Ухвала

від 12.09.2017 по справі 815/2291/16

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 вересня 2017 р.м.ОдесаСправа № 815/2291/16

Категорія: 8.3.1 Головуючий в 1 інстанції: Левчук О. А.

12 вересня 2017 року Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді - Шеметенко Л.П.

судді - Потапчука В.О.

судді - Семенюка Г.В.

за участю секретаря - Алексєєвої Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Роздільнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 16 березня 2017 року по справі за адміністративним позовом Компанії Мегатранс Дочірнє підприємство компанії Палма ОСОБА_1А. (Швейцарія) до Роздільнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И Л А:

В травні 2017 року Компанія Мегатранс Дочірнє підприємство компанії Палма ОСОБА_1А. (Швейцарія) звернулась до суду з позовом, в якому просила визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Роздільнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області від 20.11.2015 року №0000722205 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 56 025 401,2 грн., №0000732205 про збільшення грошового зобов'язання по податку на прибуток за основним платежем у розмірі 1 443 413 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 721 707 грн.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач зазначив, що висновки контролюючого органу про порушення позивачем правил оподаткування податком прибуток, а також порядку ведення касових операцій є необґрунтованими та не відповідають дійсності. Провадження господарської діяльності позивача відбувається із повним дотримання правил податкового законодавства, а отже у відповідача не було підстав для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, у зв'язку із чим ці рішення підлягають скасуванню.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 16 березня 2017 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення Роздільнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області від 20.11.2015 року №0000722205, №0000732205.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, Роздільнянська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС в Одеській області подала апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права та прийняття нової постанови про відмову в задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

У період з 23.09.2015 року по 04.11.2015 року ДПІ у Біляївському районі ГУ ДФС в Одеській області (Роздільнянською ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області) проведено планову виїзну перевірку Компанії Мегатранс ДП Компанії Палма ОСОБА_1А. (Швейцарія) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2012 року по 31.12.2014 року, за результатами якої складено акт від 11.11.2015 року №000066/15-32-22-03/30267073 (Т. І, а.с. 174-198).

Зазначеною перевіркою встановлено порушення Компанії Мегатранс ДП Компанії Палма ОСОБА_1А. (Швейцарія), зокрема, п.п. в п.п. 138.10.4 п. 138.10 ст. 138, п. 141.1 ст. 141 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем занижено податок на прибуток у сумі 1 443 413 грн., у тому числі за 3 квартал 2012 року - у сумі 111 122 грн., за 4 квартал 2012 року - 104 026 грн., за 2013 рік - 335 641 грн., за 2014 рік - 892 624 грн.; п. 2.6, п.п. 3.1, 3.2, 3.3, п. 4.2 ОСОБА_2 про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, в результаті чого позивачем не проведено оприбуткування готівки в касі на суму 11 205 080,24 грн.

На підставі виявлених порушень відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення від 20.11.2015 року №0000722205, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 56 025 401,2 грн., №0000732205, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання по податку на прибуток за основним платежем у розмірі 1 443 413 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 721 707 грн. (Т. І, а.с. 14, 15).

Позивач скористався своїм правом на адміністративне оскарження рішень відповідача, подавши скарги до контролюючого органу вищого рівня, проте скарги залишені без задоволення, а податкові повідомлення-рішення - без змін (Т. І, а.с. 199-204, 205-209, 210-217, 218-223).

Не погоджуючись із нарахуванням штрафних санкцій та грошового зобов'язання, позивач звернувся до суду із цим позовом, в якому ставиться питання про скасування рішень суб'єкта владних повноважень.

Вирішуючи справу та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що рішення контролюючого органу не у повній мірі відповідають податковому законодавству, що є безумовною підставою для їх скасування.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову, з огляду на наступне.

Відповідно до п. п. 14.1.36 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи.

Зазначені положення податкового законодавства кореспондуються із приписами ч. 1 ст. 3 Господарського кодексу України, згідно яких під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Згідно із положеннями ст.ст. 138, ст. 139 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку таких витрат. До складу витрат не включаються витрати, які не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Підпунктом 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

При цьому, згідно із п. 141.1 ст. 141 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) до складу витрат включаються будь-які витрати, пов'язані з нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (в тому числі за будь-якими кредитами, позиками, депозитами, крім фінансових витрат, включених до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку) протягом звітного періоду, якщо такі нарахування здійснюються у зв'язку з провадженням господарської діяльності платника податку.

Зазначені положення кореспондуються із приписами п.п. 138.10.5 п. 138.18 ст. 138 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), згідно яких до складу інших витрат включаються фінансові витрати, до яких належать витрати на нарахування процентів (за користування кредитами та позиками, за випущеними облігаціями та фінансовою орендою) та інші витрати підприємства в межах норм, встановлених цим Кодексом, пов'язані із запозиченнями (крім фінансових витрат, які включені до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку).

Слід зазначити, що приписи п.п. 14.1.231 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначають поняття розумної економічної причини (ділової мети), що за своїм значенням є причиною, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Наведені правові норми дають підстави для висновку, що витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток мають бути підтверджені фактично здійсненими господарськими операціями, належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність цих операцій, які є підставою для формування податкового обліку платника.

При цьому, обов'язковою умовою підтвердження реальності господарських операцій, серед іншого, є зв'язок між фактом придбання товару (послуги) і подальшою господарською діяльністю суб'єкта.

Характерною рисою господарської діяльності в рамках податкових відносин є її направлення на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.

Системний аналіз вказаного законодавства вказує на те, що правомірність формування платником податків валових витрат вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання послуг чи товарів з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних послуг чи товарів. За відсутності ж останнього відсутні підстави для зменшення бази оподаткування податком на прибуток за рахунок витрат результатів такої діяльності.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 14.07.2006 року між АКБ ХФБ ОСОБА_3 Україна та Компанією Мегатранс ДП компанії Палма ОСОБА_1А. (Швейцарія) укладено кредитний договір №483-СВ (Т. І, а.с. 17-34), за яким ОСОБА_3 відповідно до умов та на термін цього Договору надає ОСОБА_4 довгостроковий інвестиційний кредит загальною сумою 5 200 000 Доларів США з терміном кредиту до 14 липня 2013 року.

Відповідно до умов Договору кредит надається з метою фінансування/рефінансування Будівництва - приміський торгівельно-сервісний комплекс зі складськими приміщеннями за адресою: 1665 км автошляху Санкт-Петербург-Київ-Одеса, Біляївський район, Одеська область.

За правилами п. 5 Договору ОСОБА_4 сплачує Банку відсотки за отриманий та непогашений Кредит.

Також, згідно додаткового договору №4 від 22.04.2008 року до кредитного договору № 483-СВ від 14.07.2006 року, укладеного між ТзОВ УніКредит Банк (правонаступником АКБ ХФБ ОСОБА_3 Україна ) та Компанією Мегатранс (Т. ІІІ, а.с. 79-81), сторони погодились змінити пункт 1.1 Договору та викласти його у наступній редакції: ОСОБА_3 відповідно до умов та на термін цього договору надає ОСОБА_4 довгостроковий інвестиційний кредит загальною сумою кредиту 15 200 000 доларів США та з терміном кредиту до 22 квітня 2013 року .

Згідно з п. 1.2 Додаткового договору №4 сторони домовились доповнити розділ 1 Договору пунктом 1.3, виклавши його в наступній редакції: 1.3 ОСОБА_3 надає ОСОБА_4 кредит двома траншами (надалі Транш або Транші ) відповідно до наступного: п.п. 1.3.1 Перший транш в сумі 5 200 000 доларів США наданий позичальнику відповідно до умов договору до дати цього додаткового договору ( транш 1 ). Сторони погодилися, що до Траншу 1 застосовуються всі раніше погоджені сторонами до дати цього додаткового договору положення Договору, якщо інше не передбачено умовами цього додаткового договору; п.п. 1.3.2 Другий транш надається позичальнику у формі довгострокового інвестиційного кредиту з загальною сумою 10 000 000 доларів США, з можливістю отримувати в доларах США (Транш 2) на умовах, визначених в додатку 1 до цього додаткового договору Кредитні умови Траншу 2 .

Відповідно до пп. 1.2 п. 1 додатка №1 до додаткового договору №4 (Т. І, а.с. 35-53) кредит надається з метою рефінансування поточної заборгованості позичальника за інвестиційним кредитом позичальника (транш 1) наданим банком 14 липня 2006 року відповідно до кредитного договору № 483-СВ та фінансування інвестиційних потреб позичальника.

Використання кредитних коштів в межах господарської діяльності, тобто їх цільового використання, представник позивача підтвердив журналами ордерами по рахунку 50 (довгострокові позики) по отриманим коштам по кредитному договору №483-СВ від 14.07.2006 року у 2006 та 2007 роках; журналами ордерами по рахунку 31 (рахунки в банках) за період з 01.07.2006 року по лютий 2007 року; актом введення в експлуатацію ОЗ будівлі (15.05.2007 року), насосної станції (08.05.2007 року); технічним паспортом на виробничий будинок, відомістю та журналом-ордером по рахунку 15 (капітальні інвестиції) за період 2006, 2007 роки; журналами ордерами та відомостями по рахунку 50 за квітень 2008 року, травень 2008 року; журналами ордерами по рахунку 31 за квітень 2008 року (Т. ІІ, а.с. 23-39, 235-251, Т. ІІІ, а.с. 68-72, 116-118).

Фактичне виконання будівництва, що ініціювало позивача в залученні кредитних коштів за цими Договорами, підтверджується Свідоцтвом №118, виданим 27.04.2007 року Усатівською сільською радою, про право приватної власності Компанії Мегатранс Дочірнє підприємство компанії Палма ОСОБА_1А. (Швейцарія) на нежилі будівлі, що в цілому складається з літ. А будівля торгівельного комплексу 18615,70 кв.м., літ Б будівля насосної №2 37,20 кв.м., літ. В будівля насосної №1 68,30 кв.м., загальною нежитловою площею 18721,20 кв.м., відображених в технічному паспорті від 16.04.2007 року, розташовані в місті Усатівська сільська рада Біляївського району Одеської області, автодорога Київ-Одеса, 462 км+828 км; Витягом про державну реєстрацію права власності Компанії Мегатранс Дочірнє підприємство компанії Палма ОСОБА_1А. (Швейцарія) на нерухоме майно - нежитлові будівлі (приміський торгівельно-сервісний комплекс зі складськими приміщеннями за адресою: Одеська обл., Біляївський район, с/рада Усатівська, автодорога Київ-Одеса, 462 км+828 км (Т. ІІІ, а.с. 1, 2).

Подальше використання вказаного об'єкту нерухомості в межах господарської діяльності позивач підтвердив договором оренди від 30.05.2007 року, реєстраційний номер 2-3032 (Т. ІІІ, а.с. 82-94), за яким Компанія Мегатранс Дочірнє підприємство компанії Палма ОСОБА_1А. (Швейцарія) зобов'язується передати в оперативну оренду ЗАТ Нова Лінія нежитлові приміщення зі складськими приміщеннями за адресою: Одеська обл., Біляївський район, с/рада Усатівська, автодорога Київ-Одеса, 462 км+828 км, строком до 30.05.2017 року.

Судом першої інстанції вірно зроблено висновок, що цими документами підтверджується виконання умов договорів, укладених між позивачем та Банком, фактичне використання залучених кредитних коштів у своїй господарській діяльність, направленість цих операцій на одержання прибутку.

Зазначені обставини дають суб'єкту господарювання правові підстави для включення у складі витрат підприємства відсотки, сплачені Банку за користування кредитними коштами, за рахунок яких здійснено фінансування інвестиційних потреб позивача.

Однак, контролюючий орган не провів належного аналізу первинних та бухгалтерських документів у їх сукупності, фактичність використання кредитних коштів у господарських операцій не дослідив належним чином, у зв'язку із чим дійшов формального висновку про порушення позивачем правил оподаткування.

З урахуванням наведених правових норм, та з огляду на те, що формування валових витрат у вказаному періоду позивач здійснив за рахунок коштів у вигляді процентів за борговим зобов'язанням, яке підприємство використало в межах своєї господарської діяльності, колегія суддів вважає правильними висновки суду першої інстанції про безпідставність збільшення позивачу грошового зобов'язання по податку на прибуток в цій частині.

Разом з цим, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно вбачав наявність підстав для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення в частині визначення грошового зобов'язання у зв'язку із невизнанням відповідачем правомірності формування позивачем валових витрат за результатом господарської діяльності по наступним договорам.

Так, як вірно встановив суд першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 27.06.2013 року між кредитором - ПАТ ОСОБА_3 Аваль та позичальниками: Компанією Мегатранс ДП компанії Палма ОСОБА_1А. (Швейцарія), Компанія Пі Джі Трейд ДП компанії Палма ОСОБА_1А. (Швейцарія), ПрАТ Медфарком-Центр , ДП ІЛС , укладено генеральний договір на здійснення кредитних операцій №01/Р2-01-03-3-0/423 (Т. І, а.с. 54-74), відповідно до якого Кредитор зобов'язується здійснювати на користь позичальника кредитні операції у межах загального ліміту та сублімітів, передбачених пунктами 1.2, 1.3 Генерального договору, в порядку, визначеному статтею 2 Генерального договору, а позичальник зобов'язаний виконати усі обов'язки, що випливають зі змісту кредитної операції, Генерального договору, умов та договорів, і здійснити повне погашення заборгованості у межах строку кредитної операції.

Відповідно до статті 1 Договору загальний ліміт становить 119 000 000, 00 грн. Останній день строку дії загального ліміту 02.07.2018 року або інша дата, визначена відповідно до ст. 10 Генерального договору. Цільове призначення отриманих коштів фінансування поточної діяльності, рефінансування поточної заборгованості в інших банках.

Згідно із п.п. 3.1, 3.2 статті 3 Генерального договору зазначені в пункті 1.3 Генерального договору розміри процентних ставок та комісій є чинними на дату підписання Генерального договору. У випадку здійснення кредитних операцій після дати підписання Генерального договору, розміри процентних ставок та комісій визначаються відповідним Договором. При укладанні Договору сторони можуть домовитись про інший розмір процентної ставки або комісії, ніж передбачені Генеральним договором. В такому випадку зміни до Генерального договору не вносяться, а до Кредитної операції застосовується розмір процентної ставки/комісії, визначений Договором. Тип процентних ставок за Генеральним договором - фіксована, якщо не передбачено інше.

Проценти та/або комісії при здійсненні Кредитних операцій позичальник сплачує в порядку, визначеному умовами, на рахунки, що зазначаються в Генеральному договорі або в договорах, або на інші рахунки, повідомлені Кредитором ОСОБА_4.

Також, 31.10.2013 року між ПАТ ОСОБА_3 Аваль та Компанією Мегатранс ДП компанії Палма ОСОБА_1А. (Швейцарія) укладений кредитний договір №010/Р2-01-03-3-0/1511 про не відновлювальну кредитну лінію на поповнення обігових коштів для корпоративних клієнтів до генерального договору на здійснення кредитних операцій №01/Р2-01-03-3-0/423 від 27.06.2013 року.

Відповідно до п. 1 Договору кредитор надає позичальнику кредит з лімітом кредитної операції 1 598 600,00 грн. під 16,0% річних зі строком сплати до 01.10.2017 року згідно графіку. Вид ліміту не відновлювальний ліміт з видачею кредитних коштів траншами, цільове призначення - фінансування витрат пов'язаних з поточною діяльністю, рефінансування поточної заборгованості в інших банках (Т. І, а.с. 106-109).

Також, 31.10.2013 року між ПАТ ОСОБА_3 Аваль та Компанією Мегатранс ДП компанії Палма ОСОБА_1А. (Швейцарія) укладений кредитний договір №010/Р2-01-03-3-0/1510 про не відновлювальну кредитну лінію на поповнення обігових коштів для корпоративних клієнтів до генерального договору на здійснення кредитних операцій №01/Р2-01-03-3-0/423 від 27.06.2013 року.

Відповідно до п. 1 Договору кредитор надає позичальнику кредит з лімітом кредитної операції 12 788 800,00 грн. під 16,0% річних зі строком сплати до 01.10.2016 року згідно графіку. Вид ліміту не відновлювальний ліміт з видачею кредитних коштів траншами, цільове призначення - фінансування витрат пов'язаних з поточною діяльністю, рефінансування поточної заборгованості в інших банках (Т. І, а.с. 110-113).

Також 31.10.2013 року між ПАТ ОСОБА_3 Аваль та Компанією Мегатранс ДП компанії Палма ОСОБА_1А. (Швейцарія) укладений кредитний договір №010/Р2-01-03-3-0/1509 про не відновлювальну кредитну лінію на поповнення обігових коштів для корпоративних клієнтів до генерального договору на здійснення кредитних операцій №01/Р2-01-03-3-0/423 від 27.06.2013 року.

Відповідно до п. 1 Договору кредитор надає позичальнику кредит з лімітом кредитної операції 12 788 800,00 грн. під 16,0% річних зі строком сплати до 01.10.2015 року згідно графіку. Вид ліміту не відновлювальний ліміт з видачею кредитних коштів траншами, цільове призначення - фінансування витрат повязаних з поточною діяльністю, рефінансування поточної заборгованості в інших банках (Т. І, а.с. 114-117).

Також, 31.10.2013 року між ПАТ ОСОБА_3 Аваль та Компанією Мегатранс ДП компанії Палма ОСОБА_1А. (Швейцарія) укладений кредитний договір №010/Р2-01-03-3-0/1508 про не відновлювальну кредитну лінію на поповнення обігових коштів для корпоративних клієнтів до генерального договору на здійснення кредитних операцій №01/Р2-01-03-3-0/423 від 27.06.2013 року.

Відповідно до п. 1 Договору кредитор надає позичальнику кредит з лімітом кредитної операції 3 197 200,00 грн. під 16,0% річних зі строком сплати до 01.10.2014 року згідно графіку. Вид ліміту не відновлювальний ліміт з видачею кредитних коштів траншами, цільове призначення - фінансування витрат пов'язаних з поточною діяльністю, рефінансування поточної заборгованості в інших банках (Т. І, а.с. 184-121).

Також, 31.10.2013 року між ПАТ ОСОБА_3 Аваль та Компанією Мегатранс ДП компанії Палма ОСОБА_1А. (Швейцарія) укладений кредитний договір №010/Р2-01-03-3-0/1507 про не відновлювальну кредитну лінію на поповнення обігових коштів для корпоративних клієнтів до генерального договору на здійснення кредитних операцій №01/Р2-01-03-3-0/423 від 27.06.2013 року.

Відповідно до п. 1 Договору кредитор надає позичальнику кредит з лімітом кредитної операції 3 197 200, 00 грн. під 16,0% річних зі строком сплати до 01.07.2014 року згідно графіку. Вид ліміту не відновлювальний ліміт з видачею кредитних коштів траншами, цільове призначення - фінансування витрат пов'язаних з поточною діяльністю, рефінансування поточної заборгованості в інших банках (Т. І, а.с. 122-125).

Також, 31.10.2013 року між ПАТ ОСОБА_3 Аваль та Компанією Мегатранс ДП компанії Палма ОСОБА_1А. (Швейцарія) укладений кредитний договір №010/Р2-01-03-3-0/1506 про не відновлювальну кредитну лінію на поповнення обігових коштів для корпоративних клієнтів до генерального договору на здійснення кредитних операцій №01/Р2-01-03-3-0/423 від 27.06.2013 року.

Відповідно до п. 1 договору кредитор надає позичальнику кредит з лімітом кредитної операції 3 197 200,00 грн. під 16,0% річних зі строком сплати до 01.04.2014 року згідно графіку. Вид ліміту не відновлювальний ліміт з видачею кредитних коштів траншами, цільове призначення - фінансування витрат пов'язаних з поточною діяльністю, рефінансування поточної заборгованості в інших банках (Т. І, а.с. 126-129).

Також, 31.10.2013 року між ПАТ ОСОБА_3 Аваль та Компанією Мегатранс ДП компанії Палма ОСОБА_1А. (Швейцарія) укладений кредитний договір №010/Р2-01-03-3-0/1505 про не відновлювальну кредитну лінію на поповнення обігових коштів для корпоративних клієнтів до генерального договору на здійснення кредитних операцій №01/Р2-01-03-3-0/423 від 27.06.2013 року.

Відповідно до п. 1 Договору кредитор надає позичальнику кредит з лімітом кредитної операції 3 197 200,00 грн. під 16,0% річних зі строком сплати до 01.01.2014 року згідно графіку. Вид ліміту не відновлювальний ліміт з видачею кредитних коштів траншами, цільове призначення - фінансування витрат пов'язаних з поточною діяльністю, рефінансування поточної заборгованості в інших банках (Т. І, а.с. 130-134).

Разом з тим, між ПАТ ОСОБА_3 Аваль та Компанією Мегатранс ДП компанії Палма ОСОБА_1А. (Швейцарія) укладені додаткові угоди до генерального договору на здійснення кредитних операцій №01/Р2-01-03-3-0/423 від 27.06.2013 року, щодо змін деяких умов генерального договору, а саме: № 01/Р2-01-03-3-3/423/1 від 01.08.2013 року, №01/Р2-01-03-3-0/423/2 від 17.09.2013 року, №01/Р2-01-03-3-0/423/3 від 31.10.2013 року, №01/Р2-01-03-3-0/423/4 від 27.11.2013 року, № 01/Р2-01-03-3-0/423/6 від 29.08.2014 року. (Т. І, а.с. 134-150).

Зокрема, відповідно до додаткової угоди №01/Р2-01-03-3-0/423/4 від 27.11.2013 року сторони дійшли згоди п.1.3.1.2, п. 5.1.1.1 генерального договору викласти у наступній редакції: субліміт 8 000 000,00 доларів США; вид субліміту, особливості не відновлювальний субліміт, при якому після укладання договорів в розмірі субліміту подальше укладання договорів не здійснюється; валюта кредитної операції гривня, долари США; останній день строку дії субліміту 02.07.2018 року або інша дата, визначена відповідно до статті 10 генерального договору; цільове призначення фінансування витрат повязаних з поточною діяльністю та рефінансування поточної заборгованості в інших банках, повернення грошових коштів за договорами: Договором №171 від 02.01.2013 року, укладеним між позичальником-3 та ТОВ Термінал-2 та договором №122 від 02.01.2013 року, укладеним між позичальником-3 та ПрАТ МФК-Центр . (Т. І, а.с. 142-145).

На підтвердження використання кредитних коштів та направлення їх на ведення власної господарської діяльності представник позивача надав: договір № 171 від 02.01.2013 року, №122 від 02.02.2013 року, договір №0401-03 від 04.01.2011 року з доповненням до нього від 03.01.2013 року, видаткові накладні до нього, банківську виписку, картки рахунку 311 за період листопад-грудень 2014 року, картку рахунку 311 за листопад 2013 року, грудень 2013 року (Т. ІІ, а.с. 51-92, Т. ІІІ, 73-78).

Як вірно встановив суд першої інстанції, відповідно до наданих документів, позивачем в дні отримання кредитних коштів здійснювались розрахунки за придбані товари (договір №0401-03 від 04.01.2011 року, видаткові накладні), а також на повернення раніше отриманих позик.

Відсотки за цими кредитними договорами віднесені позивачем до складу витрат.

При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що контролюючим органом не заперечується той факт, що придбаний за кредитні кошти товар використаний у господарській діяльності позивача.

На думку колегії суддів, враховуючи наявність у позивача господарських зобов'язань, вказані обставини свідчать про те, що, одержуючи кредитні кошти за вищенаведеними банківськими договорами, у позивача була мета їх використання у господарській діяльності.

Отже, надання позивачем у вказаних періодах безвідсоткової фінансової поворотної допомоги іншим особам, не може виключати можливість у позивача віднесення процентів за договорами фінансового лізингу до складу витрат, а також свідчити про те, що здійснення таких банківських операцій не пов'язано з господарською діяльністю, без мети отримання економічної вигоди.

При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що згідно Статуту позивача надання безвідсоткової фінансової поворотної допомоги іншим особам пов'язане, серед іншого, із основною діяльністю підприємства (Т. І, а.с. 226-233), чим спростовуються висновки відповідача про можливе умисне завищення валових витрат та заниження податку на прибуток за вказані періоди.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що кваліфікуючою ознакою господарської діяльності є розумна економічна причина (ділова мета), тобто причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності (підпункт 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 ПК). Господарські операції є такими, що вчинені у межах господарської діяльності, лише за наявності розумних економічних причин (ділової мети). Операція, позбавлена таких економічних причин, не підлягає відображенню в податковому обліку.

Отже, сама спрямованість дій суб'єкта господарювання на організацію своєї діяльності ініціює господарську діяльність та не може безумовно свідчити про відсутність інтересу підприємства у досягненні ділової мети.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає правильними висновки суду першої інстанції про наявність підстав для скасування податкового повідомлення-рішення і в цій частині.

Також, під час перевірки контролюючому органу позивач надав платіжні відомості щодо видачі готівкових коштів робітникам, в тому числі платіжна відомість від 05.07.2013 року №3 на суму 4 980 697,27 грн. (про виплату премії ОСОБА_5 у сумі 2 490 697,27 грн. та ОСОБА_6 Арзет - у сумі 2 490 000 грн.), від 08.10.2013 року №3 на суму 3 734 699,77 грн. (про виплату премії ОСОБА_5 1 659 699,77 грн. та ОСОБА_6 Арзет - у сумі 2 075 000 грн.), від 31.03.2014 року №3 на суму 2 489 683,2 про виплату у вказаній сумі премії ОСОБА_5.

Дослідивши вказані документи, з посиланням на те, що платіжні відомості є первинними документами, що складаються при видачі коштів робітникам підприємства, ці відомості підписані одержувачами коштів - ОСОБА_5 та ОСОБА_6, підтверджені підписами посадових осіб підприємства - директором та головним бухгалтером, контролюючий орган вказав на те, що, оскільки під час перевірки позивач не підтвердив оприбуткування вказаних сум до каси підприємства відповідно 05.07.2013 року на суму 4 980 697,27 грн., 08.10.2013 року на суму 3 734 699,77 грн., 31.03.2014 року на суму 2 489 683,2 грн., готівкові кошти у касі підприємства не рахувались і до каси підприємства у відповідні дні не оприбутковувались, чим порушено п. 2.6 ОСОБА_2 про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного Банку України від 15.12.2004 року №637.

Проте, колегія суддів вважає висновки контролюючого органу необґрунтованими, такими, що не відповідають дійсним обставинам справи, а отже висновок суду першої інстанції про наявність підстав для скасування податкового повідомлення-рішення від 20.11.2015 року №0000722205 про застосування штрафних (фінансових) санкцій за виявлене порушення є правильним, з огляду на наступне.

За правилами п. 1 ОСОБА_2 про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного Банку України від 15.12.2004 року №637, касова книга - документ установленої форми, що застосовується для здійснення первинного обліку готівки в касі. Касовий ордер - первинний документ (прибутковий або видатковий касовий ордер), що застосовується для оформлення надходжень (видачі) готівки з каси. Форми касових ордерів, що використовуються спеціалізованими підприємствами та установами Національного банку України, які не мають оборотної каси, установлюються відповідним нормативно-правовим актом Національного банку України. Касові документи - документи (касові ордери та відомості на виплату грошей, розрахункові документи, квитанції програмно-технічних комплексів самообслуговування, відомості закупівлі сільськогосподарської продукції, інші прибуткові та видаткові касові документи), за допомогою яких відповідно до законодавства України оформляються касові операції, звіти про використання коштів, а також відповідні журнали встановленої форми для реєстрації цих документів та книги обліку.

Відповідно до п.п. 2.1, 2.2 п. 2 ОСОБА_2 від 15.12.2004 року №637 підприємства (підприємці), які відкрили поточні рахунки в банках і зберігають на цих рахунках свої кошти, здійснюють розрахунки за своїми грошовими зобов'язаннями, що виникають у господарських відносинах, пріоритетно в безготівковій формі, а також у готівковій формі (з дотриманням чинних обмежень) у порядку, установленому законодавством України.

Підприємства (підприємці) здійснюють розрахунки готівкою між собою і з фізичними особами (громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, які не здійснюють підприємницької діяльності) через касу як за рахунок готівкової виручки, так і за рахунок коштів, одержаних із банків. Зазначені розрахунки проводяться також шляхом переказу готівки для сплати відповідних платежів.

Підприємства (підприємці) здійснюють облік операцій з готівкою у відповідних книгах обліку.

Згідно із п.п. 2.6 п. 2 ОСОБА_2 від 15.12.2004 року №637 уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього ОСОБА_2, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Відповідно до п.п. 3.1, 3.4, 3.5, 3.7 п. 3 ОСОБА_2 від 15.12.2004 року №637 касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням електронних платіжних засобів, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівкових коштів.

Видача готівки з кас проводиться за видатковими касовими ордерами (додаток 3) або видатковими відомостями. Документи на видачу готівки мають підписувати керівник і головний бухгалтер або працівник підприємства, який на це уповноважений керівником. До видаткових ордерів можуть додаватися заява на видачу готівки, розрахунки тощо.

У разі видачі окремим фізичним особам готівки (у тому числі працівникам підприємства) за видатковим касовим ордером або видатковою відомістю касир вимагає пред'явити паспорт чи документ, що його замінює, записує його найменування і номер, ким і коли він виданий. Фізична особа розписується у видатковому касовому ордері або видатковій відомості про одержання готівки із зазначенням одержаної суми (гривень - словами, копійок - цифрами), використовуючи чорнильну або кулькову ручку з чорнилом темного кольору. Якщо видаткова відомість складена на видачу готівки кільком особам, то одержувачі також пред'являють паспорти чи документи, що їх замінюють, і розписуються у відповідній графі документа.

Приймання одержаної з банку готівки в касу та видача готівки з каси для здавання її до банку оформляються відповідними касовими ордерами (прибутковим або видатковим) з відображенням такої касової операції в касовій книзі.

Відповідно до п.п. 3.8 п. 3 ОСОБА_2 від 15.12.2004 року №637 виплати, пов'язані з оплатою праці, проводяться касиром підприємства або за видатковими касовими ордерами на кожного одержувача чи за видатковими відомостями.

На титульній сторінці видаткової відомості робиться дозвільний напис про видачу готівки за підписами керівника і головного бухгалтера або осіб, уповноважених керівником, із зазначенням строків видачі готівки і суми (гривень - словами, копійок - цифрами).

У централізованих бухгалтеріях, що обслуговують бюджетні установи, на загальну суму готівки, виданої для виплат, пов'язаних з оплатою праці, складається один видатковий касовий ордер, дата і номер якого проставляються на кожній видатковій відомості.

Одноразові видачі готівки на виплати, пов'язані з оплатою праці, окремим особам проводяться, як правило, за видатковими касовими ордерами.

Згідно із п.п. 4.1, 4.2 п. 4 ОСОБА_2 від 15.12.2004 року №637 з метою забезпечення здійснення розрахунків готівкою підприємства повинні мати касу, а їх керівники мають забезпечити належне облаштування цієї каси та надійне зберігання готівкових коштів у ній. Якщо з вини керівників не були створені належні умови для забезпечення схоронності коштів під час їх зберігання і транспортування, то вони несуть за це відповідальність у встановленому законодавством України порядку.

Зберігання в касі готівки та інших цінностей, що не належать цьому підприємству, забороняється.

Усі надходження і видачу готівки в національній валюті підприємства відображають у касовій книзі.

За правилами п.п. 7.19, 7.20 п. 7 ОСОБА_2 від 15.12.2004 року №637 під час перевірки органи контролю мають брати до уваги те, що за наявності в касі підприємства готівки, яка не підтверджена прибутковими касовими ордерами, вона вважається неоприбуткованою в касі та зараховується в дохід підприємства.

Виявлені під час перевірки порушення порядку оприбуткування надходжень готівки відображаються в розділі II акта про перевірку.

Указом Президента України Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки від 12.06.1995 року №436/95 установлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема, за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Так, під час перевірки контролюючий орган дійшов висновку, що готівкові кошти видані підприємством робітникам відповідно до платіжних відомостей №3 від 05.07.2013 на суму 4980697,27 грн., №3 від 08.10.2013 року на суму 3734699,77 грн., №3 від 31.03.2014 року на суму 2489683,2 грн. в касі відповідно до касової книги не рахувались та до каси у відповідні дні не оприбутковувались (прибуткові ордери не надані, записи у касовій книзі відсутні), тобто оприбуткування вищезазначених грошових коштів у сумі 11205080, 24 грн. підприємством не проводилось.

Разом з цим, як вірно встановлено судом першої інстанції, генеральним директором ДП Мегатранс видавались накази від 30.06.2013 року №009 Про виплату премій за червень 2013 року , 30.09.2013 року №018 Про виплату премій за вересень 2013 року , від 31.03.2014 року №014 Про виплату премій за березень 2014 року .

Відповідно до цих наказів виплату премії наказано здійснити у строк до 31.07.2013 року, 31.10.2013 року та 30.04.2014 року одноразовим платежем в день надходження грошових коштів в касу з розрахункового рахунку підприємства у відповідності до їх цільового призначення.

На виконання вимог ОСОБА_2 про преміювання працівників Компанії Мегатранс ДП компанії Палма ОСОБА_1А. (Швейцарія), затвердженого наказом генерального директора №1 від 01.01.2012 року №1, головним бухгалтером складено та передано генеральному директору для затвердження платіжні відомості №3 від 05.07.2013 року на перерахування премії за червень 2013 року працівникам: ОСОБА_5 та ОСОБА_6 Арзет на загальну суму 4 980 697,27 грн.; № 3 від 08.10.2013 року на суму 3 734 699, 71 грн. та № 3 від 31.03.2014 року на суму 2 489 683,20 грн.

Разом з тим, 25.07.2013 року на підставі грошового чеку ЛЄ 1861436, підприємством отримано з розрахункового рахунку в ПАТ Південний кошти в розмірі 4 980 697,27 грн. на цілі витрат: заробітна плата за червень 2013 року (Т. ІІ, а.с. 114, 117).

На підтвердження оприбуткування вказаної суми позивачем наданий прибутковий ордер №1 від 25.07.2013 року та касову книгу за 25.07.2013 року.

Відповідно до відомостей, зазначених в касовій книзі 25.07.2013 року, до каси з розрахункового рахунку у ПАТ Південний надійшло 4 980 697,27 грн. та виплачено заробітну плату в вказаному розмірі.

Видача з каси готівки оформлена видатковим касовим ордером від 25.07.2013 року, в якій міститься підпис головного бухгалтер, касира, а також особи, яка отримала вказані кошти.

17.10.2013 року на підставі грошового чеку ЛЄ 18614376, підприємством отримано з розрахункового рахунку в ПАТ Південний кошти в розмірі 3 734 699,77 грн. на цілі витрат: заробітна плата за вересень 2013 року (Т. ІІ, а.с. 115, 117а).

На підтвердження оприбуткування вказаної суми позивачем наданий прибутковий ордер №4 від 17.10.2013 року та касову книгу за 17.10.2013 року.

Відповідно до відомостей, зазначених в касовій книзі 17.10.2013 року до каси з розрахункового рахунку у ПАТ Південний надійшло 3 734 699,77 грн. та виплачено заробітну плату у вказаному розмірі.

25.04.2014 року на підставі грошового чеку ЛЄ 1861438, підприємством отримано з розрахункового рахунку в ПАТ Південний кошти в розмірі 2 489 683,20 грн. на цілі витрат: заробітна плата за березень 2014 року (Т. ІІ, а.с. 115, 118).

На підтвердження оприбуткування вказаної суми позивачем наданий прибутковий ордер №2 від 25.04.2014 року та касову книгу за 25.04.2014 року.

Відповідно до відомостей, зазначених в касовій книзі 25.04.2014 року, до каси з розрахункового рахунку у ПАТ Південний надійшло 2 489 683,20 грн. та виплачено заробітну плату у вказаному розмірі.

Отже, як вірно встановив суд першої інстанції фактичне надходження у касу підприємства коштів відбулось 25.07.2013 року, 17.10.2013 року та 25.04.2014 року.

Видача з каси готівки оформлена видатковими касовими ордерами від 25.07.2013 року, 17.10.2013 року та 25.04.2014 року, в яких міститься підпис головного бухгалтера, касира, а також особи, яка отримала вказані кошти.

Таким чином, оприбуткування у касі вказаних коштів у ці дні підприємство підтвердило грошовими чеками про отримання з розрахункового рахунку цих коштів та прибутковими касовими ордерами з відображенням цих даних у касовій книзі, тобто належними касовими документами.

Ці суми готівки, що оприбутковані, відповідають сумам, визначеним у відповідних касових документах.

Зазначені обставини свідчать про те, що видача коштів з каси відбувалась у день оприбуткування підприємством вказаних сум.

Отже, позивачем дотримано правила п.п. 2.6 п. 2 ОСОБА_2 від 15.12.2004 року №637, у зв'язку із чим підстав для застосування санкцій у контролюючого органу не було.

Разом з цим, колегія суддів вважає необґрунтованими висновки контролюючого органу про те, що платіжні відомості свідчать про фактичну видачу готівки з каси підприємства, оскільки, як вірно встановив суд першої інстанції, ці документи не є касовими у розумінні ОСОБА_2 від 15.12.2004 року №637, тобто не свідчать про видачу з каси підприємства коштів.

З огляду на вказане, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про не підтвердження відповідачем належними доказами порушень позивачем ОСОБА_2 від 15.12.2004 року №637, що є підставою для скасування повідомлення-рішення від 20.11.2015 року №0000722205 у повному обсязі.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та дана правова оцінка, а наведені в апеляційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про незаконність чи необґрунтованість судового рішення.

За таких обставин підстав для скасування постанови суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст.ст. 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Роздільнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 16 березня 2017 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Повний текст судового рішення виготовлено 14 вересня 2017 року.

Головуючий: Л.П. Шеметенко

Суддя: В.О. Потапчук

Суддя: Г.В. Семенюк