Постанова

від 27.11.2017 по справі 905/1275/17

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

27.11.2017 справа №905/1275/17

ОСОБА_1 апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддів при секретарі судового засідання за участю представників сторін: від позивача: від відповідача:ОСОБА_2 ОСОБА_3, ОСОБА_4 ОСОБА_5 ОСОБА_6 - представник за довіреністю №14-68 від 14.04.2017 р. не з явились розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» , м.Київ на рішення господарського суду Донецької області від 31.07.2017р. (повний текст 23.08.2017р.) у справі№905/1275/17 (суддя Л.В. Ніколаєва) за позовом до Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» , м. Київ Товариства з обмеженою відповідальністю «ВСП Зевс» , м. Донецьк про стягнення 73 801 577,71 грн.

В С Т А Н О В И В:

У червні 2017 року Публічне акціонерне товариство Національна акціонерна компанія

Нафтогаз України , м.Київ звернулось до господарського суду Донецької області з позовом

до Товариства з обмеженою відповідальністю ВСП ЗЕВС , м.Донецьк про стягнення

73 801 577,71 грн.(а.с. 3-8).

Рішенням господарського суду Донецької області від 31.07.2017 р. по справі №905/1275/17 позов Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВСП Зевс» , м. Донецьк задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВСП Зевс» на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» основний борг в розмірі 50837500 (п'ятдесят мільйонів вісімсот тридцять сім тисяч п'ятсот) грн. 05 коп., 3% річних в розмірі 899125 (вісімсот дев'яносто дев'ять тисяч сто двадцять п'ять) грн. 43 коп., інфляційні втрати в розмірі 7 303 348 (сім мільйонів триста три тисячі триста сорок вісім) грн. 56 коп., витрати по сплаті судового збору в розмірі 191995 (сто дев'яносто одна тисяча дев'ятсот дев'яносто п'ять) грн. 81 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено (а.с.94-99).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки №17/10-З від 17.10.2013р. щодо повної та своєчасної оплати поставленого позивачем палива.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» , м. Київ звернулось з апеляційною скаргою №14/4-484 від 30.08.2017р. на рішення господарського суду Донецької області від 31.07.2017р. по справі №905/1275/17, в якій останній просить скасувати рішення Господарського суду Донецької області від 31.07.2017р. у справі №905/1275/17 в частині відмови в стягненні пені в сумі 14 761 603, 67 грн. Прийняти нове рішення , за яким стягнути з відповідача на користь Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України пеню у розмірі 14 761 603, 67 грн. В іншій частині рішення Господарського суду Донецької області від 31.07.2017р. у справі №905/1275/17 залишити без змін (а.с. 104-110).

В апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що господарським судом Донецької області прийнято рішення з порушенням норм процессуального права, внаслідок неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи. Скаржник, також посилається на настання форс-мажорних обставин зазначені у Сертифікаті №643 Торгово-промислової палати України про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 29.09.2014 року не є непереборною силою (форс-мажорними обставинами) в розумінні статті 617 Цивільного кодексу України щодо виконання обов'язку зі сплати заборгованості, в оскаржуваному рішенні жодним чином не вмотивовано, не наведено та необґрунтовано настання форс-мажорних обставин, вважає, що рішення господарського суду Донецької області від 31.07.2017 р. у справі №905/1275/17 є таким, що підлягає скасуванню в частині відмови в стягненні пені у розмірі 14 761 603,67 грн.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.07.2017р. сформовано колегію у складі: головуючий суддя - Чернота Л.Ф., судді: Зубченко І.В., Попков Д.О. (а.с.102).

Ухвалою ОСОБА_1 апеляційного господарського суду від 13.09.2017р. порушено провадження по справі №905/1275/17. Розгляд апеляційної скарги призначено на 02.10.2017р. о 14:15 год. (а.с.103).

У зв'язку із знаходженням у відпустці судді Зубченко І.В., протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів сформовано нову колегію у складі: головуючий суддя - Чернота Л.Ф., Марченко О.А., Попков Д.О. (а.с.118-119).

Ухвалою ОСОБА_1 апеляційного господарського суду від 02.10.2017 р. колегія суддів дійшла висновку про необхідність витребування інформації стосовно наявності коштів Товариства з обмеженою відповідальністю «ВСП Зевс» , а також витребування в Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС У Донецькій області відомостей щодо наявності рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «ВСП Зевс» , код ЄДРПОУ 35636597, вул. Університетська, 4, м. Донецьк, 83001 (а.с. 122-123).

У зв'язку із знаходженням у відпустці судді Попкова Д.О., протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів сформовано нову колегію у складі: головуючий суддя - Чернота Л.Ф., Марченко О.А., Радіонова О.О. (а.с.126-127).

30.10.2017 р. на адресу ОСОБА_1 апеляційного господарського суду від Маріупольської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області, на виконання ухвали суду від 02.10.2017 р. надіслано інформацію щодо наявності рахунків ТОВ ВСН Зевс ,код ЄДРПОУ 35636597, вул. Університетська, 4, м. Донецьк, 83001 (а.с.129-132). Судова колегія розглянула та долучила дану інформацію до матеріалів справи.

Ухвалою ОСОБА_1 апеляційного господарського суду від 30.10.2017 р. відкладено розгляд справи на 27.11.2017 р. (а.с.135-136).

06.11.2017 р. на адресу ОСОБА_1 апеляційного господарського суду від Маріупольської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області б/н від 30.10.2017 р. надійшов лист з додатками, як такий, що помилково надісланий на адресу Господарського суду Донецької області (а.с.139-144).

Представник позивача у судовому засіданні апеляційної інстанції 27.11.2017 р. підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі, просив суд скасувати рішення господарського суду Донецької області від 31.07.2017 р. у справі №905/1275/17 в частині відмови в стягненні пені в сумі 14 761 603.67 грн.

Представник відповідача у судовому засіданні апеляційної інстанції 27.11.2017 р. не з'явився про дату та час судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується актами та повідомленнями, які розміщені на сторінці ОСОБА_1 апеляційного господарського суду офіційного веб-сайту «Судова влада України» в мережі Інтернет (а.с.115,116, 125,126).

Як вбачається із матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю ВСП ЗЕВС код ЄДРПОУ 35636597 (місцезнаходження за даними ЄДРПОУ: 83001, м. Донецьк, Ворошиловський район, вул. Університетська, буд 4, Правовий статус суб'єкта - юридична особа, Керівник - ОСОБА_7) також при укладанні договору поставки №17/10-3 від 17.10.2013 р. юридична адреса відповідача (покупець) значиться 83001, м. Донецьк, вул. Університетська, 4 (договір скріплено печаткою та підписом ОСОБА_8ОСОБА_7), а відтак розгляд справи правомірно здійснено у господарському суді Донецької області.

12.06.2017 р. господарським судом Донецької області було порушено провадження по справі №905/1275/17 за позовом Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України про розгляд справи було повідомлено належним чином як позивача так і відповідача по справі. Відправлено рекомендований лист з повідомленням про вручення, копії, яких містяться в матеріалах справи (а.с.33). Також, працівниками відділу документального забезпечення та контролю (канцелярія) господарського суду Донецької області було повідомлено про відсутність можливості направити за належністю поштову кореспонденцію (ухвала, рішення, постанова, інше) з огляду на призупинення приймання та пересилання відділенням поштового зв'язку поштових відправлень на адресу відповідача: 83001, м. Донецьк, вул. Університетська,4, що зазначена у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 31.07.2017р. та позивачем у позовній заяві, та відповідні роз'яснення, що містяться в інформаційному листі ВГСУ від 12.09.2014р. №01-06/1290/14 «Про Закон України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням АТО» (із змінами та доповненнями).

В матеріалах справи містяться ОСОБА_1 апеляційного господарського суду від 13.09.2017 р., про те що ухвала про порушення провадження у справі, ухвала про відкладення розгляду справи №905/1275/17 від 02.10.2017 р. та від 30.10.2017 р. не приймаються до пересилання відповідачу на підставі листа Харківської дирекції Поштамт-ЦПЗ №1 від 09.08.2017 р. №07-14-592, від 18.09.2017 р. №07-14-634 (а.с. 115,124, 137).

Ухвала суду про порушення провадження у справі від 13.09.2017 р. по справі №905/1275/17, ухвали суду про відкладення розгляду справи від 02.10.2017 р. та від 30.10.2017 р. були розміщені на сторінці ОСОБА_1 апеляційного господарського суду офіційного веб-сайту «Судова влада України» в мережі Інтернет (а.с. 116, 125,138).

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до статті 101 Господарського процесуального кодексу України на підставі встановлених фактичних обставин переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. А тому вважає за необхідне розглянути апеляційну скаргу, оскільки для з`ясування фактичних обставин справи достатньо доказів, що знаходяться в матеріалах справи №905/1275/17.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши представника позивача, перевіривши матеріали справи та правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права України, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Донецької області від 31.07.2017 р. відповідає вимогам чинного законодавства України, з огляду на наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, 17.10.2013р. між Публічним акціонерним товариством «НАК «Нафтогаз України» (постачальник) в особі ОСОБА_9, яка діє на підставі довіреності №14-162 від 17.10.2013 р. з однієї сторони та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВСП Зевс» (покупець) в особі Генерального директора ОСОБА_7, який діє на підставі статуту з другої сторони укладений договір поставки №17/10-З, за умовами якого постачальник зобов'язується передати, а покупець прийняти й оплатити паливо альтернативне моторне автомобільне « Innovative E-92» та « Innovative E-95» , на умовах EXW-резервуари, що знаходяться за адресою: Донецька область, м. Докучаєвськ, вул. Індустріальна, 3-б, згідно п. 1.1. договору.

Пунктом 2.2 договору встановлено, що поставка постачальником товару в рамках цього договору здійснюється в таких обсягах: паливо альтернативне моторне автомобільне « Innovative E-92» , виготовлене відповідно до ТУ У 24.6-30661021-004:2010 4000 т; паливо альтернативне моторне автомобільне « Innovative E-95» , виготовлене відповідно до ТУ У 24.6-30661021-004:2010 6000 т.

Згідно з умовами п. 3.1 договору ціна договору та кількість товару за марками за цим договором складається з загальної вартості і кількості товару. Постачальник зобов'язується передати у власність, а покупець прийняти та оплатити товар за такими цінами: паливо альтернативне моторне автомобільне « Innovative E-92» у кількості 4000 т на суму 40 420 000 грн. без ПДВ, виходячи з ціни однієї тонни 10 105 грн. без ПДВ; паливо альтернативне моторне автомобільне « Innovative E-95» у кількості 6000 т на суму 61 255 002 грн. без ПДВ, виходячи з ціни однієї тонни 10 209,167 грн. без ПДВ.

Загальна вартість товару без ПДВ складає 101 675 002 грн., крім того ПДВ - 20 335 000,40 грн., разом з ПДВ - 122 010 002,40 грн.

У розділі 4 договору встановлені умови поставки товару, а саме: поставка товару в межах цього договору здійснюється на умовах EXW- резервуари, що знаходяться за адресою: Донецька обл., м. Докучаєвськ, вул. Індустріальна, 3-б. Товар має бути поставлений покупцю в строк до 18.10.2013р., але не раніше отримання постачальником належним чином оформленої безвідкличної банківської гарантії відповідно до п. 6.1. цього договору. Кількість поставленого товару відображається в акті приймання-передачі товару. Покупець зобов'язаний прийняти поставлений постачальником товар, здійснивши зі своєї сторони всі дії, необхідні для забезпечення передачі й отримання товару. Покупець не може відмовитись від приймання товару. За результатами поставки товару сторони підписують акт приймання-передачі товару. Акт приймання-передачі товару складається та підписується сторонами в день фактичної передачі товару. Зобов'язання постачальника з поставки товару вважаються виконаними, право власності на товар переходить від постачальника до покупця з моменту підписання сторонами акту приймання - передачі товару. Факт підписання покупцем акту приймання-передачі товару свідчить про те, що покупець не має претензій щодо кількості та якості товару. Датою поставки товару є дата акту приймання - передачі товару.

Пунктом 5.1 договору врегульовано, що покупець здійснює оплату вартості товару грошовими коштами на поточний рахунок постачальника відповідно до графіка: до 30.10.2013р. 3 389 166,67 грн.; до 30.11.2013р. 3 389 166,67 грн.; до 30.12.2013р. 3 389 166,67 грн.; до 30.01.2014р. 3 389 166,67 грн.; до 28.02.2014р. 3 389 166,67 грн.; до 30.03.2014р. 3 389 166,67 грн.; до 30.04.2014р. 3 389 166,67 грн.; до 30.05.2014р. 3 389 166,67 грн.; до 30.06.2014р. 3 389 166,67 грн.; до 30.07.2014р. 3 389 166,67 грн.; до 30.08.2014р. 3 389 166,67 грн.; до 30.09.2014р. 3 389 166,67 грн.; до 30.10.2014р. 3 389 166,67 грн.; до 30.11.2014р. 3 389 166,67 грн.; до 30.12.2014р. 3 389 166,67 грн.; до 30.01.2015р. 3 389 166,67 грн.; до 28.02.2015р. 3 389 166,67 грн.; до 30.03.2015р. 3 389 166,67 грн.; до 30.04.2015р. 3 389 166,67 грн.; до 30.05.2015р. 3 389 166,67 грн.; до 30.06.2015р. 3 389 166,67 грн.; до 30.07.2015р. 3 389 166,67 грн.; до 30.08.2015р. 3 389 166,67 грн.; до 30.09.2015р. 3 389 166,67 грн.; до 30.10.2015р. 3 389 166,67 грн.; до 30.11.2015р. 3 389 166,67 грн.; до 30.12.2015р. 3 389 166,67 грн.; до 30.01.2016р. 3 389 166,67 грн.; до 28.02.2016р. 3 389 166,67 грн.; до 30.03.2016р. 3 389 166,67 грн.; до 30.04.2016р. 3 389 166,67 грн.; до 30.05.2016р. 3 389 166,67 грн.; до 30.06.2016р. 3 389 166,67 грн.; до 30.07.2016р. 3 389 166,67 грн.; до 30.08.2016р. 3 389 166,67 грн.; до 30.09.2016р. 3 389 168,95 грн.

Відповідно до умов п. 6.1. договору виконання зобов'язань покупця щодо оплати товару має бути забезпечене безвідкличною банківською гарантією на суму 122 010 002,40 грн., яка надається постачальнику відповідним банком.

У разі невиконання покупцем умов п. 5.1. цього договору він зобов'язується сплатити постачальнику, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, зідно п. 7.2. договору.

Розділом 9 укладеного сторонами договору врегульовано, що будь-яка зі сторін звільняється від відповідальності за невиконання умов цього договору, якщо доведе, що невиконання нею своїх обов'язків стало прямим безпосереднім наслідком обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), які сторона не могла б і не повинна була передбачити та запобігти. Такими обставинами вважаються стихійні лиха, техногенні аварії, військові дії, страйки, торгове ембарго, кризи та надзвичайні обставини економічного характеру, управління якими є неможливим стороною договору. При виникненні форс-мажорних обставин, які роблять неможливим повне або часткове виконання кожною із сторін зобов'язань за цим договором, виконання умов цього договору відсувається відповідно до часу, протягом якого будуть діяти такі обставини. Сторона, для якої створилася неможливість виконання зобов'язань за цим договором, повинна протягом 7 (семи) календарних днів сповістити іншу сторону про початок і припинення форс-мажорних обставин. Наявність та строк дії форс-мажорних обставин підтверджується відповідними документами, виданими уповноваженими органами державної влади України.

Цей договір набирає чинності з дати його підписання та скріплення підписів печатками сторін і діє в частині поставки товару до 18.10.2013р., а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань, відповідно п. 11.8. договору.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за вказаним договором поставки, 17.10.2013р. між ПАТ «КБ «Південкомбанк» (банк-гарант) та ТОВ «ВСП Зевс» (принципал, відповідач) укладений договір про надання гарантії № 443Г-021О, відповідно до умов якого банк - гарант гарантує (надає гарантію, надалі - «гарантія» або «гарантійне зобов'язання» ) перед ПАТ «НАК «Нафтогаз України» (бенефіцар, позивач) належне виконання принципалом умов договору поставки №17/10-З від 17.10.2013р., укладеного між принципалом і бенефіціаром (основне зобов'язання), відповідно до п. 1.1. договору (а.с.66-70).

Гарантійним випадком є невиконання принципалом своїх зобов'язань перед бенефіціаром, пов'язаних з виконанням умов основного зобов'язання, а саме: не здійснення своєчасної сплати грошових коштів за поставлений товар відповідно до умов договору поставки №17/10-З від 17.10.2013р. Надана в межах цього договору гарантія є безвідкличною, згідно п.п. 1.2., 1.3. договору.

Умовами п.2.1. договору встановлено, що сума і валюта гарантії є 122 010 002,40 грн.

Строк дії гарантії дорівнює строку дії договору поставки від 17.10.2013р. № 17/10-З між бенефіціаром та принципалом, але не довше, ніж до 30.10.2016р. включно, згідно п.2.2. договору.

Пунктом 2.3. договору встановлено, що відповідальність банка - гаранта обмежується сумою гарантії, що обумовлена у п. 2.1. цього договору. Після кожного здійснення платежу за гарантією на користь бенефіціара зобов'язання за гарантією будуть зменшуватись на суму здійсненого платежу, а у випадку сплати на користь бенефіціара повної суми гарантії, передбаченої п. 2.1. цього договору, вона вважається виконаною та припиняє свою дію.

Відповідно до умов п.п. 2.5., 2.5.1. договору гарантія припиняється у разі закінчення строку дії гарантії, передбаченого п. 2.2. цього договору.

Згідно з умовами п. 3.4. договору при настанні гарантійного випадку передбаченого п.1.2. договору, у строк, розмірі та в порядку, передбаченим гарантією, банк-гарант здійснює виплату по гарантії бенефіціару після подання останнім вимоги та документів, що підтверджують настання такого гарантійного випадку, зазначені у цьому договорі (завірені бенефіціаром копії акту приймання - передачі товару, завіреної банком бенефіціара копії банківської картки із зразками підписів та печатки бенефіціара; вимоги до банка - гаранта, в якій повинні бути зазначені: номер та дата даної гарантії, сума невиконаного принципалом платіжного зобов'язання з зазначенням конкретної дати або переліку дат, на які принципалом був порушений графік розрахунків тощо) та гарантійному листі. Банк - гарант зобов'язаний розглянути вимогу бенефіціара та здійснити належну виплату по гарантій протягом 3-х робочих днів з дня отримання вимоги бенефіціара.

Пунктом 5.1. договору врегульовано, що відповідно до даного договору банк - гарант зобов'язаний здійснити гарантійний платіж, що забезпечує виконання обов'язків принципала за основним зобов'язанням в межах гарантійної суми та в строки, передбачені даним договором та наданою гарантією, після одержання від бенефіціара письмової вимоги із зазначенням реквізитів гарантії, суми, яка підлягає сплаті банком - гарантом, платіжних реквізитів бенефіціара, а також надання передбачених у гарантії та даному договорі документів.

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до повного виконання сторонами взятих на себе за цим договором зобов'язань. Вимога за гарантією може бути пред'явлена бенефіціаром банку - гаранту протягом строку дії гарантії згідно п.п.5.1.,11.2 договору.

Як вбачається із матеріалів справи, 17.10.2013р. ПАТ «КБ «Південкомбанк» (банк-гарант) надав ПАТ «НАК «Нафтогаз України» (бенефіціару, позивачу) банківську гарантію №02-1/1695, згідно з якою ПАТ «КБ «Південкомбанк» (банк-гарант) проінформовано про те, що ПАТ «НАК «Нафтогаз України» (бенефіціар, позивач) та ТОВ «ВСП Зевс» (принципал, відповідач) уклали договір поставки №17/10-З від 17.10.2013р., відповідно до умов якого належне виконання принципалом своїх платіжних зобов'язань щодо розрахунків за отримане паливо альтернативне моторне автомобільне « Innovative E-92» та « Innovative E-95» (товар) забезпечується банківською гарантією виконання платіжних зобов'язань у відповідності до графіку розрахунків, який визначено у п.5.1 договору поставки №17/10-З від 17.10.2013р.

Відповідно до вказаної банківської гарантії невиконання чи несвоєчасне виконання умов графіка платежів є гарантійним випадком та надає право бенефіціару на звернення до банку - гаранту з відповідною вимогою про сплату невиконаних принципалом зобов'язань, банк - гарант прийняв на себе безвідкличне зобов'язання сплатити бенефіціару суму, що не перевищує 122 010 002,40 грн., протягом 3-х робочих днів з дня отримання банком - гарантом наступних документів: копії акту приймання - передачі товару з зазначенням назви товару, кількості, ціни за одиницю товару та загальної суми, підписаного бенефіціаром та принципалом, з печатками сторін, який завірено уповноваженою особою бенефіціара та скріплено відбитком печатки; завіреної банком бенефіціара копії банківської картки із зразками підписів та печатки бенефіціара; вимоги до банка - гаранта, в якій повинні бути зазначені: номер та дата даної гарантії, сума невиконаного принципалом платіжного зобов'язання у відповідності з наведеним в даній гарантії графіком розрахунків з зазначенням конкретної дати або переліку дат, на які принципалом був порушений графік розрахунків; вимога повинна містити оригінали підписів та печатку у відповідності до наданої до нашого банку - гаранта банківської картки, завіреної банком бенефіціара. Сплата сум за цією гарантією здійснюється банком - гарантом протягом 3-х робочих днів з дня отримання банком - гарантом відповідної вимоги бенефіціара, з дотриманням наступних умов: в разі отримання банком гарантом вимоги на суму, що не перевищує 3 389 166,67 грн., така сума сплачується банком - гарантом протягом 3-х банківських днів після дати отримання від бенефіціару оригіналу вимоги; сума вимоги, що перевищує 3 389 166,67 грн. сплачується банком-гарантом частинами протягом місяця з моменту отримання відповідної вимоги до повного виконання банком-гарантом зобов'язань у відповідності до суми, зазначеної у такій вимозі. Сума цієї гарантії буде автоматично зменшуватись на всі суми, що будуть виплачені бенефіціару банком - гарантом за цією гарантією. Цією гарантією забезпечуються лише суми невиконаних принципалом платежів за товар відповідно до умов договору та сума гарантії не поширюються на штрафні санкції, пеню, штраф, передбачені умовами договору. У разі, якщо гарантія більше не потрібна, її оригінал підлягає поверненню банку - гаранту. Ця гарантія є чинною з дати її складання. В будь-якому випадку термін дії цієї гарантії спливає 30.10.2016р. включно, якщо цей документ навіть не повернено банку - гаранту.

На виконання умов договору поставки, позивач передав, а відповідач прийняв паливо альтернативне моторне автомобільне « Innovative E-92» та « Innovative E-95» на загальну суму 122 010 002,40 грн., про що свідчить належним чином завірена копія акту приймання - передачі від 17.10.2013р.(а.с.18).

20.10.2014р. за вх. № 5353/21-14 позивач одержав лист відповідача, згідно з яким останнім повідомлено про настання форс-мажорних обставин за договором поставки №17/10-З від 17.10.2013р., що зумовлені проведенням антитерористичної операції в т.ч. у м. Донецьк, та, відповідно, про неможливість здійснення платежів відповідно до графіку, визначеного у договорі, та про відсутність підстав для нарахування пені з огляду на умови 9.1. договору. На підтвердження вказаних обставин відповідачем також надано належним чином засвідчену копію Сертифікат ТПП України від 29.09.2014р. № 3407/05-4, згідно з яким засвідчено настання форс - мажорних обставин (обставин непереборної сили), які спричинили невиконання відповідачем обов'язків за договором поставки №17/10-З від 17.10.2013р., та дату закінчення терміну дії яких встановити неможливо (а.с.34-37).

Рішенням господарського суду Донецької області від 10.09.2015р. по справі №905/130/15 (із врахуванням ухвал господарського суду Донецької області від 18.07.2016р., від 01.08.2016р.), яке у встановленому порядку набрало законної сили, позовні вимоги ПАТ «НАК «Нафтогаз України» до ТОВ «ВСП Зевс» , ПАТ «КБ «Південкомбанк» про стягнення основного боргу у розмірі 27 113 333,36 грн., пені 2 291 262,41 грн., суми, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення, - 1 836 323,27 грн., 3% річних 277 725,96 грн., загалом 31 518 645 грн., задоволено частково. Стягнуто з ТОВ «ВСП Зевс» , ПАТ «КБ «Південкомбанк» на користь ПАТ «НАК «Нафтогаз України» основний борг в сумі 20 335 001,02 грн. Стягнуто з ТОВ «ВСП Зевс» на користь ПАТ «НАК «Нафтогаз України» основний борг в сумі 6 778 332,34 грн., суму, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення, - 1 836 323,27 грн., 3% річних 277 725,96 грн., а також судовий збір у розмірі 44 192,47 грн. Стягнуто з ПАТ «КБ «Південкомбанк» на користь ПАТ «НАК «Нафтогаз України» судовий збір в сумі 23 574,65грн. (а.с.71-83)

Із розрахунку позовних вимог за даною справою вбачається, що відповідачем також порушено графік платежів, встановлений умовами договору, і в частині здійснення платежів, які мали надійти у строк до 30.12.2014р. - в сумі 3 389 166,67 грн., до 30.01.2015р. - в сумі 3 389 166,67 грн., до 28.02.2015р. - в сумі 3 389 166,67 грн., до 30.03.2015р. - в сумі 3 389 166,67 грн., до 30.04.2015р. - в сумі 3 389 166,67 грн., до 30.05.2015р. - в сумі 3 389 166,67 грн., до 30.06.2015р. - в сумі 3 389 166,67 грн., до 30.07.2015р. - в сумі 3 389 166,67 грн., до 30.08.2015р. - в сумі 3 389 166,67 грн., до 30.09.2015р. - в сумі 3 389 166,67 грн., до 30.10.2015р. - в сумі 3 389 166,67 грн., до 30.11.2015р. - в сумі 3 389 166,67 грн., до 30.12.2015р. - в сумі 3 389 166,67 грн., до 30.01.2016р. - в сумі 3 389 166,67 грн., до 28.02.2016р. - в сумі 3 389 166,67 грн., у зв'язку з чим борг відповідача складає 50 837 500,05грн.

За таких обставин, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 50 837 500,05 грн.

Крім того, суд першої інстанції вірно врахував те, що наявність умов договору щодо відсування (відкладення, відстрочення) його виконання в разі настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) не означає автоматичне звільнення відповідача від виконання зобов'язань за договором та не може бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог в частині стягнення основного боргу. За висновками суду, боржник не може бути звільнений від оплати одержаного палива, з огляду також на те, що така оплата здійснюється грошовими коштами, які боржник міг отримати з різноманітних джерел та від ведення не заборонених видів господарської діяльності, доказів вжиття боржником всіх залежних від нього заходів для належного виконання зобов'язання останнім не надано. Більш того, умовами договору поставки, а також і чинним законодавством України передбачено звільнення лише від відповідальності за невиконання зобов'язання (ст. 617 ЦК України ст. 218 ГК України), а не від виконання зобов'язання в разі настання форс-мажорних обставин. За змістом ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Неналежне виконання відповідачем умов договору поставки в частині оплати вартості палива стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом, в якому останній просить суд стягнути з відповідача, крім основного боргу в розмірі 50 837 500,05 грн., також і пеню в розмірі 14 761 603,67 грн., нараховану за період з 16.12.2014р. по 29.02.2016р., 3% річних в розмірі 899 125,43 грн., нараховані за період з 16.12.2014р. по 29.02.2016р., інфляційні втрати в розмірі 7 303 348,56 грн., нараховані за період з грудня 2014р. по січень 2016р. за несвоєчасне здійснення відповідачем платежів, які мали надійти у визначений строк.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України унормовано, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог частини першої статті 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Приписами ст.712 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу, згідно ч. 1 ст.692 ЦК України

У даному випадку, між сторонами у справі укладений договір поставки № 17/10-3 від 17.10.2013р., відповідно до умов якого позивач зобов'язався передати, а покупець - прийняти й оплатити паливо відповідно до графіка платежів, встановленого у п. 5.1. договору.

Відповідно до вимог ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відповідно ст.611 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства, відповідно до ч.2 ст. 551 Цивільного кодексу України.

Частиною 1 ст.230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Сторони зобов'язання можуть передбачити певні обставини, які через надзвичайний характер цих обставин є підставою для звільнення їх від господарської відповідальності у випадку порушення зобов'язання через дані обставини, а також порядок засвідчення факту виникнення таких обставин, відповідно до ч.4 ст.219 Господарського кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

В пункті 1 ч. 1 ст. 263 Цивільного кодексу України наведено ознаки непереборної сили та визначено, що непереборна сила - це надзвичайна або невідворотна за даних умов подія. Отже, непереборною силою є надзвичайна і невідворотна зовнішня подія, що повністю звільняє від відповідальності особу, яка порушила зобов'язання, за умови, що остання не могла її передбачити або передбачила, але не могла її відвернути, та ця подія завдала збитків.

Із матеріалів справи вбачається, що умовами договору поставки передбачено, що у разі невиконання покупцем умов пункту 5.1 договору він зобов'язується сплатити постачальнику крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. Разом з тим, сторони також передбачили звільнення їх від відповідальності за невиконання умов цього договору, в разі доведення, що невиконання сторонами своїх обов'язків стало прямим безпосереднім наслідком обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), які сторони не могли б і не повинні були передбачити та запобігти.

Указом Президента України №405/2014 від 14 квітня 2014 року «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» запроваджено антитерористичну операцію на території України.

Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» визначений період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності зазначеним Указом Президента України та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України. Разом з цим, Указ Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України на теперішній час не прийнятий, антитерористична операція на сході України триває.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 27.07.2017р. місцезнаходженням відповідача є м. Донецьк.

На виконання вимог абзацу третього пункту 5 ст.11 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» розпорядженнями №1053-р від 30.10.2014р., №1275-р від 02.12.2015р. Кабінету Міністрів України затверджено переліки населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція, до яких, у тому числі, включено місто Донецьк, яке є місцем провадження господарської діяльності відповідача. До того ж, проведення антитерористичної операції у м. Донецьк є загальновідомим фактом, який не потребує доказування.

На виконання умов договору позивач направив на адресу відповідача лист №18 від 13.10.2014 р. про настання форс-мажорних обставин.

Таким чином, з огляду на наведені приписи чинного законодавства України та умови розділу 9 договору поставки №17/10-З від 17.10.2013р. щодо звільнення сторін саме від відповідальності за невиконання зобов'язання у разі настання форс - мажорних обставин (обставин непереборної сили) суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача пені в сумі 14 761 603,67 грн., нарахованої за період з 16.12.2014р. по 29.02.2016р. Надана копія Сертифікату ТПП України № 3407/05-04 від 29.09.2014 р. розглядається судом як додатковий доказ настання форс-мажорних обставни.

Приписами ст. 625 Цивільного кодексу України унормовано, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. При цьому, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до роз'яснень, які викладені у п. п. 3.1., 4.1 Постанови Пленуму ВГСУ від 17.12.2013р. № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Сплата 3% річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов'язання.

Дослідивши розрахунок позивача вбачається, що останнім правомірно здійснено нарахування 3 % річних за період з 16.12.2014р. по 29.02.2016р. у сумі 899 125,43 грн. та інфляційних втрат - за період з грудня 2014р. по січень 2016р. у сумі 7 303 348,56 грн.

А тому, суд першої інстанції обгрунтовано задовольнив позовні вимоги в цій частині.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія ОСОБА_1 апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Донецької області від 31.07.2017 року у справі №905/1275/17 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає вимогам матеріального та процесуального права України, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статями 33, 34, 43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, ОСОБА_1 апеляційний господарський суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України , м. Київ - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Донецької області від 31.07.2017р. по справі № 905/1275/17- без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий Л.Ф. Чернота

Судді О.А.Марченко

ОСОБА_4

Надруковано примірників 4:

1 - позивачу;

1 - відповідачу (на сайті)

1 - до справи;

1 - ГСДО;