Ухвала

від 12.09.2017 по справі 2-4049/10

ЗОЛОТОНІСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЗОЛОТОНІСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-4049/10

номер провадження 2-зз/695/12/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2017 рокум. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Середи Л.В.

за участю секретаря Оніщенко Н.В.

розглянувши заяву ОСОБА_1, подану в інтересах ОСОБА_2, зацікавлена особа відділ Державної виконавчої служби Золотоніського міськрайонного управління юстиції в Черкаській області, про скасування заходів забезпечення позову та скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон громадянина України ОСОБА_2,-

В С Т А Н О В И В :

Представник ОСОБА_2 за довіреністю ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, згідно з якою просив суд постановити ухвалу про скасування заходів забезпечення позову у виді тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон ОСОБА_2.

Свої вимоги заявник мотивує тим, що в ході розгляду цивільної справи №2-4049/2010/2306 з метою забезпечення позову Золотоніським міськрайонним судом за заявою позивача була постановлена ухвала від 25.09.2010 року, якою суд вирішив забезпечити позов шляхом тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон ОСОБА_2. Відділом державної виконавчої служби Золотоніського управління юстиції Черкаської області було відкрите виконавче провадження з виконання вищевказаної ухвали. Заявник вважає, що вирішення судом питання про обмеження у виїзді за межі України можливе тільки у порядку, визначеному ст. 377-1 ЦПК України, та за поданням державного виконавця у зв'язку із ухиленням боржника від виконання судового рішення чи рішення іншого органу, що перебуває на виконанні. Отже, враховуючи, що обмеження у праві виїзді за кордон заявнику здійснено судом до ухвалення рішення по справі в якості забезпечення позову, то в даному випадку наявні порушення процесуальних норм при обранні виду забезпечення позову, а тому вжиті заходи забезпечення позову у вигляді тимчасового обмеження ОСОБА_2 у праві виїзду за кордон мають бути скасовані. Оскільки обмеження права виїзду за межі державного кордону України було застосоване на стадії розгляду цивільної справи у вигляді вжиття заходів забезпечення позову, то державний виконавець позбавлений права самостійно зняти з ОСОБА_2 обмеження права виїзду за межі державного кордону України, скасувавши тим самим ухвалу суду. За таких обставин заявник звернувся до суду із відповідною заявою про скасування заходів забезпечення позову та скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон громадянина України ОСОБА_2.

У судове засідання ОСОБА_2 та його представник за довіреністю ОСОБА_1 не з'явилися, однак останній звернувся до суду із відповідним клопотанням, в якому просив справу розглядати за їх відсутності, на задоволенні вказаної заяви наполягав у повному обсязі.

Державний виконавець Золотоніського міськрайонного відділу державної виконавчої служби в судове засідання не з'явився із невідомих для суду причин, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином у порядку визначеному чинним законодавством.

Враховуючи, що матеріали справи містять достатні дані, які необхідні для прийняття законного та обґрунтованого рішення суду та на підставі ч. 5 ст. 154 ЦПК України, суд розглядає справу за відсутності осіб, що беруть участь у справі.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку про необхідність задоволення вказаної заяви із наступних підстав.

Згідно з ухвалою Золотоніського міськрайонного суду від 25.09.2010 року по справі №2-4049/2010/2306 з метою забезпечення позову, тимчасово обмежено у праві виїзду за кордон ОСОБА_2, до виконання ним своїх зобов'язань по договору споживчого кредиту.

Згідно з ч. 3 ст. 154 ЦПК України заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом, який розглядає справу.

Так відповідно до ч. 1 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим кодексом види забезпечення позову.

Перелік видів забезпечення позову визначений ст. 152 ЦПК України. Згідно вказаної статті у разі необхідності судом можуть бути застосовані інші види забезпечення позову, окрім того суд може застосувати кілька видів забезпечення позову. Однак види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до правової позиції викладеної у листі Верховного суду України від 01.02.2013 р. Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України законодавством України зазначені правовідносини регулюються ст. 313 Цивільного кодексу України (далі - ЦК), відповідно до якої фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.

Це право віднесено у ЦК до особистих немайнових прав фізичної особи (кн. друга ЦК), а саме - до особистих немайнових прав, що забезпечують природне існування фізичної особи (гл. 21 кн. другої ЦК). Відповідно до ч. 3 ст. 269 ЦК особисті немайнові права тісно пов'язані з фізичною особою. Фізична особа не може відмовитись від особистих немайнових прав, а також не може бути позбавлена цих прав.

Порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України, порядок вирішення спорів у цій сфері регулюється Законом від 21 січня 1994 р. № 3857-XII "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" (далі - Закон № 3857-XII).

Положеннями ст. 6 цього Закону встановлено, що громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта, або громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, у випадках визначених вказаною статтею.

Із матеріалів даної справи судом вбачається, що ухвала суду про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України була винесена як засіб забезпечення позову та до винесення остаточного рішення по вказаній справі.

Суд враховує, що статтею 377-1 ЦПК України визначений порядок тимчасового обмеження особи у праві виїзду за межі України, однак, як вбачається із норм вказаної статті, такі обмеження можуть бути застосовані тільки до особи - боржника та при виконанні судового рішення за поданням державного виконавця.

За таких обставин суд вважає,, що застосування вказаного заходу у вигляді тимчасового обмеження особи у праві виїзду за межі України до винесення судового рішення та як саме захід забезпечення позову виходить за межі статей 151 - 153 ЦПК України та суттєво порушує права особи, які в силу вказаних вище норм не можуть бути обмежені на даній стадії судового процесу.

Крім того суд враховує, що відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Вказана позиція суду відповідає також ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Враховуючи вказане вище, оскільки обмеження у праві виїзду за кордон ОСОБА_2 здійснено судом до ухвалення рішення по справі в якості забезпечення позову, що не передбачено чинним законодавством, то в даному випадку наявні порушення процесуальних прав ОСОБА_2, а тому вжиті заходи забезпечення позову у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон мають бути скасовані.

На підставі зазначеного та керуючись ст. 33 Конституції України, ст. ст. 151 - 153, ст. 377-1 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 подану в інтересах ОСОБА_2, зацікавлена особа відділ Державної виконавчої служби Золотоніського міськрайонного управління юстиції в Черкаській області, про скасування заходів забезпечення позову та скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон громадянина України ОСОБА_2 - задовольнити повністю.

Скасувати тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон громадянина України ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, іден. код НОМЕР_1, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, паспорт серії НС №203770, виданий Золотоніським МРВ УМВС України в Черкаській області 30.12.1996 року.

Копію ухвали направити до Адміністрації Державної Прикордонної Служби України, для своєчасного зняття ОСОБА_2 з контролю та виключення відповідних записів про нього в тому числі, але не обмежуючись з бази даних Державної прикордонної служби України Відомості про осіб, яких тимчасово обмежено у праві виїзду з України .

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Черкаської області через Золотоніський міськрайонний суд протягом п'яти днів.

Суддя Л.В.Середа