних товарів (продукції) згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами з передачею прав власності або без такої, за плату (компенсацію) або без такої, незалежно від строків її надання, а також безоплатного відвантаження товарів, у тому числі з давальницької сировини, реалізація суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Реалізація суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів - продаж пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, товарів, зазначених у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 цього Кодексу (піднафтопродукти, скраплений газ, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, паливо моторне альтернативне), безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб'єктах господарювання громадського харчування;

Об'єктами оподаткування акцизним податком є операції, зокрема з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (підпункт 213.1.9 пункту 213.1 ст. 213 ПК)

Пунктом 215.1 ст. 215 ПК до підакцизних товарів належать: нафтопродукти, скраплений газ, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, паливо моторне альтернативне.

За змістом наведених правових норм об'єктом оподаткування акцизним податком є реалізація підакцизних товарів кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання.

Відповідно до встановлених у справі обставин щодо реалізації позивачем палива суди попередніх інстанцій зробили правильний висновок, що операції з реалізації позивачем нафтопродуктів через АЗС не є об'єктом оподаткування акцизним податком, оскільки в них відсутня обов'язкова для цього складова - реалізація нафтопродуктів споживачу для некомерційного використання.

Доводи, наведені ОДПІ у касаційній скарзі, не спростовують правильність висновків судів попередніх інстанцій, а відтак відсутні підстави для скасування оскаржуваних судових рішень.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 220 , 221 , 223 , 224 , 230 , 231 Кодексу адміністративного судочинства України , Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Тернопільській області залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25.11.2015 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.03.2016 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1Кодексу адміністративного судочинства України .

Головуючий суддя: підписЄ.А. Усенко Судді: підписО.А. Веденяпін підписЮ.І. Цвіркун