Ухвала

від 06.09.2017 по справі 815/2072/17

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 вересня 2017 р.м.ОдесаСправа № 815/2072/17

Категорія: 6 Головуючий в 1 інстанції: Стефанов С. О. Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Федусика А.Г.,

суддів - Шевчук О.А. та Зуєвої Л.Є.,

при секретарі - Пальоній І.М.,

за участю: представника апелянта - ОСОБА_1 та представника Головного управління Держгеокадастру в Одеській області - Маврич Тетяни Анатолівни,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 20 червня 2017 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до відділу Держгеокадастру в Ананьївському районі Одеської області, Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, треті особи: Приватне підприємство Агрос-Юг , Дочірнє підприємство Украгросоюз , Одеська регіональна філія Державного підприємства Центр Державного земельного кадастру , про визнання протиправними дій щодо державної реєстрації договору оренди землі,-

В С Т А Н О В И Л А :

У квітні 2017 року ОСОБА_4 звернулась до суду з адміністративним позовом до відділу Держгеокадастру в Ананьївському районі Одеської області, Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, треті особи: Приватне підприємство Агрос-Юг , Дочірнє підприємство Украгросоюз , Одеська регіональна філія Державного підприємства Центр Державного земельного кадастру , про визнання протиправними дій щодо державної реєстрації 20 червня 2012 року договору оренди землі від 30 вересня 2008 року та скасування запису №512020004001302.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 20 червня 2017 року було закрито провадження по справі за вказаним позовом. При цьому суд першої інстанції роз'яснив позивачці, що з відповідним позовом вона має право звернутися до місцевого загального суду у порядку цивільного судочинства.

Не погодившись з вказаною ухвалою, ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить оскаржувану ухвалу суду скасувати, а справу направити для продовження розгляду.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Так, приймаючи спірну ухвалу та закриваючи провадження по справі суд першої інстанції виходив з того, що між сторонами існує спір про право оренди земельної ділянки, вирішення якого підлягає в іншому порядку судового провадження.

Колегія суддів погоджується з зазначеним висновком та зазначає, що відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський Суд з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі Zand v. Austria вказав, що словосполучення встановлений законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду , але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття суд, встановлений законом у частині першій статті 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів . З огляду на це не вважається судом, встановленим законом орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

З аналізу спірних правовідносин вбачається, що предметом даного позову є дії щодо державної реєстрації 20 червня 2012 року договору оренди землі від 30 вересня 2008 року та сам запис про таку реєстрацію №512020004001302.

Колегія суддів, з огляду на сутність спірних дій по державній реєстрації та запис, як юридичне оформлення такої реєстрації, та з урахуванням наслідків їх вчинення/прийняття, приходить до висновку, що державна реєстрація договору та вчинення відповідного запису безпосередньо пов`язано з невирішеним спором про право (оренди), а саме - право цивільне, а сам спір має приватноправовий характер, оскільки обумовлений порушенням приватного права (як правило та в даному випадку - майнового) певного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права призвели владні управлінські дії суб'єкта владних повноважень.

Водночас, приймаючи спірну постанову, суд першої інстанції виходив з того, що спір у цій справі є приватноправовим та належить до юрисдикції цивільних судів.

На думку колегії суддів, такий висновок ґрунтується на правильному застосуванні норм права з огляду на вищенаведене та наступне.

Положеннями п.1 ч.1 ст.15 ЦПК України передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Таким чином, враховуючи все вищезазначене, а також приймаючи до уваги, що фактично предметом спору у даній справі є право оренди відповідного об'єкту земельної ділянки, колегія суддів приходить до висновку, що цей спір не є публічно-правовим, а випливає з цивільних відносин і має вирішуватися судами за правилами ЦПК України.

Водночас, відповідно до ч.2 ст.2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно до п.1 ч.1 ст.3 КАС України справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно - правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно ч.2 ст.4 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно - правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Згідно п.1 ч.2 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що даний позов не може бути розглянутий за правилами КАС України.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.157 КАС України, суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати у порядку адміністративного судочинства.

Таким чином, враховуючи все вищезазначене у сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що дані спірні правовідносини не належать до юрисдикції адміністративного судочинства, натомість, можуть бути розглянуті в порядку цивільного судочинства.

Доводи позивача з приводу того, що в даному випадку оскаржуються процедурні дії суб'єкта владних повноважень при здійсненні реєстрації, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки з обґрунтування позовних вимог вбачається, що ОСОБА_4 посилалась на не набрання чинності договору оренди землі від 30 вересня 2008 року, укладеного між нею та ДП УКРАГРОСОЮЗ , оскільки реєстрація вказаного договору оренди на час укладання не відбулась, що свідчить про наявність у даних спірних правовідносинах спору про право, а саме право оренди земельної ділянки.

Отже, оскільки судом першої інстанції винесено ухвалу з додержанням норм процесуального права, суд апеляційної інстанції, відповідно до ст.200 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду без змін.

Керуючись ст.ст.195, 196, 199, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - залишити без задоволення, а ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 20 червня 2017 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: А.Г. Федусик Суддя: Суддя: Л.Є. Зуєва О.А. Шевчук