Справа № 212/3178/17
2/212/2025/17
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(заочне)
12 вересня 2017 року м. Кривий Ріг Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого- Чайкіна І.Б.,при секретарі - Гавеля Ю.О., без участі сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Кривого Рогу цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просив стягнути з ОСОБА_2 на його користь моральну шкоду в розмірі 40000,00 грн., витрати на юридичні послуги в розмірі 1000,00 грн.та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1378,00 грн. Пояснив свою заяву тим, що рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 вересня 2016 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково, стягнуто на його користь з ОСОБА_2 суму боргу в розмірі 63486 грн. 50 коп., 1850 грн. в рахунок відшкодування витрат на правову допомогу, 634 грн. 87 коп. витрати на сплату судового збору, 720,00 грн. витрати пов'язані з публікацією оголошення про виклик відповідача. Відповідач ОСОБА_2 рішення суду виконувати не збирається, скривається від позивача та працівників державної виконавчої служби, в судові засідання не з'являвся. З травня місяця 2011 року позивач намагався повернути свої кошти , звертався в різні інстанції, правоохоронні органи, що вимагала від нього певних і тривалих психологічних зусиль і моральних страждань. 17 червня 2013 року позивач написав заяву до міського УМВС України в Дніпропетровській області про вчинення злочину ОСОБА_2, 01.07.2013 р - було відкрите кримінальне провадження за ст. 190 ч.1 КК України, 25.12.2013 року СВ Саксаганського РВ м. Кривого Рогу кримінальне провадження було закрите. ОСОБА_1 оскаржив дії слідчого, 30.04.2014 р. отримав відповідь ГУ УМВС України в Дніпропетровській області про закриття провадження по скарзі. 12.03.2014 р. отримав відповідь прокуратури Саксаганського району м. Кривого Рогу щодо розслідування кримінального провадження за ст. 190 ч.1 КК України та 07.04.2014 р. відповідь Генеральної прокуратури України на його звернення щодо неналежного досудового розслідування. Неправомірними діями відповідача ОСОБА_1 була заподіяна моральна шкода , яку він оцінює в розмірі 40000 грн. Оскільки тривалий час знаходиться на грані нервового зриву, відчуває моральні страждання, порушення психологічної рівноваги. Введення відповідачем його в оману призвело до неможливості використовувати автомобіль для спілкування з рідними та для господарчих справ. Всі ці дії порушили його життєвий уклад, погіршилося його здоров'я . У зв'язку із чим він вимушений звернутися до суду.
Позивач у судове засідання не з'явився, його представник ОСОБА_4 звернувся до суду із заявою в якій просив розглядати справу в його відсутність, позовні вимоги підтримав в повному обсязі просив задовольнити. Проти заочного рішення не заперечував..
Відповідач у судове засідання не з'явилася, про час, дату та місце розгляду справи повідомлялася через періодичне видання газети Вісті Придніпров'я . На підставі ч.9 ст.74 ЦПК України після опублікування оголошення в пресі відповідач вважається повідомленим про час та місце розгляду справи.
Фіксація судового засідання за допомогою технічних засобів, згідно ст.197 ЦПК України не здійснюється.
Судом встановлено, що 26 вересня 2016 року заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу задоволено частково позовні вимоги ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про стягнення грошової суми боргу та відшкодування моральної шкоди, яким стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу в розмірі 63486 грн. 50 коп., 1850 грн. 00 коп., в рахунок відшкодування витрата на правову допомогу , 634 грн. 87 коп. витрат на сплату судового збору, 720 грн. 00 коп. витрат пов'язаних з публікацією оголошення про виклик відповідача до суду.( а.с.8-11).
Позивач посилається на те, що відповідач ОСОБА_2 рішення суду виконувати не збирається, скривається від позивача та працівників державної виконавчої служби, в судові засідання не з'являвся. З травня місяця 2011 року позивач намагався повернути свої кошти , звертався в різні інстанції, правоохоронні органи, що вимагала від нього певних і тривалих психологічних зусиль і моральних страждань. 17 червня 2013 року позивач написав заяву до міського УМВС України в Дніпропетровській області про вчинення злочину ОСОБА_2, 01.07.2013 р - було відкрите кримінальне провадження за ст. 190 ч.1 КК України, 25.12.2013 року СВ Саксаганського РВ м. Кривого Рогу кримінальне провадження було закрите. ОСОБА_1 оскаржив дії слідчого, 30.04.2014 р. отримав відповідь ГУ УМВС України в Дніпропетровській області про закриття провадження по скарзі. 12.03.2014 р. отримав відповідь прокуратури Саксаганського району м. Кривого Рогу щодо розслідування кримінального провадження за ст. 190 ч.1 КК України та 07.04.2014 р. відповідь Генеральної прокуратури України на його звернення щодо неналежного досудового розслідування. Неправомірними діями відповідача ОСОБА_1 була заподіяна моральна шкода , яку він оцінює в розмірі 40000 грн. Оскільки тривалий час знаходиться на грані нервового зриву, відчуває моральні страждання, порушення психологічної рівноваги.
Згідно з ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Водночас у позовній заяві позивач не зазначав у чому полягає завдана йому моральна шкода, а лише виходив з можливості відшкодування такої шкоди. Також якими саме діями відповідача заподіяно моральну шкоду, крім того не зазначені докази, що підтверджують кожну з цих обставин. Посилання на відкриття кримінального провадження суд не може прийняти, як доказ винної поведінки відповідача, оскільки позивачем не надано належних доказів (вироку тощо), щодо обставин завдання йому шкоди винною поведінкою відповідача.
Позивач не посилався на докази наявності моральної шкоди (душевних страждань, яких позивач зазнав у зв'язку з несвоєчасним поверненням коштів). Щодо посилань на тривале виконавче провадження то вказаний факт не підтверджено належними доказами. До того ж, виконання рішень судів є функцією держави, а не відповідача.
Щодо численних звернень до суду та повернення позовних заяв позивачу, то ОСОБА_6 вказані ухвали суду не оскаржував, а отже вказані заяви є неподаними та повернуті. Доказів завдання саме відповідачем моральної шкоди з цього приводу судом не встановлено.
Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, тобто заподіяна моральна шкода відшкодовується тій фізичній чи юридичній особі, права якої були безпосередньо порушені протиправними діями (бездіяльністю) інших осіб.
Згідно з п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 р. № 4 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди обов'язковому з'ясуванню підлягає наявність такої шкоди.
Також при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності крім наявності такої шкоди, обов'язковому з'ясуванню підлягають: протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні, а також в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та чим він при цьому керується.
Під час розгляду справи позивач не довів факту заподіяння йому моральної шкоди в контексті загальних підстав цивільно-правової відповідальності
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 10 , 15 , 60 , 88 , 169 , 212-215 , 224-228 ЦПК України , суд,-
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди - залишити без задоволення.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд міста ОСОБА_7. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку.
Суддя: І. Б. Чайкін
Суд | Жовтневий районний суд м.Кривого Рогу |
Дата ухвалення рішення | 12.09.2017 |
Оприлюднено | 13.09.2017 |
Номер документу | 68812533 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Жовтневий районний суд м.Кривого Рогу
Чайкін І. Б.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні