Рішення

від 11.09.2017 по справі 916/1711/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" вересня 2017 р.Справа № 916/1711/17

Позивач: Фізична особа - підприємець ОСОБА_1

Відповідач: ОСББ „Усе в хату"

Про: усунення перешкод в користуванні власністю та відшкодування збитків

Суддя Демешин О.А.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - паспорт, ОСОБА_2 - ордер

від відповідача : не з`явився

СУТЬ СПОРУ : Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Господарського суду Одеської області з позовом до ОСББ „Усе в хату" (далі - відповідач) яким просить суд:

- зобов'язати ОСББ Усе в хату усунути ФОП ОСОБА_1, перешкоди в користуванні власністю - магазином за адресою: АДРЕСА_2 шляхом знесення паркану, охоронної будки та тросу.

- заборонити ОСББ Усе в хату в подальшому встановлювати будь-які огородження або юніпаркери з будь-якого боку будинку АДРЕСА_2.

- стягнути з ОСББ Усе в хату на користь ФОП ОСОБА_1, суму матеріальних збитків 292000 гривень (двісті дев'яносто дві тисячі) та суму моральної шкоди у розмірі 200000 гривень (двісті тисяч), а всього 492000 грн. (чотириста дев'яносто дві тисячі).

Представники позивача позов підтримали, представник відповідача проти позову заперечили.

Відповідач, відзив на позов не надав, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами, в порядку ст. 75 ГПК України.

В С Т А Н О В И В :

Позивач фізична особа - підприємець ОСОБА_1 є власником нерухомого майна - нежитлового приміщення магазину за адресою: буд. АДРЕСА_2, загальною площею 411,1 кв. м.

В будинку в якому розташований магазин, створено ОСББ Усе в хату (відповідач по справі).

Позивач вказує, що зазначений будинок відповідачем був з усіх боків огороджений парканом, що замикається на замки, встановлена охоронна будка з тросом, які унеможливлюють вільний доступ та під'їзд до магазину, перекривають міжбудинковий та міжквартальний проїзди, що унеможливлює використання власності Позивача за цільовим призначенням у підприємницькій діяльності.

Тому, позивач просить суд зобов`язати відповідача усунути перешкоди в користуванні своїм майном шляхом знесення вищевказаних об'єктів.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача збитки у вигляді упущеної вимоги, внаслідок неможливості користування магазином, розмірі 292000 грн. та моральну шкоду в сумі 200000 гривень.

Заслухавши пояснення сторін надані під час розгляду справи та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню,, виходячи з наступного :

З наданої позивачем до матеріалів справи фотофіксації, автентичність та дійсність якої підтвердили представники сторін, судом встановлено, що будинок за адресою: АДРЕСА_2 огороджено парканом, проїзд до будинку перекривається металевими воротами, що складаються з двох частин, тросом, закріпленим між білою будкою та стовбуром.

Згідно ч. 1 ст. 35 ГПК України обставини, які визнаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, можуть не доказуватися перед судом, якщо в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

З наданих Відповідачем суду матеріалів, встановлено, що всі перелічені конструкції встановлені Відповідачем на підставі плану благоустрою території, погодженого начальником ЖКГ „Чорноморський" та Головою Київської районної адміністрації.

Між тим, частиною 1 статті 319 ЦК України встановлено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Власник, відповідно до ч.1 ст.320 ЦК України, має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом.

Згідно с.1 ст.321 ЦК України - право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Як передбачено статтею 391 ЦК України , власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Суд вважає, що наявність металевих воріт, що є частиною металевого паркану, та тросу, закріпленому між охоронною будкою та стовбуром, якими перекривається проїзд до будинку за адресою: АДРЕСА_2, об'єктивно перешкоджає позивачу - Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 користуватись належним їй на праві власності нежитловим приміщенням - магазином, розташованим за адресою: буд. АДРЕСА_2, загальною площею 411,1 кв. м.

Тобто, лише вищевказані об'єкти (металеві ворота, що є частиною металевого паркану, яким огороджено територію будинку АДРЕСА_2, та трос) за своїм розташуванням та можливістю здійснення перекриття вільного заїзду позивача до, належного їй на праві власності, магазину - слід віднести до об'єктів, що перешкоджають позивачу у користуванні своїм майном. Решта паркану (за винятком воріт), розташованого не на місці проїду до будинку, та охоронна будка - за своїми властивостями та місцезнаходженням ніяким чином не перешкоджають позивачу користуватися своїх майном.

Тому, позов в частині зобов'язання ОСББ Усе в хату усунення перешкод в користуванні власністю - магазином за адресою: АДРЕСА_2 підлягає частковому задоволенню, а саме шляхом зобов'язання відповідача знесення металевих воріт та, закріпленого між охоронною будкою та стовбуром, тросу - якими перекривається проїзд до будинку за адресою: АДРЕСА_2.

Щодо вимоги позивача про заборону позивачу в подальшому встановлювати будь-які огородження або юніпаркери з будь-якого боку будинку АДРЕСА_2, суд звертає увагу на таке.

Частиною 2 статті 386 ЦК України встановлено, що власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутись до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Тобто, на момент вирішення спору вже існують обставини щодо перешкоджання позивачу у користування своїм майном і їх усунення є предметом спору по справі.

Вимоги ж щодо заборони вчинення дій (за позовом - це встановлення будь-яких огороджень або юніпаркерів) можуть бути обґрунтованими лише за наявності доведення позивачем намірів відповідача встановити такі огородження або юніпаркери в майбутньому - у вигляді виконання певних дій, направлених на встановлення цих об'єктів.

Вимоги про стягнення з ОСББ Усе в хату на користь ФОП ОСОБА_1, суми матеріальних збитків 292000 гривень та суми моральної шкоди у розмірі 200000 гривень також не підлягають задоволенню, з огляду на наступне:

По-перше, в позові вказано, що позивач несе „грошові витрати, які на даний час дорівнюють 292000 грн."

Проте, позивачем не надано суду доказів фактичного понесення грошових витрат на вказану суму внаслідок дій Відповідача.

По-друге, в прохальній частині позову позивач просить стягнути 292000 грн. збитків.

Відповідно ч.1, п. 2 ч.2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

В якості доказів упущеної вигода на суму 292000 грн. позивачем надано суду копію Протоколу про наміри (попередній договір) від 15.11.2016 року, укладеного між нею та „СПД Яблонская" про зобов'язання укласти в майбутньому договір оренди нежитлового приміщення, площею 411 кв.м., в будику АДРЕСА_2, із встановленою орендною платою в розмірі 160грн. за 1 кв.м в місяць.

Частиною 1 статті 635 ЦК України встановлено, що попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір), на умовах, встановлених попереднім договором.

Тобто, зобов'язання перед позивачем по оплаті за оренду магазину у потенційного орендаря (СПД Яблонська) могли б виникнути тільки за наявності, укладеного між цими сторонами основного договору, а до цього часу не одержані позивачем грошові кошти (доходи), право на одержання яких в позивача ще не виникло - не можуть вважатися упущеною вигодою.

Крім того, з доданої до матеріалів справи позивачем копії Протоколу про наміри (попередній договір) від 15.11.2016р. не вбачається волевиявлення сторін щодо надання йому сили попереднього договору.

Частиною 4 статті 635 ЦК України встановлено, що договір про наміри (протокол про наміри тощо), якщо в ньому немає волевиявлення сторін щодо надання йому сили попереднього договору, не вважається попереднім договором.

Також суд зазначає, що згідно ст.36 ГПК України - письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.

Додана позивачем до справи копія Протоколу про наміри (попередній договір) від 15.11.2016р. - не є оригіналом та не засвідчена належним чином, що не може бути прийнято судом в якості належного письмового доказу в розумінні ст.36 ГПК України.

Вищевикладене унеможливлює задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача 292000 грн. збитків.

Також суд не вбачає підстав для задоволення позову в частині стягнення суми моральної шкоди у розмірі 200000 гривень з підстав: погіршення стану здоров`я позивача, втрату сну, знервованістю, неможливістю спілкування з друзями, рідними, близькими тощо - оскільки вказані обставини не доведені суду в розумінні розділу V ГПК України та не містять доказів причинно-наслідкового зв'язку з обставинами встановлення відповідачем обмежень в користуванні не житловим приміщенням - магазином.

Згідно ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Отже, суд вважає, що позивачем не надано належних доказів в обґрунтування позову.

На підставі викладеного, позов слід задовольнити частково з покладенням на відповідача судових витрат, пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1) Позов задовольнити частково.

2) Зобов'язати Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку „Усе в хату" (код - 40132548, 65122, м. Одеса, вул. Ак. Вільямса, 59/9) усунути Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 (свідоцтво НОМЕР_1 від 09.11.1998р., 65031, АДРЕСА_1), перешкоди в користуванні власністю - магазином за адресою: АДРЕСА_2, шляхом знесення металевих воріт та, закріпленого між охоронною будкою та стовбуром, тросу, якими перекривається проїзд до будинку за адресою: АДРЕСА_2.

3) В решті позову відмовити.

4) Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку „Усе в хату" (код - 40132548, 65122, м. Одеса, вул. Ак. Вільямса, 59/9) до Державного бюджету України (№ рахунку 31210206783008, Отримувач: УК у м. Одесі, Код отримувача ЄДРПОУ 38016923, Банк отримувача: ГУ ДКСУ в Одеській області, МФО: 828011, Код класифікації: 22030001, Код ЄДРПОУ господарського суду Одеської області 03499997): 1600 грн. судового збору .

Рішення суду набирає законної сили, в порядку ст. 85 ГПК України.

Накази видати після набрання рішенням законної сили

Повне рішення складено 14 вересня 2017 р.

Суддя О.А. Демешин