Рішення

від 06.09.2017 по справі 910/11262/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.09.2017Справа №910/11262/17

За позовом Об'єднання співвласників будинку № 47 Оселя

До Публічного акціонерного товариства Універсал банк

Про стягнення 8 172,96 грн.

Суддя Лиськов М.О.

Представники сторін:

від позивача: Золотопуп С.В. (дов. від 11.02.2017)

від відповідача: не прибув

В судовому засіданні 06.09.2017, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

11.07.2017 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку №47 "Оселя" до Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" про стягнення 8 172,96 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.07.2017 прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі № 910/11262/17, розгляд справи призначено на 24.07.2017.

Ухвалою Господарського суд міста Києва від 24.07.2017 розгляд справи відкладено на 06.09.2017 та повторно зобов'язано відповідача виконати вимоги ухвали про порушення провадження у справі від 13.07.2017.

В судове засідання, призначене на 06.09.2017, представник позивача з'явився, надав пояснення по суті справи, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

В судове засідання, призначене на 06.09.2017, представник відповідача не з'явився, витребувані ухвалою суду документи не надіслав, причин не явки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується зворотнім повідомленням про вручення поштового відправлення за номером 01030 42690116, згідно якого 31.07.2017 представник відповідача отримав поштове відправлення Господарського суду міста Києва з ухвалою про відкладення розгляду справи.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до статті 81 1 Господарського процесуального кодексу України.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувся з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Об'єднання співвласників будинку № 47 Оселя (далі - ОСБ, Позивач) створено відповідно до Закону України Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку для обслуговування, ремонту і реконструкції житлового будинку та утримання прибудинкової території та 26.08.2008 зареєстроване Васильківською районною державною адміністрацією Київської області.

Позивач є балансоутримувачем житлового будинку №47 по вулиці Вокзальній в селищі Глеваха Васильківського району Київської області, оскільки відповідно до рішень № 1 від 17.01.2009 загальних зборів зазначений житловий будинок прийнято на обслуговування та фінансування ОСБ з 01.02.2009.

Відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно з 02.07.2014 Відповідач є власником квартири загальною площею 47 кв.м. за адресою Київська область, Васильківський район, с. Глеваха, вул.. Вокзальна 47, кв.7 (копія виписки наявна в матеріалах справи).

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки, регулюються Законом України Про житлово-комунальні послуги від 24.06.2004 №1875-IV (далі - Закон №1875-IV ).

Відповідно до статті 1 Закону №1875-IV житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Відповідно до статті 1 Закону №1875-IV комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.

Крім того, статтею 13 зазначеного Закону класифіковано житлово- комунальні послуги за призначенням, відповідно до якого житлово- комунальні послуги поділяються, зокрема, і на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо).

Статтею 1 вищезазначеного Закону України визначено, що споживач - це фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.

Відповідно до статті 32 Закону №1875-IV плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, розмір плати за утримання будинків і споруд та прибудинкових територій встановлюється залежно від капітальності, рівня облаштування та благоустрою.

Так, у ч.1 ст.19 Закону №1875-IV передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, проте відповідно до п.1 ч.1 ст.20 цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.

Такому праву прямо відповідає визначений п.5 ч.3 ст.20 Закону №1875-IV обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 20.04.2016.

Відповідно до положень ст. 360 ЦК України співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести - відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном.

Правилами ст. 179 ЖК України передбачено, що користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а тахож приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов'язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями жилих будинків і прибудинковими територіями, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 № 572, власник та наймач (орендар) квартири, житлового приміщення у гуртожитку зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно з положеннями ст.1 Закону України Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - Закон №2866-III), об'єднання співвласників багатоквартирного будинку ( ОСББ ) є юридичною особою, створеною власниками для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання неподільного та загального майна.

Як вбачається з положень ст.4 зазначеного Закону, основна діяльність такого об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав власників приміщень на володіння та користування спільним майном членів об'єднання, належне утримання будинку та прибудинкової території, сприяння членам об'єднання в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання. Об'єднання є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між членами об'єднання.

Укладення договору між співвласником будинку та об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку законом не передбачена. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Відповідно до абзацу 4 частини 1 статті 17 Закону №2866-III для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов'язків об'єднання має право вимагати своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об'єднання платежів, зборів і внесків від власників приміщень , а також відрахувань до резервного і ремонтного фондів, тобто не залежно від членства в об'єднанні .

До правовідносин сторін підлягають застосуванню локальні обов'язкові для сторін справи нормативно-правові акти - рішення загальних зборів членів ОСБ № 47 Оселя про встановлення розмірів цільових внесків і платежів на утримання багатоквартирного будинку, споруд та прибудинкової території прийняті в межах власних повноважень, передбачених абзацом 7 ч.8 ст.10 статті 1 Закону №2866-III, яким встановлено, що до виключної компетенції загальних зборів членів об'єднання відноситься затвердження кошторису, балансу об'єднання та річного звіту, визначення розмірів внесків та платежів членами об'єднання.

Стаття 15 Закону №2866-III передбачає, що співвласник зобов'язаний: виконувати обов'язки, передбачені статутом об'єднання; виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; використовувати приміщення за призначенням, дотримуватися правил користування приміщеннями; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі; виконувати передбачені статутними документами обов'язки перед об'єднанням.

Відповідно до статті 1 Закону №2866-III термін співвласники багатоквартирного будинку (співвласники) вживається в такому значенні - власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.

Згідно ст.4 Закону №2866-III основна діяльність такого об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав власників приміщень на володіння та користування спільним майном членів об'єднання, належне утримання будинку та прибудинкової території, сприяння членам об'єднання в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обгрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання. Об'єднання є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між членами об'єднання.

Співвласник зобов'язаний, зокрема, виконувати обов'язки, передбачені статутом об'єднання; виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі (ч.1 ст.15 Закону №2866-III).

З урахуванням ч. 9 ст.10 Закону № 2866-III розміри внесків співвласників будинку на утримання будинку та прибудинкової території затверджені рішеннями загальних зборів ОСБ №2 від 22.03.2009, №1 від 06.02.2011, №2 від 18.02.2012. №1 від 31.03.2013, №1 від 09.02.2014, №1 від 15.03.2015, №1 від 27.03.2016 та №1 від 11.02.2017.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до п. 18 Порядку обліку та оплати послуг, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630 розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.

Отже, підсумовуючи викладене, Відповідач як власник нежитлового напівпідвального приміщення в багатоквартирному жилому будинку, функції по утриманню якого здійснює об'єднання співвласників, зобов'язаний також нести витрати по утриманню спільного неподільного майна незалежно від членства в об'єднанні в розмірі затверджених в установленому порядку тарифів.

За твердженнями Позивач, які не спростовані Відповідачем, останнім не було здійснено оплату вартості витрат на утримання будинку та прибудинкової території у зв'язку з чим утворилася заборгованість в розмірі 3 630,28 грн.

01.10.2016 Позивач направив Відповідачу лист(претензію) № 47 від 01.10.2016 щодо оплати заборгованості за утримання будинку та прибудинкової території та рахунок на оплату заборгованості.

З матеріалів справи вбачається, що Відповідач не виконав свої зобов'язання перед Позивачем, про що свідчить довідка про заборгованість за утримання будинку і прибудинкової території за житлово-комунальні послуги Відповідача (Довідка міститься в матеріалах справи).

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З урахуванням викладеного, зважаючи на те, що будь-яких доказів щодо оплати заборгованості, Відповідачем до суду не представлено, суд дійшов висновку, що вимоги Позивача про стягнення з Відповідача основної заборгованості у розмірі 3 630,28 грн є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення 160,24 грн 3% річних, 3 630,28 грн пені та 752,16 грн інфляційних втрат, суд повідомляє наступне.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій (далі - Закон 686-XIV), зокрема, за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як встановлено судом, Відповідач вчасно не виконував покладені на нього зобов'язання щодо оплати за спожиті ним комунальні послуги, а тому він є таким, що порушив зобов'язання. Доказів протилежного відповідачем суду надано не було.

Суд, перевіривши наданий Позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку про обґрунтованість останнього, у зв'язку із чим з Відповідача підлягає стягненню пеня у розмірі 3 630,28 грн.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунки 3% річних та інфляційних втрат позивача, суд, з урахуванням фактичних обставин справи, дійшов висновку про обґрунтованість останніх в частині стягнення 160,24 грн 3% річних , позовна вимога про стягнення інфляційних втрат , за розрахунком суду, підлягає задоволенню в частині стягнення 752,16 грн.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Універсал банк" (04114, м. Київ, вул. Автозаводська будинок 54/19, ідентифікаційний код 21133352) на користь Об'єднання співвласників будинку № 47 "Оселя" (08631, Київська область, Васильківський район, смт Глеваха, вул. Вокзальна 47, оф. 1, ідентифікаційний код 35803874), 3 630,28 грн. основної заборгованості за комунальні послуги, 160,24 грн грн 3% річних, 752,16 грн. інфляційних втрат, 3 630,28 грн. пені та 1 600, 00 грн. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Копію рішення направити сторонам.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

повний текст рішення складено 13.09.2017

Суддя М.О. Лиськов