Ухвала

від 12.09.2017 по справі 904/6966/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

12.09.2017 Справа № 904/6966/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський медичний інститут традиційної і нетрадиційної медицини", м. Дніпро

до Дніпровської міської ради, м. Дніпро

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 освіти Чечелівської районної у місті Дніпрі ради, м. Дніпро

про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю

Суддя Бондарєв Е.М.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_2, довіреність №б/н від 03.06.2017 року

Від відповідача: не з'явився

Від третьої особи: ОСОБА_3, довіреність №82 від 12.09.2017 року

СУТЬ СПОРУ:

27.06.2017 до Господарського суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський медичний інститут традиційної і нетрадиційної медицини" до Дніпровської міської ради про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю на нежитлове приміщення та споруди, розташовані за адресою: м. Дніпро, вулиця Титова, будинок 10.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 30.04.1996 між господарським товариством "Дніпропетровський медичний інститут народної медицини" (в результаті реорганізації правонаступник - ТОВ "Дніпровський медичний інститут традиційної і нетрадиційної медицини") та Районним відділом освіти Краногвардійського районного виконавчого комітету, на підставі рішення Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради народних депутатів № 1704 від 21.12.1995 було укладено договір про безоплатне користування майном. Відповідно до договору позивачу було передано в безоплатне користування нежитлове приміщення, розташоване за адресою м. Дніпро. вул. Титова, буд. 10, загальною площею 826,7 кв.м., разом з земельною ділянкою загальною площею 3158 кв.м. За час користування нежитловим приміщенням по вул. Титова, буд. 10 у м. Дніпро, позивачем було проведено реконструкцію будівлі, капітальний ремонт за власні кошти товариства. На земельній ділянці, яка була передана позивач разом із нежитловим приміщенням, співробітниками Інституту було організовано та створено парковку для власних транспортних засобів. З часу передання правопопереднику позивача - Господарському товариству "Дніпропетровський медичний інститут народної медицини" з 30.04.1996, позивач заволодів чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном, яке обліковується на його самостійному балансі. Позивач є особою, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито безперервно володіти цим нерухомими майном на протязі більше 20 років, що надає позивачу підставу просити суд про визнання за ним права власності на це майно за набувальною давністю. Право власності на спірне майно - нежитлове приміщення та споруди, які розташовані за адресою м. Дніпро, вул. Титова, буд. 10 ні за ким не зареєстровано.

Відповідач заперечує проти позовних вимог посилаючись на те, що позивачем не надано жодного доказу на підтвердження порушення або оспорювання прав і охоронюваних законом інтересів позивача з боку відповідача, Дніпровської міської ради. Господарський процесуальний кодекс України не передбачає звернення до суду за захистом невизнаного права. Також позивачем не наведено фактів його звернення до відповідача, що свідчить про відсутність спору між сторонами. Власником майна є територіальна громада міста Дніпро в особі Дніпровської міської ради, що не надавала згоди на передачу спірного приміщення та земельної ділянки у власність Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський медичний інститут традиційної і нетрадиційної медицини", а лише надала в тимчасове користування. Дніпровська міська рада не відмовляється від права власності спірним нерухомим майном.

27.07.2017 позивачем надані заперечення на відзив де вказує, що є всі підстави для задоволення позову, а заперечення відповідача безпідставними, про що також свідчить рішення Дніпропетровського апеляційного господарського суду по справі № 904/3986/15 від 01.09.2015.

08.08.2017 відповідачем надані доповнення до відзиву де вказує, що єдиною підставою користування позивачем спірним приміщенням було рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради народних депутатів № 1704 від 21.12.1995 "Про передачу в тимчасове користування дошкільного закладу № 83 відділу освіти виконкому Красногвардійської районної Ради народних депутатів Дніпропетровському медичному інституту народної медицини". І оскільки на теперішній час рішення, що було єдиною підставою користування втратило чинність, то і права користування приміщенням були втрачені, і таким чином подальше зайняття приміщення і користування ним було незаконне, необґрунтоване та безпідставне. Таким чином, відповідач вважає, що з серпня 2011 року позивач безпідставно займав приміщення та користувався ним. Набуття права власності за набувальною давністю ґрунтується на умовах добросовісності володіння, а позивач заволодів майном не добросовісно, оскільки незаконно продовжував користуватись майном, попри те, що підстави користування майном відпали, оскільки міська рада як власник позбавила права користування майном з серпня 2011 року.

Також відповідач звернувся до суду з клопотанням про залучення до участі у справу ОСОБА_1 освіти Чечелівської районної у місті Дніпрі ради оскільки останній є балансоутримувачем спірного приміщення. Розгляд справи впливає на права та інтереси ОСОБА_1 освіти Чечелівської районної у місті Дніпрі ради.

Ухвалою суду від 08.08.2017 залучено до участі у справі ОСОБА_1 освіти Чечелівської районної у місті Дніпрі ради у якості третьої особи, яка не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

05.09.2017 представник позивача звернувся до суду з клопотанням про продовження строку розгляду справи № 904/6966/17 у зв'язку з необхідністю надання додаткових доказів в обґрунтування позовних вимог.

11.09.2017 до суду надійшло клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи у зв'язку з тим, що представник Дніпровської міської ради буде приймати участь в судовому засіданні у Вищому господарському суді України по справі № 904/7548/16 за касаційною скаргою виконавчого комітету Дніпровської міської ради.

Провадження у справі було порушено ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 30.06.2017 та призначенням справи до розгляду на 18.07.2017.

Згідно із статтею 77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні від 18.07.2017 було оголошено перерву до 27.07.2017, у судовому засіданні від 27.07.2017 було оголошено перерву до 08.08.2017.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 08.08.2017 за клопотанням відповідача розгляд справи продовжено на 15 днів та відкладено розгляд справи до 12.09.2017.

Розглянувши позовні вимоги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд дійшов висновку про залишення позову без розгляду з наступних підстав.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до п. 4.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції": при вирішенні питання щодо залишення позову без розгляду (стаття 81 Господарського процесуального кодексу України) господарським судам слід мати на увазі, що застосування пункту 5 частини першої цієї статті можливо за наявності таких умов:

- додаткові документи вважаються витребуваними, тільки якщо про це зазначено у відповідному процесуальному документі або, в разі оголошення перерви в судовому засіданні, - в протоколі такого засідання;

- витребувані документи чи явка представника позивача дійсно необхідні для вирішення спору, тобто за їх відсутності суд позбавлений можливості вирішити спір по суті;

- позивач не подав документи, витребувані судом при підготовці справи до розгляду (стаття 65 Господарського процесуального кодексу України) або в порядку статті 38 названого Кодексу, чи не направив свого представника в засідання господарського суду без поважних причин. Отже, перш ніж залишити позов без розгляду господарський суд зобов'язаний з'ясувати причини невиконання його вимог позивачем і об'єктивно оцінити їх поважність.

Поважними, з урахуванням конкретних обставин справи, вважаються причини, які за об'єктивних, тобто не залежних від позивача, обставин унеможливлювали або істотно утруднювали вчинення ним відповідних процесуальних дій; при цьому береться до уваги й те, чи вживав позивач заходів до усунення цих обставин або послаблення їх негативного впливу на виконання позивачем процесуальних обов'язків, покладених на нього судом. Відповідні докази подаються позивачем і оцінюються господарським судом за загальними правилами статті 43 Господарського процесуального кодексу України.

У разі неповідомлення позивачем таких причин суд вправі, в залежності від конкретних обставин справи, або залишити позов без розгляду, або розглянути справу за наявними в ній доказами.

Позивачем заявлено позов про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю на нежитлове приміщення та споруди, розташовані за адресою: м. Дніпро, вулиця Титова, будинок 10.

В позовні заяві позивач зазначає, що за час користування нежитловим приміщенням по вул. Титова, буд. 10 у м. Дніпро, позивачем було проведено реконструкцію будівлі, капітальний ремонт за власні кошти товариства. На земельній ділянці, яка була передана позивач разом із нежитловим приміщенням, співробітниками Інституту було організовано та створено парковку для власних транспортних засобів. З часу передання правопопереднику позивача - Господарському товариству "Дніпропетровський медичний інститут народної медицини" з 30.04.1996, позивач заволодів чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном, яке обліковується на його самостійному балансі. Позивач є особою, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито безперервно володіти цим нерухомими майном на протязі більше 20 років, що надає позивачу підставу просити суд про визнання за ним права власності на це майно за набувальною давністю. Право власності на спірне майно - нежитлове приміщення та споруди, які розташовані за адресою м. Дніпро, вул. Титова, буд. 10 ні за ким не зареєстровано.

Ухвалою суду про порушення провадження у справі від 30.06.2017 позивача зобов'язано надати розрахунок суми позову з наданням документів на підтвердження цієї суми, інформація про реєстрацію спірного майна та правовстановлюючі документи, відповідність нерухомого майна встановленим нормам, оригінали доданих до позовної заяви документів (надати в судове засідання для огляду).

В подальшому оголошувались перерви та розгляд справи відкладався у зв'язку з задоволенням клопотання позивача про оголошення перерви та для надання додаткових доказів.

В свою чергу позивачем не надано витребуваних судом документів.

Вищезгадані документи, які витребовувались у позивача ухвалами суду, є необхідними для вирішення спору, оскільки неможливо дослідити чи дійсно позивачем було проведено реконструкцію будівлі, капітальний ремонт за власні кошти товариства.

Залишаючи даний позов без розгляду суд виходить з того, що без згаданих оригіналів документів прийняти рішення по суті неможливо, а в черговий раз відкласти розгляд справи та витребувати необхідні документи суд не має можливості у зв'язку із закінченням строку розгляду справи, встановленого ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

За вищевикладених обставин, неможливо встановити дійсні обставини, у зв'язку з чим позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський медичний інститут традиційної і нетрадиційної медицини" підлягає залишенню без розгляду.

Ненадання позивачем витребуваних матеріалів, а також жодних пояснень щодо можливості чи неможливості їх надання, перешкоджає з'ясуванню дійсних обставин справи, вирішенню спору по суті з урахуванням вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України щодо всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи у їх сукупності.

Наведені вище обставини є підставою для залишення позову без розгляду за пунктом 5 частини 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України.

Після усунення обставин, що зумовили залишення позовної заяви без розгляду, позивач має право знову звернутися з нею до господарського суду в загальному порядку.

Крім того, в матеріалах справи міститься клопотання позивача якою останній просить продовжити розгляд справи у зв'язку з необхідністю надання додаткових доказів в обґрунтування позовних вимог, що також є підтвердженням не бажання позивача подавати витребувані документи для подальшого розгляду справи. Зазначене клопотання не підлягає задоволенню оскільки продовження передбачених частинами першою і другою статті 69 Господарського процесуального кодексу України строків вирішення спору можливе лише у виняткових випадках за клопотанням сторони і не більше як на п'ятнадцять днів (частина третя цієї статті Господарського процесуального кодексу України); якщо таке продовження здійснюється два і більше разів, сукупна його тривалість також не може перевищувати п'ятнадцяти днів (п. 3.8 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції"), проте ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 08.08.2017 за клопотанням відповідача розгляд справи вже продовжувався на 15 днів до 12.09.2017 включно.

Також клопотання відповідача про відкладення розгляду справи не підлягає задоволенню, оскільки по-перше, відповідно до статті 28 Господарського процесуального кодексу України відповідач як сторона у справі не обмежений колом представників, по-друге, відкласти розгляд справи не має можливості, у зв'язку із закінчення строку розгляду справи, передбаченого ст. 69 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 08.08.2017 строк розгляду спору вже продовжувався на 15 днів за клопотанням відповідача.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

Отже, сплачений позивачем судовий збір не підлягає поверненню останньому з державного бюджету.

За таких обставин, позовну заяву слід залишити без розгляду за п. 5 ч.1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись п. 5 частини першої ст. 81, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Позов залишити без розгляду.

Роз'яснити Товариству з обмеженою відповідальністю "Дніпровський медичний інститут традиційної і нетрадиційної медицини", що відповідно до частини 4 статті 81 Господарського процесуального кодексу України після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду, позивач має право знову звернутися з ним до господарського суду в загальному порядку.

Ухвала господарського суду набирає законної сили з моменту її оголошення - 12.09.2017 господарським судом та може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області.

Суддя ОСОБА_4