Ухвала

від 11.09.2017 по справі 914/1758/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

11.09.2017 р.                                                             Справа№ 914/1451/17

Суддя Н.Березяк

Розглянувши заяву про вжиття заходів забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю підприємства «ПМС»

у справі № 914/1758/17

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю підприємства «ПМС», Львівська область м.Жовква

до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСПРЕС 399», м. Харків

до відповідача 2: Приватного підприємства «НОВИЙ ПЕТ», м. Львів

про зобов'язання повернути 173,56 м 3 брусу дерев'яного не просоченого під стрілочні переводи ДСТУ ГОСТ 8816.2009.

           На розгляд господарського суду Львівської області було подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю підприємства «ПМС» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСПРЕС 399» та Приватного підприємства «НОВИЙ ПЕТ» про стягнення 572 748, 00 грн.

          Ухвалою суду від 30.08.2017 року порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 25.09.2017 року.

07.09.2017 року до початку розгляду справи по суту на адресу суду надійшла заява від ТзОВ Підприємство «ПМС» про уточнення ( зміну) предмету спору, в якій він просить зобов'язати ТзОВ «Експрес 399» та ПП «Новий ПЕТ» повернути 173,56 м 3 брусу дерев'яного не просоченого під стрілочні переводи ДСТУ ГОСТ 8816.2009.

07.09.2017 року ТзОВ «ПМС» подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову у справі № 914/1758/17 , в якій він просить з метою забезпечення позову накласти арешт на рухоме майно ТзОВ «Єкспрес 399» (ЄДРПОУ 41135576): брус дерев'яний не просочений під стрілочні переводи ДСТУ ГОСТ 8816.2009 у кількості 173,56 м кб, яке знаходиться на території ВП «Рава-Руська ШПЗ» Філії «ЦУП» ПАТ «Укрзалізниця» за адресою: 80316, Львівська область, Жовківський район, м. Рава-Руська, вул. Наливайка, 22. В обґрунтування поданої заяви посилається на те, що розгляд справи призначений на кінець вересня , проте, як стверджує заявник, існує реальна загроза відчуження відповідачем 1 даного рухомого майна.

В обґрунтування своїх доводів посилається на той факт, що відповідач 1 може здійснити реалізацію вказаного майна на користь ПАТ «УЗ» філія «ЦУП» згідно договорів, які укладені останнім відповідно до Закону України від 10.04.2014 р. № 1197-VII «Про здійснення державних закупівель» на умовах відкритих торгів. Зокрема, ТзОВ «Експрес 399» укладено з Філією «Центр управління промисловістю» ПАТ «Укрзалізниця» договори № ЦУП – 04/0069/17 від 12.05.2017р., № ЦУП – 04/0069/17 від 12.05.2017р., № ЦУП – 04/0088/17 від 15.05.2017р., ЦУП – 04/0087/17 від 15.05.2017р. на поставку брусу дерев'яного не просоченого під стрілочні переводи ДСТУ ГОСТ 8816.2009. Термін поставки за вказаними договорами встановлено до 31.12.2017 р. На підтвердження викладених в заяві обставин позивачем долучено копії договорів на поставку брусу укладених між відповідачем 1 та філією «ЦУП» ПАТ «Укрзалізниця».

Проаналізувавши подану заяву про забезпечення позову, суд визнав її обґрунтованою і такою, що підлягає до задоволення.

При цьому, суд виходив з наступного:

Відповідно до ст. 66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити, передбачених статтею 67 цього Кодексу, заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідно до ст. 67 ГПК України, позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачеві вчиняти певні дії, забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

Таким чином, із змісту ст. 66 ГПК України випливає, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами та вживаються судом у разі достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання можливого рішення суду.

В Інформаційному листі Вищого господарського суду України від 12.12.2006 № 01-8/2776 «Про деякі питання практики забезпечення позову» зазначено, що у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого:

розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з обраним способом заходу до забезпечення позову.

За вимогами ст. 66 ГПК України, обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає в доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову.

Відповідно до інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.12.2006 №01-8/2776 «Про деякі питання практики забезпечення позову» зауважено, що відповідно до ст. 66 ГПК України заходи до забезпечення позову можуть бути вжиті як за заявою учасника судового процесу, так і за ініціативою господарського суду. У першому із зазначених випадків заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням вимог, передбачених статтею 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Суд дійшов до висновку, що заява позивача про забезпечення позову, містить доводи щодо реальних, існуючих обставин, які вказують на ймовірну складність або неможливість виконання рішення суду, наявність фактичних обставин, які свідчать про загрозу невиконання чи утруднення виконання рішення суду щодо повернення спірного рухомого майна при задоволенні позову - у разі її продажу відповідачем 1. Отже, заявляючи про необхідність вжиття заходів до забезпечення позову, позивач навів обставини для вжиття таких заходів та підтвердив їх належними доказами.

Відповідно до п. 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 16 «Про деякі питання практики застосування заходів забезпечення позову» умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Відповідно до вище зазначеного суд прийшов до висновку що заява про вжиття заходів забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю підприємства «ПМС» обґрунтована та підлягає до задоволення, оскільки невжиття таких заходів спричинить до наслідків, які можуть значно утруднити виконання рішення суду.

          З огляду на викладене, керуючись ст. ст. 66, 67 та 86 ГПК України, суд –

У Х В А Л И В:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю підприємства «ПМС» від 07.09.2017 р. про вжиття заходів до забезпечення позову - задоволити.

До вирішення спору по суті:

Накласти арешт на рухоме майно ТзОВ «Єкспрес 399» (ЄДРПОУ 41135576): брус дерев'яний не просочений під стрілочні переводи ДСТУ ГОСТ 8816.2009 у кількості 173,56 м кб, яке знаходиться на території ВП «Рава-Руська ШПЗ» Філії «ЦУП» ПАТ «Укрзалізниця» за адресою: 80316, Львівська область, Жовківський район, м. Рава-Руська, вул. Наливайка, 22 .

2. Дана ухвала набирає чинності з дати прийняття, 11.09.2017 року та може бути оскаржена у встановленому законом порядку.

Суддя                                                                                 Березяк Н.Є.