Рішення

від 31.07.2017 по справі 905/1275/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

31.07.2017р. Справа № 905/1275/17

Господарський суд Донецької області у складі судді Ніколаєвої Л.В.,

при секретарі судового засідання Єрмолаєвій Т.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю ВСП Зевс

про стягнення 73 801 577,71 грн.,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2, за довіреністю № 14-68 від 14.04.2017р.

від відповідача: не з'явився

Суть спору: ПАТ НАК Нафтогаз України звернулося до господарського суду Донецької області з позовом, в якому просить суд стягнути з ТОВ ВСП Зевс 73 801 577,71 грн., з яких: 50 837 500,05 грн. - основний борг, 14 761 603,67 грн. - пеня, 7 303 348,56 грн. - інфляційні втрати, 899 125,43 грн. - 3 % річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки № 17/10-З від 17.10.2013р. щодо повної та своєчасної оплати поставленого позивачем палива.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 12.06.2017р. за вказаним позовом порушено провадження у справі № 905/1275/17 та розгляд справи призначений на 12.07.2017р.

Ухвалами господарського суду Донецької області від 12.07.2017р., від 27.07.2017р. розгляд справи відкладався на 27.07.2017р., на 31.07.2017р. відповідно.

Представник позивача у судовому засіданні 31.07.2017р. підтримав позовні вимоги, просив суд їх задовольнити.

Відповідач у жодне судове засідання не з'явився, відзив на позов і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову не надав. При цьому, про час та місце судових засідань відповідач повідомлявся належним чином шляхом розміщення оголошень про час та місце розгляду справи на електронній сторінці господарського суду Донецької області, яка міститься на офіційному веб-порталі Судова влада в Україні , з огляду на призупинення приймання та пересилання відділенням поштового зв'язку поштових відправлень на адресу відповідача: 83001, м. Донецьк, вул. Університетська,4, що зазначена у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 31.07.2017р. та позивачем у позовній заяві, та відповідні роз'яснення, що містяться в інформаційному листі ВГСУ від 12.09.2014р. № 01-06/1290/14 Про Закон України Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням АТО (із змінами та доповненнями).

Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні 31.07.2017р. за участю представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

17.10.2013р. між ПАТ НАК Нафтогаз України (постачальник, позивач) та ТОВ ВСП Зевс (покупець, відповідач) укладений договір поставки №17/10-З, постачальник зобов'язується передати, а покупець прийняти й оплатити паливо альтернативне моторне автомобільне Innovative E-92 та Innovative E-95 , на умовах EXW-резервуари, що знаходяться за адресою: Донецька область, м. Докучаєвськ, вул. Індустріальна, 3-б. (п. 1.1. договору).

Відповідно до умов п.2.2 договору поставка постачальником товару в рамках цього договору здійснюється в таких обсягах:

- паливо альтернативне моторне автомобільне Innovative E-92 , виготовлене відповідно до ТУ У 24.6-30661021-004:2010 4000 т;

- паливо альтернативне моторне автомобільне Innovative E-95 , виготовлене відповідно до ТУ У 24.6-30661021-004:2010 6000 т.

Згідно з умовами п. 3.1 договору ціна договору та кількість товару за марками за цим договором складається з загальної вартості і кількості товару. Постачальник зобов'язується передати у власність, а покупець прийняти та оплатити товар за такими цінами:

- паливо альтернативне моторне автомобільне Innovative E-92 у кількості 4000 т на суму 40 420 000 грн. без ПДВ, виходячи з ціни однієї тонни 10 105 грн. без ПДВ;

- паливо альтернативне моторне автомобільне Innovative E-95 у кількості 6000 т на суму 61 255 002 грн. без ПДВ, виходячи з ціни однієї тонни 10 209,167 грн. без ПДВ.

Загальна вартість товару без ПДВ складає 101 675 002 грн., крім того ПДВ - 20 335 000,40 грн., разом з ПДВ - 122 010 002,40 грн.

У розділі 4 договору встановлені умови поставки товару, а саме: поставка товару в межах цього договору здійснюється на умовах EXW- резервуари, що знаходяться за адресою: Донецька обл., м. Докучаєвськ, вул. Індустріальна, 3-б. Товар має бути поставлений покупцю в строк до 18.10.2013р., але не раніше отримання постачальником належним чином оформленої безвідкличної банківської гарантії відповідно до п. 6.1. цього договору. Кількість поставленого товару відображається в акті приймання-передачі товару. Покупець зобов'язаний прийняти поставлений постачальником товар, здійснивши зі своєї сторони всі дії, необхідні для забезпечення передачі й отримання товару. Покупець не може відмовитись від приймання товару. За результатами поставки товару сторони підписують акт приймання-передачі товару. Акт приймання-передачі товару складається та підписується сторонами в день фактичної передачі товару. Зобов'язання постачальника з поставки товару вважаються виконаними, право власності на товар переходить від постачальника до покупця з моменту підписання сторонами акту приймання - передачі товару. Факт підписання покупцем акту приймання-передачі товару свідчить про те, що покупець не має претензій щодо кількості та якості товару. Датою поставки товару є дата акту приймання - передачі товару.

У п.5.1 договору встановлено, що покупець здійснює оплату вартості товару грошовими коштами на поточний рахунок постачальника відповідно до графіка:

-до 30.10.2013р. 3 389 166,67 грн.,

-до 30.11.2013р. 3 389 166,67 грн.,

-до 30.12.2013р. 3 389 166,67 грн.,

-до 30.01.2014р. 3 389 166,67 грн.,

-до 28.02.2014р. 3 389 166,67 грн.,

-до 30.03.2014р. 3 389 166,67 грн.,

-до 30.04.2014р. 3 389 166,67 грн.,

-до 30.05.2014р. 3 389 166,67 грн.,

-до 30.06.2014р. 3 389 166,67 грн.,

-до 30.07.2014р. 3 389 166,67 грн.,

-до 30.08.2014р. 3 389 166,67 грн.,

-до 30.09.2014р. 3 389 166,67 грн.,

-до 30.10.2014р. 3 389 166,67 грн.,

-до 30.11.2014р. 3 389 166,67 грн.,

-до 30.12.2014р. 3 389 166,67 грн.,

-до 30.01.2015р. 3 389 166,67 грн.,

-до 28.02.2015р. 3 389 166,67 грн.,

-до 30.03.2015р. 3 389 166,67 грн.,

-до 30.04.2015р. 3 389 166,67 грн.,

-до 30.05.2015р. 3 389 166,67 грн.,

-до 30.06.2015р. 3 389 166,67 грн.,

-до 30.07.2015р. 3 389 166,67 грн.,

-до 30.08.2015р. 3 389 166,67 грн.,

-до 30.09.2015р. 3 389 166,67 грн.,

-до 30.10.2015р. 3 389 166,67 грн.,

-до 30.11.2015р. 3 389 166,67 грн.,

-до 30.12.2015р. 3 389 166,67 грн.,

-до 30.01.2016р. 3 389 166,67 грн.,

-до 28.02.2016р. 3 389 166,67 грн.,

-до 30.03.2016р. 3 389 166,67 грн.,

-до 30.04.2016р. 3 389 166,67 грн.,

-до 30.05.2016р. 3 389 166,67 грн.,

-до 30.06.2016р. 3 389 166,67 грн.,

-до 30.07.2016р. 3 389 166,67 грн.,

-до 30.08.2016р. 3 389 166,67 грн.,

-до 30.09.2016р. 3 389 168,95 грн.

Відповідно до умов п. 6.1. договору виконання зобов'язань покупця щодо оплати товару має бути забезпечене безвідкличною банківською гарантією на суму 122 010 002,40 грн., яка надається постачальнику відповідним банком.

У разі невиконання покупцем умов п. 5.1. цього договору він зобов'язується сплатити постачальнику, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. (п. 7.2. договору).

Згідно із розділом 9 укладеного сторонами договору будь-яка зі сторін звільняється від відповідальності за невиконання умов цього договору, якщо доведе, що невиконання нею своїх обов'язків стало прямим безпосереднім наслідком обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), які сторона не могла б і не повинна була передбачити та запобігти. Такими обставинами вважаються стихійні лиха, техногенні аварії, військові дії, страйки, торгове ембарго, кризи та надзвичайні обставини економічного характеру, управління якими є неможливим стороною договору. При виникненні форс-мажорних обставин, які роблять неможливим повне або часткове виконання кожною із сторін зобов'язань за цим договором, виконання умов цього договору відсувається відповідно до часу, протягом якого будуть діяти такі обставини. Сторона, для якої створилася неможливість виконання зобов'язань за цим договором, повинна протягом 7 (семи) календарних днів сповістити іншу сторону про початок і припинення форс-мажорних обставин. Наявність та строк дії форс-мажорних обставин підтверджується відповідними документами, виданими уповноваженими органами державної влади України.

Цей договір набирає чинності з дати його підписання та скріплення підписів печатками сторін і діє в частині поставки товару до 18.10.2013р., а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань. (п. 11.8. договору).

З метою забезпечення виконання зобов'язань за вказаним договором поставки, 17.10.2013р. між ПАТ КБ Південкомбанк (банк-гарант) та ТОВ ВСП Зевс (принципал, відповідач) укладений договір про надання гарантії № 443Г-021О, відповідно до умов якого банк - гарант гарантує (надає гарантію, надалі - гарантія або гарантійне зобов'язання ) перед ПАТ НАК Нафтогаз України (бенефіцар, позивач) належне виконання принципалом умов договору поставки № 17/10-З від 17.10.2013р., укладеного між принципалом і бенефіціаром (основне зобов'язання). (п. 1.1. договору).

Гарантійним випадком є невиконання принципалом своїх зобов'язань перед бенефіціаром, пов'язаних з виконанням умов основного зобов'язання, а саме: не здійснення своєчасної сплати грошових коштів за поставлений товар відповідно до умов договору поставки № 17/10-З від 17.10.2013р. Надана в межах цього договору гарантія є безвідкличною. (п.п. 1.2., 1.3. договору).

Сумою і валютою гарантії є 122 010 002,40 грн. (п.2.1. договору).

Строк дії гарантії дорівнює строку дії договору поставки від 17.10.2013р. № 17/10-З між бенефіціаром та принципалом, але не довше, ніж до 30.10.2016р. включно. (п.2.2. договору).

Відповідальність банка - гаранта обмежується сумою гарантії, що обумовлена у п. 2.1. цього договору. Після кожного здійснення платежу за гарантією на користь бенефіціара зобов'язання за гарантією будуть зменшуватись на суму здійсненого платежу, а у випадку сплати на користь бенефіціара повної суми гарантії, передбаченої п. 2.1. цього договору, вона вважається виконаною та припиняє свою дію. (п.2.3. договору).

Відповідно до умов п.п. 2.5., 2.5.1. договору гарантія припиняється у разі закінчення строку дії гарантії, передбаченого п. 2.2. цього договору.

Згідно з умовами п. 3.4. договору при настанні гарантійного випадку (п.1.2. договору) у строк, розмірі та в порядку, передбаченим гарантією, банк-гарант здійснює виплату по гарантії бенефіціару після подання останнім вимоги та документів, що підтверджують настання такого гарантійного випадку, зазначені у цьому договорі (завірені бенефіціаром копії акту приймання - передачі товару, завіреної банком бенефіціара копії банківської картки із зразками підписів та печатки бенефіціара; вимоги до банка - гаранта, в якій повинні бути зазначені: номер та дата даної гарантії, сума невиконаного принципалом платіжного зобов'язання з зазначенням конкретної дати або переліку дат, на які принципалом був порушений графік розрахунків тощо) та гарантійному листі. Банк - гарант зобов'язаний розглянути вимогу бенефіціара та здійснити належну виплату по гарантій протягом 3-х робочих днів з дня отримання вимоги бенефіціара.

Відповідно до даного договору банк - гарант зобов'язаний здійснити гарантійний платіж, що забезпечує виконання обов'язків принципала за основним зобов'язанням в межах гарантійної суми та в строки, передбачені даним договором та наданою гарантією, після одержання від бенефіціара письмової вимоги із зазначенням реквізитів гарантії, суми, яка підлягає сплаті банком - гарантом, платіжних реквізитів бенефіціара, а також надання передбачених у гарантії та даному договорі документів. (п.5.1. договору).

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до повного виконання сторонами взятих на себе за цим договором зобов'язань. Вимога за гарантією може бути пред'явлена бенефіціаром банку - гаранту протягом строку дії гарантії (п.п.5.1.,11.2 договору).

17.10.2013р. ПАТ КБ Південкомбанк (банк-гарант) надав ПАТ НАК Нафтогаз України (бенефіціару, позивачу) банківську гарантію №02-1/1695, згідно з якою ПАТ КБ Південкомбанк (банк-гарант) проінформовано про те, що ПАТ НАК Нафтогаз України (бенефіціар, позивач) та ТОВ ВСП Зевс (принципал, відповідач) уклали договір поставки №17/10-З від 17.10.2013р., відповідно до умов якого належне виконання принципалом своїх платіжних зобов'язань щодо розрахунків за отримане паливо альтернативне моторне автомобільне Innovative E-92 та Innovative E-95 (товар) забезпечується банківською гарантією виконання платіжних зобов'язань у відповідності до графіку розрахунків, який визначено у п.5.1 договору поставки №17/10-З від 17.10.2013р.

Відповідно до вказаної банківської гарантії невиконання чи несвоєчасне виконання умов графіка платежів є гарантійним випадком та надає право бенефіціару на звернення до банку - гаранту з відповідною вимогою про сплату невиконаних принципалом зобов'язань, банк - гарант прийняв на себе безвідкличне зобов'язання сплатити бенефіціару суму, що не перевищує 122 010 002,40 грн., протягом 3-х робочих днів з дня отримання банком - гарантом наступних документів: копії акту приймання - передачі товару з зазначенням назви товару, кількості, ціни за одиницю товару та загальної суми, підписаного бенефіціаром та принципалом, з печатками сторін, який завірено уповноваженою особою бенефіціара та скріплено відбитком печатки; завіреної банком бенефіціара копії банківської картки із зразками підписів та печатки бенефіціара; вимоги до банка - гаранта, в якій повинні бути зазначені: номер та дата даної гарантії, сума невиконаного принципалом платіжного зобов'язання у відповідності з наведеним в даній гарантії графіком розрахунків з зазначенням конкретної дати або переліку дат, на які принципалом був порушений графік розрахунків; вимога повинна містити оригінали підписів та печатку у відповідності до наданої до нашого банку - гаранта банківської картки, завіреної банком бенефіціара. Сплата сум за цією гарантією здійснюється банком - гарантом протягом 3-х робочих днів з дня отримання банком - гарантом відповідної вимоги бенефіціара, з дотриманням наступних умов: в разі отримання банком гарантом вимоги на суму, що не перевищує 3 389 166,67 грн., така сума сплачується банком - гарантом протягом 3-х банківських днів після дати отримання від бенефіціару оригіналу вимоги; сума вимоги, що перевищує 3 389 166,67 грн. сплачується банком-гарантом частинами протягом місяця з моменту отримання відповідної вимоги до повного виконання банком-гарантом зобов'язань у відповідності до суми, зазначеної у такій вимозі. Сума цієї гарантії буде автоматично зменшуватись на всі суми, що будуть виплачені бенефіціару банком - гарантом за цією гарантією. Цією гарантією забезпечуються лише суми невиконаних принципалом платежів за товар відповідно до умов договору та сума гарантії не поширюються на штрафні санкції, пеню, штраф, передбачені умовами договору. У разі, якщо гарантія більше не потрібна, її оригінал підлягає поверненню банку - гаранту. Ця гарантія є чинною з дати її складання. В будь-якому випадку термін дії цієї гарантії спливає 30.10.2016р. включно, якщо цей документ навіть не повернено банку - гаранту.

На виконання умов договору поставки позивач передав, а відповідач прийняв паливо альтернативне моторне автомобільне Innovative E-92 та Innovative E-95 на загальну суму 122 010 002,40 грн., про що свідчить відповідний акт приймання - передачі від 17.10.2013р.

20.10.2014р. за вх. № 5353/21-14 позивач одержав лист відповідача, згідно з яким останнім повідомлено про настання форс-мажорних обставин за договором поставки № 17/10-З від 17.10.2013р., що зумовлені проведенням антитерористичної операції в т.ч. у м. Донецьк, та, відповідно, про неможливість здійснення платежів відповідно до графіку, визначеного у договорі, та про відсутність підстав для нарахування пені з огляду на умови п. 9.1. договору. На підтвердження вказаних обставин відповідачем також надано Сертифікат ТПП України від 29.09.2014р. № 3407/05-4, згідно з яким засвідчено настання форс - мажорних обставин (обставин непереборної сили), які спричинили невиконання відповідачем обов'язків за договором поставки № 17/10-З від 17.10.2013р., та дату закінчення терміну дії яких встановити неможливо.

Рішенням господарського суду Донецької області від 10.09.2015р. по справі № 905/130/15 (із врахуванням ухвал господарського суду Донецької області від 18.07.2016р., від 01.08.2016р.), яке у встановленому порядку набрало законної сили, позовні вимоги ПАТ НАК Нафтогаз України до ТОВ ВСП Зевс , ПАТ КБ Південкомбанк про стягнення основного боргу у розмірі 27 113 333,36 грн., пені 2 291 262,41 грн., суми, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення, - 1 836 323,27 грн., 3% річних 277 725,96 грн., загалом 31 518 645 грн., задоволено частково. Стягнуто солідарно з ТОВ ВСП Зевс , ПАТ КБ Південкомбанк на користь ПАТ НАК Нафтогаз України основний борг в сумі 20 335 001,02 грн. Стягнуто з ТОВ ВСП Зевс на користь ПАТ НАК Нафтогаз України основний борг в сумі 6 778 332,34 грн., суму, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення, - 1 836 323,27 грн., 3% річних 277 725,96 грн., а також судовий збір у розмірі 44 192,47 грн. Стягнуто з ПАТ КБ Південкомбанк на користь ПАТ НАК Нафтогаз України судовий збір в сумі 23 574,65 грн.

У вказаному рішенні встановлені обставини в т.ч. щодо неналежного виконання відповідачем умов договору поставки №17/10-З від 17.10.2013р. в частині своєчасного та в повному обсязі перерахування платежів на загальну суму 27 113 333,36 грн., що мали надійти в строк до 30.04.2014р., до 30.05.2014р., до 30.06.2014р., до 30.07.2014р., до 30.08.2014р., до 30.09.2014р., до 30.10.2014р., до 30.11.2014р. При цьому, 3% річних стягнуто за період з 28.02.2014р. по 15.12.2014р., інфляційні втрати - за період з травня 2014р. по листопад 2014р. за несвоєчасне здійснення відповідачем платежів, які мали надійти у строк до 28.02.2014р., до 30.03.2014р., 30.04.2014р., до 30.05.2014р., до 30.06.2014р., до 30.07.2014р., до 30.08.2014р., до 30.09.2014р., до 30.10.2014р., до 30.11.2014р. В частині позовних вимог про стягнення пені, нарахування якої здійснено позивачем за період з 28.02.2014р. по 15.12.2014р. за несвоєчасне здійснення відповідачем платежів, які мали надійти у строк до 28.02.2014р., до 30.03.2014р., 30.04.2014р., до 30.05.2014р., до 30.06.2014р., до 30.07.2014р., до 30.08.2014р., до 30.09.2014р., до 30.10.2014р., до 30.11.2014р., відмовлено з огляду на наявність обставин непереборної сили за договором поставки №17/10-З від 17.10.2013р.

Рішення господарського суду Донецької області від 10.09.2015р. по справі № 905/130/15 не виконане на теперішній час.

Як посилається позивач, та вбачається розрахунку позовних вимог по справі, що розглядається, відповідачем також порушено графік платежів, встановлений умовами договору, і в частині здійснення платежів, які мали надійти у строк до 30.12.2014р. - в сумі 3 389 166,67 грн., до 30.01.2015р. - в сумі 3 389 166,67 грн., до 28.02.2015р. - в сумі 3 389 166,67 грн., до 30.03.2015р. - в сумі 3 389 166,67 грн., до 30.04.2015р. - в сумі 3 389 166,67 грн., до 30.05.2015р. - в сумі 3 389 166,67 грн., до 30.06.2015р. - в сумі 3 389 166,67 грн., до 30.07.2015р. - в сумі 3 389 166,67 грн., до 30.08.2015р. - в сумі 3 389 166,67 грн., до 30.09.2015р. - в сумі 3 389 166,67 грн., до 30.10.2015р. - в сумі 3 389 166,67 грн., до 30.11.2015р. - в сумі 3 389 166,67 грн., до 30.12.2015р. - в сумі 3 389 166,67 грн., до 30.01.2016р. - в сумі 3 389 166,67 грн., до 28.02.2016р. - в сумі 3 389 166,67 грн., у зв'язку з чим борг відповідача складає 50 837 500,05 грн.

Неналежне виконання відповідачем умов договору поставки в частині оплати вартості палива стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом, в якому останній просить суд стягнути з відповідача, крім основного боргу в розмірі 50 837 500,05 грн., також і пеню в розмірі 14 761 603,67 грн., нараховану за період з 16.12.2014р. по 29.02.2016р., 3% річних в розмірі 899 125,43 грн., нараховані за період з 16.12.2014р. по 29.02.2016р., інфляційні втрати в розмірі 7 303 348,56 грн., нараховані за період з грудня 2014р. по січень 2016р. за несвоєчасне здійснення відповідачем платежів, які мали надійти у строк до 30.11.2014р., до 30.12.2014р., до 30.01.2015р., до 28.02.2015р., до 30.03.2015р., до 30.04.2015р., до 30.05.2015р., до 30.06.2015р., до 30.07.2015р., до 30.08.2015р., до 30.09.2015р., до 30.10.2015р., до 30.11.2015р., до 30.12.2015р., до 30.01.2016р., до 28.02.2016р.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного:

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог частини першої статті 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч.1 ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Як вище встановлено господарським судом, між сторонами у справі укладений договір поставки № 17/10-3 від 17.10.2013р., відповідно до умов якого позивач зобов'язався передати, а покупець - прийняти й оплатити паливо відповідно до графіка платежів, встановленого у п. 5.1. договору.

Відповідно до вимог ч.1 ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у ч.ч.1,7 ст.193 ГК України.

Судом встановлено, що відповідач порушив умови договору поставки та не здійснив у строк до 30.12.2014р. платіж в сумі 3 389 166,67 грн., у строк до 30.01.2015р. - в сумі 3 389 166,67 грн., у строк до 28.02.2015р. - в сумі 3 389 166,67 грн., у строк до 30.03.2015р. - в сумі 3 389 166,67 грн., у строк до 30.04.2015р. - в сумі 3 389 166,67 грн., у строк до 30.05.2015р. - в сумі 3 389 166,67 грн., у строк до 30.06.2015р. - в сумі 3 389 166,67 грн., у строк до 30.07.2015р. - в сумі 3 389 166,67 грн., у строк до 30.08.2015р. - в сумі 3 389 166,67 грн., у строк до 30.09.2015р. - в сумі 3 389 166,67 грн., у строк до 30.10.2015р. - в сумі 3 389 166,67 грн., у строк до 30.11.2015р. - в сумі 3 389 166,67 грн., у строк до 30.12.2015р. - в сумі 3 389 166,67 грн., у строк до 30.01.2016р. - в сумі 3 389 166,67 грн., у строк до 28.02.2016р. - в сумі 3 389 166,67 грн. за одержане паливо, у зв'язку з чим у відповідача виник борг в розмірі 50 837 500,05 грн. (3 389 166,67 грн. х 15 = 50 837 500,05 грн.). Жодних заперечень щодо наявності вказаного боргу, а тим більш доказів, що спростовують його наявність відповідач до суду не надав.

За таких обставин, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість та правомірність позовних вимог в частині стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 50 837 500,05 грн., а отже і про їх задоволення.

При цьому, судом враховано, що матеріали справи не містять доказів звернення позивача до банка - гаранта з вимогою про сплату невиконаних відповідачем зобов'язань (таке звернення є правом позивача), та, відповідно, про їх сплату банком - гарантом, а також те, що термін дії гарантії сплив 30.10.2016р., що, в свою чергу, виключає можливість звернення позивача до банку - гаранта з відповідною вимогою та задоволення останнім вимог позивача згідно з приписами ч. 2 ст. 561, ч. 4 ст. 563, п. 2 ч. 1 ст. 568 ЦК України.

Крім того, судом враховано і те, що наявність умов договору щодо відсування (відкладення, відстрочення) його виконання в разі настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) не означає автоматичне звільнення відповідача від виконання зобов'язань за договором та не може бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог в частині стягнення основного боргу. За висновками суду, боржник не може бути звільнений від оплати одержаного палива, з огляду також на те, що така оплата здійснюється грошовими коштами, які боржник міг отримати з різноманітних джерел та від ведення не заборонених видів господарської діяльності, доказів вжиття боржником всіх залежних від нього заходів для належного виконання зобов'язання останнім не надано. Більш того, умовами договору поставки, а також і чинним законодавством України передбачено звільнення лише від відповідальності за невиконання зобов'язання (ст. 617 ЦК України ст. 218 ГК України), а не від виконання зобов'язання в разі настання форс-мажорних обставин. За змістом ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За приписами ст.611 зазначеного нормативно-правового акту у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ч.2 ст. 551 ЦК України).

В силу норм ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

В ч.4 ст.219 вказаного нормативно-правового акту закріплено, що сторони зобов'язання можуть передбачити певні обставини, які через надзвичайний характер цих обставин є підставою для звільнення їх від господарської відповідальності у випадку порушення зобов'язання через дані обставини, а також порядок засвідчення факту виникнення таких обставин.

Відповідно до ч. 2 ст. 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Згідно з ч. 1 ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

У п. 1 ч. 1 ст. 263 ЦК України наведено ознаки непереборної сили та визначено, що непереборна сила - це надзвичайна або невідворотна за даних умов подія. Отже, непереборною силою є надзвичайна і невідворотна зовнішня подія, що повністю звільняє від відповідальності особу, яка порушила зобов'язання, за умови, що остання не могла її передбачити або передбачила, але не могла її відвернути, та ця подія завдала збитків.

Як вище встановлено судом, умовами договору поставки передбачено, що у разі невиконання покупцем умов пункту 5.1 договору він зобов'язується сплатити постачальнику крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. Разом з тим, сторони також передбачили звільнення їх від відповідальності за невиконання умов цього договору, в разі доведення, що невиконання сторонами своїх обов'язків стало прямим безпосереднім наслідком обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), які сторони не могли б і не повинні були передбачити та запобігти. При цьому, такими обставинами вважаються стихійні лиха, техногенні аварії, військові дії, страйки, торгове ембарго, кризи та надзвичайні обставини економічного характеру, управління якими є неможливим стороною договору. Сторона, для якої створилася неможливість виконання зобов'язань за цим договором, повинна протягом 7 (семи) календарних днів сповістити іншу сторону про початок і припинення форс-мажорних обставин. Наявність та строк дії форс-мажорних обставин підтверджується відповідними документами, виданими уповноваженими органами державної влади України.

Указом Президента України №405/2014 від 14 квітня 2014 року Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України запроваджено антитерористичну операцію на території України.

Законом України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції визначений період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності зазначеним Указом Президента України та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України. Разом з цим, Указ Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України на теперішній час не прийнятий, антитерористична операція на сході України триває.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 27.07.2017р. місцезнаходженням відповідача є м. Донецьк.

На виконання абзацу третього пункту 5 ст.11 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції розпорядженнями №1053-р від 30.10.2014р., №1275-р від 02.12.2015р. Кабінету Міністрів України затверджено переліки населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція, до яких, у тому числі, включено місто Донецьк, яке є місцем провадження господарської діяльності відповідача. До того ж, проведення антитерористичної операції у м. Донецьк є загальновідомим фактом, який на підставі статті 35 ГПК України не потребує доказування.

Частиною 1 ст. 14-1 Закону України Про торгово-промислові палати в Україні передбачено, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю.

За змістом ч. 2 ст. 14-1 цього Закону форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Згідно ст. 10 ЗУ Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Згідно п.2.1 постанови Пленуму ВГСУ від 24.11.2014р. № 2, за змістом статті 10 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції та статті 14-1 ЗУ Про торгово-промислові палати в Україні єдиним належним доказом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), які мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України, тоді як інші документи не можуть вважатися доказами наявності таких обставин.

Отже, з огляду на наведені приписи чинного законодавства України та умови розділу 9 договору №17/10-З від 17.10.2013р. щодо звільнення сторін саме від відповідальності за невиконання зобов'язання у разі настання форс - мажорних обставин (обставин непереборної сили), наявність сертифікату ТПП України від 29.09.2014р. № 3407/05-4, яким засвідчено настання форс - мажорних обставин (обставин непереборної сили) (проведення антитерористичної операції у Донецькій області), які зумовили неможливість виконання відповідачем обов'язків за договором поставки № 17/10-3 від 17.10.2013р., враховуючи також, що такі обставини настали з 07.04.2014р. та тривають по теперішній час, та обізнаність позивача про їх настання з 20.10.2014р. (дата одержання листа відповідача про настання форс - мажорних обставин), суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача пені в сумі 14 761 603,67 грн., нарахованої за період з 16.12.2014р. по 29.02.2016р. за прострочення платежів, які мали надійти у строк до 30.11.2014р., до 30.12.2014р., до 30.01.2015р., до 28.02.2015р., до 30.03.2015р., до 30.04.2015р., до 30.05.2015р., до 30.06.2015р., до 30.07.2015р., до 30.08.2015р., до 30.09.2015р., до 30.10.2015р., до 30.11.2015р., до 30.12.2015р., до 30.01.2016р., до 28.02.2016р.

Водночас, згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. При цьому, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до роз'яснень, які викладені у п. п. 3.1., 4.1 Постанови Пленуму ВГСУ від 17.12.2013р. № 14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

За змістом ст. 625 ЦК України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду України від 12.04.2017р. по справі № 3-1462гс16.

У п. 7.1. Постанови Пленуму ВГСУ від 17.12.2013р. № 14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань роз'яснено, що саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум.

Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов'язання.

З розрахунку позивача вбачається, що останнім здійснено нарахування 3 % річних за період з 16.12.2014р. по 29.02.2016р. та інфляційних втрат - за період з грудня 2014р. по січень 2016р. за прострочення здійснення відповідачем платежів, які мали надійти у строк до 30.11.2014р., до 30.12.2014р., до 30.01.2015р., до 28.02.2015р., до 30.03.2015р., до 30.04.2015р., до 30.05.2015р., до 30.06.2015р., до 30.07.2015р., до 30.08.2015р., до 30.09.2015р., до 30.10.2015р., до 30.11.2015р., до 30.12.2015р., до 30.01.2016р., до 28.02.2016р.

Обставини щодо нездійснення відповідачем платежу, який мав надійти в строк до 30.11.2014р., встановлені рішенням господарського суду Донецької області від 10.09.2015р. по справі № 905/130/15, які в силу приписів ст. 35 ГПК України не потребують доказування. При цьому обставини справи, що розглядається, свідчать, що такий платіж не здійснений і на теперішній час.

Перевіривши розрахунок 3% річних, який здійснений позивачем, господарським судом встановлено, що останній відповідає обставинам справи щодо прострочення відповідача, а отже, позовні вимоги у частині стягнення з відповідача 3% річних задовольняються господарським судом у повному обсязі.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат, який здійснений позивачем, господарським судом встановлено, що останній відповідає обставинам справи щодо прострочення відповідача, а отже, позовні вимоги у частині стягнення з відповідача інфляційних втрат задовольняються господарським судом у повному обсязі.

На підставі ст.44,49 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на обох сторін у справі пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82,84,85 Господарського процесуального кодексу України,

В И Р І Ш И В:

1.Позов Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю ВСП Зевс (83001, м. Донецьк, вул. Університетська, 4, код ЄДРПОУ 35636597) на користь Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького,6, код ЄДРПОУ 20077720) основний борг в розмірі 50 837 500 (п'ятдесят мільйонів вісімсот тридцять сім тисяч п'ятсот) грн. 05 коп., 3% річних в розмірі 899 125 (вісімсот дев'яносто дев'ять тисяч сто двадцять п'ять) грн. 43 коп., інфляційні втрати в розмірі 7 303 348 (сім мільйонів триста три тисячі триста сорок вісім) грн. 56 коп., витрати по сплаті судового збору в розмірі 191 995 (сто дев'яносто одна тисяча дев'ятсот дев'яносто п'ять) грн. 81 коп.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено у встановленому законом порядку.

У зв'язку із перебуванням судді Ніколаєвої Л.В. у відпустці з 01.08.2017р. по 22.08.2017р. включно, повний текст рішення підписано 23.08. 2017р.

Суддя Л.В. Ніколаєва