Постанова

від 12.09.2017 по справі п/811/790/17

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 вересня 2017 року Справа № П/811/790/17

Кіровоградський окружний адміністративний суд, у складі судді Хилько Л.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (далі позивач) до Долинської районної державної адміністрації Кіровоградської області (далі відповідач) про визнання протиправним та скасування розпорядження, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом та просить суд визнати протиправним та скасувати розпорядження голови РДА від 13.04.2017 року № 138-р.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що винесене відповідачем розпорядження від 13.04.2017 року № 138-р є протиправним, оскільки голова РДА приймаючи дане рішення вийшов за межі наданих йому повноважень, а тому останнє підлягає скасуванню.

Відповідачем до суду подано заперечення, відповідно до змісту якого позов ним не визнається в повному обсязі, оскільки розпорядження вважає таким, що винесено відповідно до норм чинного законодавства та скасуванню не підлягає.

Представником позивача подано до суду клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження (а.с.138). Представник відповідача проти даного клопотання не заперечував та погодив його письмово (а.с.138).

Відповідно до ч.4 ст.122 КАС України особа, яка бере участь у справі має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Згідно з п.10 ч.1 ст.3 КАС України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без виклику осіб, які беруть участь у справі, та проведення судового засідання на основі наявних у суду матеріалів у випадках, встановлених цим Кодексом.

На підставі усної ухвали від 2017 року із занесенням до журналу судового засідання, керуючись частиною 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, подальший розгляд справи проведено у порядку письмового провадження (а.с.139-141.).

Дослідивши подані позивачем документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає таке.

З матеріалів справи вбачається, що згідно сертифікату на земельну частку (пай) серії КР № 0094781, виданого Долинською райдержадміністрацією та зареєстрованого 27 лютого 1997 року у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) №183 ОСОБА_2 мала право на земельну частку (пай) у КСП ім. Щорса (с. Марфівка, Долинського району, Кіровоградської області) у розмірі 6,57 га в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) (а.с.5).

Судом встановлено, що відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за законом від 09 листопада 2016 року (спадкова справа № 104/2016, зареєстровано в реєстрі за №293) вказану вище земельну частку (пай) успадкував онук ОСОБА_2 - ОСОБА_1, що є позивачем у справі (а.с.6).

21 лютого 2017 року позивач звернувся до голови Долинської районної державної адміністрації Кіровоградської області із заявою про виділення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості), яке обґрунтував відповідно до вищевказаного сертифікату на земельну частку (пай) та свідоцтва про спадщину за законом (а.с.7).

Судом встановлено, що 03 березня 2017 року голова Долинської районної державної адміністрації Кіровоградської області виніс розпорядження №91-р про надання дозволу ОСОБА_1 на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), право на яку посвідчено сертифікатом (а.с.8) серії КР№ 0094781, відповідно до схеми поділу КСП ім. Щорса №330 загальною площею 5,82 га ріллі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Богданівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області.

Як встановлено судом, 11 квітня 2017 року позивач звернувся до відповідача із заявою про затвердження технічної документації із землеустрою щодо відведення в натурі (на місцевості) земельної ділянки № 330 за схемою поділу КСП ім. Щорса (а.с.9).

Додатково позивачем подано заяву про розірвання договору оренди невитребуваної земельної частки (паю) №330, укладеного між Долинською районною державною адміністрацією та ФГ Катеринівське від 09 жовтня 2015 року строком на 5 років (а.с.3-4).

З матеріалів справи судом встановлено, що на вказану заяву позивача від відповідача надійшов лист від 18 квітня 2017 року № 01-35/55/1, відповідно до змісту якого вбачається, що розпорядженням голови Долинської районної державної адміністрації Кіровоградської області від 13 квітня 2017 року №138-р було скасовано його попереднє розпорядження від 03 березня 2017 року про надання позивачеві дозволу на розробку технічної документації із землеустрою (а.с.10-11, 12).

Окрім того, в листі зазначається, що оскаржуване розпорядження від 13 квітня 2017 року №138-р було прийнято у зв'язку з прийняттям Апеляційним судом Кіровоградської області рішення від 31 січня 2017 року у справі № 22-ц/781/243/17, яким було скасовано рішення Долинського районного суду від 25 вересня 2008 року (справа № 2о-121/2008) та задоволено заяву прокурора в інтересах Богданівської сільської ради й визнано спадщину після смерті ОСОБА_2 відумерлою (а.с.12).

Позивач не погоджуючись з вищевказаним розпорядження голови Долинської районної державної адміністрації Кіровоградської області, вважаючи такі дії відповідача протиправними, звернувся із даним позовом до суду.

Відповідач не визнає адміністративного позову повністю та в, наданих до суду письмових запереченнях зазначає, що Богданівська сільська рада передала ділянку, яка була умовно закріплена за ОСОБА_2, іншій громадянці (а.с.21-24). Додатково відповідач зазначає, що розпорядженням голови райдержадміністрації від 08 жовтня 2015 року №288-р надано згоду на передачу в оренду ФГ Катеринівське невитребуваної земельної частки (паю) загальною площею 5,82 умовних кадастрових гектарів відповідно до сертифікату серії КР №0152662 за схемою поділу КСП ім. Щорса №330 на території Богданівської сільської ради Долинського району, на підставі довідки виконкому від 05 жовтня 2015 року №367/02-20 ділянка №330 умовно закріплена за ОСОБА_3, спадкоємці якої займаються оформленням документів на спадщину (а.с.21-24).

Предметом розгляду даної справи є розпорядження голови Долинської РДА від 13.04.2017 р. № 138-р, відповідно до якого визнано таким, що втратило чинність розпорядження голови Долинської РДА від 03.03.2017 р. № 91-р. При цьому, як вбачається із вищевикладеного, підставою звернення до суду з цим позовом стало те, що приймаючи спірне розпорядження голова РДА вийшов за межі наданих йому ЗУ "Про місцеві державні адміністрації" повноваження, оскільки право скасовувати зазначені розпорядження належить виключно головам обласних державних адміністрацій.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Законом України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) від 05.06.2003 р. №899-IV визначено організаційні та правові засади виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості) із земель, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам на праві колективної власності, а також порядок обміну цими земельними ділянками.

Відповідно до ст.1 Закону №899-IV, право на земельну частку (пай) мають, зокрема, громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом.

Згідно до ст.2 Закону №899-IV, основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є, зокрема, свідоцтво про право на спадщину.

Законом України Про місцеві державні адміністрації від 09.04.1999 р. №586-XIV, відповідно до Конституції України визначено організацію, повноваження та порядок діяльності місцевих державних адміністрацій

Положеннями вищевказаного закону визначено, що до відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначених Конституцією і законами України, належить вирішення питань, зокрема, використання землі, природних ресурсів, охорони довкілля.

Відповідно до ст.5 Закону №899-IV, повноваження районних державних адміністрацій щодо виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв).

Так, районні державні адміністрації в межах їх повноважень щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості), зокрема, розглядають заяви власників земельних часток (паїв) щодо виділення їм в натурі (на місцевості) земельних ділянок і видачі документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку; приймають рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості).

Згідно з ст.6 Закону України Про місцеві державні адміністрації від 09.04.1999 р. №586-XIV, на виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, які відповідно до закону забезпечують нормативно-правове регулювання власних і делегованих повноважень, голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження, а керівники структурних підрозділів - накази.

Розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, прийняті в межах їх компетенції, є обов'язковими для виконання на відповідній території всіма органами, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами та громадянами.

Відповідно до частини третьої ст.43 Закону № 586-XIV (у редакції від 30 жовтня 2010 року, чинній на час виникнення спірних відносин) розпорядження голови державної адміністрації, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, іншим актам законодавства або є недоцільними, неекономними, неефективними за очікуваними чи фактичними результатами, скасовуються Президентом України, головою місцевої державної адміністрації вищого рівня або в судовому порядку.

Право скасовувати розпорядження голів районних державних адміністрацій, що суперечать Конституції України та законам України, рішенням Конституційного Суду України, актам Президента України, Кабінету Міністрів України, голів обласних державних адміністрацій, а також міністерств, інших центральних органів виконавчої влади надано головам обласних державних адміністрацій (стаття 33 зазначеного Закону).

З огляду на викладене вбачається, що голова Долинської районної державної адміністрації Кіровоградської області в порушення ст.ст.33, 43 Закону України Про місцеві державні адміністрації винесено оскаржуване розпорядження від 13 квітня 2017 року №138-р, яким скасовано його попереднє розпорядження від 03 березня 2017 року про надання позивачеві дозволу на розробку технічної документації із землеустрою.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи згідно зі статтею 19 Конституції України зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, суд дійшов висновку, що у справі, яка розглядається голова районної державної адміністрації вийшов за межі наданих йому повноважень, скасувавши власне розпорядження.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду України від 5 березня 2012 року №21-423а11, а згідно з статтею 244-2 КАС України суд зобов'язаний привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Окрім того, в Рішенні Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 (у справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) вказано, що органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є "гарантією стабільності суспільних відносин" між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення. Тому, на думку Конституційного Суду України, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Ненормативні правові акти місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вони вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, а тому не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

У справі, що розглядається, судом встановлено, що на підставі розпорядження №91-р від 03.03.2017 року позивачем було розроблено технічну документацію із землеустрою та подано відповідно заяву відповідачу про затвердження цієї технічної документації щодо відведення в натурі (на місцевості) земельної частки № 330 за схемою поділу КСП ім. Щорса.

За таких обставин суд дійшов висновку, що зазначене вище розпорядження є ненормативним правовим актом одноразового застосування, яке вичерпало свою дію фактом його виконання, тому не може бути в подальшому скасоване державною адміністрацією.

Положення ст. 9 КАС України передбачає, що суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному та об'єктивному дослідженні.

Засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. Так, при розгляді справи було б неприйнятно враховувати право на ефективний засіб захисту, а саме, запобігання порушенню або припиненню порушення з боку суб'єкта владних повноважень, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права, без його практичного застосування.

З огляду на викладене, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Відповідно до частини 2 статті 11 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Таким чином, встановлені судом обставини справи та наведені норми чинного законодавства свідчать про те, що відповідач, приймаючи оскаржуване розпорядження вийшов за межі наданих йому повноважень, скасувавши власне розпорядження, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 640,00 грн. підлягає присудженню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст.71, 86, 94, 159-163, 167, 254 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати розпорядження №138-р від 13 квітня 2017 року Про визнання таким, що втратило чинність, розпорядження голови районної державної адміністрації від 03.03.2017 року №91-р , винесене головою Долинської районної державної адміністрації Кіровоградської області.

Присудити ОСОБА_1 (28500, Кіровоградська обл., м. Долинська, вул. Шевченка, 6-А, РНОКПП НОМЕР_1), судовий збір у розмірі 640,00 грн. (шістсот сорок грн. 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Долинської районної державної адміністрації Кіровоградської області (код ЄДРПОУ 04055216).

Постанова суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 254 КАС України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її отримання.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду ОСОБА_4