Ухвала

від 11.09.2017 по справі 916/1198/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"11" вересня 2017 р.Справа № 916/1198/17

Господарський суд Одеської області у складі:

судді Петрова В.С.

при секретарі Граматик Г.С.

за участю представників:

від прокуратури - ОСОБА_1,

від позивача - не з'явився,

від відповідача (заявника) - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Фермерського господарства «Два Миколи» про розстрочку виконання рішення господарського суду Одеської області від 10.07.2017 р. (вх. № 2-4560/17) в порядку ст. 121 Господарського процесуального кодексу України по справі № 916/1198/17 за позовом Заступника керівника Роздільнянської місцевої прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі Одеського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств до Фермерського господарства „Два Миколи» про стягнення заборгованості в загальній сумі 172536,27 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Роздільнянської місцевої прокуратури Одеської області звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою в інтересах держави в особі в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі Одеського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств до Фермерського господарства „Два Миколи» про стягнення заборгованості за договором № 22 від 06.10.2009 р. про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству в загальній сумі 172536,27 грн., у т.ч. 100000,00 грн. - основного боргу, 65286,96 грн. - інфляційних збитків, 7249,31 грн. - 3% річних.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 23.05.2017 р. позовну заяву Заступника керівника Роздільнянської місцевої прокуратури Одеської області прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 916/1198/17, при цьому справу призначено до розгляду в засіданні суду.

Рішенням господарського суду Одеської області від 10.07.2017 р. у справі № 916/1198/17 позов Заступника керівника Роздільнянської місцевої прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі Одеського відділення Укрдержфонду підтримки фермерських господарств задоволено частково, а саме стягнуто з Фермерського господарства „Два Миколи» на користь Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі Одеського відділення Укрдержфонду підтримки фермерських господарств 3% річних в сумі 7249,31 грн. та інфляційні збитки в сумі 65286,96 грн. Також стягнуто з Фермерського господарства „Два Миколи» на користь Прокуратури Одеської області судовий збір в сумі 1088,04 грн.

28.07.2017 р. на виконання вказаного судового рішення господарським судом Одеської області видано відповідні накази про його примусове виконання щодо стягнення з Фермерського господарства „Два Миколи» на користь Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі Одеського відділення Укрдержфонду підтримки фермерських господарств 3% річних в сумі 7249,31 грн., інфляційних збитків в сумі 65286,96 грн., а також щодо стягнення з Фермерського господарства „Два Миколи» на користь Прокуратури Одеської області судового збору в сумі 1088,04 грн.

31.08.2017 р. до господарського суду Одеської області надійшла заява Фермерського господарства «Два Миколи» про розстрочку виконання рішення суду (вх. № 2-4560/17) в порядку ст. 121 ГПК України, відповідно до якої заявник просить суд надати розстрочку виконання рішення господарського суду по справі № 916/1198/17 строком на 24 місяці згідно наведеного в заяві порядку погашення заборгованості, посилаючись на скрутний фінансовий стан Фермерського господарства та вказуючи на те, що на даний час підприємство господарську діяльність не здійснює.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 121 ГПК України за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони виконавчого провадження або за власною ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 01.09.2017 р. у справі № 916/1198/17 заяву Фермерського господарства «Два Миколи» про розстрочку виконання рішення суду прийнято до провадження судді Петрова В.С. та розгляд заяви призначено в засіданні суду на 11.09.2017 р.

Прокурор письмові пояснення щодо заяви відповідача про розстрочку виконання рішення суду не надав, проте у судовому засіданні проти задоволення вказаної заяви заперечував.

Позивач - Український державний фонд підтримки фермерських господарств в особі Одеського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств пояснень щодо заяви відповідача про розстрочку виконання рішення суду не надав, також представник позивача у судове засідання не з'явився.

Дослідивши матеріали заяви та заслухавши пояснення представника відповідача (заявника) та прокурора, господарський суд дійшов наступних висновків.

Згідно ст. 4 5 Господарського процесуального кодексу України господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Рішення і постанови господарських судів приймаються іменем України. Невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим Кодексом та іншими законами України..

В силу приписів ст. 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012).

Наразі суд зазначає, що в п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 р. у справі "Шмалько проти України" (заява N 60750/00) суд наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і, водночас, не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду".

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду, як джерело права.

З огляду на викладене, виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 121 ГПК України за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони виконавчого провадження або за власною ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови. Про відстрочку або розстрочку виконання рішення, ухвали, постанови, зміну способу та порядку їх виконання виноситься ухвала, яка може бути оскаржена у встановленому порядку.

Як вбачається з вищезазначеної норми, питання задоволення заяви сторони у справі про розстрочку виконання рішення суду вирішується судом в кожному конкретному випадку виходячи з особливого характеру обставин справи, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення.

При цьому підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом.

Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. При цьому розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Так, при вирішенні заяви сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення судом враховується те, що задоволення вказаних заяв можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (ч. 10 постанови Пленуму Верховного суду України № 14 від 26.12.2003 р. „Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» ).

Таким чином, в основу судового акту про надання розстрочки або відстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють чи роблять неможливим його виконання. З цією метою, під час вирішення питання про відстрочку або розстрочку виконання рішення, судом враховуються матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

На необхідність встановлення зазначених обставин також вказано у Постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. N 9 „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» .

Отже, заявник, подаючи до суду відповідну заяву, має не тільки обґрунтувати наявність обставин, що утруднюють або унеможливлюють виконання, але й обґрунтувати те, що дані обставини в подальшому зникнуть і боржник матиме змогу виконати рішення суду. При дослідженні характеру обставин як виняткових чи ускладнюючих виконання, слід враховувати не тільки формальні підстави (як-то надання документів, що підтверджують скрутне фінансове становище боржника), але й досліджувати добросовісність боржника та наявність в нього прагнення до виконання рішення суду, а не до затягування виконання, а також можливий вплив рішення суду на кредитора.

Так, згідно рішення господарського суду Одеської області у даній справі від 10.07.2017 р. по даній справі стягнута загальна сума заборгованості відповідача (заявника) перед позивачем, що підлягає сплаті відповідачем, склала 73624,31 грн. У поданій заяві сплату вказаної заборгованість заявник просить розстрочити на 2 роки у наступному порядку: у вересні 2017 р.- 3067,68 грн., у жовтні 2017 р.- 3067,68 грн., у листопаді 2017 р.- 3067, 68 грн., у грудні 2017 р.- 3067,68 грн., у січні 2018 р.- 3067,68 грн., у лютому 2018 р.- 3067,68 грн., у березні 2018 р.- 3067,68 грн., у квітні 2018 р.- 3067,68 грн., у травні 2018 р.- 3067,68 грн., у червні 2018 р.- 3067,68 грн., у липні 2018 р.- 3067,68 грн., у серпні 2018 р.- 3067,68 грн., у вересні 2018 р.- 3067,68 грн., у жовтні 2018 р.- 3067, 68 грн., у листопаді 2018 р.- 3067,68 грн., у грудні 2018 р.- 3067,68 грн., у січні 2019 р.- 3067,68 грн., у лютому 2019 р.- 3067,68 грн., у березні 2019 р.- 3067,68 грн., у квітні 2019 р.- 3067,68 грн., у травні 2019 р.- 3067,68 грн., у червні 2019 р.- 3067,68 грн., у липні 2019 р.- 3067,68 грн., у серпні 2019 р.- 3067,68 грн. При цьому в обґрунтування підстав для розстрочки виконання рішення суду у даній справі згідно вказаного порядку погашення заборгованості заявник посилається на те, що в даний час підприємство господарську діяльність не здійснює. Крім того, заявник стверджує, що протягом 2010-2016 рр. підприємство не отримувало доходу від провадження вирощування зернових та інших культур через несприятливі погодні умови, а відтак на банківських рахунках ФГ Два Миколи відсутні кошти, що унеможливлює виконання судового рішення одночасно і в повному обсязі, а тільки частинами. Також у судовому засіданні представник господарства додатково зазначив, що фермерське господарство зможе розрахуватись за рахунок продажу майна та збору врожаю.

Між тим, на думку суду, наведені заявником доводи в обґрунтування своєї заяви не свідчать про наявність саме обставин, які ускладнюють та виключають можливість виконання судового рішення у даній справі на теперішній час. Більш того, заявником не надано жодного доказу на підтвердження доводів щодо неотримання господарством протягом 2010-2016 рр. доходу від провадження вирощування зернових та інших культур через несприятливі погодні умови, а також доказів нездійснення господарської діяльності на теперішній час. Поряд з цим будь-які докази в підтвердження фінансової неплатоспроможності ФГ «Два Миколи» в матеріалах справи відсутні, як й відсутні докази існування у заявника можливості виконання рішення суду впродовж 2 років, тобто строку, на який заявник просить розстрочити виконання рішення суду.

Відтак, виходячи з наведеного, суд вважає, що заявник не навів суду переконливих доводів щодо наявності саме таких виняткових обставин у розумінні ст. 121 ГПК України, які б тягли за собою необхідність розстрочки виконання рішення суду згідно наведеного в заяві порядку погашення заборгованості.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За приписами ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За таких обставин, заява Фермерського господарства «Два Миколи» про розстрочку виконання рішення господарського суду Одеської області від 10.07.2017 р. по справі № 916/1198/17 не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви Фермерського господарства «Два Миколи» про розстрочку виконання рішення господарського суду Одеської області від 10.07.2017 р. по справі № 916/1198/17 відмовити.

Ухвалу може бути оскаржено у 5-денний строк з дня її прийняття .

Суддя В.С. Петров