Постанова

від 13.09.2017 по справі 918/354/17

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2017 року Справа №918/354/17

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Дужич С.П.

судді Саврій В.А. ,

судді Мамченко Ю.А.

при секретарі Ільчук Н.О.

за участю представників сторін:

у господарському суді Запорізької області представник позивача: ОСОБА_1 (довіреність від 08.08.17р.)

у Рівненському апеляційному господарському суді представник відповідача: ОСОБА_2 (довіреність №232-юд від 15.06.17)

розглянувши у відкритому суддовому засіданні в режимі відеоконференції з господарським судом Запорізької області апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_3 акціонерного товариства "РІВНЕАЗОТ" на рішення господарського суду Рівненської області від 10 липня 2017 року у справі №918/354/17 (суддя Політика Н.А.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький завод металевих рукавів"

до ОСОБА_3 акціонерного товариства "РІВНЕАЗОТ"

про стягнення в сумі 168042,74 грн.

Судом роз'яснено представникам сторін права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Судове засідання проводиться у режимі відеоконференції з господарським судом Запорізької області. Заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ :

10 липня 2017 року, рішенням господарського суду Рівненської області, у справі №918/354/17, було задоволено позов ТОВ "Запорізький завод металевих рукавів" до ПрАТ "РІВНЕАЗОТ" та стягнуто з відповідача на користь позивача 161 100,00 грн. - заборгованості, 6 240,96 грн. - пені, 701,78 грн. - 3% річних та 2 520,64 грн. - судового збору.

ПрАТ "РІВНЕАЗОТ", не погоджуючись з прийнятим рішенням в частині стягнення пені та 3% річних, звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить рішення в цій частині скасувати та прийняти нове рішення, яким зменшити розмір пені та 3% річних до 01,00 грн., а також відстрочити виконання рішення місцевого господарського суду на шість місяців, вважаючи, що прийняті судом висновки не відповідають обставинам справи, а також порушено норми матеріального права, оскільки господарським судом не було взято до уваги, що ПрАТ "РІВНЕАЗОТ" є бюджетоутворюючим підприємством, яке на сьогоднішній день перебуває у дуже скрутному фінансовому становищі. В разі стягнення пені нарахованої позивачем, ПрАТ "РІВНЕАЗОТ" може припинити свою діяльність повністю, що матиме негативні наслідки як для працівників підприємства - мешканців міста Рівного та Рівненської області, які залишаться без роботи так і для державного та місцевих бюджетів, до яких ПрАТ "РІВНЕАЗОТ" регулярно сплачує податки та збори встановлені чинним законодавством. На думку ПрАТ "РІВНЕАЗОТ" наявні поважні причини і об'єктивні обставини, які мають істотне значення та підтверджують ненавмисний характер несвоєчасного виконання відповідачем своїх зобов'язань перед позивачем. Несвоєчасне перерахування оплати виникло у зв'язку із простоєм підприємства починаючи з 07 березня 2017 року. Водночас, рентабельність підприємства прямо пропорційно залежить від випуску продукції та попиту її на ринку. Наявність грошових коштів на рахунках ПрАТ "РІВНЕАЗОТ" станом на 25 червня 2017 року - 634,20 грн.

Позивач не скористався своїм правом подачі відзиву на апеляційну скаргу, проте його відсутність, відповідно ч.2 ст. 96 ГПК України, не перешкоджає апеляційному перегляду справи.

14 серпня 2017 року, ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду, апеляційну скаргу ПАТ "Рівнеазот" на рішення господарського суду Рівненської області від 10 липня 2017 року, прийнято до провадження колегією суддів: Дужич С.П., Крейбух О.Г., Мамченко Ю.А., розгляд скарги призначено на 30 серпня 2017 року.

28 серпня 2017 року, автоматизованою системою діловодства суду, на підставі розпорядження керівника апарату Рівненського апеляційного господарського суду, у зв'язку з перебуванням у відпустці судді Крейбух О.Г., було проведено автозаміну, якою визначено колегію суддів у складі: ОСОБА_4, головуючий, ОСОБА_5, ОСОБА_6

29 серпня 2017 року, ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ПАТ "Рівнеазот" було прийнято колегією суддів у новому складі.

30 серпня 2017 року, ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду розгляд апеляційної скарги було відкладено на 13 вересня 2017 року, задоволено клопотання ТОВ "Запорізький завод металевих рукавів" про розгляд спору в режимі відеоконференції з господарським судом Запорізької області.

12 вересня 2017 року, розпорядженням керівника апарату Рівненського апеляційного господарського суду, у зв'язку з перебуванням у відпустці судді Демянчука Ю.Г., було проведено автозаміну, якою замінено його на суддю Саврія В.А.

13 вересня 2017 року, ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ПАТ "Рівнеазот" було прийнято колегією суддів у новому складі.

У судовому засіданні представник ПАТ "Рівнеазот" підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просить її задоволити, при цьому повідомив, що борг за даним позовом сплачено в повному обсязі.

Представник позивача заперечила проти доводів та вимог апеляційної скарги, вважає її необґрунтованою та безпідставною, а рішення господарського суду Рівненської області від 10 липня 2017 року у даній справі законним та обґрунтованим. Підтвердила, що відповідачем повністю сплачена сума заборгованості, 3% річних та пеня, а тому просить залишити апеляційну скаргу ПАТ "Рівнеазот" без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила, що:

27 лютого 2017 року, між ТОВ "Запорізький завод металевих рукавів", як постачальником, та ПрАТ "РІВНЕАЗОТ", як покупцем, було укладено Договір поставки №1-2017/02/27-214, за яким постачальник зобов'язався поставити покупцю товар - 50 штук металорукавів по ціні 2685,00 грн. за штуку, а всього на загальну суму 161 100,00 грн., з ПДВ, а покупець зобов'язався прийняти товар та оплатити його вартість на умовах даного Договору. (а.с.8-12)

Відповідно до п.3.2. Договору, розрахунки за товар здійснюються покупцем шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника на протязі 10-ти календарних днів з моменту поставки товару та отримання позитивних висновків вхідного контролю якості товару проведеного на території покупця по показниках, передбачених п.6.1. Договору (контроль якості проводиться протягом 3-х календарних днів).

Пунктом 8.4. Договору сторони погодили, що у випадку прострочення оплати за фактично поставлений товар покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,1% від простроченої суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення.

Даний Договір набав чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2017 року (п.12.1. Договору).

Договір та специфікація підписані уповноваженими представниками сторін, їх підписи скріплено відбитками печаток.

16 березня 2017 року, видатковою накладною №РН-0000248, ТОВ "Запорізький завод металевих рукавів" поставило, а ПрАТ "РІВНЕАЗОТ" прийняло товар визначений у договорі та специфікації товар - металорукави на загальну суму 161 100,00 грн. (а.с.13)

04, 10, 13 квітня 2017 року, листами №57, №62, №65 позивач повідомляв, що строк оплати за поставлений товар настав 27 березня 2017 року, а тому просило провести оплату даної заборгованості у розмірі 161 100,00 грн. (а.с.15-17)

Дані листи залишені відповідачем без відповіді та задоволення.

22 травня 2017 року, ТОВ "Запорізький завод металевих рукавів" звернулось до господарського суду Рівненської області з позовом до ПрАТ "РІВНЕАЗОТ" про стягнення в сумі 168042,74 грн.(а.с.2-3)

10 липня 2017 року, рішенням господарського суду Рівненської області, у справі №918/354/17, було задоволено позов ТОВ "Запорізький завод металевих рукавів" до ПрАТ "РІВНЕАЗОТ" та стягнуто з відповідача на користь позивача 161 100,00 грн. - заборгованості, 6 240,96 грн. - пені, 701,78 грн. - 3% річних та 2 520,64 грн. - судового збору.(а.с.71-76)

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на наступне.

Згідно ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання іншою особою.

Захист свого особистого немайнового або майнового права та інтересу в суді кожна особа вправі здійснювати шляхом звернення з позовом, предмет якого або кореспондує із способами захисту, визначеними у ст. 16 ЦК України, договором або іншим законом.

Згідно ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як встановлено з матеріалів справи, 27 лютого 2017 року, між ТОВ "Запорізький завод металевих рукавів", як постачальником, та ПрАТ "РІВНЕАЗОТ", як покупцем, було укладено Договір поставки №1-2017/02/27-214, за яким постачальник зобов'язався поставити покупцю товар - 50 штук металорукавів по ціні 2685,00 грн. за штуку, а всього на загальну суму 161 100,00 грн., з ПДВ, а покупець зобов'язався прийняти товар та оплатити його вартість протягом десяти календарних днів з моменту поставки товару. (а.с.8-12)

На виконання умов даного Договору поставки №1-2017/02/27-214, позивач за видатковою накладною №РН-0000248 від 16 березня 2017 року поставив, а ПрАТ "РІВНЕАЗОТ" прийняло, визначений у договорі та специфікації, товар - металорукави на загальну суму 161 100,00 грн., якість товару та його належне отримання не заперечується останнім. (а.с.13)

Приписами ст. 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що зобов'язання підлягає виконанню у встановлений між сторонами строк (термін) його виконання.

Частиною 1 ст. 691 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до положень ч. 1 та ч. 2 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Проте, ПрАТ "РІВНЕАЗОТ", отримавши товар від позивача без будь-яких зауважень щодо кількості та якості поставленого, не провело його оплату у сумі 161 100,00 грн., тобто зобов'язання щодо належної його оплати не виконало, чим допустило заборгованість перед ТОВ "Запорізький завод металевих рукавів" на вказану суму.

Відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи, що ПрАТ "РІВНЕАЗОТ", на час звернення позивача до місцевого господарського суду з позовом, не надало доказів оплати вартості отриманого ним товару, заявлені позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 161 100,00 грн. основного боргу є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими що підлягають задоволенню.

У відповідності із ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Позивач в своїх позовних вимогах просив стягнути з відповідача, також пеню в розмірі 6 240,96 грн., за період з 27 березня по 18 травня 2017 року, та 701,78 грн. - 3% річних за цей же період.

Статтею 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п.8.4. Договору поставки №1-2017/02/27-214, за затримку оплати за поставлений товар покупець сплачує пеню в розмірі 0,1% від простроченої суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення.

За приписами ч.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно ч.1 ст. 258 ЦК України, для стягнення неустойки (пені, штрафу) встановлена позовна давність в один рік.

Крім того, відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п.4.1., п.4.2. роз'яснень постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" від 17 грудня 2013 року, сплата 3% річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Здійснивши перерахунок нарахованих позивачем пені та 3% річних (а.с.6-7), апеляційний господарський суд погоджується з місцевим господарським судом про законність та обґрунтованість вимог позову в частині стягнення з відповідача 6 240,96 грн. - пені, 701,78 грн. - 3% річних за період з 27 березня по 18 травня 2017 року.

Щодо зменшення пені та 3% річних до 01,00 грн. і про відстрочення виконання рішення господарського суду Рівненської області від 18 липня 2017 року у справі на 6 місяців, колегія суддів зазначає, що за приписами ч.1 ст. 99 ГПК України, справи в апеляційній інстанції переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених розділом XII ГПК України.

Відповідно до ч.1, 3 ст. 101 ГПК України, апеляційний суд переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Враховуючи той факт, що заяви про зменшення пені та 3% річних до 01,00 грн. і про відстрочку виконання рішення до місцевого господарського суду не подавалась і вказані вимоги не були предметом судового розгляду в суді першої інстанції, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність підстав для задоволення вказаного клопотання.

Таким чином, доводи відповідача, викладені у апеляційній скарзі, є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду першої інстанції прийняте у відповідності до норм ст. 43 ГПК України із всебічним, повним та об'єктивним дослідженням матеріалів справи в їх сукупності та вірним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для скасування рішення господарського суду та задоволення вимог апеляційної скарги.

Судові витрати за подачу апеляційної скарги, на підставі ст.ст. 49, 105 ГПК України, у зв'язку з відмовою в її задоволенні, покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Рівненської області від 10 липня 2017 року у справі №918/354/17 залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_3 акціонерного товариства "РІВНЕАЗОТ" - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Справу №918/354/17 повернути господарському суду Рівненської області.

Головуючий суддя Дужич С.П.

Суддя Саврій В.А.

Суддя Мамченко Ю.А.