Рішення

від 12.09.2017 по справі 913/590/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

12 вересня 2017 року Справа № 913/590/17

Провадження №7/913/590/17

Господарський суд Луганської області у складі:

суддя Іванов А.В.

при секретарі судового засідання - Богуславській Є.В .

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Профсмарт» , м. Київ

до Публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат» , м. Сєвєродонецьк Луганської області

про стягнення заборгованості за договором поставки.

У судовому засіданні брали участь :

від позивача - ОСОБА_1, представник за довіреністю №01-08-17 від 01.08.2017;

від відповідача - ОСОБА_2, представник за довіреністю № 01-026/1034 від 25.12.2016.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Профсмарт» звернулося до Господарського суду Луганської області з позовом до Публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат» про стягнення заборгованості за договором поставки.

У відповідності до вимог ст. 2 1 Господарського процесуального кодексу України 25.07.2017 року здійснено автоматичний розподіл в автоматизованій системі документообігу суду та справу передано на розгляд судді Тацій О.В.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 25.07.2017 було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні на 22.08.2017 о 12 год. 10 хв.

На підставі розпорядження №430-р від 21.08.2017 заступника керівника апарату господарського суду Луганської області ОСОБА_3 відповідності до вимог ст. 2 1 Господарського процесуального кодексу України 21.08.2017 року здійснено повторний автоматичний розподіл в автоматизованій системі документообігу суду та справу передано на розгляд судді Іванову А.В.

Ухвалою від 22.08.2017 господарський суд Луганської області відклав розгляд справи на 15.09.2017 о 15 год. 20 хв.

Суд перейшов до розгляду справи по суті.

11.09.2017 на адресу суду від відповідача надійшло клопотання про розстрочку виконання рішення суду б/н від 07.09.2017, за яким ТОВ Алчевський металургійний комбінат просить розстрочити виконання рішення №913/518/17 на 24 місяці рівними частинами, починаючи з 1 жовтня 2017 року.

Представник позивача надав усні пояснення стосовно заявлених позовних вимог. Позов підтримує повністю. Крім того у судовому засіданні представник позивача заперечив проти надання розстрочки відповідачу для виконання рішення суду.

В судовому засіданні представник відповідача надав заяву про уточнення клопотання б/н від 07.09.2017 про розстрочку виконання рішення суду, за яким просить викласти резолютивну частину клопотання б/н від 07.09.2017 в наступній редакції: розстрочити виконання рішення по справі №913/590/17 строком на 24 місяця рівними частинами, починаючи з 1 жовтня 2017 року.

Суд розглядає клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення суду б/н від 07.09.2017 з урахуванням уточнень.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України .

У судовому засіданні 12.09.2016 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Дослідивши обставини справи, надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

01.10.2016 між ТОВ «Профсмарт» (далі - постачальник) та ТОВ «Алчевський металургійний комбінат» (далі - покупець) було укладено договір поставки №АМК-940-2016-пст.

Відповідно до п. 1.1. договору постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити на умовах, визначених Договором, вугільну продукцію (далі за текстом - продукція), якість, марка, кількість та ціна якої вказані в специфікаціях, оформлені у вигляді додатків до Договору та які є його невід'ємною частиною, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити продукцію на умовах, викладених в Договорі.

Згідно з п. 2.1. договору загальна кількість продукції, яка підлягає поставці, одиниці вимірювання, асортимент, якість, номенклатура визначаються специфікацією за згодою сторін.

У п. 3.1 договору передбачено, що ціна продукції за одиницю та по позиціях встановлюється в гривнях та вказується в специфікаціях до Договору.

Загальна сума Договору є змінною та складається з суми усіх специфікацій, які оформлені до цього договору (п. 3.2. Договору).

Відповідно до п. 4.3. кінцевий розрахунок за Договором здійснюється за фактичну кількість продукції з урахуванням документально підтверджених нестач.

Датою оплати є дата списання грошових коштів з розрахункових рахунків покупця (п. 4.4. Договору).

Згідно з п.п. 5.1, 5.2 постачальник поставляє продукцію залізничним транспортом на умовах FCA ст.. відправлення (терміни відповідно до ІНКОТЕРМС в редакції 2010 року) на умовах, визначених в специфікаціях. Зобов'язання з поставки вважаються виконаними після передачі продукції вантажоперевізнику.

Пунктом 5.3. Договору передбачено, що датою поставки продукції вважається дата календарного штемпеля станції відправлення, яка вказана в залізничній накладній або дата товарно-транспортного документа, якщо інше не передбачено базовими умовами поставки.

Відповідно до п.п. 6.1, 6.2 Договору якість продукції повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до якості та повинна відповідати умовам специфікації. Постачальник повинен засвідчити якість продукції сертифікатом якості виробника, якій надається покупцю разом з продукцією.

Продукція вважається відвантаженою постачальником:

- по якості відповідно до сертифікату якості, який оформлено на підприємстві-виробнику продукції;

- за кількістю, відповідно до ваги, яка вказана у залізничній накладній (п.7.2. Договору).

Постачальник зобов'язується повідомляти покупця про здійсненні відвантаження продукції протягом 24 годин, а також протягом 5 днів з моменту відвантаження, надати покупцю (його представнику) наступні документи:

- оригінал рахунку-фактури на продукцію;

- оригінал сертифікату якості;

- оригінал листа власності;

- акт прийому-передачу продукції (2 прим.);

- податкову накладну, виписану під кожен день відвантаження товару, або зведену податкову накладну разом з реєстром актів прийому - передачі, або інших супровідних документів.

Відповідно до п. 8.1 Договору сторони несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим Договором відповідно до законодавства України.

За пунктом 11.1 Договору в редакції додаткової угоди №1 від 27.12.2016 цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2017.

Відповідно до п. 2 специфікації №1 від 01.10.2016 в редакції додаткової угоди до цієї специфікації №1 від 31.10.2016 сума основного договору збільшується на суму даної специфікації, яка становить 24 517 060, 00 грн., в. т.ч. НДС 0,00 грн.

Згідно з п. 2 специфікації №2 від 01.11.2016 в редакції додаткової угоди до цієї специфікації №1 від 30.11.2016 сума основного договору збільшується на суму даної специфікації, яка становить 31 517 825, 00 грн., в. т.ч. НДС 0,00 грн.

Пунктом 2 специфікації №3 від 01.12.2016 зазначено, що сума основного договору збільшується на суму даної специфікації, яка становить 32 800 000, 00 грн., в. т.ч. НДС 0,00 грн.

Пунктом 2 специфікації №4 від 13.01.2017 в редакції додаткової угоди до цієї специфікації №1 від 31.01.2017 передбачено, що сума основного договору збільшується на суму даної специфікації, яка становить 19 267 200, 00 грн., в. т.ч. НДС 0,00 грн.

Відповідно до п. 2 специфікації №5 від 31.01.2017 в редакції додаткової угоди до цієї специфікації №1 від 28.02.2017 сума основного договору збільшується на суму даної специфікації, яка становить 7 139 200, 00 грн., в. т.ч. НДС 0,00 грн.

Таким чином сума Договору поставки №АМК-940-2016-пст від 01.10.2016 становить 115 241 285 грн. 00 коп.

17.11.2016 між ПАТ Алчевський металургійний комбінат , ПАТ Алчевський коксохімічний завод (далі - третя особа) та ТОВ Профсмарт було укладено угоду №АМК-1205-2016-сгл про покладання на третю особу виконання грошових зобов'язань за Договором №АМК-940-2016-пст від 01.10.2016.

Відповідно до п. 1 зазначеної Угоди ПАТ Алчевський металургійний комбінат поклав на третю особу виконання в цілому до 31.12.2016 включно грошових зобов'язань покупця за Договором поставки №АМК-940-2016-пст від 01.10.2016 на загальну суму 75 000 000 грн. 00 коп.

На виконання умов Договору №АМК-940-2016-пст від 01.10.2016 позивачем було поставлено відповідачу продукцію на суму 117 220 573, 00 грн., що підтверджено актами приймання-передачі та документацією на підтвердження якісних показників, які підписанні сторонами та скріплені печатками підприємств без застережень та зауважень (а.с. 37-170, т.1). Проте позивач в позовній заяві вказує суму 117 220 573, 02 грн. (а.с. 35, т.1).

Таким чином, позивач свої обов'язки за Договором щодо поставки продукції виконав належним чином.

Відповідно до платіжних доручень №10346 від 20.10.2016, №1086 від 21.10.2016, №10405 від 24.10.2016, №10429 від 25.10.2016, №10665 від 27.10.2016, №10741 від 28.10.2016, №11093 від 01.11.2016 ТОВ «Алчевський металургійний комбінат» на виконання умов Договору №АМК-940-2016-пст від 01.10.2016, оплатив продавцю частину боргу за поставлену продукцію у сумі 21 250 000 грн. 00 коп. (а.с. 171-177, т.1).

За платіжними дорученнями, що містяться в матеріалах справи (а.с. 178 - 201, т.1), ПАТ «Алчевський коксохімічний завод» на виконання умов Угоди №АМК-1205-2016-сгл від 17.11.2016 оплатив продавцю частину боргу за поставлену продукцію у сумі 67 658 405 грн. 46 коп.

Таким чином, відповідачем та ПАТ «Алчевський коксохімічний завод» було частково виконано обов'язки за Договором №АМК-940-2016-пст від 01.10.2016 на загальну суму 88 908 405 грн. 46 коп.

Отже, відповідач свої обов'язки за договором щодо своєчасної оплати поставленої продукції належним чином не виконав, внаслідок чого за ним на момент звернення позивача до суду з цим позовом утворилась заборгованість у сумі 28 312 167 грн. 54 коп., з урахуванням часткової сплати суми боргу.

Відповідач наявності заборгованості за Договором №АМК-940-2016-пст від 01.10.2016 у сумі 28 312 167 грн. 54 коп. не заперечує, що підтверджено підписаними сторонами та скріпленими печатками підприємств Актами звіряння взаємних розрахунків між ТОВ Профсмарт та ПАТ Алчевський металургійний комбінат за період з 01.12.2016 по 31.12.2016 (а.с. 206, т.1), за період з 01.01.2017 по 31.01.2017 (а.с. 205), за період з 01.02.2017 по 28.02.2017 (а.с. 204, т.1).

Однак в позовній заяві позивач вказує заборгованість в розмірі 28 312 167 грн. 56 коп.

13.07.2017 позивач направив на адресу відповідача лист №01/07 від 11.07.2017 з вимогою оплатити поставлену продукцію на суму 28 312 167 грн. 56 коп. шляхом її перерахування на поточний рахунок ТОВ Профсмарт №2600023136 в ПАТ ПУМБ , МФО 334851. До листа позивач додав рахунок на оплату №1 від 11.07.2017 (а.с. 207-208, т.1).

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов до висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до вимог статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Частина 1 статті 175 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Зобов`язання, в силу вимог ст.526 Цивільного кодексу України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу та інших актів законодавства.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За статтею 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Стаття 663 ЦК України передбачає, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується (частини 1, 2 статті 673 ЦК України).

Пунктом 1 ст.692 Цивільного кодексу України, встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Враховуючи викладене, судом встановлено, що позивачем, як постачальником, на виконання умов договору поставки №АМК-940-2016-пст від 01.10.2016, було поставлено продукцію на суму 117 220 573 грн. 00 коп., що підтверджено матеріалами справи (а.с. 37-170, т.1).

Відповідач свої зобов'язання по оплаті продукції у відповідності до п. 4. Договору виконав частково на суму 88 908 405 грн. 46 коп., що підтверджено платіжними дорученнями (а.с. 171-201, т.1).

За таких обставин суд приходить до висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача суми основної заборгованості за договором поставки №АМК-940-2016-пст від 01.10.2016 є законною, обґрунтованою, доведеною належним та допустимими доказами, та такою, що підлягає задоволенню частково, а саме в сумі 28 312 167 грн. 54 коп.

Вимоги позивача в розмірі 0 грн. 02 коп. є такими, що не доведені належними та допустимими доказами, не підтвердженні матеріалами справи, тому суд в їх задоволенні відмовляє.

Відносно заяви відповідача б/н від 07.09.2017 про розстрочку виконання рішення у справі на 24 місяці зі сплатою стягненої суми щомісячно рівними частками, починаючи з 1 жовтня 2017 року, суд зазначає наступне.

В обґрунтування зазначеної заяви відповідач посилається на те, що відповідач зареєстрований та здійснює свою господарську діяльність на адміністративній території Луганської області.

Під час активної фази АТО на території міста Алчевськ було зупинено роботу майже усіх підприємств, організацій, банківських установ та органів місцевої влади.

Численні аварійні скорочення енергопостачання та зупинки в періоди збоїв в енергопостачанні, приводять до простоїв печей з наступним роздмухуванням, що в свою чергу вимагає завантаження додаткової сировини, енергоресурсів, газоподібного і твердого палива; що факти аварійних зупинок підтверджується актами №1 від 21.01.2015, №14/9 від 01.09.2015, №15/9 від 01.09.2015, №2/2 від 11.01.2016, №4/3 від 21.01.2016, №19/7 від 12.04.2016, №20/8 від 10.04.2016, №18/6 від 12.04.2016, №27/11 від 26.05.2016, №13 від 06.06.2016, №31/14 від 07.06.2016, №36/16 від 22.07.2016, №35/15 від 28.07.2016.

Також відповідач зазначає, що 03.06.2016 ПАТ «Укрзалізниця» була введена конвенція №ЦЦО-12/131 на заборону прийому перевезення завантажених і порожніх вагонів з усіх країн СНД і Балтії у напрямі залізничних станцій Донецького та Луганського напрямів. Введення конвенції повністю паралізувало задіхничне сполучення Ясинувата-Горлівка-Дебальцево, в результаті цього для відповідача стали неможливими залізничні перевезення по цим напрямкам.

Станом на 01.07.2017 відповідач має збитки в сумі 59 191 549 тис. грн. Також відповідач має заборгованість з оплати праці, яка становить 22 575 тис. грн, що підтверджується даними звіту про фінансові результати за формою №1.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Підпунктами 7.1.1 та 7.1.2 п.7 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» від 17.10.2012 №9 передбачено, що відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Наприклад, відстрочка може надаватись за рішенням, у якому господарським судом визначено певний строк звільнення приміщення, повернення майна тощо. Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Згідно з пп.7.2 п.7 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» від 17.10.2012 №9 підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Частиною 2 ст.34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач повинен довести наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення у справі.

Згідно з ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Відповідно до звіту про фінансові результати роботи Публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат» за 1 півріччя 2017 року відповідач має збитки на суму 2 708 901 тис. грн.

Господарський суд вважає, що вказані відповідачем обставини безпосередньо вплинули на господарську діяльність підприємства відповідача та його фінансовий стан, з огляду на що суд, враховуючи заперечення позивача проти надання розстрочки виконання рішення на 24 місяці, висловлену у судовому засіданні 12.09.2017, прийшов до висновку про часткове задоволення заяви Публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат» б/н від 07.09.2017 та розстрочення виконання рішення суду у справі №913/590/17 в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 28 312 167 грн. 54 коп. на 5 місяців, починаючи з 01.10.2017 року по 5 662 433, 51 грн. кожного місяця.

Відповідно до приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір слід покласти на відповідача пропорційно задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Профсмарт» до Публічного акціонерного товариства "Алчевський металургійний комбінат" задовольнити частково .

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Алчевський металургійний комбінат", 93400, м. Сєвєродонецьк Луганської області, вул. Вілєсова, буд. 20А, код ЄДРПОУ 05441447, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Профсмарт» , 04050, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 77, код ЄДРПОУ 40802322, суму основного боргу за договором поставки №АМК-940-2016-пст від 01.10.2016 в сумі 28 312 167 грн. 54 коп. та судовий збір у сумі 243 600 грн. 00 коп .

3 . Розстрочити виконання рішення суду від 12.09.2017 №913/590/17 в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 28 312 167 грн. 54 коп. на 5 місяців, починаючи з 01.10.2017 року по 5 662 433, 51 грн. кожного місяця.

4. В решті вимог за позовом відмовити.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України .

Повний текст рішення складено та підписано 14.09.2017.

Суддя А.В. Іванов