Рішення

від 11.09.2017 по справі 910/12604/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.09.2017Справа №910/12604/17

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОІНФІНІТУМ";

до: товариства з обмеженою відповідальністю "ІСТ АГРО ТРЕЙДІНГ";

про: стягнення 1.368.000,00 грн.

Суддя Балац С.В.

Представники:

позивача: не з'явилися;

відповідача: не з'явилися.

С У Т Ь С П О Р У:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРОІНФІНІТУМ" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "ІСТ АГРО ТРЕЙДІНГ" про стягнення 1.368.000,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушено грошове зобов'язання за укладеним між сторонами договором позики від 18.03.2014 № 8/14-ФП. Відповідач грошові кошти в сумі 1.878.000,00 грн., надані останньому позивачем в якості позики, повернув частково, що призвело до виникнення у відповідача перед позивачем заборгованості за вказаним договором в сумі 1.368.000,00 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.08.2017 позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 910/12604/17. Розгляд справи призначений на 11.09.2017.

Ухвала про порушення провадження у справі надсилалася відповідачу на адресу його місцезнаходження, яка відповідає відомостям, внесеним до єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відтак, у розумінні ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, відповідач повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином.

Відповідач правом наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України не скористався, відзиву на позов від останнього до суду не надійшло. Таким чином, відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

До господарського суду надійшла заява позивача про розгляд справи без представника останнього.

В судовому засіданні 11.09.2017 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні у матеріалах даної справи докази, господарський суд міста Києва,

В С Т А Н О В И В :

Між товариством з обмеженою відповідальністю "АГРОІНФІНІТУМ", як позикодавцем, (далі - позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "ІСТ АГРО ТРЕЙДІНГ", як позичальником, (далі - відповідач) укладено договір позики від 18.03.2014 № 8/14-ФП (далі - Договір), відповідно до предмету якого позивач надає відповідачу поворотну безвідсоткову фінансову допомогу в розмірі 1.500.000 (один мільйон п'ятсот тисяч) грн. 00 коп., а відповідач зобов'язується повернути грошові кошти не пізніше 31.07.2014 (п. 1.1 Договору).

Пунктом 2.1 Договору визначено, що позивач зобов'язується перерахувати грошові кошти на поточний рахунок відповідача на протязі 5 (п'яти) операційних днів з моменту підписання Договору.

Положеннями п. 2.2 Договору передбачено, що повернення фінансової допомоги відповідачем здійснюється частинами або в повному обсязі в безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача в строк до 31.07.2014.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до статей 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків (зобов'язань), які повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Виходячи з умов Договору, даний правочин за своєю правовою природою є договором позики, а тому, права і обов'язки сторін визначаються, у тому числі, положеннями глави 71 Цивільного кодексу України.

Приписом ст. 1046 Цивільного кодексу України унормовано, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Як стверджує позивач, останній на підставі Договору перерахував на користь відповідача грошові кошти в сумі 1.878.000,00 грн., що підтверджується банківською випискою.

Спір між сторонами судового процесу виник внаслідок порушення відповідачем його зобов'язання за Договором, відповідач в термін, встановлений п. 2.2 Договору, суму позики повернув позивачеві частково в сумі 510.000,00 грн., що призвело до виникнення у відповідача перед позивачем заборгованості за Договором в сумі 1.368.000,00 грн.

За результатами оцінки доказів, наявних в матеріалах справи, та виходячи з викладених вище фактичних обставин, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає, з урахуванням такого.

Положеннями ч. 1 ст. 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Проте, при дослідженні матеріалів справи судом встановлено, що позивачем в обґрунтування позовних вимог не подано до суду жодного первинного документу, який підтверджує надання відповідачу грошових коштів за укладеним між сторонами спору Договором.

Подана позивачем до суду копія картки рахунку 3771 за період 18.03.2014 по 31.10.2016, завірена печаткою позивача, не може вважатися належним та допустимим доказом, який підтверджує надання відповідачу грошових коштів за укладеним між сторонами спору Договором.

Таким чином, оскільки позивачем належним чином не доведений факт надання грошових коштів відповідачу за укладеним між сторонами спору Договором, заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за Договором в сумі 1.368.000,00 грн. задоволенню не підлягають.

Обов'язок доказування відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Згідно вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись статтями 33, 49, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 15 вересня 2017 року

Суддя С.В. Балац