Постанова

від 21.03.2018 по справі 212/3178/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 212/3178/17 22-ц/774/453/К/18

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 березня 2018 року м. Кривий Ріг

справа № 212/3178/17

Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді: Барильської А.П.,

суддів: Бондар Я.М., Зубакової В.П.,

секретар судового засідання: Кислиця І.В.

сторони:

позивач: ОСОБА_1

відповідач: ОСОБА_2

розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі, в порядку спрощеного позовного провадження, апеляційну скаргу ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_1, на заочне рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 12 вересня 2017 року, яке постановлено суддею Чайкіним І.Б. у місті ОСОБА_4, -

В С Т А Н О В И В:

В травні 2017 року ОСОБА_1Ф звернувся з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 вересня 2016 року були частково задоволені його позовні вимоги та стягнуто з ОСОБА_2 на його користь суму боргу в розмірі 63486 грн. 50 коп., 1850 грн. в рахунок відшкодування витрат на правову допомогу, 634 грн. 87 коп. витрати на сплату судового збору, 720,00 грн. витрати пов'язані з публікацією оголошення про виклик відповідача.

Відповідач ОСОБА_2 рішення суду не виконує, переховується від позивача та працівників державної виконавчої служби. З травня 2011 року він намагався повернути свої кошти, звертався в різні інстанції, правоохоронні органи, що вимагала від нього певних і тривалих психологічних зусиль і моральних страждань.

17 червня 2013 року він написав заяву до міського УМВС України в Дніпропетровській області про вчинення злочину ОСОБА_2 01.07.2013 роу було відкрите кримінальне провадження за ст. 190 ч.1 КК України. 25.12.2013 року СВ Саксаганського РВ м. Кривого Рогу кримінальне провадження було закрите.

Позивач оскаржив дії слідчого, 30.04.2014 р. отримав відповідь ГУ УМВС України в Дніпропетровській області про закриття провадження по скарзі. 12.03.2014 р. отримав відповідь прокуратури Саксаганського району м. Кривого Рогу щодо розслідування кримінального провадження за ст. 190 ч.1 КК України та 07.04.2014 р. відповідь Генеральної прокуратури України на його звернення щодо неналежного досудового розслідування.

Позивач зауважує, що тривалий час знаходиться на грані нервового зриву, відчуває моральні страждання, порушення психологічної рівноваги. Введення відповідачем його в оману призвело до неможливості використовувати автомобіль для спілкування з рідними та для господарчих справ. Всі ці дії порушили його життєвий уклад, погіршилося його здоров'я . У зв'язку із чим він вимушений звернутися до суду та просив суд стягнути з відповідача на свою користь моральну шкоду в розмірі 40000 грн., витрати на юридичні послуги в розмірі 1000 грн.та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1378 грн.

Заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 12 вересня 2017 року ОСОБА_1 відмовлено в задоволенні позовних вимог.

В апеляційній скарзі позивач ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції із ухваленням нового рішення по справі про задоволення його позовних вимог, посилаючись на те, що судом першої інстанції при ухваленні рішення не враховано, що позивач з травня 2011 року по теперішній час переживає моральні страждання, оскільки не може повернути належні йому грошові кошти, він звертався в різні інстанції, відповідач по справі ухиляється від виконання рішення Жовтневого районного суду, яким з нього стягнуто на користь позивача грошові кошти.

Судом при ухваленні рішення допущено не повне з'ясування обставин, що мають значення для справи, та висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи та суд безпідставно не дослідив матеріали цивільної справи № 212/3135/16-ц.

Указом Президента України Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах №452 від 29 грудня 2017 року ліквідовано Апеляційний суд Дніпропетровської області та утворено Дніпровський Апеляційний суд в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську область, з місцезнаходженням у містах Дніпрі та ОСОБА_4.

Згідно пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про судоустрій і статус суддів від 02.06.2016 № 1402-VIII, апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. У разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті Голос України повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду (п. 6 ст. 147 Закону України Про судоустрій і статус суддів ).

Відповідно до пункту 8 Розділу ХІІІ Цивільного процесуального кодексу України до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Таким чином, Апеляційний суд Дніпропетровської області продовжує здійснювати свої повноваження до початку роботи Дніпровського Апеляційного суду в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську область, з місцезнаходженням у містах Дніпрі та ОСОБА_4.

Заслухавши суддю-доповідача, позивача ОСОБА_1, який підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених вимог, доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга представника позивача підлягає залишенню без задоволення, з наступних підстав.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 26 вересня 2016 року заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення грошової суми боргу та відшкодування моральної шкоди та стягнуто з відповідача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу в розмірі 63486 грн. 50 коп., 1850 грн. 00 коп., в рахунок відшкодування витрата на правову допомогу , 634 грн. 87 коп. витрат на сплату судового збору, 720 грн. 00 коп. витрат пов'язаних з публікацією оголошення про виклик відповідача до суду.

Як на підставу для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача на свою користь моральної шкоди, позивач посилається на те, що протягом тривалого часу ОСОБА_2 не повертає йому грошові кошти, він змушений постійно звертатись до відповідних органів, що спричиняє йому моральні страждання.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції виходив з їх недоведеності.

Колегія суддів погоджується з зазначеним висновком суду першої інстанції, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, тобто заподіяна моральна шкода відшкодовується тій фізичній чи юридичній особі, права якої були безпосередньо порушені протиправними діями (бездіяльністю) інших осіб.

Згідно з п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 р. № 4 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди обов'язковому з'ясуванню підлягає наявність такої шкоди.

Також при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності крім наявності такої шкоди, обов'язковому з'ясуванню підлягають: протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні, а також в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та чим він при цьому керується.

Відповідно до вимог ст.ст. 11,60 ЦПК України, в редакції 2004 року, чинній на момент ухвалення рішення, та ст.ст. 12,81 ЦПК України, в редакції 20017 року, чинній на момент розгляду справи судом апеляційної інстанції, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі та кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На думку колегії суддів, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що позовні вимоги позивачем не доведені, оскільки ним не надано доказів наявності моральної шкоди, душевних страждань, яких позивач зазнав у зв'язку з несвоєчасним поверненням коштів .

Не можуть бути підставою для скасування рішення суду та задоволення позовних вимог доводи апеляційної скарги позивача про те, що судом першої інстанції при ухваленні рішення не враховано, що позивач з травня 2011 року по теперішній час переживає моральні страждання, оскільки не може повернути належні йому грошові кошти та він звертався в різні інстанції з приводу неповернення відповідачем коштів, оскільки позивачем, відповідно до вимогст.ст. 11,60 ЦПК України, в редакції 2004 року, чинній на момент ухвалення рішення, та ст.ст. 12,81 ЦПК України, в редакції 2017 року, чинній на момент розгляду справи судом апеляційної інстанції, не доведено в чому саме полягає завдана йому моральна шкода, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні, а саме по собі ухиляння відповідача по справі від виконання рішення Жовтневого районного суду, яким з нього стягнуто на користь позивача грошові кошти та відкриття кримінального провадження у відношенні відповідача не може бути підставою для стягнення з відповідач на користь позивача моральної шкоди.

Не спростовують висновків суду першої інстанції доводи апеляційної скарги позивача про те, що судом при ухваленні рішення допущено не повне з'ясування обставин, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи та суд безпідставно не дослідив матеріали цивільної справи № 212/3135/16-ц, оскільки відповідно до ст. 212 ЦПК України, в редакції 2004 року, чинній на момент ухвалення рішення, та ст. 80 ЦПК України, в редакції 2017 року, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, постановив ухвалу, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами. При цьому дослідження в судовому засіданні цивільної справи № 212/3135/16-ц не має правових наслідків для вирішення даного спору.

Виходячи з вищенаведеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції в судовому рішенні повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Доводи апеляційної скарги не спростовують наведеного та зроблених в оскаржуваному рішенні висновків, тому підстави для його скасування і задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381-383,386 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_1, залишити без задоволення.

Заочне рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 12 вересня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст постанови складено 23 березня 2018 року.

Головуючий:

Судді: