Рішення

від 07.09.2017 по справі 902/713/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07 вересня 2017 р. Справа № 902/713/17

Господарський суд Вінницької області у складі судді Матвійчука Василя Васильовича, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНДВЕСТ ЛТД" (вул. Череповецька, 26, м. Чернівці, 58008)

до: Державного підприємства "Юрковецький спиртовий завод" (вул. Леніна, 291, с. Юрківці, Могилів-Подільський район, Вінницька область, 24040)

про стягнення 648 322,21 грн.

за участю секретаря судового засідання Жиляк С.І.

представників сторін:          

позивача: не з'явився;

відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ГРАНДВЕСТ ЛТД" (далі за текстом - ТОВ "ГРАНДВЕСТ ЛТД") звернулося до Господарського суду Вінницької області з позовом про стягнення з Державного підприємства "Юрковецький спиртовий завод" (далі за текстом - ДП "Юрковецький спиртовий завод") заборгованості в розмірі 648 322,21 грн..

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за Договором поставки меляси бурякової № 18-П-01 від 19.10.20156 року в частині проведення розрахунків за поставлену продукцію.

Ухвалою суду від 28.07.2017 року за вказаним позовом порушено провадження у справі № 902/713/17 з призначенням до розгляду в судовому засіданні на 07.09.2017 року та зобов'язано сторін надати докази, необхідні для вирішення спору.

05.09.2017 року від позивача із супровідним листом № 35 від 30.08.2017 року надішли докази на виконання ухвали суду від 28.07.2017 року.

05.09.2017 року відповідачем надіслано до суду пояснення № 123 від 29.08.2017 року з підтверджуючими доказами.

На визначену судом дату позивач не з'явився. Натомість, 04.09.2017 року на електронну адресу суду надіслав клопотання № 36 від 04.09.2017 року про перенесення розгляду справи.

При розгляді вказаного клопотання, судом встановлено, що документ не містить електронного цифрового підпису.

Відповідно до п.1.5.17 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2013 р. № 28, документи, отримані електронною поштою без електронного цифрового підпису або каналами факсимільного зв'язку, не належать до офіційних. У разі надсилання електронних документів без електронного цифрового підпису та факсограм необхідно надсилати також оригінал документа в паперовій формі.

Враховуючи те, що повідомлення позивача на електронну адресу суду надіслане без електронного цифрового підпису, воно не є офіційним, а тому не підлягає розгляду.

Відповідач правом участі в судовому засіданні не скористався, про поважність причини своєї неявки суду не повідомив. Ухвала суду про порушення провадження у справі направлена на адресу відповідача та до суду не поверталась.

При цьому суд зважає на положення ст. 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, відповідач був належним чином повідомлений про розгляд даної справи.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Водночас, судом враховано, що у відповідності до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.

З огляду на вищенаведене та враховуючи, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, враховуючи встановлені ст. 69 ГПК України строки вирішення спору, справа розглядається за відсутності представників сторін за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

19.10.2016 року між ТОВ "ГРАНДВЕСТ ЛТД" (продавець) та ДП "Юрковецький спиртовий завод" (покупець) укладено Договір поставки меляси бурякової № 18-П-01, за умовами якого продавець продає, а покупець купує мелясу бурякову ГОСТ 30561-98 (продукція) виробництва 2016 року (а.с. 9). Загальний обсяг продукції, що постачається по цьому договору, орієнтовно складає 500 тонн, остаточна кількість продукції визначається на підставі заявок покупця (п. 1.1.). Продавець зобов'язується надати покупцю оригінали наступних документів: видаткової накладної, товарно-транспортної накладної (п. 2.2.). Дата поставки та момент переходу права власності визначаються згідно базису поставки продукції "DAP" (ІНКОТЕРМС-2010) після оформлення продавцем відповідних товаросупровідних документів (п. 2.3.). Ціна продукції становить 2900,00грн. за 1 тонну продукції, в тому числі ПДВ (п. 3.1.). Загальна сума Договору складає 1 450 000,00 грн., в ому числі ПДВ; остаточна сума Договору складається з вартості продукції, фактично отриманої покупцем на підставі замовлень (п.п. 3.2.). Оплата за продукцію здійснюється покупцем безготівковим перерахуванням грошових коштів в формі попередньої оплати (п. 3.3.). Сторони несуть відповідальність за невиконання умов цього Договору згідно чинного законодавства України; сторони несуть відповідальність за несвоєчасність виконання умов Договору (п.п. 5.1., 5.2.). Цей Договір вступає в дію з дня його підписання уповноваженими сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх обов'язків (п. 8.6.).

В період з 20.10.2016 року по 21.11.2016 р. на виконання умов договору поставки, позивач поставив, а відповідач прийняв мелясу бурякову в кількості 354,64 тонни на загальну суму 1 028 456,00грн., що підтверджується підписаними та скріпленими печатками сторін видатковими накладними: № ГР-181 від 20.10.2016 року на суму 84 709,00грн., № ГР-182 від 20.10.2016 року на суму 86 884,00грн., № ГР-183 від 21.10.2016 року на суму 86 420,00грн., № ГР-184 від 21.10.2016 року на суму 86 913,00грн., № ГР-187 від 09.11.2016 року на суму 68 034,00грн., № ГР-188 від 09.11.2016 року на суму 81 606,00грн., № ГР-189 від 09.11.2016 року на суму 80 678,00грн., № ГР-190 від 10.11.2016 року на суму 80 591,00грн., № ГР-191 від 10.11.2016 року на суму 73 167,00грн., № ГР від 19.11.2016 року на суму 85 550,00грн., № ГР-194 від 14.11.2016 року на суму 86 246,00грн., № ГР-196 від 21.11.2016 року на суму 63 626,00грн., № ГР-197 від 21.11.2016 року на суму 64 032,00грн. (а.с. 10-22).

З метою оплати поставленої продукції позивачем виставлено відповідачу рахунки на загальну суму 1 028 456,00грн. (а.с. 23-35).

Відповідач частково виконав свої зобов'язання за Договором та сплатив за поставлену продукцію 434 929,00грн., що підтверджується платіжними дорученнями: № 256 від 27.10.2016 року на суму 60 000,00грн., № 257 від 27.10.2016 року на суму 60 000,00грн., № 258 від 27.10.2016 року на суму 60 000,00грн., № 272 від 10.11.2016 року на суму 55 000,00грн., № 273 від 10.11.2016 року на суму 54 926,00грн., № 274 від 10.11.2016 року на суму 55 000 ,00грн., № 289 від 11.11.2016 року на суму 45 002,00грн., № 290 від 11.11.2016 року на суму 45 001,00грн. (а.с. 81-88), а також вбачається із банківських виписок по рахунку ТОВ "ГРАНДВЕСТ ЛТД" (а.с. 38-40).

Решту отриманої продукції відповідач не оплатив, що призвело до виникнення боргу в сумі 593 527,00грн..

13.03.2017 року позивачем на суму боргу виставлено відповідачу претензію, у відповідь на яку останній зазначив, що погашення заборгованості за поставлену мелясу буде проводитись після отримання коштів від реалізації продукції, виготовленої з поставленої сировини.

Окрім того, про наявність зазначеного боргу свідчать обопільно підписані сторонами Акти звірки взаємних розрахунків станом на 01.01.2017 року та станом на 08.08.2017 року (а.с. 41, 89-90).

В поданих до суду 05.09.2017 року відповідачем поясненнях останнім підтверджено факт здійснення позивачем поставки продукції на загальну суму 1 028 456,00грн. та проведення часткових розрахунків на суму 434 929,00грн., а також зазначено, що погашення зобов'язань по поставленій мелясі буде здійснено після реалізації продукції.

З врахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.

Ст. 11 ЦК України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст. 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Беручи до уваги зміст договору укладеного між сторонами, характер взятих на себе сторонами зобов'язань, суд дійшов висновку про те, що між сторонами виникли правовідносини з договору поставки.

Згідно з ч.ч. 1,2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Позивач, на виконання своїх зобов'язань за Договором поставки меляси бурякової, поставив, а відповідач прийняв у період з 20.10.2016 року по 21.11.2016 р. продукцію на загальну суму 1 028 456,00грн..

Згідно положень ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (ч. 2 ст. 692 ЦК України).

Відповідач, всупереч умовам Договору та наведеним приписам чинного законодавства України, сплатив за отриману на підставі Договору поставки продукцію частково в сумі 434 929,00грн..

Згідно зі ст. 526 ЦК України, ст.193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України, ч. 7 ст. 193 ГК України).

Відповідно до ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Виходячи з встановлених обставин справи та наведених вище законодавчих приписів, беручи до уваги фактичне визнання відповідачем суми боргу, суд вважає вимогу позивача про стягнення 593 527,00грн. правомірною та обґрунтованою, з огляду на що задовольняє її в повному обсязі.

Поряд з цим, за порушення відповідачем взятих на себе зобов'язань, позивачем заявлено до стягнення 52 942,61 грн. інфляційних втрат та 1 852,60грн. - 3% річних.

Розглядаючи зазначені вимоги, суд виходить з наступного.

Порушенням зобов'язання, згідно ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення інфляційних втрат та 3% річних є правомірними, оскільки відповідають чинному законодавству.

Разом з тим, перевіривши за допомогою системи "ЛІГА ЗАКОН" правильність наданого розрахунку інфляційного збільшення суми боргу у вказаному позивачем періоді, суд визначив його в сумі 52 939,87грн. (розрахунок додається), тоді як позивачем заявлено до стягнення 52 942,61грн., а відтак інфляційні втрати підлягають частковому задоволенню в сумі 52 939,87грн. відповідно до розрахунку, здійсненого в системі "Ліга Закон".

Перевіривши правильність нарахування 3 % річних у вказаному позивачем періоді, суд визначив їх в більшій сумі, але, враховуючи, що визначення ціни позову є правом та прерогативою позивача, до задоволення підлягають 3 % річних в сумі, заявленій останнім.

Як визначає ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 ГПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

За змістом ст. 33 ГПК України обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Всупереч наведеним вище нормам, відповідач не подав до суду доказів в спростування позовних вимог.

Зважаючи на наведене вище, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з розподілом судових витрат за правилами ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 43, 32, 33, 34, 43, 49, 75, 82, 84, 85, 115 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ :

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства "Юрковецький спиртовий завод" (вул. Леніна, 291, с. Юрківці, Могилів-Подільський район, Вінницька область, 24040, ідентифікаційний код юридичної особи 05459186) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНДВЕСТ ЛТД" (вул. Череповецька, 26, м. Чернівці, 58008, ідентифікаційний код юридичної особи 37694488) 593 527,00грн. основного боргу; 52 939,87грн. інфляційних втрат; 1 852,60грн. - 3% річних та 9 724,79грн. витрат зі сплати судового збору.

3. В задоволенні позову в частині стягнення 2,74грн. інфляційних втрат - відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

5. Копію рішення надіслати сторонам рекомендованим листом.

Повне рішення складено 12 вересня 2017 р.

Суддя Матвійчук В.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2 - позивачу (вул. Череповецька, 26, м. Чернівці, 58008);

3 - відповідачу (вул. Леніна, 291, с. Юрківці, Могилів-Подільський район, Вінницька область, 24040).