Рішення

від 11.09.2017 по справі 922/1817/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" вересня 2017 р.Справа № 922/1817/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аюпової Р.М.

при секретарі судового засідання Васильєві А.В.

розглянувши справу

за позовом Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, м. Харків, Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Харківська міська рада, м. Харків до Приватної виробничо-комерційної фірми "Лесокомпани", м. Харків про стягнення грошових коштів в розмірі 152217,11 грн. за участю представників сторін:

не з'явились

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Департамент економіки та комунального майна Харківської міської ради, м. Харків, звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Приватної виробничо-комерційної фірми "Лесокомпани", м. Харків, про стягнення заборгованості в розмірі 121773,69 грн. та штрафу у розмірі 30443,42 грн., у зв'язку з невиконанням договірних зобов'язань про сплату коштів пайової участі за договором про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова. Також позивач просить суд покласти на відповідача судові витрати.

Ухвалою господарського суду від 31.05.2017р. прийнято вказану позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 19.06.017р. о 12:00 год. Крім того, вказаною ухвалою залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Харківську міську раду, м. Харків.

Ухвалою господарського суду від 19.06.2017р. розгляд справи відкладався на 24.07.2017р. об 11:00 год.

Ухвалою господарського суду від 24.07.2017р. клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі (вх. № 23598) задоволено, провадження у справі 922/1817/17 зупинено до розгляду Харківським апеляційним господарським судом справи № 922/1884/16.

Ухвалою господарського суду від 11.09.2017р., у зв'язку з вирішенням Харківським апеляційним господарським судом справи № 922/1884/16, провадження у справі № 922/1817/17 поновлено, призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 11.09.2017 р. о 11:00 год.

У судове засідання 11.09.2017р. представник позивача не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

У судове засідання 11.09.2017р. представник відповідача не з'явився, письмовий відзив не надав, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник третьої особи у судове засідання 11.09.2017р. не з'явився, про причину неявки суд не повідомив, вимог ухвали суду від 31.05.2017р. не виконав.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною ОСОБА_1 України ( Закон України від 17.07.1997 року № 475/97 - ВР ), кожній особі гарантовано право на справедливий і відкритий розгляд при визначенні її громадських прав і обов'язків впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

Враховуючи те, що норми ст. 65 ГПК України щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами, визнаними судом достатніми, в порядку ст. 75 ГПК України.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

У зв'язку з невиконанням Приватною виробничо-комерційною фірмою "Лесокомпани" вимог ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", Департамент економіки та комунального майна Харківської міської ради звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Приватної виробничо-комерційної фірми "Лесокомпани" про спонукання відповідача укласти договір про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова з Департаментом економіки та комунального майна Харківської міської ради у редакції викладеній в позовній заяві (справа № 922/1884/16).

02 серпня 2016 року, рішенням господарського суду Харківської області у справі № 922/1884/16 позовні вимоги позивача задоволено повністю шляхом спонукання Приватної виробничо - комерційної фірми "Лесокомпани" до укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова з Департаментом економіки та комунального майна Харківської міської ради в редакції договору, викладеній в резолютивній частині вказаного рішення.

Згідно ст. 187 ГК України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. День набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.

Вищий господарський суд України в Інформаційному листі від 07 квітня 2008 року № 01-8/211 "Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України" надав роз'яснення, що згідно з частиною другою статті 187 ГК України день набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше. Згідно з частиною третьою статті 84 ГПК України у спорі, що виник при укладанні або зміні договору, в резолютивній частині вказується рішення з кожної спірної умови договору, а у спорі про спонукання укласти договір - умови, на яких сторони зобов'язані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проект договору. Зазначені норми не суперечать одна одній, оскільки суд вправі задовольнити позов про спонукання укласти договір лише в разі, якщо встановить, що існує правовідношення, в силу якого сторони зобов'язані укласти договір, але одна із сторін ухилилася від цього. (повністю узгоджується з п. 9.9 Постанови Пленуму ВГСУ № 6 від 23 березня 2012 року "Про судове рішення").

Позивачем до матеріалів справи була надана копія рішення господарського суду Харківської області від 02.08.2016р. у справі № 922/1884/16 з відміткою про набрання вказаним рішенням законної сили 19.08.2016р.

Постановою Харківського апеляційного суду від 08.08.2017р. у справі №922/1884/16, апеляційну скаргу Приватної виробничо - комерційної фірми "Лесокомпани" залишено без задоволення, а рішення господарського суду Харківської області від 02.08.2016р. по вказаній справі залишено без змін.

Виходячи з вимог ч. 5 ст. 85 та ч. 1 ст. 93 ГПК України, рішення господарського суду Харківської області від 02.08.2016р. по справі № 922/1884/16 набрало законної сили 19.08.2016р.

Отже, беручи до уваги рішення господарського суду Харківської області від 02.08.2016р. по справі № 922/1884/16 та припис ст. 187 ГК України, договір про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова вважається укладеним між Департаментом економіки та комунального майна Харківської міської ради та Приватною виробничо - комерційною фірмою "Лесокомпани" (замовник, відповідач) з 19 серпня 2016 року (далі - "договір про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова").

Згідно ч. 3 ст. 35 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до п. 1.1 договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова, цей договір регулює взаємовідносини між сторонами щодо пайової участі замовника у розвитку інфраструктури м. Харкова при будівництві громадського будинку - нежитлової будівлі літ. А-1 за адресою: м. Харків, Помірки, буд. 27.

В п. 2.1.1 договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова закріплено, що замовник здійснює перерахування до бюджету м. Харкова (код платежу -24170000, рахунок - 31518921700002, МФО - 851011, код ЄДРПОУ - 37999649, банк - ГУДКСУ у Харківській області, одержувач - УДКСУ у місті Харкові Харківської області) коштів у розмірі 121773,69 грн., згідно з розрахунком величини пайової участі у розвитку інфраструктури міста Харкова, який додається.

Замовник сплачує пайовий внесок в повній сумі єдиним платежем або частинами протягом 10 календарних днів з дня укладання даного договору (п. 2.1.2 договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова).

У разі невиконання або неналежного виконання замовником обов'язків, передбачених п. 2.1. цього договору, замовник сплачує до бюджету м. Харкова штраф у розмірі 25% від суми не перерахованих коштів у визначений термін (п. 3.1 договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова).

Згідно п.п. 4.1, 6.7 договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова, договір набуває чинності з часу підписання сторонами або набрання чинності судового рішення щодо укладання цього договору, та діє до повного виконання сторонами своїх обов'язків за договором. Договір набирає чинності з моменту його укладання і діє до моменту остаточного виконання сторонами своїх обов'язків за договором.

Як стверджує позивач у позовній заяві, відповідачем вимоги п.п. 2.1.1, 2.1.2 договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова та рішення господарського суду Харківської області від 02.08.2016р. по справі № 922/1884/16 є невиконаними, кошти у розмірі 121773,69 грн. величини пайової участі у розвитку інфраструктури міста Харкова не сплачено, що й стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності до ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Частиною 2 статті 193 ГК України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно положень статей 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, у встановлений строк (термін) його виконання та вимог цього Кодексу, інших активів цивільного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Зважаючи на вимоги вищезазначених норм, враховуючи те, що відповідачем не було спростовано встановлених фактів, які повідомлені позивачем стосовно невиконання відповідачем п. 2.1.1 договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова та рішення господарського суду Харківської області від 02.08.2016р. по справі № 922/1884/16, а саме несплату пайового внеску у розвиток інфраструктури, позовні вимоги позивача в частині стягнення 121773,69 грн. коштів пайової участі за договором нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Розглянувши частину позовних вимог про стягнення з відповідача 30443,42 грн. штрафу, суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Отже, невиконання зобов'язання або виконання його з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), визнається, згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання, в результаті чого настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 ЦК України).

Відповідно до ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Стаття 549 ЦК України визначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Разом з тим відповідно до частини 1 статті 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. За статтею 230, пунктом 4 статті 231 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Пунктом 3.1 договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова передбачено відповідальність замовника за невиконання або неналежне виконання обов'язку, передбаченого п. 2.1 цього договору, у вигляді штрафу у розмірі 25% від суми не перерахованих коштів у визначений термін

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем був наданий обґрунтований розрахунок штрафу, відповідно до якого сума штрафу складає 30443,42 грн. Перевіривши правомірність нарахування позивачем штрафу, враховуючи п. 3.1 договору та приписи ст.ст. 231, 232 ГК України, суд встановив, що дані нарахування не суперечать вимогам чинного законодавства та умовам спірного договору, в зв'язку з чим позовні вимоги позивача в частині стягнення 30443,42 грн. штрафу підлягають задоволенню.

Згідно з частиною другою статті 43 ГПК України та статтею 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як визначено у Постанові Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", будь-які подані учасниками процесу докази (в тому числі, зокрема, й стосовно інформації у мережі Інтернет) підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Що ж до належності доказів, то нею є спроможність відповідних фактичних даних містити інформацію стосовно обставин, які входять до предмета доказування з даної справи. Суд обґрунтовує своє рішення лише тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Подані докази не можуть бути відхилені судом з тих мотивів, що вони не передбачені процесуальним законом.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи викладене, позов Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, м. Харків, є обґрунтованим, тому підлягає задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керуючись ст. 49 ГПК України, відповідно до якої витрати по сплаті судового збору у даній справі в розмірі 2283,26 грн. покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 1, 4, 12, 22, 27, 32, 33, 34, 35, 43, 44, 49, 69, 75, 79, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватної виробничо-комерційної фірми "Лесокомпани" (код ЄДРПОУ 21183329; 61070, Харківська область, місто Харків, Помірки, будинок 27) до бюджету міста Харкова (код платежу - 24170000, рахунок № 31518921700002, МФО 851011, код ЄДРПОУ 37999649, банк ГУДКСУ у Харківській області, одержувач - УДКСУ у м. Харкові Харківської області) 121773,69 грн. заборгованості у зв'язку з невиконанням договірних зобов'язань про сплату коштів пайової участі за договором та 30443,42 грн. штрафу.

Стягнути з Приватної виробничо-комерційної фірми "Лесокомпани" (код ЄДРПОУ 21183329; 61070, Харківська область, місто Харків, Помірки, будинок 27) на користь Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (код ЄДРПОУ 25610834; 61003, м. Харків, м-н Конституції, 7, рахунок № 35419001033868, банк - ГУ ДКСУ у Харківській області, МФО 851011) 2283,16 грн. судових витрат.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд.

Повне рішення складено 14.09.2017 р.

Суддя ОСОБА_1

справа № 922/1817/17