Постанова

від 07.09.2017 по справі 825/1251/17

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 вересня 2017 року м. Чернігів Справа № 825/1251/17

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Бородавкіної С.В.

за участі секретаря - Гайдука С.В.,

представника позивача - ОСОБА_1,

відповідача - Сидоренко В.П.

представника відповідача - Сидоренко В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Корюківської районної державної адміністрації, начальника відділу житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Корюківської районної державної адміністрації ОСОБА_2 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

15.08.2017 ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3) звернувся до суду з адміністративним позовом до Корюківської районної державної адміністрації (далі - Корюківська РДА), начальника відділу житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Корюківської районної державної адміністрації ОСОБА_2 (далі - Начальник) та просить:

- визнати протиправними дії Начальника щодо відмови йому у видачі будівельного паспорту на будівництво на земельній ділянці загальною площею 0,12 га, яка розташована поза межами села Бреч, Корюківської міської ради, Чернігівської області (кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1), з цільовим призначенням - для індивідуального садівництва;?

- зобов'язати відділ житлово-комунального господарства та будівництва, містобудування та архітектури Корюківської РДА видати йому будівельний паспорт забудови земельної ділянки загальною площею 0,12 га, яка розташована поза межами села Бреч, Корюківської міської ради, Чернігівської області (кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1), з цільовим призначенням - для індивідуального садівництва.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що йому на праві приватної власності належить земельна ділянка загальною площею 0,12 га з цільовим призначенням - для індивідуального садівництва. У зв'язку із наведеним, позивач звернувся до відділу житлово-комунального господарства та будівництва, містобудування та архітектури Корюківської РДА із заявою про видачу будівельного паспорту на будівництво садового будинку, на що отримав відмову.

Однак вважає, що Корюківська РДА, приймаючи рішення про передачу земельної ділянки та затвердження проекту землеустрою зі зміни цільового призначення, фактично погодила його право на використання у майбутньому земельної ділянки за її цільовим призначенням та забудови земельної ділянки позивачем в межах, визначених ст. 35 Земельного кодексу України. Крім того, для отримання будівельного паспорту ним було подано повний пакет документів, тому у відповідачів були відсутні підстави для відмови йому у видачі вказаного документу.

Вважає, що законодавець чітко зазначив, що підставою для відмови може бути лише невідповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації, державних будівельних норм, тощо. При цьому, у Порядку видачі будівельного паспорта на будівництво відсутня така підстава для відмови у видачі будівельного паспорту, як відсутність містобудівної документації. Зазначив, що розроблення містобудівної документації за межами населеного пункту, де планується забудова, відноситься до компетенції відповідача і саме він мав вжити заходів щодо розроблення містобудівної документації, а не позивач.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Відповідач та представник відповідача судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив в їх задоволенні відмовити, надав письмові заперечення та пояснив, що земельна ділянка (кадастровий номер НОМЕР_1) з цільовим призначенням - для індивідуального садівництва, розташована за межами с.Бреч, Корюківської міської ради. Детальний план території чи планувальні рішення проектів садівницьких та дачних товариств, на якій розташована дана земельна ділянка, відсутні. Враховуючи вимоги законодавства, керуючись п. 2.4 Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, позивачу було повернуто пакет документів, наданий для видачі паспорта забудови земельної ділянки, без розгляду. Крім того, дана земельна ділянка за цільовим призначенням відноситься до категорії земель сільськогосподарського призначення.

Зазначив, що ОСОБА_3 при виготовленні проекту землеустрою по зміні функціонального призначення вказаної земельної ділянки з земель для ведення особистого селянського господарства на землі для індивідуального садівництва, погодження до відділу житлово-комунального господарства та будівництва, містобудування та архітектури Корюківської РДА не подавав, тобто власником розміщення об'єктів будівництва на земельній ділянці не передбачалося.

Також, оскільки земельна ділянка є приватною власністю громадянина ОСОБА_3, використання бюджетних коштів для виготовлення детального плану території, на якій розташована дана земельна ділянка, неможливе і повинно проводитись за кошти позивача. Пояснив, що для початку процедури виготовлення детального плану, позивачу необхідно звернутись до Корюківської РДА з ініціюванням щодо виготовлення детального плану території, на якій розташована вказана земельна ділянка.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що в задоволенні позову необхідно відмовити, враховуючи таке.

Судом встановлено, що розпорядженням Корюківської РДА від 18.07.2012 № 304 ОСОБА_4 було надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га для передачі у власність для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться на території Брецької сільської ради (а.с. 13). На підставі розпорядження голови Корюківської РДА від 23.10.2012 № 431 ОСОБА_4 отримано у приватну власність вказану вище земельну ділянку.

Відповідно до договору купівлі-продажу від 26.09.2014, укладеного між ОСОБА_4 (продавець) та ОСОБА_3 (покупець), посвідченого приватним нотаріусом Корюківського районного нотаріального округу Чернігівської області, та зареєстрованого в реєстрі за № 1086, продавець передав земельну ділянку розміром 2,0 га у власність позивача (а.с. 14-15).

Право приватної власності ОСОБА_3 на зазначену вище ділянку з кадастровим номером НОМЕР_2 підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № НОМЕР_3 (а.с. 16).

В подальшому, ДП Чернігівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою розроблено ОСОБА_3 технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_2, площею 2,0 га на дві земельні ділянки: 0,1200 га та 1,8800 га, відповідно до його заяви від 08.12.2016, засвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу (а.с. 17-22).

Відповідно до Витягів із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 18.01.2017, зареєстровано право власності позивача на земельні ділянки з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства : площею 1,88 га (кадастровий номер НОМЕР_4, АДРЕСА_1) та 0,12 га (кадастровий номер НОМЕР_1, АДРЕСА_2) (а.с. 23, 24).

Як вбачається із матеріалів справи, ДП Чернігівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки цільове призначення якої змінюється із земель (01.03) для ведення особистого селянського господарства площею - 0,1200 га, яка знаходиться у власності гр. ОСОБА_3 в землі (01.05) для індивідуального садівництва за межами АДРЕСА_3 позивачу затверджено вищевказаний проект (а.с. 25-29).

18.07.2017 ОСОБА_3 через центр надання адміністративних послуг звернувся до Відділу житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Корюківської РДА із заявою про видачу будівельного паспорта забудови вищевказаної земельної ділянки. До заяви позивачем було додано, в тому числі, ескізні наміри забудови 2-во поверхового садового будинку загальною площею 226,3 м.кв (а.с. 58-72).

Листом від 24.07.2017 за № 13 відповідач повідомив про відмову у видачі будівельного паспорту, яка мотивована відсутністю відповідної містобудівної документації (детального плану та відповідних планувальних рішень проектів садівницьких товариств), відповідно до п. 2.4 наказу Міністерства регіонального розвиту, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2011 № 103 Про затвердження Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (а.с. 12).

Вважаючи вказану відмову протиправною, ОСОБА_3 звернувся до суду з відповідним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Стаття 2 Земельного кодексу України встановлює, що земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Об'єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).

Відповідно до ч. 1 ст. 35 Земельного кодексу України, громадяни України із земель державної і комунальної власності мають право набувати безоплатно у власність або на умовах оренди земельні ділянки для ведення індивідуального або колективного садівництва.

Земельні ділянки, призначені для садівництва, у відповідності до ч. 3 вищезазначеної норми Земельного кодексу України, можуть використовуватись для закладання багаторічних плодових насаджень, вирощування сільськогосподарських культур, а також для зведення необхідних будинків, господарських споруд тощо.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлює Закон України від 17.02.2011 № 3038-VI Про регулювання містобудівної діяльності , спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів (далі - Закон № 3038, в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин).

Згідно із частинами 1 та 2 ст. 5 Закону № 3038, програми розвитку регіонів та населених пунктів, програми господарського, соціального та культурного розвитку повинні узгоджуватися з містобудівною документацією відповідного рівня. Вимоги містобудівної документації є обов'язковими для виконання всіма суб'єктами містобудування.

Частиною 1 ст. 16 Закону № 3038 встановлено, що порядок планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону № 3038, режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, встановлюється у генеральних планах населених пунктів, планах зонування та детальних планах територій.

Режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, за межами населених пунктів встановлюється відповідними районними державними адміністраціями, а в разі відсутності адміністративного району - відповідно Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною, Севастопольською міською державними адміністраціями (ч. 3 ст. 25 Закону № 3038).

Згідно із ч. 5 ст. 25 Закону № 3038, встановлення режиму забудови територій, визначених для містобудівних потреб, не тягне за собою припинення права власності або права користування земельними ділянками, зміни адміністративно-територіальних меж до моменту вилучення (викупу) земельних ділянок.

Відповідно до вимог ст. 26 Закону № 3038 забудова територій здійснюється шляхом розміщення об'єктів будівництва.

Суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об'єктів.

Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів; 6) реєстрація права власності на об'єкт містобудування.

Згідно положень ст. 27 Закону № 3038, забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт). Будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 300 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки. Будівельний паспорт складається з текстових та графічних матеріалів. За наявності плану зонування території розроблення будівельного паспорта здійснюється на його підставі.

Надання будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження відповідної заяви та пакета документів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Порядок видачі та форма будівельного паспорта визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства від 05.07.2011 № 103, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22.07.2011 за № 902/19640, затверджений Порядок видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі - Порядок № 103).

Відповідно до вимог п. 1.4 Порядку № 103 розроблення будівельного паспорта здійснюється за межами населених пунктів - відповідно до детальних планів територій та планувальних рішень проектів садівницьких та дачних товариств.

Відповідно до п. 2.3 Порядку № 103, уповноважений орган містобудування та архітектури на підставі отриманих документів визначає відповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам чинної містобудівної документації на місцевому рівні, детальним планам територій, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.

Пакет документів для видачі будівельного паспорта або внесення змін до нього повертається уповноваженим органом містобудування та архітектури замовнику з таких підстав: неподання повного пакета документів, визначених пунктом 2.1 або 2.2 цього розділу; невідповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, детальним планам територій, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам (п. 2.4 Порядку № 103).

Згідно із п. 2.5 Порядку № 103 повернення пакета документів для видачі будівельного паспорта або внесення змін до нього здійснюється з відповідним обґрунтуванням уповноваженим органом містобудування та архітектури у строк, який не перевищує строк його надання.

Тобто, однією із підстав для видачі будівельного паспорту є відповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам чинної містобудівної документації на місцевому рівні, детальним планам територій, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.

У відповідності до п. 1.3 Порядку № 103 параметри забудови визначаються з урахуванням державних будівельних норм ДБН В.2.2-15-2005 Житлові будинки. Основні положення , ДБН 360-92** Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень .

В свою чергу, відповідно до п. 1.6 ДБН 360-92** Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень , затверджених наказом Держкоммістобудування від 17.04.1992 № 44, для забезпечення територіальних умов розвитку міст на довгострокову перспективу, а також розміщення і будівництва споруд, пов'язаних з функціонуванням міського господарства, треба на прилеглих до міста територіях виділяти приміські зони багатофункціонального призначення. Приміську зону слід проектувати одночасно з генеральним планом міста як єдиний господарський і планувальний комплекс з розробкою пропозицій, спрямованих на економічний і соціально-культурний її розвиток і структурно-територіальну організацію.

Тобто, розміщення будівель та споруд на земельній ділянці для індивідуального садівництва, площею 0,12 га, що перебуває у приватній власності ОСОБА_3, можливе тільки за умови наявності містобудівної документації, а саме: детального плану території.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону № 3038 детальний план території - це містобудівна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Закону № 3038 детальний план території за межами населених пунктів розробляється відповідно до схеми планування території (частини території) району та/або області з урахуванням державних і регіональних інтересів. Розроблення його здійснюється на підставі розпорядження відповідної районної державної адміністрації.

Суд звертає увагу, що детальний план визначає функціональне призначення, режим та параметри забудови земельних ділянок, відповідність будівельним нормам, державним стандартам і правилам, доцільність забудови, дотримання обмежень.

Пунктом 3 ст. 16 Закону № 3038 встановлено, що склад, зміст, порядок розроблення та оновлення містобудівної документації на місцевому рівні визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

На виконання вищевказаних положень Закону № 3038 Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, наказом від 16.11.2011 № 290, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.12.2011 за № 1468/20206, затверджено Порядок розроблення містобудівної документації (далі - Порядок).

Відповідно до п. 4.2. Порядку рішення про розроблення детального плану території, яка розташована за межами населеного пункту, або внесення змін до нього приймає відповідна районна державна адміністрація.

Замовником розроблення містобудівної документації з планування території на місцевому рівні або внесення змін до неї при розробленні детального плану території, яка розташована за межами населеного пункту, є районна державна адміністрація (п. 4.3. Порядку).

Згідно із п. 4.4 Порядку замовник розроблення містобудівної документації з планування території на місцевому рівні та внесення змін до неї визначає джерела фінансування розроблення містобудівної документації та організовує її розроблення.

Відповідно до положень п. 3 ст. 10 Закону № 3038 фінансування робіт з розроблення необхідної проектної документації, планування та забудови окремих земельних ділянок, на яких їх власники або користувачі мають намір здійснити нове будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт об'єктів будівництва (далі - будівництво), та внесення відповідної інформації до містобудівного кадастру здійснюється за рахунок коштів таких осіб або інших джерел, не заборонених законом.

За рішенням органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування для розроблення плану зонування, детального плану території крім коштів державного та місцевих бюджетів можуть залучатися кошти з інших джерел, не заборонених законом, за умови виконання функцій замовника відповідним органом місцевого самоврядування (п. 4 ст. 10 Закону № 3038).

Як встановлено судом та не заперечувалось представниками сторін в судовому засіданні, земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_1, що належить позивачу (цільове призначення - для індивідуального садівництва), розташована за межами с. Бреч, Корюківської міської ради. При цьому, детальний план території чи планувальні рішення проектів садівницьких та дачних товариств, на якій розташована вказана земельна ділянка, відсутні.

Відповідно до приписів ч. 3 ст. 24 Закону № 3038 у разі відсутності плану зонування або детального плану території, затвердженого відповідно до вимог цього Закону, передача (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним та юридичним особам для містобудівних потреб забороняється.

Тобто, у зв'язку із відсутністю розробленого детального плану території, на якій позивач бажає побудувати будинок, відповідач позбавлений можливості, у відповідності до вимог п. 2.3 Порядку № 103, здійснити перевірку поданих ОСОБА_3 документів на відповідність їх вимогам чинної містобудівної документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам, що є обов'язковою умовою для видачі будівельного паспорта, а тому повернув їх позивачу на підставі п. 2.4 Порядку № 103, оскільки повернення документів в інший спосіб Порядком № 103 не передбачено.

При цьому суд вважає необґрунтованими посилання представника позивача на ту обставину, що Корюківська РДА зобов'язана розробити містобудівну документацію з огляду на те, що земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_1 (для індивідуального садівництва) є власністю ОСОБА_3 та розроблення відповідної містобудівної документації є його приватним інтересом, а не суспільним.

Таким чином, враховуючи наведене та вищевказані положення Закону № 3038, використання бюджетних коштів для виготовлення детального плану території, на якій розташована зазначена вище земельна ділянка, є необґрунтованим, оскільки вказане питання не стосується державних чи регіональних інтересів, а має здійснюватися для планування та забудови окремої приватної земельної ділянки.

Надання будівельного паспорта передбачено Законом № 3038, саме на виконання положень ст. 27 вказаного Закону був розроблений Порядок видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки. Тобто, для реалізації права на забудову земельної ділянки для ведення індивідуального садівництва, передбаченого ч. 3 ст. 35 Земельного кодексу України, позивач та відповідач зобов'язані дотримуватись вимог Закону № 3038.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 186-1 Земельного кодексу України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у межах населеного пункту або земельної ділянки за межами населеного пункту, на якій розташовано об'єкт будівництва або планується розташування такого об'єкта (крім проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зони відчуження або зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи), подається також на погодження до структурних підрозділів районних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій у сфері містобудування та архітектури, а якщо місто не входить до території певного району, - до виконавчого органу міської ради у сфері містобудування та архітектури, а в разі, якщо такий орган не утворений, - до органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань містобудування та архітектури чи структурного підрозділу обласної державної адміністрації з питань містобудування та архітектури.

Однак, проект землеустрою по зміні функціонального призначення земельної ділянки площею 0,12 га з земель для ведення особистого селянського господарства на землі для індивідуального садівництва, на якій планується розташування об'єкту будівництва, ОСОБА_3 на погодження до Відділу житлово-комунального господарства та будівництва, містобудування та архітектури райдержадміністрації не подавав.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 необхідно відмовити.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158-163, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167,186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя С.В. Бородавкіна