Рішення

від 07.09.2017 по справі 914/1413/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.09.2017р. Справа № 914/1413/17

Господарський суд Львівської області розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи:

за позовом:Приватного підприємства Берлин Престижбуд до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю Свемон-Захід 1948 про:стягнення 1587436 грн. 00 коп. (з яких: 1541200,00 грн. - основна заборгованість; 46236,00 грн. - пеня)

Суддя: Цікало А. І.

При секретарі: Чеботар Є.О.

Представники:

Позивача:ОСОБА_1 - представник (довіреність від 04.07.2017р. № 5/07) ОСОБА_2 - представник (довіреність від 04.07.2017р. № 5/07) Відповідача:не з'явився

11.07.2017 р. до суду за вх. № 1481 надійшла позовна заява від Приватного підприємства Берлин Престижбуд до Товариства з обмеженою відповідальністю Свемон-Захід 1948 про стягнення 1587436 грн. 00 коп. (з яких: 1541200,00 грн. - основна заборгованість; 46236,00 грн. - пеня).

Ухвалою суду від 12.07.2017 р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 25.07.2017 р.

12.07.2017 р. до суду за вх. № 3048/17 від ПП Берлин Престижбуд (позивач) надійшла заява про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та кошти ТзОВ Свемон-Захід 1948 (відповідача) в межах ціни позову.

Ухвалою суду від 13.07.2017 р. частково задоволено заяву ПП Берлин Престижбуд про вжиття заходів до забезпечення позову; накладено арешт на кошти, що знаходяться на рахунках: р/р 26004053825620 в АТ КБ Приватбанк , МФО 325321; р/р 26007000092499 в Львівській філії Укрексімбанк , МФО 325718 та належать ТзОВ Свемон-Захід 1948 , а також на інших рахунках, що належать ТзОВ Свемон-Захід 1948 у межах ціни позову у розмірі 1587436 грн. 00 коп.; відмовлено у задоволенні заяви ПП Берлин Престижбуд про вжиття заходів до забезпечення позову в частині накладення арешту на майно ТзОВ Свемон-Захід 1948 .

24.07.2017 р. до суду за вх. № 25835/17 від представника позивача поступило повідомлення про відсутність обставин, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 62 або п. 2 ч. 1 ст.81 ГПК України. До зазначеного повідомлення долучено акт звірки розрахунків між ПП Берлин Престижбуд та ТзОВ Свемон-Захід 1948 станом на 11.07.2017 р. та докази надіслання такого акта відповідачу.

24.07.2017 р. до суду за вх. № 25836/17 від представника позивача поступило клопотання про стягнення з відповідача судових витрат пов'язаних з оплатою послуг адвоката з додатками.

25.07.2017 р. до суду за вх. № 25980/17 від представника відповідача поступив відзив на позовну заяву з додатком.

25.07.2017 р. до суду за вх. № 25980/17 від представника відповідача поступило клопотання про витребування доказів.

25.07.2017 р. до суду за вх. № 26023/17 від представника відповідача поступило клопотання про призначення експертизи.

Ухвалою суду від 25.07.2017 р. розгляд справи відкладено на 07.09.2017 р.

Позивач вимоги суду виконав, явку повноважних представників в судове засідання забезпечив.

01.08.2017 р. до суду за вх. № 26613/17 від представника позивача поступило письмове пояснення щодо відзиву відповідача та клопотання відповідача про призначення експертизи. До зазначеного пояснення долучено копію акту звірки станом на 28.04.2017 р., квитанції про реєстрацію податкової накладної та копію постанови Вищого господарського суду України від 19.07.2017 р. у справі № 914/2999/16.

Представники позивача позов підтримали повністю, просили суд задоволити позовні вимоги з підстав, наведених у позовній заяві та поясненнях.

Відповідач вимоги суду повністю не виконав, відзив на позов представив, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, хоча і був належно повідомлений про місце, дату і час судового засідання.

06.09.2017 р. до суду за вх. № 3711/17 від представника відповідача поступило клопотання про призначення експертизи.

Клопотання відповідача про призначення експертизи обґрунтовані тим, що ОСОБА_3, котрий підписував акт виконаних робіт за квітень 2017 року та акт звірки розрахунків станом на 28.04.2017 р. зі сторони ТзОВ Свемон-Захід 1948 , був директором на підприємстві до 12.05.2017 р. та в період до 12.05.2017 р. зазначені акти не підписував. Враховуючи наведене, відповідач припускає, що акт виконаних робіт за квітень 2017 року та акт звірки розрахунків станом на 28.04.2017 р. підписані пізніше, ніж вони датовані, вже після розриву трудових відносин з ОСОБА_3 Отже, відповідач просить суд призначити судову технічну експертизу давності документів - акту виконаних робіт за квітень 2017 року та акту звірки розрахунків станом на 28.04.2017 р.

Постановою пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 р. N4 Про деякі питання практики призначення судової експертизи роз'яснено, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Суд зазначає, що акт виконаних робіт за квітень 2017 року та акт звірки розрахунків станом на 28.04.2017 р. підписані та скріпленні печатками сторін. Після розірвання трудових відносин між ТзОВ Свемон-Захід 1948 та ОСОБА_3, в останнього не було можливості використовувати печатку підприємства. Наявність печатки у ТзОВ Свемон-Захід 1948 , а не у колишнього директора ОСОБА_3, підтверджується засвідчення нею копій документів, поданих до суду представником відповідача. Більше того, предметом даного спору є заборгованість відповідача перед позивачем за виконані роботи не тільки згідно акту приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в) за квітень 2017 року, а й згідно акту приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в) за грудень-3 2016 року. Отже твердження відповідача, наведене у клопотанні про призначення експертизи є необґрунтованим, а саме клопотання подане з метою невиправданого затягування розгляду справи.

Враховуючи наведене, у зв'язку з відсутністю дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, суд відхиляє клопотання відповідача, подані 25.07.2017 р. та 06.09.2017 р., про призначення експертизи.

06.09.2017 р. до суду за вх. № 30261/17 від представника відповідача поступило клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю з'явитись в судове засідання через відрядження у м. Одеса для участі у іншій справі.

Суд відмовляє в задоволення клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи, оскільки відповідач не позбавлений права і можливості забезпечити участь в судовому засіданні іншого представника. Неможливість забезпечення участі в судовому засіданні іншого представника, а також неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню на загальних підставах. Частиною третьою статті 22 ГПК України на сторони покладено обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, до яких законом віднесено, зокрема, право заявляти клопотання. При цьому за вимогами статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, кожний має право на розгляд його справи судом упродовж розумного строку. Таким чином, зловживання процесуальними правами зі сторони відповідача, спрямоване на невиправдане затягування судового процесу, порушує права позивача та вимоги названих Конвенції і Кодексу.

Крім того, суд зазначає, що статтею 69 ГПК України встановлено максимальний двохмісячний строк для розгляду спору з моменту одержання позовної заяви. У даному випадку клопотання про продовження строку вирішення спору до суду не надходило.

Згідно з підпунктом 3.9.2 підпункту 3.9 пункту 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції від 26.12.2011 р. № 18 (із змінами та доповненнями), у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що позивачем надано достатньо матеріалів для розгляду справи по суті, відповідач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, з метою недопущення затягування розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами.

Суд зазначає, що в процесі розгляду справи, відповідач змінив місцезнаходження. Станом на дату складання повного рішення (12.09.2017 р.), відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Товариство з обмеженою відповідальністю Свемон-Захід 1948 знаходиться за адресою: вул. Обсерваторна, буд. 6, прим. 5, м. Київ, 04053.

Згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на час звернення з даним позовом до суду та дату порушення провадження у даній справі, відповідач знаходився за адресою: вул. Бескидська, буд. 33, м. Львів, 79056.

Отже, відповідно до вимог ст. 15 ГПК України, дана справа була підсудна господарському суду Львівської області та прийнята господарським судом Львівської області до свого провадження з додержанням правил підсудності.

Згідно з ч. 3 ст. 17 ГПК України, справа, прийнята господарським судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута по суті і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому господарському суду.

Розглянувши документи і матеріали, подані до суду, заслухавши пояснення представників позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

12.10.2016 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Свемон-Захід 1948 (Генпідрядник, відповідач у справі) та Приватним підприємством Берлин Престижбуд (Субпідрядник, позивач у справі) укладено договір субпідряду № 6 (надалі - Договір; оригінал оглянуто в судовому засіданні, копію долучено до матеріалів справи).

Відповідно до п. 1.1. Договору, за цим договором Субпідрядник (позивач) приймає на себе зобов'язання власними силами та засобами виконати комплекс робіт по об'єкту ВОЛЗ Боярка - Бердичів (Будівельні роботи) (Замовник - філія Управління УКРГАЗТЕХЗВ'ЯЗОК ПАТ Укртрансгаз , код ЄЗС ДК 021:2015 - 45000000-7) та здати у встановлений договором строк закінчений будівництвом об'єкт відповідно до договірної документації.

Згідно з п. 1.2. Договору, Генпідрядник (відповідач) зобов'язується надати Субпідряднику (позивачу) фронт робіт, передати проектну документацію, забезпечити своєчасне фінансування будівництва, прийняти закінчений будівництвом об'єкт, сплатити вартість виконаних робіт.

Відповідно до п. 3.1. Договору, загальна вартість по договору відповідно до розрахунку договірної ціни (Додаток № 1) складає 5900000 грн. 00 коп., у тому числі 983333 грн. 34 коп. ПДВ.

Пунктом 5.2. Договору встановлено строк виконання робіт - до 31 грудня 2016 року.

02.01.2017 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Свемон-Захід 1948 та Приватним підприємством Берлин Престижбуд укладено додаткову угоду № 1 (оригінал оглянуто в судовому засіданні, копію долучено до матеріалів справи), відповідно до умов якої сторони дійшли згоди внести зміни до договору № 6 від 12.10.2016 р. та викласти п. 5.2. Договору у наступній редакції: Строк виконання робіт до 30.06.2017 р.

На виконання умов Договору, позивачем виконано роботи на загальну суму 4706000 грн. 00 коп., що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в) та довідками про вартість виконаних будівель робіт (форма КБ-3) за жовтень 2016 року, за листопад 2016 року, за грудень 2016 року та за квітень 2017 року (копії долучено до матеріалів справи). Зазначені акти та довідки підписані сторонами без зауважень.

Відповідно до п. 3.5. Договору, розрахунки з Субпідрядником здійснюються по факту виконаних робіт протягом 40 днів з дати підписання Сторонами акту здачі-приймання виконаних робіт.

Згідно з п. 6.1.1. Договору, Генпідрядник зобов'язаний сплачувати чергові платежі за фактично виконані роботи протягом 40 днів після підписання Акта виконаних робіт або видаткової накладної.

Порушуючи умови Договору, відповідач не здійснив повного розрахунку з позивачем за виконанні роботи.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач частково не оплатив позивачу роботи згідно актів приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в) та довідок про вартість виконаних будівель робіт (форма КБ-3) за грудень 2016 року у розмірі 291200 грн. 00 коп., а також відповідачем не оплачено за виконані роботи згідно акту приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в) та довідки про вартість виконаних будівель робіт (форма КБ-3) за квітень 2017 року у розмірі 1250000 грн. 00 коп.

Таким чином, у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем на загальну суму 1541200 грн. 00 коп.

У відзиві на позовну заяву, відповідач стверджує, що йому не було надано повного пакету документів для здійснення платежу, а саме: акту виконаних робіт (форма КБ-2в) завізованого відповідальною особою по нагляду за веденням робіт, як це встановлено п. 3.3. Договору, а також відповідного рахунку, як передбачено п. 6.1.1. Договору.

Зазначені твердження відповідача не заслуговую на увагу суду, оскільки п. 3.3. Договору чітко не встановлено чиєю відповідальною особою (позивача чи відповідача) повинен бути завізований акт виконаних робіт (форма КБ-2в). Акти виконаних робіт (форма КБ-2в), у тому числі і ті, що залишені неоплаченими, підписані керівниками сторін та скріплені печатками підприємств. Акти виконаних робіт (форма КБ-2в) за жовтень 2016 року, за листопад 2016 року, за грудень 2016 року, за грудень-2 2016 року та частково за грудень-3 2016 року оплачені відповідачем, що свідчить про виконання робіт позивачем та прийняття таких відповідачем без зауважень. Крім того, відсутність візи на актах виконаних робіт (форма КБ-2в) не може свідчити про те, що роботи не виконанні. Також суд зазначає, що відсутність виставлених рахунків не позбавляє обов'язку відповідача оплатити виконані роботи, прийняті ним без зауважень.

Відповідно до п. 8.2. Договору, у разі затримки оплати вартості робіт, Генпідрядник сплачує Субпідряднику пеню в розмірі 0,1 відсотка від суми заборгованості за добу кожний день затримки, але не більше 3% несплаченої суми.

За неналежне виконання відповідачем договірних зобов'язань щодо оплати вартості виконаних робіт, позивачем нараховано відповідачу пеню у розмірі 3% від несплаченої суми у розмірі 46236,00 грн.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного:

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 837 ЦК України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч. 1 ст. 846 ЦК України, строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Частиною 1 статті 853 ЦК України встановлено, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

У матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач виявив недоліки робіт та заявив про них позивачу.

Відповідно до ч. 2 ст. 853 ЦК України, замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Приписами ст. 882 ЦК України встановлено, що замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття. Замовник організовує та здійснює прийняття робіт за свій рахунок, якщо інше не встановлено договором.

В матеріалах справи наявні акти приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в) та довідки про вартість виконаних будівель робіт (форма КБ-3), підписані та скріпленні печатками сторін, що в свою чергу підтверджує факт виконання робіт позивачем та прийняття таких відповідачем.

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідачем не представлено доказів оплати вартості прийнятих робіт, стягнення якої є предметом даного спору.

Згідно з ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Пунктом 8.2. Договору передбачено забезпечення виконання обов'язку Генпідрядника щодо оплати вартості виконаних робіт у вигляді пені в розмірі 0,1 відсотка від суми заборгованості за добу кожний день затримки, але не більше 3% несплаченої суми.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ст. 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань від 22.11.1996 р. № 543/96-ВР (із наступними змінами та доповненнями), платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до ст. 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань від 22.11.1996 р. № 543/96-ВР (із наступними змінами та доповненнями), розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У пункті 2.5 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року № 14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань (із змінами та доповненнями) роз'яснено, що до пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Враховуючи те, що п. 3.5. та п. 6.1.1. Договору встановлено відстрочення платежу за виконані робити, суд зазначає, що позивачем, при нарахуванні пені, не перевищено шестимісячного строку, передбаченого частиною шостою статті 232 ГК України.

Враховуючи те, що сума пені згідно подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, перевищує 3% від суми заборгованості, позивачем правомірно заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі, встановлено Договором - 3% від суми заборгованості.

Перевіривши правильність нарахування позивачем пені, суд зазначає, що розрахунок пені є правильним, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 46236,00 грн. пені підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 22 ГПК України, сторони користуються рівними процесуальними правами. Сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Виконавши вимоги процесуального права, всебічно і повно перевіривши обставини справи в їх сукупності, дослідивши представлені докази, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Приватного підприємства Берлин Престижбуд до Товариства з обмеженою відповідальністю Свемон-Захід 1948 про стягнення 1587436 грн. 00 коп. (з яких: 1541200,00 грн. - основна заборгованість; 46236,00 грн. - пеня) обґрунтовані, підтверджені належними доказами та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

За подання до господарського суду позовної заяви, Приватним підприємством Берлин Престижбуд сплачено судовий збір у розмірі 23812 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням від 04.07.2017 р. № 253 (оригінал долучено до матеріалів справи). Також, Приватним підприємством Берлин Престижбуд сплачено судовий збір у розмірі 800 грн. 00 коп. за подання заяви про забезпечення позову, що підтверджується платіжним дорученням від 04.07.2017 р. № 252 (оригінал долучено до матеріалів справи).

Крім того, позивач просить суд покласти на відповідача судові витрати, пов'язані з оплатою послуг адвоката у розмірі 10000 грн. 00 коп.

Частиною 3 статті 48 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що витрати, які підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України Про адвокатуру .

Отже, судовими витратами є лише оплата тих послуг, які надаються адвокатами, що відповідають вимогам ст. 6 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність та здійснюють свою діяльність у організаційних формах, зазначених у ст. ст. 4, 13, 14, 15 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність .

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність , адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Згідно з ст. 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність , гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Як вбачається з матеріалів справи, 03.07.2017 р. між Приватним підприємством Берлин Престижбуд (Клієнт) та Адвокатським об'єднанням Мицик і Партнери (Виконавець) укладено договір про надання правової допомоги № 451 (копію долучено до матеріалів справи). Відповідно до умов зазначеного договору, правова допомога надається щодо стягнення заборгованості, що виникла у зв'язку з невиконанням умов Договору субпідряду № 6 від 12.10.2016 р. укладеним між Приватним підприємством Берлин Престижбуд та Товариством з обмеженою відповідальністю Свемон-Захід 1948 (п. 1.2.). Правова допомога оплачується Клієнтом Виконавцю в розмірі 10000 грн. 00 коп. за представництво інтересів клієнта в суді першої інстанції (п. 3.1.).

21.07.2017 р. між Приватним підприємством Берлин Престижбуд та Адвокатським об'єднанням Мицик і Партнери підписано акт виконаних робіт № 2 до Договору про надання правової допомоги № 451 від 03.07.2017 р. (акт долучено до матеріалів справи), відповідно до якого Приватне підприємство Берлин Престижбуд визнало та прийняло виконану роботу згідно Договору про надання правової допомоги № 451 від 03.07.2017 р. на загальну суму 10000,00 грн.

Адвокатським об'єднанням Мицик і Партнери виставлено Приватному підприємству Берлин Престижбуд рахунок від 04.07.2017 р. на суму 10000,00 грн. за надання правової допомоги згідно Договору про надання правової допомоги № 451 від 03.07.2017 р. (рахунок долучено до матеріалів справи).

Приватне підприємство Берлин Престижбуд оплатило Адвокатському об'єднанню Мицик і Партнери 10000,00 грн. за одержані послуги по Договору про надання правової допомоги № 451 від 03.07.2017 р., що підтверджується квитанцією від 21.07.2017 р. № 279.

У матеріалах справи міститься ордер на надання правової допомоги адвокатом ОСОБА_2, копія виписки з ЄДРЮОФОП щодо АО Мицик і Партнери , копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю видане ОСОБА_2

Пунктом 6.3. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. № 7 Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України роз'яснено, що витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК. Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

Таким чином, враховуючи те, що позивачем надано договір про надання правової допомоги та довіреність на представництво його інтересів у суді, підтверджено правовий статус адвокатського об'єднання, якому здійснено оплату, зважаючи на наявність доказів фактичного перерахування коштів на підставі договору про правову допомогу, суд дійшов висновку про кваліфікацію зазначених судових витрат в якості витрат на оплату послуг адвоката в розумінні ст. 44 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати, у тому числі оплата послуг адвоката, понесені позивачем слід покласти на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 11, 509, 525, 526, 546, 549, 612, 627, 629, 837, 846, 853, 882 ЦК України, ст. ст. 230, 232 ГК України, ст. ст. 4 3 , 4 5 , 22, 33, 34, 43, 44, 48, 49, 75, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Приватного підприємства Берлин Престижбуд до Товариства з обмеженою відповідальністю Свемон-Захід 1948 про стягнення 1587436 грн. 00 коп. (з яких: 1541200,00 грн.- основна заборгованість; 46236,00 грн.- пеня) - задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Свемон-Захід 1948 (вул. Обсерваторна, буд. 6, прим. 5, м. Київ, 04053; ідентифікаційний код 39139461) на користь Приватного підприємства Берлин Престижбуд (АДРЕСА_1, 79071; ідентифікаційний код 35721069) 1587436 грн. 00 коп. (з яких: 1541200,00 грн. - основна заборгованість; 46236,00 грн. - пеня); 10000 грн. 00 коп. витрат на оплату послуг адвоката та 24612 грн. 00 коп. сплаченого судового збору.

3. Наказ видати в порядку ст. 116 ГПК України, після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 12 вересня 2017 року.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Цікало А.І.