Постанова

від 11.09.2017 по справі 522/22737/16-а     

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 522/22737/16-а

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2017 року м.Одеса

У залі судових засідань № 31

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Балан Я.В.,

при секретарі судового засідання - Сидоренко Ю.С.

за участю сторін:

представник позивача - ОСОБА_1

- ОСОБА_2

представник відповідача - ОСОБА_3

- ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Л.П.С до Головного управління Держпраці в Одеській області Державної інспекції України з питань праці про визнання незаконною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

До суду з адміністративним позовом звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю Л.П.С до Головного управління Держпраці в Одеській області Державної інспекції України з питань праці про визнання незаконною та скасування постанови про накладення штрафу №122 від 18.10.2016р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем проведена перевірка ТОВ Л.П.С з питань додержання законодавства про працю та загальнообов'язкового державного соціального страхування, за результатам якої складено акт. Вказаною перевіркою встановлені порушення законодавства про оплату праці, а саме: абз. 2 п.1.1 гл.1, п.п.2.1., п. б абз.1 п.7.1. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників №58 від 29.07.1993р.; ч.4 ст.79, ч.2 ст.48, ч.1 ст.116, ч.3 ст.24, ст.142, ч.1-2 ст.115, ч.5 ст.95, ст.115 Кодексу законів про працю України; ч.1, ч.2 ст.24, ст.30, ст. 33 Закону України Про оплату праці , ч.11 ст.9 Закону України Про колективні договори і угоди . За результатами проведеної перевірки позивачем був виданий припис, згідно якого вказано на виявлені порушення законодавства України про працю та зобов'язано виконати до 26.10.2016р. вимоги припису та проінформувати державного інспектора праці про вжиті заходи. Позивач зазначає, що була складена відповідь №75/16 від 25.10.2016р. про незгоду з доводами, які викладені у акті перевірки та приписі, а також проінформовано про усунуті недоліки. Як зазначає позивач, не дочекавшись відповіді ТОВ Л.П.С відповідач прийняв постанову №121 від 18.10.2016р. про накладення штрафу у розмірі 1450,00 грн., постанову №122 від 18.10.2016р. про накладення штрафу у розмірі 333 500,00 грн. Позивач зазначає, що з постановою №121 від 18.10.2016р. про накладення штрафу у розмірі 1450,00 грн. ТОВ Л.П.С погодилося та штрафні санкції сплачені. Однак, з постановою №122 від 18.10.2016р. про накладення штрафу у розмірі 333 500,00 грн. позивач не згоден, вважає вказане рішення незаконним та таким, що підлягає скасуванню, у зв'язку з тим, що на ТОВ Л.П.С індексація заробітної плати на протязі січня 2013 року - серпня 2016 року не підлягала нарахуванню на законних підставах, вказаний висновок також підтверджений Звітом за результатами проведення аналізу відповідності діючому законодавству нарахуванню або законодавчо обґрунтованого не нарахування індексації заробітної плати працівникам ТОВ Л.П.С . Позивач зазначає, що на протязі січня 2013 - 2016 років на підприємстві систематично підвищувались оклади у сумі не менше ніж сума відповідної індексації, а також те, що протягом 2013 - 2016 років ОСОБА_5 (яка здійснювала облік заробітної плати) припустила помилку та у книгах відомості по нарахуванню заробітної плати не відокремлювала складові частини фонду оплати труда, а саме: нарахування по відпрацьованому часу згідно посадових окладів (встановлених штатним розписом і наказами по підприємству) та нарахування разової премії яка надавалась працівникам, згідно Положенню про преміювання та наказами по підприємству). Також, позивач зазначає, що у квітні 2016 року при проведенні внутрішнього аудиту були виявлені вказані вище помилки у книгах нарахування заробітної плати, які згідно Наказу №24 від 05.04.2016р. були виправлені (складені наново), де було відокремлено нарахування оплати труда згідно посадовим окладом та разові премії які надавались згідно наказам про преміювання. Таким чином, згідно облікової документації, позивачем достовірно відображено нарахування заробітної плати за період з 2013 - 2016 роки у виправлених книгах нарахування заробітної плати з урахуванням дійсного стану на підприємстві. Окрім того, під час перевірки надані документи, які раніше були виправлені з урахуванням самостійно виявлених помилок згідно наказу №24 від 05.04.2016р. та підлягали знищенню, однак, як зазначає позивач, на підприємстві було проведено службове розслідування та встановлений факт передання копій недійсних облікових документів, підписаних власноруч ОСОБА_6 та передані під час перевірки ОСОБА_7 При цьому, передання вказаних документів було здійснено без відома директора ТОВ Л.П.С - ОСОБА_2 та з пояснень якого вбачається, що ним власноруч не підписані та не завірені копії облікових документів.

У судовому засіданні 24.04.2017р. представник позивача - ОСОБА_8 надано пояснення по справі. З 15.05.2017р. інтереси позивача представляла ОСОБА_1, надавати пояснення по даній справі відмовилась, що підтверджується звукозаписом судового засідання.

Під час судових дебатів представник позивача - ОСОБА_1 зазначила, що жодних порушень законодавства, які зазначені у акті перевірки позивачем не порушено та документи, які були надані до перевірки є недійсними, що підтверджується актом про результати проведення службового розслідування.

Представники відповідача проти задоволення позовних вимог заперечували у повному обсязі, зазначивши, що посадовими особами Головного управління Держпраці в Одеській області проведена планова перевірка ТОВ Л.П.С , за результатами якої складено акт перевірки додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування №15-01-026-029/0631 від 26.09.2016р. Під час перевірки були виявлені порушення законодавства про працю, у зв'язку з чим була винесена оскаржувана постанова.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини якими обґрунтовуються вимоги позивача, докази, якими вони підтверджуються, суд вважає, що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити з наступних підстав.

Постановою Кабінету Міністрів України № 96 від 11.02.2015р. затверджено Положення про державну службу України з питань праці (далі за текстом - Положення), пунктом 1 якого визначено, що Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Пунктом 2 Положення встановлено, що Держпраці у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до п. п. 2-3 Порядку проведення перевірок посадовими особами державної інспекції з питань праці та її територіальних органів №390 від 02.07.2012р., право проведення перевірок мають посадові особи Держпраці України та її територіальних органів, які відповідно до своїх посадових обов'язків мають повноваження державного інспектора з питань праці (далі - Інспектор).

Інспектор може проводити планові та позапланові перевірки, які можуть здійснюватися за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності .

Планові перевірки проводяться з періодичністю, яка визначається відповідно до Критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності суб'єктами господарювання у частині додержання вимог законодавства про працю та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю), наведених у додатку до постанови Кабінету Міністрів України №1059 від 17.11.2010р.

Приписами п. п. 4-7 Порядку проведення перевірок посадовими особами державної інспекції з питань праці та її територіальних органів №390 від 02.07.2012р., інспектор має право на проведення перевірки за наявності у нього службового посвідчення та направлення на перевірку.

Інспектору на час проведення перевірки надається робоче місце, обладнане належним чином, право користування телефонним зв'язком, розмножувальною технікою, іншими послугами технічного характеру, необхідними для реалізації повноважень під час перевірки, оформлення матеріалів перевірки, спілкування з працівниками (у разі необхідності одержання пояснень).

Перевірка складається з таких етапів: робота з документами, наданими суб'єктами господарювання на вимогу Інспектора; оформлення документів за результатами перевірки; ознайомлення суб'єктів господарювання з документами, оформленими за результатами перевірки; проведення за результатами перевірки роз'яснювальної роботи з питань застосування норм законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування (за згодою посадових осіб).

За результатами перевірки складається акт перевірки. У разі виявлення порушень законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування вносяться приписи про усунення виявлених порушень, вживаються заходи щодо притягнення до відповідальності винних осіб згідно із вимогами чинного законодавства.

У період з 20.09.2016р. по 26.09.2016р., відповідно до наказу №1043 від 18.08.2016р. та на підставі направлення на перевірку №15/01-29-2093 від 30.08.2016р., посадовими особами Головного управління Держпраці в Одеській області проведена планова перевірка ТОВ Л.П.С , за результатами якої складено акт перевірки додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування №15-01-026-029/0631 від 26.09.2016р. (Т.1, а.с.11-19)

26.09.2016р. головним інспектором праці Головного управління Держпраці в Одеській області - ОСОБА_7 складено протокол про те, що ОСОБА_2 працює на посаді директора підприємства у вигляді ТОВ Л.П.С вчинив адміністративне правопорушення, порушення законодавства про працю, оплату праці відносно найманих працівників підприємства у вигляді ТОВ Л.П.С , які викладені у акті перевірки №15-01-026-029/0631 від 26.09.2016р. (Т.1, а.с.20-21)

Приписом Головного управління Держпраці в Одеській області №15-01-026/0631-0556 від 26.09.2016р., який складено у присутності директора підприємства у вигляді ТОВ Л.П.С - ОСОБА_2, зобов'язано ТОВ Л.П.С вжити заходи щодо усунення виявлених порушень, а саме: 1) трудові книжки Товариства заповнювати у відповідних розділах українською та російською мовами; 2) в подальшому заробітну плату за весь час щорічної відпустки виплачувати працівникам не пізніше ніж за три дні до початку відпустки; 3) черговість надання відпусток визначити графіком, затвердженим власником або уповноваженим органом за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) і доводити до відома всіх працівників; 4) письмово повідомляти працівників про дату початку відпустки не пізніше як за два тижні; 5) трудові книжки вести на всіх працівників, які працюють на підприємстві понад 5 років; 6) запровадити ведення книги обліку руху трудових книжок та вкладишів до них; 7) забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку; 8) при звільнені працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства виплачувати у день звільнення; 9) не допускати працівників до роботи без повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації держаної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу у порядку, встановленому КМУ; 10) правила внутрішнього розпорядку Підприємства затвердити трудовим колективом за поданням власника або уповноваженого ним органу на основі типових правил; 11) виплату заробітної плати працівникам не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата, заробітна плата; 12) здійснити індексацію заробітної плати; 13) колективний договір зареєструвати у місцевих органах державної виконавчої влади. У строк до 26.10.2016р. повідомити про виконання вимог припису Головне управління Держпраці в Одеській області з наданням підтверджуючих документів. (Т.1, а.с.22-23)

18.10.2016р. начальником управління нагляду в ОНП - ОСОБА_9 розглянувши акт перевірки №15-01-026-029/0631 від 26.09.2016р. щодо встановлених порушень на підприємстві у вигляді ТОВ Л.П.С :

- керуючись підпунктом 54 пункту 4 Положення про державну службу України з питань праці, затвердженого постановою КМУ №96 від 11.02.2015р. та на підставі абзацу 6 частини 2 статті 265 Кодексу Законів про працю України №322-VIII від 10.12.1971р. (із змінами) прийнято постанову №121, якою накладено на підприємство у вигляді ТОВ Л.П.С штраф у розмірі 1450,00 грн. (Т.1, а.с.31-32) Зазначена сума штрафних санкцій була сплачена, що не заперечувалось у судовому засіданні представником позивача.

- керуючись підпунктом 54 пункту 4 Положення про державну службу України з питань праці, затвердженого постановою КМУ №96 від 11.02.2015р. та на підставі абзацу 4 частини 2 статті 265 Кодексу Законів про працю України №322-VIII від 10.12.1971р. (із змінами) юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення - прийняти постанову №122, якою накладено на підприємство у вигляді ТОВ Л.П.С штраф у розмірі 333 500,00 грн. (Т.1, а.с.28-29)

Відповідно приписів ст. 95 КЗпП України мінімальна заробітна плата - це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці. Мінімальна заробітна плата встановлюється одночасно в місячному та погодинному розмірах. Розмір мінімальної заробітної плати встановлюється і переглядається відповідно до статей 9 і 10 Закону України Про оплату праці та не може бути нижчим від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов'язковою на всій території України для підприємств, установ, організацій усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, за будь-якою системою оплати праці.

Приписами статі 9 Закону України Про оплату праці розмір мінімальної заробітної плати визначається з урахуванням потреб працівників та їх сімей, вартісної величини достатнього для забезпечення нормального функціонування організму працездатної людини, збереження її здоров'я набору продуктів харчування, мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості, а також загального рівня середньої заробітної плати, продуктивності праці та рівня зайнятості.

Мінімальна заробітна плата встановлюється у розмірі не нижчому від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно до статті 10 Закону України Про оплату праці розмір мінімальної заробітної плати встановлюється Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України не рідше одного разу на рік у законі про Державний бюджет України з урахуванням вироблених шляхом переговорів пропозицій спільного представницького органу об'єднань профспілок і спільного представницького органу об'єднань організацій роботодавців на національному рівні.

Розмір мінімальної заробітної плати не може бути зменшено в разі зменшення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Зміни розміру мінімальної заробітної плати іншими законами України та нормативно-правовими актами є чинними виключно після внесення змін до закону про Державний бюджет України на відповідний рік.

Згідно до статті 33 Закону України Про оплату праці в період між переглядом розміру мінімальної заробітної плати індивідуальна заробітна плата підлягає індексації згідно з чинним законодавством.

Відповідно до акту №15-01-026-029/0631 від 26.09.2016р., перевіркою встановлено, що у порушення вимог ч. 5 ст. 95 КЗпП України та ст. 33 Закону України Про оплату праці на підприємстві не здійснюється індексація заробітної плати по 23 працівникам, що призвело до виплати грошових коштів індексації не в повному обсязі на протязі з травня 2014 року по день перевірки.

При перегляді штатного розкладу за 2014 рік встановлено, що посадові оклади працівникам підвищили з 01.01.2014р., так наприклад: дезінфектору ОСОБА_10 встановлено оклад у розмірі 1 500,00 грн. Підстава для нарахування та виплати індексації заробітної плати ОСОБА_10 настала у травні 2014 року (базовий місяць січень 2014 року). Однак, у порушення вимог пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженому постановою КМУ №1078 від 17.07.2003р. індексацію заробітної плати ОСОБА_10 з травня 2014 року по день перевірки не проводили нарахування індексації заробітної плати, що порушує вимоги ч. 5 ст. 95 КЗпП України та ст. 33 Закону України Про оплату праці .

При перегляді штатного розкладу 2016 року встановлено, що посадовий оклад ОСОБА_10 підвищили 01.01.2016р. на 200 грн. (з 1500,00 грн. на 1700,00 грн.), що перевищує розмір суми попереднього окладу та індексації за січень 2016 року (1500,00 грн. + 1063,82 грн.).

Пунктом 5 Порядку №1078 визначено, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу (1063,82 грн. сума індексації за січень 2016 року; сума підвищення окладу у січні 2016 року - 200 грн.) З січня 2016 року по липень 2016 року, ОСОБА_10 не нараховували та не виплачували індексацію.

Відповідно до наказу про зміни заробітної плати співробітників від 01.08.2016р. на 100 грн. (з 1 700,00 грн. до 1 800,00 грн.), що не перевищує розмір суми попереднього окладу та індексації (1 700,00 грн. до 1 023,27 грн.)

З серпня 2016 року по день перевірки ОСОБА_10 не нараховували та виплатили фіксовану індексацію.

Під час перевірки додержання законодавства про працю ТОВ Л.П.С надавалися штатні розписи за період з 2013 - 2016 роки, в яких відображені посадові оклади працівників зі всіма змінами розмірів посадових окладів. При проведені перевірки в частині нарахування та виплати індексації, вище зазначені документи були досліджені.

Згідно до п.5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ №1078 від 17.07.2003р. у разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

Таким чином, підвищення заробітної плати за рахунок разових премій не впливає на зменшення суми індексації.

Суд не може надати оцінку посиланням позивача у адміністративному позові, що на ТОВ Л.П.С індексація заробітної плати на протязі січня 2013 року - серпня 2016 року не підлягала нарахуванню на законних підставах, вказаний висновок підтверджений Звітом за результатами проведення аналізу відповідності діючому законодавству нарахуванню або законодавчо обґрунтованого не нарахування індексації заробітної плати працівникам ТОВ Л.П.С , оскільки підвищення заробітної плати за рахунок разових премій не впливає на зменшення суми індексації.

Статтею 50 ЦПК України встановлено, що свідок - юридично не заінтересована в результатах справи особа. Громадяни, у яких заінтересованість носить юридичний характер, залучаються в процес як особи, які беруть участь у справі (наприклад, як позивач, відповідач, третя особа й т.д.). Інша (крім юридичної) заінтересованість громадянина у результатах справи не перешкоджає його допиту в суді як свідка.

Судом здійснювалися заходи щодо виклику у якості свідка спеціаліста з управлінням персоналу ТОВ Л.П.С - ОСОБА_6, яка під час проведення перевірки надала посадовим особам Головного управління Держпраці в Одеській області облікову документацію, яка на думку представника позивача була недійсною, підлягала знищенню та підписані власноруч ОСОБА_6, а не директором ТОВ Л.П.С ОСОБА_2 Однак, відповідно до наказу директора ТОВ Л.П.С ОСОБА_2 звільнена з 31.10.2016р. (Т.2, а.с.197)

У судовому засіданні 22.08.2017р. у якості свідка допитана - ОСОБА_11, яка відповідно до договору про виконання робіт (цивільно-правовий) від 10.01.2013р. здійснювала виконання послуг та нарахування заробітної плати та нарахування податків пов'язаних з ними. (Т.2, а.с.194) Під час надання пояснень свідок ОСОБА_11 пояснила, що працює на підприємстві ТОВ Л.П.С бухгалтером згідно договору. Також, працює на ще одному підприємстві, зазначити на якому саме відмовилась, однак не змогла пояснити на яких умовах на підприємстві позивача працює: неповний робочий день чи неповний робочий тиждень. Відносно перевірки свідок пояснила, що 26.09.2016р. хворіла та знаходилась у дома, працівник ОСОБА_6 зателефонувала їй з проханням надати державному інспектору з питань праці ОСОБА_7 ксерокопії бухгалтерських документів, яких не було в офісі, а також те, що у подальшому ОСОБА_11 доручила співробітникам з іншого підприємства (оскільки облікова документація не знаходилась на підприємстві позивача) зробити ксерокопії з бухгалтерських документів ТОВ Л.П.С та передати їх для перевірки державному інспектору з питань праці ОСОБА_7 Окрім того, пояснила, що на прохання директора ТОВ Л.П.С ОСОБА_2 свідок коли переглянула облікову документацію та встановила порушення нарахування заробітної плати протягом 2014-2015 років, у зв'язку з чим придбала у лютому 2016 року нові журнали реєстрації наказів та протягом 4 місяців переписала їх. Свідок не змогла пояснити, чи вносилися неправдиві відомості до нових журналів реєстрації наказів за 2014-2016 роки щодо коректування заробітної плати та премії. Окрім того, під час допиту свідок - ОСОБА_11 пояснила, що як посадова особа підприємства ТОВ Л.П.С лише вона спілкувалась з державним інспектором з питань праці ОСОБА_7, однак у матеріалах справи містяться пояснення, які свідок надавала під час проведення службового розслідування 26.09.2016р. (Т.1, а.с.40-71), у якому зазначено, що 21.09.2016р. працівник по кадрам ОСОБА_6 зателефонувала свідку та сказала, що державний інспектор по праці ОСОБА_7 зажадала ксерокопії бухгалтерських документів, а також те, що співробітникам з іншого підприємства (оскільки облікова документація не знаходилась на підприємстві позивача) зробили ксерокопії з бухгалтерських документів ТОВ Л.П.С та передали їх ОСОБА_12 для перевірки.

Представник відповідача ОСОБА_4 зазначала, що є розбіжності між письмовими поясненнями свідка ОСОБА_11, які наявні у матеріалах справи (Т.1, а.с.40-71) та наданими у судовому засіданні. На питання головуючого судді Балан Я.В., коли саме свідок говорила правду: у судовому засіданні чи під час написання письмових пояснень - свідок пояснила, що у судовому засіданні. Головуючий суддя Балан Я.В. з'ясувала, чи здійснювався тиск під час написання письмових пояснень які свідок надавала під час проведення службового розслідування 26.09.2016р. ніхто не здійснював, а надала свідок такі пояснення у тяжкому стані.

У судовому засіданні свідок не змогла пояснити, коли саме вона говорила правду: у поясненнях, які свідок надавала під час проведення службового розслідування 26.09.2016р. чи у судовому засіданні під час допиту як свідка.

Представником позивача - ОСОБА_13 було заявлено клопотання про виклик у якості свідка директора ТОВ Л.П.С ОСОБА_2, однак з урахування того, що директор ТОВ Л.П.С ОСОБА_2 є юридично заінтересована особа у результаті розгляду справи, суд заслухав пояснення директора як представника позивача у відповідності до приписів статті 50 ЦПК України. У судовому засіданні директор ТОВ Л.П.С ОСОБА_2 пояснив, що підпис на бухгалтерських документах не ставив та копії з них не виготовляв.

Судом під час розгляду справи були дослідженні журнали реєстрації наказів з повсякденної діяльності за 2013-2015 роки та встановлено, що на зворотній частині вказаних журналів зазначена дата виготовлення 2015 рік. (Т.1, а.с.148-зворотний бік, 171-зворотний бік, 184-зворотний бік).

При цьому, суд зазначає, що під час розгляду справи представник позивача - ОСОБА_13 неодноразово стверджувала, що документи, які були подано до перевірки є недійсними, підлягали знищенню та підписані власноруч ОСОБА_6, а не директором ТОВ Л.П.С ОСОБА_2 Проте почеркознавча експертиза не проводилась керівництвом підприємства, до правоохоронних органів не звертались.

На підставі встановлених у судовому засіданні фактів, оцінюючи докази, які є у справі їх достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, суд дійшов висновку, що Головним управлінням Держпраці в Одеській області правомірно було прийнято постанову №122 від 18.10.2016р. про накладення на підприємство у вигляді ТОВ Л.П.С штрафу у розмірі 333 500,00 грн.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку що адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Л.П.С задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 94, 159 - 163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Л.П.С (код ЄДРПОУ 23859392, адреса: м. Одеса, вул. Садова, буд.14) до Головного управління Держпраці в Одеській області Державної інспекції України з питань праці про визнання незаконною та скасування постанови про накладення штрафу №122 від 18.10.2016р. - відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний суддею 11.09.2017р.

Суддя Балан Я.В.

11 вересня 2017 року.