Постанова

від 07.08.2018 по справі 904/5389/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2018 року

м. Київ

Справа № 904/5389/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Ткач І.В. - головуючий, Вронська Г.О., Стратієнко Л.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укратрансгаз" в особі Філії "Управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз" Криворізького лінійного виробничого управління магістральних газопроводів

на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.12.2017

(головуючий - Орєшкіна Е.В. (доповідач), судді Широбокова Л.П., Кузнецова І.Л.)

та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.09.2017

(головуючий суддя Петренко Н.Е., судді Петрова В.І., Загинайко Т.В.)

у справі №904/5389/17

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укратрансгаз" в особі Філії "Управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз" Криворізького лінійного виробничого управління магістральних газопроводів

до Державного промислового підприємства "Кривбаспром-водопостачання"

за участю третьої особи , яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Товариства з обмежено відповідальністю "ФОРС-ПОІНТ"

про стягнення 494 007,03 грн,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1.Короткий зміст позовних вимог

1.1. У травні 2017 року Публічне акціонерне товариство "Укратрансгаз" в особі Філії "Управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз" Криворізького лінійного виробничого управління магістральних газопроводів (далі - ПАТ "Укратрансгаз") звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Державного промислового підприємства "Кривбаспромводопостачання" (далі - ДПП "Кривбаспромводопостачання") про стягнення 284 234,85 грн основного боргу, 22 531,62 грн 3% річних, 187 240,56 грн інфляційних втрат та 7 410,11 грн судового збору.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договору №15-3-П/299 від 10.12.2014, у зв'язку з перевищенням обсягу відібраного газу у лютому 2015 року, який склав 33, 375 тис. куб. м.

2. Короткий виклад обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій

2.1. 10 грудня 2014 року між ПАТ "Укратрансгаз" та ДПП "Кривбаспромводопостачання" укладено договір №15-3-П/299 на транспортування природного газу магістральними трубопровадами (далі - договір-1), відповідно до п. 1.1 якого позивач зобов'язується надати відповідачу послуги з транспортування магістральними трубопроводами природного газу відповідача від пунктів приймання-передачі газу в магістральні трубопроводи до пунктів призначення - газорозподільних станцій (надалі - ГРС), а відповідач зобов'язується внести плату за надані послуги з транспортування природного газу магістральними трубопроводами в розмірі, у строки та порядку, що передбачені умовами договору.

2.2. Згідно з п.1.2 договору-1 річний плановий обсяг транспортування природного газу замовника складає 255 тис.куб.м, у тому числі в лютому 2015 року 60 тис. куб. м.

2.3. У п. 2.4 договору-1 передбачено, що позивач приймає газ від відповідача на пунктах приймання-передачі газу в магістральні трубопроводи та здійснює його транспортування по території України до ГРС, де передає газ відповідачу в загальному потоці в газорозподільні мережі. Обсяг відбору газу відповідачем та його споживачами протягом місяця не повинен перевищувати обсяг газу, що передається відповідачем у магістральні трубопроводи позивача в цьому місяці (п. 2.8 договору-1). Відповідно до п. 3.1 договору-1 послуги з транспортування газу оформлюються позивачем і відповідачем актами наданих послуг з транспортування газу магістральними трубопроводами.

2.4. У п. 5.4 договору-1 сторони погодили, що вартість фактично наданих позивачем відповідачу послуг за звітний місяць визначається на підставі акта наданих послуг.

Оплата вартості послуг за транспортування газу здійснюється відповідачем (крім гарантованого постачальника) шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позивача на умовах 100 відсотків попередньої оплати за десять днів до початку місяця, у якому буде здійснюватися транспортування газу (п. 5.5. договору-1).

2.5. Звертаючись до суду з позовом у справі, позивач зазначив, що відповідно до реєстру реалізації споживачам Криворізького ЛВУМГ УМГ "Харківтрансгаз", що уклали договори з ТОВ "ФОРС-ПОІНТ" (постачальник), за лютий 2015 року планові обсяги природного газу підтвердженні в розмірі 10 тис.куб.м. для ДПП "Кривбаспромводопостачання". Проте 02.03.2015 між позивачем та відповідачем підписано акт приймання-передачі природного газу №302/15-3-П/299, в якому зазначено, що відповідач фактично спожив природного газу в обсягах 43, 375 тис. куб. м. У зв'язку з цим небаланс (різниця між обсягами природного газу, поданими замовником послуг транспортування на точці входу, та відібраними замовником послуг транспортування з газотранспортної системи на точці виходу) на точці виходу з газотранспортної системи ("КПВП" ГРС-5 м.Кривий Ріг) склав 33,375 тис. куб. м. За твердженнями позивача відповідач не оплатив додаткові обсяги природного газу постачальнику ТОВ "ФОРС-ПОІНТ" та самостійно не припинив споживати природний газ, що і стало підставою для виникнення спору у цій справі.

3. Короткий зміст рішення та постанови судів попередніх інстанцій

3.1. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 12.09.2017 у задоволенні позову відмовлено.

3.2. Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.12.2017 рішення суду першої інстанції залишено без змін.

3.3. Суди встановили, що рішенням Господарського суду міста Києва від 01.06.2016 у справі №910/4319/16 встановлено, що ТОВ "ФОРС-ПОІНТ" поставило ДПП "Кривбаспромводопостачання" природний газ у обсязі 43, 375 тис.куб.м. на виконання умов договору №04/11/2015-Г/292 на постачання природного газу для власних потреб від 22.12.2014 (далі - договір-2).

Відтак, суди дійшли висновку, що заявлені позовні вимоги у цій справі є необґрунтованими, оскільки будь-які спірні моменти щодо обсягів постачання газу, несвоєчасного оформлення актів приймання-передачі газу, небалансів газу тощо, є наслідком неналежного виконання сторонами договору-2 своїх зобов'язань, а також вимог нормативно-правових актів.

У разі виникнення будь-яких небалансів газу, такі обсяги повинні бути врегульовані споживачем із власним постачальником природного газу, а не газорозподільною організацією. Тоді як з аналізу умов договору-1 його предметом є саме послуги з транспортування газу, обсяги якого сторонами були узгоджені та підтверджені. Розділом 5 вказаного договору передбачена оплата вартості послуг за транспортування газу. Відтак, вимоги позивача про стягнення вартості використаного газу, що не є предметом договору-1, є необгрунтованими.

4. Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи

4.1. Не погоджуючись з вищезазначеними рішенням та постановою, ПАТ "Укратрансгаз" звернулося до суду з касаційною скаргою, в якій просить судові рішення судів попередніх інстанцій скасувати та прийняти нове рішення про задоволення його позовних вимог у повному обсязі.

4.2. Скаржник наполягає на тому, що докази проведення відповідачем закупівлі газу за договором-2 відсутні. Акти приймання-передачі природного газу, які повинні були бути підписані між відповідачем та третьою особою відповідно до п.6.4 договору-2 відсутні. Зазначене, на думку позивача, підтверджує те, що суди попередніх інстанцій порушили ст.ст. 509, 525, 526, 530, 610, 612, 629 ЦК України та ст.193 ГК України.

4.3. Скаржник також зазначає про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, що знайшло свій прояв в тому, що Дніпропетровський апеляційний господарський суд врахував лише доводи відповідача, належним чином не оцінивши та не врахувавши аргументів позивача. Відтак, на думку позивача, апеляційний господарський суд порушив ст.ст. 7, 73, 236 ГПК України.

4.4. Відзивів на касаційну скаргу від інших учасників судового процесу до суду касаційної інстанції не подано.

4.5. Склад судової колегії суду касаційної інстанції змінювався відповідно до протоколів повторного автоматизованого розподілу судової справи від 29.05.2018 та від 30.07.2018, які містяться у матеріалах справи.

5. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

5.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

5.1.1. Відповідно до частини 1 ст. 300 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній з 15.12.2017), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

5.2. Щодо суті касаційної скарги

5.2.1. Відповідно до ст. 509 ЦК зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За змістом ст. ст. 525, 526 цього Кодексу зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного (господарського) законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

5.2.2. Суди попередніх інстанцій, надавши правову оцінку умовам договору-1 та договору-2, обґрунтовано вказали, що обсяги споживання природного газу відповідачем не можуть бути кваліфіковані як несанкціонований відбір природного газу за договором-1. Натомість, будь-які спірні моменти щодо обсягів постачання газу, несвоєчасного оформлення актів приймання-передачі газу, небалансів газу тощо, є наслідком неналежного виконання сторонами умов договору-2.

Таким чином, врахувавши, що предметом договору-1 є надання послуг з транспортування природного газу магістральними трубопроводами, обсяги якого сторонами були узгоджені, підтверджені та не перевищені, а відповідач зобов'язаний оплатити позивачеві саме вартість послуг за транспортування природного газу, заявлені ПАТ "Укртрансгаз" позовні вимоги щодо оплати використаного газу, що не є предметом договору, який покладено в основу позовних вимог, є необґрунтованими.

Доводи скаржника, про які йшла мова у п.4.2 цієї постанови, встановлених судами обставин не спростовують, є необгрунтованими та відхиляються судом касаційної інстанції як помилкові.

5.2.3. Не знайшли свого підтвердження і доводи позивача, про які зазначено у п.4.3 постанови, оскільки аналізуючи зміст ухваленого судового рішення судом апеляційної інстанції, Верховний Суд дійшов висновку про належне виконання ним обов'язку щодо мотивації своєї постанови та здійснених у ній висновків. Апеляційний суд приділив належну та достатню увагу обґрунтуванням щодо оцінки доказів у справі у їх сукупності, продемонстрував справедливий та однаковий підхід до заслуховування та оцінки доводів сторін цієї справи.

5.2.4. Отже, звертаючись з касаційною скаргою, скаржник не спростував правильних висновків судів першої та апеляційної інстанцій про відсутність правових підстав для задоволення його позовних вимог та не довів неправильне застосування судами норм матеріального і процесуального права як необхідної передумови для скасування прийнятих ними судових рішень.

6. Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

6.1. Відповідно до статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

6.2. З огляду на зазначене вище у розділі 5 цієї постанови, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги позивача без задоволення, а судових рішень - без змін.

7. Судові витрати

7.1. Зважаючи на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов'язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укратрансгаз" в особі Філії "Управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз" Криворізького лінійного виробничого управління магістральних газопроводів залишити без задоволення.

2. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.12.2017 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.09.2017 у справі №904/5389/17 залишити без змін.

3. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І. Ткач

Судді Г. Вронська

Л. Стратієнко