Рішення

від 12.09.2017 по справі 904/5389/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12.09.2017 Справа № 904/5389/17

За позовом Публічного акціонерного товариства "УКРТРАНСГАЗ" в особі Філії "Управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз" Криворізького лінійного виробничого управління магістральних газопроводів, смт. Радушне, Дніпропетровська область

до Державного промислового підприємства "КРИВБАСПРОМВОДОПОСТАЧАННЯ", м.Кривий Ріг

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмежено відповідальністю "ФОРС-ПОІНТ", м. Київ

про стягнення 494 007,03 грн.

Головуючий колегії ОСОБА_1

Судді: Петрова В.І.

ОСОБА_2

Представники:

від позивача: ОСОБА_3, представник за довіреністю № 2-568 від 28.12.2016

від відповідача: ОСОБА_4, представник за довіреністю № 16-04-1757 від 26.05.17;

ОСОБА_5, представник за довіреністю № 16-04-176 від 11.01.2017;

ОСОБА_6, головний механік, наказ № 01-к від 02.01.2014

від третьої особи: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 10.05.2017 порушено провадження у справі № 904/5389/17 за позовом Публічного акціонерного товариства "УКРТРАНСГАЗ" в особі Філії "Управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз" Криворізького лінійного виробничого управління магістральних газопроводів (далі - позивач) до Державного промислового підприємства "КРИВБАСПРОМВОДОПОСТАЧАННЯ" (далі - відповідач) про стягнення 494 007,03 грн. Справу призначено до розгляду на 08.06.2017.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 08.06.2017 продовжено строк розгляду спору до 20.07.2017 включно; залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмежено відповідальністю "ФОРС-ПОІНТ"; відкладено розгляд справи на 13.07.2017.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 13.07.2017 призначено колегіальний розгляд справи, матеріали справи передано для визначення складу колегії.

Протоколом автоматичного визначення складу колегії суддів від 17.07.2017 визначено колегію у складі: головуючий суддя - Петренко Н.Е., судді - Петрова В.І., Загинайко Т.В.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 18.07.2017 прийнято справу № 904/5389/17 до розгляду колегією суддів в складі: головуючий суддя - Петренко Н.Е., судді - Петрова В.І., Загинайко Т.В.; призначено розгляд справи на 12.09.2017.

12.09.2017 до суду від відповідача надійшли:

- клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів в підтвердження заявлених заперечень на позов;

- клопотання про долучення до матеріалів справи судової практики у подібних спорах.

Повноважний представник третьої особи у судове засідання не з'явився, витребувані документи до суду не надав. Жодних пояснень щодо причини неявки або інших клопотань до господарського суду не надходило. В матеріалах справи знаходяться конверти з ухвалами господарського суду Дніпропетровської області, які направлялися на адресу третьої особи та були повернутий поштою з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що третя особа про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, оскільки судом було належним чином виконано вимоги ч. 1 ст. 64 та ст. 87 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні без участі повноважного представника третьої особи за наявними в ній матеріалами.

Повноважний представник позивача в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх в повному обсязі.

В свою чергу, повноважні представники відповідача заявлені позовні вимоги не визнали та просили суд відмовити позивачу в їх задоволенні в повному обсязі.

У судовому засіданні 12.09.2017 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, згідно зі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, подані документи, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

10.12.2014 між позивачем та відповідачем був укладений договір № 15-3-П/299 на транспортування природного газу магістральними трубопровадами (далі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого, позивач зобов'язується надати відповідачу послуги з транспортування магістральними трубопроводами природного газу відповідача від пунктів приймання-передачі газу в магістральні трубопроводи до пунктів призначення - газорозподільних станцій (далі - ГРС), а відповідач зобов'язується внести плату за надані послуги з транспортування природного газу магістральними трубопроводами в розмірі, у строки та порядку, передбачені умовами Договору.

За приписами п. 2.4. Договору, позивач приймає газ від відповідача на пунктах приймання-передачі газу в магістральні трубопроводи та здійснює його транспортування по території України до ГРС, де передає газ відповідачу в загальному потоці в газорозподільні мережі.

Обсяг відбору газу відповідачем та його споживачами протягом місяця не повинен перевищувати обсяг газу, що передається відповідачем у магістральні трубопроводи позивача в цьому місяці (п. 2.8. Договору).

Як зазначено у п. 3.1. Договору, послуги з транспортування газу оформлюються позивачем і відповідачем актами наданих послуг з транспортування газу магістральними трубопроводами (далі - акти наданих послуг).

Пунктом 3.2. Договору передбачено, що позивач до п'ятнадцятого числа місяця, наступного за звітним, направляє відповідачу два примірники акта наданих послуг за звітний місяць, підписані уповноваженим представником та скріплені печатками позивача.

Відповідно до п. 3.3. Договору, відповідач протягом двох днів з дати одержання акта наданих послуг зобов'язується повернути позивачу один примірник оригіналу акта наданих послуг, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою відповідача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта наданих послуг. У випадку відмови від підписання акта наданих послуг розбіжності підлягають урегулюванню відповідно до умов Договору або в судовому порядку.

Акти наданих послуг є підставою для проведення остаточних розрахунків відповідача з позивачем (п. 3.4. Договору).

У п. 5.4 Договору зазначено про те, що вартість фактично наданих позивачем відповідачу послуг за звітний місяць визначається на підставі акта наданих послуг .

Оплата вартості послуг за транспортування газу здійснюється відповідачем (крім гарантованого постачальника) шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позивача на умовах 100 відсотків попередньої оплати за десять днів до початку місяця, у якому буде здійснюватися транспортування газу (п. 5.5. Договору).

За приписами п. 11.1 Договору, цей Договір набирає чинності з дня його підписання сторонами, умови Договору застосовуються до відносин сторін, які виникли з 01.01.2015. Договір діє в частині транспортування газу до 31 грудня 2015 року, а в частині проведення розрахунків за надані позивачем послуги - до повного виконання відповідачем своїх зобов'язань за цим Договором. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо не менше ніж за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Позивач вказує про те, що останній уклав договори з третьою особою та відповідно до реєстру реалізації газу споживачам за лютий 2015 рік планові обсяги природного газу підтверджені в розмірі 10 тис.куб.м для відповідача.

02.03.2015 між позивачем та відповідачем був підписаний акт приймання-передачі природного газу № 02/15-3-П/299, в якому міститься інформація про те, що відповідач фактично спожив природного газу в обсягах 43,375 тис.куб.м. У зв'язку з цим, небаланс (різниця між обсягами природного газу, поданими замовником послуг транспортування для транспортування на точці входу, та відібраними замовником послуг транспортування з газотранспортної системи на точці виходу) на точці виходу з газотранспортної системи ( КПВП ГРС-5 м. Кривий Ріг) склав 33,375 тис.куб.м.

Як зазначає позивач, у зв'язку з відсутністю додаткових підтверджених планових обсягів газу для потреб відповідача у лютому місяці 2015 року, на його адресу було направлене позивачем повідомлення № 09/2 від 12.02.2015 про припинення транспортування природного газу.

Відповідач, як вважає позивач, до настання строку припинення не оплатив додаткові обсяги природного газу постачальнику ТОВ ФОРС-ПОІНТ та самостійно не припинив споживати природний газ.

27.02.2017 на точці виходу з газотранспортної системи КПВП ГРС-5 м. Кривий Ріг було примусово припинено транспортування природного газу, про що був складений акт б/н про припинення транспортування газу з 13:00 год. 27.02.15. Станом на 01.04.2017 транспортування природного газу для потреб відповідача не відновлено.

Перевищення обсягів відібраного природного газу з газотранспортної системи над обсягами переданого природного газу є негативним небалансом.

18.03.2015 позивачем отримано від відповідача листа № 39-05-832, в якому відповідач гарантує оплату залишку боргу за використаний природний газ в лютому 2015 року.

Підсумовуючи вище викладене, позивач вказує про те, що сума боргу за несанкціонований відбір об'єму газу становить 284 234,85 грн.

За неналежне виконання відповідачем свого обов'язку щодо сплати за несанкціонований відбір об'єму газу, позивачем на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України були нараховані інфляційні втрати у розмірі 187 240,56 грн. та 3% річних у розмірі 22 531,62 грн.

Враховуючи вищевикладене, позивач просить суд стягнути з відповідача суму боргу у розмірі 284 234,85 грн., інфляційні втрати у розмірі 187 240,56 грн., 3% річних у розмірі 22531,62 грн., а всього 494 007,03 грн.

Відповідач заявлені позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити позивачу в їх задоволенні в повному обсязі, виходячи з наступного.

22.12.2014 між відповідачем та третьою особою було укладено договір на постачання природного газу для власних потреб № 04/11/2015-Г/292.

Предметом Договору є постачання природного газу третьою особою відповідачу, який зобов'язується прийняти і оплатити природний газ в обсязі, зазначеному в п. 2.1. на умовах цього Договору.

Відповідно до п. 2.1. Договору третя особа зобов'язується передати, а відповідач оплатити та прийняти природний газ в 2015 році в обсязі 125 000 тис. куб. м., в тому числі по місяцях, а саме у лютому місяці третя особа згідно Договору № 04/11/2015-Г/292 від 22.12.2014 зобов'язувався поставити відповідачу газ у обсязі 60,000 тис. куб. м.

Згідно з п. 5.1. Договору, ціна природного газу, який поставляється відповідачу, на момент заключення Договору становить за ціною 5 875 ,00 грн., без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу. До сплати за 1000,00 куб. м. природного газу 5 992 грн. 50 коп. крім того ПДВ - 20%, що складає - 1198грн. 50 коп.

Відповідно до Додаткової угоди № 1 від 31.01.2015 до Договору № 04/11/2015-Г/292 від 22.12.2014, сторони узгодили ціну природного газу в наступній редакції: ціна природного газу, який поставляється відповідачу з 01.02.2015 становить 5 675,00 грн., до сплати за 1000.00 грн. куб. м. природного газу 578,50 грн. крім того ПДВ - 20%, що складає - 1 157 грн. 70 коп.

21.01.2015 відповідачем було направлено лист до третьої особи з проханням надати природний газ у лютому місяці 2015 року в обсязі 50 000 тис. куб. м.

У відповідності з Договором між відповідачем та третьої особою від 22.12.2014 №04/12/2015-Г/292 в лютому 2015 року третя особа передала, а відповідач прийняв природний газ в обсязі 43,375 тис.куб.м на загальну суму з ПДВ 301 291,43 грн., з яких відповідачем 10.02.2015 було перераховано третій особі суму 109 550,00 грн., що в обсязі відповідає 15,771 тис.куб.м природного газу.

ПАТ УКРТРАНСГАЗ повідомленням за вих. № 09/02 від 09.02.2015 попередив відповідача про припинення транспортування природного газу в примусовому порядку з 12.02.2015 за відсутністю підтверджених оператором Єдиної газотранспортної системи України обсягів природного газу для потреб відповідача.

На виконання вищезазначеного повідомлення третя особа 11.02.2015 направила на адресу відповідача та ПАТ УКРТРАНСГАЗ гарантійний лист про планове заведення додаткових обсягів природного газу на лютий 2015 рік для відповідача в об'ємі 40,000 тис.куб. м., та гарантував закриття фактичного споживання природного газу в загальному об'ємі 50,000 тис.м. куб.

На підставі вище зазначеного гарантійного листа ПАТ УКРТРАНСГАЗ продовжив постачання природного газу відповідачу.

Таким чином, як зазначає відповідач, твердження позивача про несанціонований відбір відповідачем газу з магістрального газопроводу є хибним.

23.02.2015 відповідач направив лист за вих. № 39-05-591 на адресу Криворізького ЛВУМГ про припинення подачі природного газу в газотранспортні мережі підприємства з 27.02.2015.

27.02.2015 було припинено постачання природного газу, про що був складений акт, який підписано уповноваженими особами відповідача та ПАТ УКРТРАНСГАЗ .

У зв'язку з тяжким фінансовим положенням, відповідач не мав змоги своєчасно та в повному обсязі сплатити грошові кошти за постачання природного газу в лютому 2015 року, таким чином, третя особа документально не оформила фактично спожитий природний газ в обсязі 43 375, тис. куб.м., а було документально оформлено лише 10,000 куб.м., тому виникла різниця в оформленні обсягів газу в об'ємі 33,375 тис. м. куб.

В обґрунтування несвоєчасної оплати за Договором відповідач посилається на свій незадовільний фінансовий стан, який обумовлюється низьким рівнем платежів підприємств-контрагентів за раніше укладеними договорами на централізоване, нецентралізоване питне водопостачання, постачання технічної напірної та безнапірної води; у підприємства недостатньо коштів на очищувальні матеріали (хлор, глинозем), паливо - мастильні матеріали, що як наслідком може бути обмеження в подачі питної та технічної води промисловим, комунальним, сільськогосподарським підприємствам і може призвести до повного припинення подачі води по каналу Дніпро - Кривий Ріг та непередбаченим епідеміологічним наслідкам.

Але, станом на 18.05.2015 відповідач в повному обсязі розрахувався з третьою особою за поставлений природний газ у лютому 2015 року, що підтверджують платіжні доручення, які долучені до матеріалів справи.

Відповідач звертає увагу суду на те, що відповідно до Договору на транспортування природного газу магістральними трубопроводами № 15-3-П/299 від 10.12.2014, а саме відповідно до п. 3.1, п. 3.4. послуги з транспортування газу оформлюється газотранспортним підприємством із Замовником актами наданих послуг з транспортування газу магістральними трубопроводами. Акт наданих послуг є підставою для проведення остаточних розрахунків Замовника з Газотранспортним підприємством.

На виконання зазначених пунктів Договору на транспортування природного газу магістральними трубопроводами № 15-3-П/299 від 10.12.2014 позивачем та відповідачем 28.02.2015 було підписано акт наданих послуг з транспортування природного газу від 28.02.2015. Відповідач в повному обсязі сплатив вартість послуг у розмірі 16 947,48 грн. за транспортування природного газу в об'ємі 43,375 тис. м. куб. Таким чином, станом на 02.06.2017 заборгованість відповідача за послуги з транспортування природного газу перед ПАТ УКРТРАНСГАЗ відсутня.

Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, оцінивши надані докази в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За приписами ст. 129 Конституції України, судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

Положеннями ст. 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. ст. 33 та 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищезазначені норми чинного законодавства України, умови спірного Договору та обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що заявлені позовні вимоги є необґрунтованими, оскільки обсяги споживання природного газу відповідачем не можуть бути кваліфіковані як несанкціонований відбір природного газу. Будь-які спірні моменти щодо обсягів постачання газу, несвоєчасного оформлення актів приймання-передачі газу, небалансів газу тощо, є наслідком неналежного виконання сторонами договорів своїх зобов'язань, а також вимог нормативно-правових актів. У разі виникнення будь-яких небалансів газу, такі обсяги повинні бути врегульовані споживачем із власним постачальником природного газу, а не газорозподільною організацією.

Крім того, виходячи з умов договору № 15-3-П/299 на транспортування природного газу магістральними трубопровадами від 10.12.2014, предметом договору є саме послуги з транспортування газу , обсяги якого сторонами були узгоджені та підтверджені. Розділом 5 вказаного Договору передбачена оплата вартості послуг за транспортування газу. Позивачем заявлені позовні вимоги щодо оплати використаного газу, що не є предметом договору, який покладено в основу позовних вимог.

Викладене є підставою для відмови у задоволенні позову, у зв'язку з чим витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються апеляційним судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Пленум Вищого господарського суду України у п. 9 постанови від 17.05.2011 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України", роз'яснив, що у вирішенні питань щодо прийняття додаткових доказів суд апеляційної інстанції повинен повно і всебічно з'ясовувати причини їх неподання з урахуванням конкретних обставин справи і об'єктивно оцінити поважність цих причин. При цьому обґрунтування неможливості подання доказів суду першої інстанції згідно із зазначеною нормою ГПК покладається саме на заявника (скаржника), а апеляційний господарський суд лише перевіряє та оцінює їх поважність і не зобов'язаний самостійно з'ясовувати відповідні причини. У разі прийняття додаткових доказів у постанові апеляційної інстанції мають зазначатися підстави такого прийняття.

Аналогічна правова позиція підтримана постановою Вищого господарського суду України від 24.12.2014р. по справі № 904/9428/13, недотримання якої стало підставою скасування постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Керуючись ст. 129 Конституції України, ст.ст. 509, 525, 526, 530, 599, 610, 612, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193, 218 Господарського кодексу України, ст. ст. 4, 32-34, 43-44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову - відмовити.

Витрати по справі покласти на позивача

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 14.09.2017

Головуючий колегії Суддя Суддя ОСОБА_1 ОСОБА_7 ОСОБА_2