Рішення

від 11.09.2017 по справі 904/4306/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11.09.2017 Справа № 904/4306/17 За позовом Дніпровської міської ради, м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Міміно", м. Дніпро

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Департамент економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради, м. Дніпро

про визнання договору укладеним

Головуючий колегії, суддя Євстигнеєва Н.М.

Cуддя: Бондарєв Е.М.

Суддя: Фещенко Ю.В.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1, довіреність №7/10-2555 від 28 грудня 2016 року, заступник начальника відділу захисту інтересів територіальної громади міста Дніпра

Від відповідача: ОСОБА_2, довіреність №01/18-05-2017 від 18 травня 2017 року, представник

Від третьої особи: не з'явився

С У Т Ь С П О Р У:

Дніпровська міська рада звернулося до господарського суду із позовом, яким просить визнати укладеним договір про пайову участь на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Дніпра між Дніпровською міської радою в особі Департаменту економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою "Міміно" в редакції Дніпровської міської ради (редакція Договору про пайову участь на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Дніпра викладена в прохальній частині позову).

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що Департамент економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради листом від 20.02.2017 № 10/13-100 повідомив, що декларацією від 19.08.2013 № ДП 142132310558 об'єкт: "Будівництво будівлі кафе, підсобної будівлі, навісів по вул. Січеславська Набережна (ОСОБА_3 ОСОБА_4), 17М" введений в експлуатацію. Згідно зазначеної декларації замовником об'єкта є товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Міміно", ЄДРПОУ 30548894, вул. Кам'янська, 40, м. Дніпро. Згідно декларації про готовність об'єкта до експлуатації загальна площа споруджених будівель складає: Будівля кафе літ А-1 з прибудовою літ. А'-1 (загальною площею 241,4 кв.м.), підсобна будівля літ. Д-1 (загальною площею 8,4 кв.м.), навіси: літ. Б (заг. пл. - 94,2 кв.м.), літ. В (заг. пл. - 36,3 кв.м.), літ. Г (заг. пл. - 6,5 кв.м.), літ. Е (заг. пл. - 10,0 кв.м.), літ Ж (заг. пл. - 10,2 кв.м.), літ 3 (заг. пл. - 10,0 кв.м.), літ. И (заг. пл. - 10,1 кв.м.), літ. Л (заг.пл. - 13,1 кв.м.), навіс з трапом літ К (заг. пл. - 27,6 кв.м.), підпірна стіна №1, № 7 (27 м.п.), сходи з пандусом № 2 (заг.пл. - 47,4 кв.м.), хвіртка № 3, № 6 (2 шт.), огорожа № 4, 5 (заг.пл. - 25,4 кв.м.), сходи № 8 (заг.пл. - 6,7 кв.м.), замощення І (заг.пл. - 164,6 кв.м.), загальна площа 467,8 кв.м.

До введення об'єкту в експлуатацію договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту між Дніпровською міською радою та ТОВ фірмою "Міміно" не укладався. Замовник будівництва не звертався до міської ради, до введення об'єкту в експлуатацію щодо укладення відповідного договору, обов'язок укладення, якого визначений ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". Враховуючи, що будівництво будівлі кафе, підсобної будівлі, навісів по вул. Січеславська Набережна (ОСОБА_3 ОСОБА_4), 17М, загальною площею 467,8 кв.м. є завершеним, зазначений об'єкт готовим до експлуатації, ТОВ фірма "Міміно" в порушення вимог чинного законодавства не взяло участь у створенні і розвитку Інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста шляхом укладення відповідного договору. Наявність декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 19.08.2013 № ДП 142132310558 було виявлено в результаті позапланової ревізії від 19.06.2015 інспекторами Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області. Отже, з цього часу позивач дізнався про порушення свого права та про особу, яка його порушила. Департамент економіки, фінансів та міського бюджету Дніпропетровської міської ради є правонаступником фінансово-економічного департаменту міської ради, відповідно до рішення Дніпропетровської міської ради від 18.05.2016 № 28/8. Відповідним департаментом 27.07.2015 направлено лист вих. № 10/15-513 до ТОВ фірми "Міміно" з пропозицією сплатити кошти пайової участі, відповіді на який не отримано. Листом від 05.12.2016, вих. № 10/15-39, Товариству з обмеженою відповідальністю фірмі "Міміно" направлено проект договору про пайову участь на розвиток соціальної та інженерно-транспортної Інфраструктури м. Дніпро. Зазначений лист відповідачем проігноровано, протоколу розбіжностей або укладеного договору позивачеві не направлено, що свідчить про ухилення відповідача від укладання договору.

Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Міміно", проти задоволення позовних вимог заперечує з наступних підстав:

- положення, які визначають граничний термін для укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту (не пізніше дати прийняття об'єкта в експлуатацію), є імперативними, підлягають виконанню всіма учасниками спірних правовідносин. Укладення спірного договору після введення об'єкта будівництва в експлуатацію суперечить приписам частини 9 ст.40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності";

- відповідач посилається на пропущення позивачем позовної давності для звернення з позовом до суду. Посилання позивача на ОСОБА_5 ревізії фінансово-господарської діяльності вважає безпідставним, оскільки зазначений акт лише фіксує порушення фінансової дисципліни учасника правовідносин, фінансово-господарська діяльність якого перевірялась, та не може розглядатись як підстава виникнення господарсько-правового зобов'язання відповідача;

- в доповненнях до відзиву від 03 серпня 2017 року ТОВ фірма "Міміно" (а.с. 127-128 том 1) зазначає, що розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту має визначатися на підставі документів, що підтверджують вартість будівництва об'єкта, з техніко-економічними показниками. Оскільки, кошторисна вартість об'єкту будівництва складає 333 000,00 грн., що підтверджується самою декларацією, а також кошторисною вартістю будівельно-монтажних робіт, складеною ТОВ "Концепт К", тому саме від суми 333 000,00 грн. має розраховуватися величина пайової участі, що має складати 10%, тобто 33 000,00 грн. Відповідач зазначає, що позивач не лише пропустив строк позовної давності для звернення з позовом до суду, але й неправильно розрахував розмір пайової участі.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 07.04.2017 до участі у справі була залучена третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, Департамент економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради.

Третя особа проти позову не заперечує, та зазначає, що декларацією від 19.08.2013 №ДП 142132310558 об'єкт: "Будівництво будівлі кафе, підсобної будівлі, навісів" по вул. ОСОБА_3 ОСОБА_4, 17 М, загальною площею 467,8 кв. м., замовником якого є ТОВ фірма "Міміно" введено в експлуатацію. ТОВ фірмою "Міміно" порушено норми ст. 40 ЗУ "Про регулювання містобудівної діяльності" та Порядку залучення, розрахунку і використання коштів пайової участі (внесків) у розвитку інфраструктури м. Дніпра, затвердженого рішення міської ради від 29.07.11. №5/14. Зазначений об'єкт було введено в експлуатацію без укладеного договору, чим призвело до недотримання міським бюджетом коштів. Листом від 27.07.2015 №10/15-513 фінансово-економічний департамент (правонаступником якого є департамент економіки, фінансів та міського бюджету міської ради) звертався до ТОВ фірми "Міміно" з проханням сплатити кошти пайової участі. Листом від 05.12.2016 №10/15-39 ТОВ фірма "Міміно" було направлено для ознайомлення та підписання 2 примірники проекту договору про пайову участь на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Дніпра. До теперішнього часу договір не укладено, кошти пайової участі не сплачено.

06 червня 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Міміно" подало до господарського суду заяву про застосування позовної давності. Заява мотивована тим, що 19.08.2013 зареєстровано декларацію №ДП 142132310558 за об'єктом "Будівництво будівлі кафе, підсобної будівлі, навісів по вул. ОСОБА_3 ОСОБА_4, 17 М", однак позивач звернувся до суду з позовною заявою лише 07.04.2017, тобто майже через чотири роки після вводу в експлуатацію будівлі. Таким чином, за твердженням відповідача, порушення прав позивача через не укладення із відповідачем договору розпочалося від граничного дня, коли таке укладення мало бути здійснено добровільно, а саме з 19.08.2013.

12 липня 2017 року Дніпровською міською радою надані до суду додаткові пояснення (а.с. 118-119 том 1), в яких зазначає, що згідно приписів Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" замовник будівництва зобов'язаний прийняти пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, а тому обов'язок звернутись до органу місцевого самоврядування з заявою про укладення договору пайової участі у розвитку інфраструктури відповідного населеного пункту Законом покладено саме на замовника такого будівництва. Ухилення замовника від укладення договору пайової участі до прийняття нерухомого майна до експлуатації, є порушенням зобов'язань та вимог, які прямо передбачені Законом та прийнятим міською радою Порядком. Не укладення договору свідчить про недотримання вимог законодавства і є наслідком порушення прав та інтересів відповідної територіальної громади.

Разом з тим, строк визначений законом для укладення договору пайової участі - протягом 15 днів із дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію, - встановлено саме для добровільного виконання стороною зазначеного обов'язку, невиконання такого зобов'язання свідчить про порушення замовником свого обов'язку, встановленого законом, і не звільняє останнього від укладення договору. Отже, посилання відповідача на сплив 15-денного строку є безпідставним та такими, що не ґрунтуються на законі.

Щодо спливу строку позовної давності міська рада зазначає, що станом на момент введення відповідачем об'єкта будівництва в експлуатацію 19.08.2013 Дніпровська міська рада була позбавлена функцій реального контролю за здійсненням будівництва та введенням об'єктів в експлуатацію. Про порушення своїх прав рада дізналась з акту позапланової ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Фінансово-економічного департаменту Дніпропетровської міської ради за період з 01.01.2009 по 30.04.2015 від 19.06.2015 № 08-20/11.

03 серпня 2017 року ТОВ "Міміно" подано клопотання про зупинення провадження у справі (а.с. 169-170 том 1), яким просить зупинити провадження у справі № 904/4306/16 до набрання законної сили рішення Бабушкінського суду м. Дніпро по справі №200/15483/16-к (провадження №1-кп/200/266/17). Клопотання мотивоване тим, що Бабушкінським районним судом м. Дніпро розглядається кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_5, ОСОБА_6, та ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 28 ч.2 ст. 364 КК України за фактом зловживання службовими особами Дніпропетровської міської ради службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки, що виразилось в умисному не вжитті відповідних заходів щодо забезпечення надходження до бюджету пайових внесків. Недбало ставлячись до виконання Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" службові особи міської ради не уклали угоди з забудовниками щодо сплати до бюджету пайових внесків. Відповідач вважає, що розгляд справи № 904/4306/17 є неможливим до розгляду справи № 200/15483/16-к, оскільки в ході розгляду даної кримінальної справи будуть встановлені обставини, що мають значення для вирішення даної справи по суті (а саме чи була допущена службова недбалість посадовими особами фінансово-економічного департаменту Дніпропетровської міської ради, що виявилася у неукладенні договорів із забудовниками, які дії такі особи мали вчинити та чи мали можливість отримати інформацію про реєстрацію декларації).

30 серпня 2017 року від Департаменту економіки, фінансів та міського бюджету до господарського суду надійшли пояснення на клопотання та доповнення до відзиву відповідача (а.с. 1-3 том 2). На виконання Закону України від 17.02.2011 № 3038-VІ Дніпропетровською міською радою затверджено Порядок залучення, розрахунку і використання коштів пайової участі (внесків) у розвитку інфраструктури міста Дніпропетровська (рішення міської ради від 29.07.2011 №5/14). Пунктом 2.7 Порядку зазначено, що у випадку, якщо замовником (забудовником) не надані документи про затвердження у встановленому порядку кошторисної вартості об'єкта, визначеної згідно з державними будівельними нормами, стандартами і правилами, остаточний розрахунок величини пайової участі проводиться відповідно до п. 2.1-2.4 цього Порядку за фактичними показниками створених потужностей без застосуванням норм щодо граничного розміру пайової участі. Норма щодо граничного розміру пайової участі застосовується за умови надання замовником (забудовником) належним чином оформленої копії звіту експертної організації, визначеної у встановленому порядку, який містить інформацію про дотримання вимог кошторисної частини проекту (п. 2.5 Порядку). Так, розрахунок величини пайової участі забудовника здійснено на підставі наявних в декларації від 19.08.2013 № ДП 142132310558 показників загальної площі об'єкта.

Також третя особа зазначає, що діюча на час прийняття вищезазначеного об'єкта в експлуатацію законодавча база не передбачала при отриманні дозволу замовниками (забудовниками) на початок будівельних робіт погодження з виконкомом міської ради (фінансово-економічним департаментом) розміру пайової участі (внеску) на розвиток інфраструктури та при введенні об'єктів в експлуатацію погодження органу, з яким укладався договір про пайову участь, що давало можливість замовникам (забудовникам) ухилятись від виконання договірних зобов'язань. На офіційному сайті Державної архітектурно-будівельної інспекції України міститься лише інформація про назву об'єкта та підприємства (без коду ЄДРПОУ), цих даних не достатньо для підготовки договору про пайову участь на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста.

Третя особа у судове засідання, призначене для розгляду справи 11.09.2017, не з'явилася, явку повноважного представника не забезпечила, про день, час, місце розгляду справи повідомлена належним чином.

Розгляд справи відкладався з 24 квітня 2017 року на 16 травня 2017 року.

У зв'язку із знаходженням судді Євстигнеєвої Н.М. на лікарняному слухання справи №904/4306/17, призначене на 16 травня 2017 року не відбулось, про що повідомлено сторін листом господарського суду Дніпропетровської області від 16 травня 2017 року.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 26.05.2017 розгляд справи відкладено на 06.06.2017.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 06 червня 2017 року призначено розгляд справи № 904/4306/17 колегією у складі трьох суддів.

Протоколом автоматичного визначення складу колегії суддів від 07 червня 2017 року визначено склад колегії у складі трьох суддів: головуючий суддя Євстигнеєва Н. М., судді - Манько Г.В., Суховаров А.В.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 07 червня 2017 року прийнято справу №904/4306/17 до провадження в колегіальному складі, справу призначено до розгляду в засіданні на 13.07.2017.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду Дніпропетровської області від 13 липня 2017 року №533 у зв'язку із перебуванням членів колегії - суддів Манько Г.В., Суховарова А.В. у відпустці, відповідно до пункту п. 2.3.25 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, здійснено заміну суддів-членів колегії автоматизованою системою по вх. № 4-4328/17 справи 904/4306/17.

Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 13 липня 2017 року визначено склад колегії у складі трьох суддів: головуючий суддя Євстигнеєва Н. М., судді - Бондарєв Е.М., Фещенко Ю.В.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 14 червня 2017 року прийнято справу №904/4306/17 до провадження в новому колегіальному складі, справу призначено до розгляду в засіданні на 03.08.2017.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 03.08.2017 розгляд справи відкладено на 11.09.2017.

У судовому засіданні 11 вересня 2017 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В :

На підставі декларації від 19.08.2013 №ДП142132310558 об'єкт "Будівництво будівлі кафе, підсобної будівлі, навісів по вул. Січеславська Набережна (ОСОБА_3 ОСОБА_4), 17М" введений в експлуатацію. З названої декларації вбачається, що замовником об'єкта є Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Міміно" (а.с.33-35).

Згідно декларації про готовність об'єкта до експлуатації загальна площа споруджених будівель складає: Будівля кафе літ А-1 з прибудовою літ. А'-1 (загальною площею 241,4 кв.м.), підсобна будівля літ. Д-1 (загальною площею 8,4 кв.м.), навіси: літ. Б (заг. пл. - 94,2 кв.м.), літ. В (заг. пл. - 36,3 кв.м.), літ. Г (заг. пл. - 6,5 кв.м.), літ. Е (заг. пл. - 10,0 кв.м.), літ Ж (заг. пл. - 10,2 кв.м.), літ 3 (заг. пл. - 10,0 кв.м.), літ. И (заг. пл. - 10,1 кв.м.), літ. Л (заг.пл. - 13,1 кв.м.), навіс з трапом літ К (заг. пл. - 27,6 кв.м.), підпірна стіна №1, № 7 (27 м.п.), сходи з пандусом № 2 (заг.пл. - 47,4 кв.м.), хвіртка № 3, № 6 (2 шт.), огорожа № 4, 5 (заг.пл. - 25,4 кв.м.), сходи № 8 (заг.пл. - 6,7 кв.м.), замощення І (заг.пл. - 164,6 кв.м.), загальна площа 467,8 кв.м.

Позивач зазначає, що про реєстрацію даної декларації йому стало відомо лише в процесі позапланової ревізії 19.06.2015, яка проводилась інспекторами Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області.

У зв'язку з тим, що будівництво по об'єкту "Будівництво будівлі кафе, підсобної будівлі, навісів по вул. Січеславська Набережна (ОСОБА_3 ОСОБА_4), 17М" є завершеним та введеним в експлуатацію, відповідач в порушення вимог чинного законодавства не взяв участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста шляхом укладення відповідного договору.

Фінансово-економічним департаментом міської ради (правонаступником якого є Департамент економіки, фінансів та міського бюджету Дніпропетровської міської ради) 27.07.2015 року направлено лист №10/15-513 до товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Міміно" з пропозицією сплатити кошти пайової участі.

Листом від 05.12.2016 року №10/15-39 направлено відповідачу проект договору про пайову участь на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Дніпро.

Як стверджує позивач, відповідачем зазначений договір підписаний не був, не було надіслано зауважень чи пропозицій щодо пунктів договору.

Підставою, для звернення з позовом до суду стало те, що відповідач безпідставно ухиляється від передбаченого ч.2, 9 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" обов'язку укласти договір про пайову участь на розвиток соціальної та інженерно - транспортної інфраструктури м. Дніпропетровська.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Частиною 3 ст. 179 Господарського кодексу України передбачено, що укладання господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Згідно з ч.1 ст.173 Господарського кодексу України, господарським є зобов'язання, що виникає з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Таким чином, у відповідача в силу прямої вказівки закону виник обов'язок щодо укладення договору про пайову участь на розвиток соціальної та інженерно - транспортної інфраструктури м. Дніпра.

Статтею 187 Господарського кодексу України передбачено, що спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов'язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору.

Примусовий порядок укладання господарських договорів за рішенням суду регулюється ст. 187 Господарського кодексу України та ст. 648 Цивільного кодексу України.

Виходячи зі змісту вказаних норм і принципу свободи договору, переддоговірні спори поділяються на спори про спонукання до укладення договору, якщо одна із сторін ухиляється від його укладання, та на спори з умов договору, коли сторони не врегулювали розбіжності щодо його умов. Можливість розгляду судом цих спорів обумовлюється обов'язковістю договору (за державним замовленням, на підставі правового акту органів державної влади чи місцевого самоврядування та інших випадках, встановлених законом).

Проаналізувавши надані сторонами докази, оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Так, 19.08.2013 відповідачем зареєстровано "Будівництво будівлі кафе, підсобної будівлі, навісів по вул. ОСОБА_3 ОСОБА_4, 17М" (а.с.33-35).

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлені Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності". Процедура виконання будівельних робіт визначена Порядком виконання будівельних робіт, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України "Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт" від 13.04.2011 №466. Процедура прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів визначена Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України "Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів" від 13.04.2011 №461.

Відповідно до ст. 34 вищевказаного Закону, а також Порядку №466 будівельні роботи можуть виконуватись замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію та реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів I - III категорії складності.

Частиною 5 ст. 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначено, що датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта є дата реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації або видача сертифікатів.

Відповідно до ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури. Величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з державними будівельними нормами, стандартами і правилами.

Величина пайової участі визначається у гривнях, виходячи із розміру пайової участі, визначеного за нормативами одиниці створеної потужності, і не може перевищувати граничного розміру пайової участі, визначеного у відсотковому значенні від загальної кошторисної вартості будівництва (реконструкції), зміни функціонального призначення тощо об'єктів (розділ 2 Порядку залучення, розрахунку і використання коштів пайової участі (внесків) у розвитку інфраструктури міста Дніпропетровська, який є додатком до рішення міської ради від 29.07.2011 року №5/14).

Встановлений органом місцевого самоврядування для замовника розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не може перевищувати граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту. Граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту з урахуванням інших передбачених законом відрахувань не може перевищувати:

-10 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта - для нежитлових будівель та споруд;

- 4 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта - для житлових будинків

- 5 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва - для нового виробництва, наукових, науково-виробничих об'єктів, в т.ч. адміністративно-офісних, складських та інших приміщень, що входять до складу проекту;

- 5 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва - для телекомунікаційних мереж, об'єктів та мереж інженерної інфраструктури (додаток №3 до Порядку залучення, розрахунку і використання коштів пайової участі (внесків) у розвитку інфраструктури міста Дніпропетровська).

Органам місцевого самоврядування забороняється вимагати від замовника будівництва надання будь-яких послуг, у тому числі здійснення будівництва об'єктів та передачі матеріальних або нематеріальних активів (зокрема, житлових та нежитлових приміщень, у тому числі шляхом їх викупу), крім пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, передбаченої цією статтею, а також крім випадків, визначених частиною п'ятою ст. 30 Закону.

Відповідно до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" Кабінетом Міністрів України прийнято постанови № 461 "Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів" та № 466 "Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт", якими спрощено дозвільні процедури у будівництві, зокрема скорочено перелік документів, необхідних для отримання дозволу на виконання будівельних робіт, терміни видачі такого дозволу та запроваджено декларативний принцип щодо виконання будівельних робіт і прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів.

Статтею 40 Закону встановлено, що порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону. Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

Крім цього, відповідно до абзацу сьомого частини дев'ятої статті 40 Закону кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту сплачуються в повному обсязі до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором.

Підпунктом 3 пункту 1 розділу V "Прикінцеві положення" Закону передбачено, що абзац сьомий статті 40 Закону набирає чинності з 1 січня 2013 року.

Разом з тим, процедура прийняття об'єктів в експлуатацію носить суто технічний характер і полягає в тому, що саме об'єкт будівництва, його стійкість, міцність, надійність є предметом при перевірці його готовності до експлуатації, а тому перевірка сплати пайової участі суперечить ідеології самої процедури прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів.

Крім того, Положенням про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженим Указом Президента України від 08.04.2011 №439, не передбачено повноваження щодо здійснення контролю за перерахуванням замовником коштів до відповідного місцевого бюджету для створення і розвитку інфраструктури.

Згідно з ч. 2 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної а соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч. 3 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

Частиною 1 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначено, що порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону.

На виконання норм Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" Дніпропетровської міської ради від 29.07.2011 №5/14 затверджено Порядок залучення, розрахунку і використання коштів пайової участі (внесків) у розвитку інфраструктури міста Дніпропетровська.

Порядок №5/14 від 29.07.2011 являється регуляторним актом, оскільки ст. 1 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" визначено, що регуляторний акт - це: прийнятий уповноваженим регуляторним органом нормативно-правовий акт, який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання, а також прийнятий уповноваженим регуляторним органом інший офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, застосовується неодноразово та щодо невизначеного кола осіб і який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання, незалежно від того, чи вважається цей документ відповідно до закону, що регулює відносини у певній сфері, нормативно-правовим актом.

Договір про пайову участь є необхідним, оскільки визначає величину пайової участі, права та обов'язки сторін та інші істотні умови, але не є визначальним для виникнення обов'язку по сплаті пайового внеску, оскільки такий обов'язок встановлено на законодавчому рівні.

Декларацією від 19.08.2013 № ДП142132310558 об'єкт: "Будівництво будівлі кафе, підсобної будівлі, навісів по вул. ОСОБА_3 ОСОБА_4, 17М", замовником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Міміно" введено в експлуатацію.

Однак, визначений Законом та Порядком обов'язок щодо укладення договору та сплати пайового внеску замовником не виконано.

Як встановлено вище, відповідач, як замовник об'єкта будівництва, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Дніпропетровська та укласти з позивачем договір про пайову участь.

Матеріалами справи підтверджується, що листами від 27.07.2015 року № 10/15-513 та від 05.12.2016 року №10/15-39 фінансово-економічний департамент та управлінням економіки (правонаступником якого є департамент економіки, фінансів та міського бюджету міської ради) звертався до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Міміно" з проханням сплатити кошти пайової участі. Листом від 20.09.2016 року № 10/15-447 відповідачу було направлено для ознайомлення та підписання 2 примірники проекту договору про пайову участь на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Дніпропетровська.

Договір про пайову участь на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Дніпропетровська не підписаний.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

З приводу саме такого розміру внеску на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури суд зазначає наступне.

Частинами 5, 6 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" зазначено, що величина пайової участі визначається у договорі, укладеного з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. У разі якщо загальна кошторисна вартість будівництва об'єкта не визначена згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами, вона визначається на основі встановлених органом місцевого самоврядування нормативів для одиниці створеної потужності.

Відповідно до Порядку залучення, розрахунку і використання коштів пайової участі (внесків) у розвитку інфраструктури міста Дніпропетровська (рішення міської ради від 29.07.2011 №5/14) загальна кошторисна вартість для розрахунку величини пайової участі повинна бути визначена згідно з державними будівельними нормами та правилами та не враховує витрат на придбання земельної ділянки та звільнення її від споруд. Пунктом 2.5. наведеного Порядку передбачено, що норма щодо граничного розміру пайової участі застосовується за умови надання замовником (забудовником) належним чином оформленої копії звіту експертної організації, визначеної у встановленому порядку, який містить інформацію про дотримання вимог кошторисної частини проекту. У разі, якщо загальна кошторисна вартість не визначена згідно з державними будівельними нормами, стандартами і правилами, вона (величина пайової участі) визначається на основі нормативів одиниці створеної потужності відповідно до п.2.1.-2.4. цього Порядку. Згідно п.15 відомостей декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 19.08.2013 №ДП 142132310558 кошторисна вартість будівництва за затвердженою проектною документацією 0,00тис.грн., у тому числі: витрати на будівельно-монтажні роботи 0,00тис.грн. витрати на машини, обладнання та інвентар 0,00тис.грн. Таким чином, згідно відомостей декларації, кошторисна вартість об'єкта у декларації від 19.08.2013 не була зазначена. Разом з цим, відповідно до п.4 декларації від 19.08.2013 №ДП 142132310558 щодо відомостей про генерального підрядника або підрядника робіт зазначено, що роботи виконувались господарським способом без залучення підрядної організації. Щодо проектної документації на об'єкт замовник будівництва надав технічний висновок Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський науково-дослідницький інститут будівельного виробництва" від 27.09.2010. Висновок: будівлі можуть бути введені в експлуатацію та експлуатуватись без обмежень згідно функціонального призначення (п.9 Декларації від 19.08.2013). Замість дозвільної документації на об'єкт будівництва замовник будівництва надав рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22.10.2010 №2-3760/10 про визнання права власності на нерухоме майно (п.10). Правила визначення вартості будівництва затверджені наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 27.08.2000 №174.

Відповідно до п.2.1.1. ДБН Д.1.1-1-2000 "Правила визначення вартості будівництва" об'єктом будівництва є кожна відокремлена будівля (виробничий корпус або цех, склад, житловий будинок тощо) або споруда (міст, тунель, платформа тощо) з усіма улаштуваннями (галереями, естакадами тощо), устаткуванням, меблями, інвентарем, підсобними та допоміжними пристроями, що належать до неї, а також, за необхідності, з інженерними мережами, які прилягають до неї. На будівництво об'єкта має бути складений окремий проект і кошторис або кошторисний розрахунок (об'єктний кошторис або об'єктний кошторисний розрахунок). Кошторисна вартість будівельно-монтажних робіт визначається спеціальним розрахунком (калькуляцією) - локальним кошторисом, який є первісним кошторисним документом, що складається у поточному рівні цін за формою №4 і призначений для визначення кошторисної вартості окремих видів будівельно - монтажних робіт.

Пунктом 2.7 Порядку зазначено, що у випадку, якщо замовником (забудовником) не надані документи про затвердження у встановленому порядку кошторисної вартості об'єкта, визначеної згідно з державними будівельними нормами, стандартами і правилами, остаточний розрахунок величини пайової участі проводиться відповідно до п. 2.1-2.4 цього Порядку за фактичними показниками створених потужностей без застосуванням норм щодо граничного розміру пайової участі.

Заперечуючи проти розміру пайового внеску відповідач надав свій розрахунок, кошторисну вартість будівельно-монтажних робіт на будівництво будівлі кафе, підсобної будівлі, навісів за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна ім.. ОСОБА_4, 17М, локальний кошторис №2-1-1 на будівельні роботи, які складено та перевірено Товариством з обмеженою відповідальністю "Концепт". Однак надані відповідачем документи не є зведеним кошторисним розрахунком вартості будівництва, не відповідають формі додатку А, тобто не відповідають державним будівельним нормам.

Оскільки замовником не надано передбачених Порядком документів для визначення розміру пайового внеску третьою особою за дорученням позивача здійснено розрахунок заборгованості замовника на підставі наявних в декларації показників загальної площі об'єкта, відповідно до якого розмір пайового внеску складає 198 160,08 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 648 Цивільного кодексу України зміст договору, укладеного на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, обов'язкового для сторін (сторони) договору, має відповідати цьому акту.

Запропонована позивачем редакція договору містить всі істотні умови та відповідає нормам чинного законодавства.

Згідно вимог ч. 3 ст. 179 Господарського кодексу України укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, зокрема, якщо існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору.

Враховуючи викладене, у зв'язку з тим, що відповідач не надав жодних доказів, які б свідчили про вжиття ним заходів з метою виконання встановленого законом обов'язку щодо укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури відповідного населеного пункту, суд доходить висновку про те, що наведені норми Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" є імперативними та визначають обов'язок замовника будівництва (відповідача) укласти договір про пайову участь у розвитку інфраструктури відповідного населеного пункту, при цьому факт здачі об'єкта в експлуатацію не звільняє відповідача від обов'язку укласти відповідний договір.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 23.11.2016 у справі №909/210/16.

Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

За загальним правилом, передбаченим частиною першою статті 261 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до частини третьої статті 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

За змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення (п. 2.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29 травня 2013 року № 10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів").

Відповідач при розгляді справи місцевим господарським судом заявив про застосування позовної давності, подавши відповідну письмову заяву.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

Суд погоджується з доводами позивача, що про порушення своїх прав Дніпровська міська рада дізналася після проведення позапланової перевірки окремих питань фінансово-господарської діяльності Фінансово-економічного департаменту Дніпропетровської міської ради за період з 01.01.2009 по 30.04.2015, про що складено акт №08-20/11 від 19.06.2015 (а.с.102-114, том 1). На час реєстрації відповідачем декларації про готовність об'єкта до експлуатації нового будівництва діяв Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності", який набрав чинності з 12.03.2011. Станом на час виникнення спірних відносин органи місцевого самоврядування знаходились поза межами процедури прийняття об'єктів будівництва в експлуатацію та позбавлені права контролювати момент його здійснення. При прийнятті об'єкта в експлуатацію Державна архітектурна - будівельна інспекція не перевіряє наявність укладеного договору про пайову участь та факт сплати замовником пайового внеску. Право утворювати власні органи державного архітектурно-будівельного контролю надано органам місцевого самоврядування Законом України від 09.04.2015 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень у сфері архітектурно-будівельного контролю та удосконалення містобудівного законодавства". Зазначені органи починають здійснювати повноваження, визначені цим Законом, на наступний день після затвердження акта спільної комісії. В рамках децентралізації сфери держархбудконтролю відповідний акт приймання-передавання справ між Дніпровською міською радою та Державною архітектурно-будівельною інспекцією України підписано 27.10.2016.

Таким чином, підстави для застосування позовної давності до спірних відносин відсутні.

За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Суд відхиляє клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Міміно" про зупинення провадження у справі №904/4306/17 до набрання законної сили рішення Бабушкінського суду м. Дніпро по справі №200/15483/16-к (провадження №1-кп/200/266/17).

Частиною 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Як вказано у п. 3.16 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 №18 (із змінами та доповненнями), статтею 79 ГПК встановлено вичерпний перелік підстав зупинення провадження у справі. Зупинення провадження у справі з інших підстав є неправомірним. Зокрема, відповідно до ч.1 ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (ч.2-ч.4 ст.35 ГПК України).

Для вирішення питання про зупинення провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, господарському суду слід у кожному випадку з'ясувати: як саме пов'язана справа, що розглядається господарським судом, зі справою, яка розглядається іншим судом, чим саме обумовлюється неможливість розгляду справи.

Іншим судом, про який йдеться у ч.1 ст. 79 ГПК України, є будь-який орган, що входить до складу судової системи України згідно із ст. 3 та ч.2 ст. 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів"; іншим судом може вважатися й інший склад суду (одноособовий чи колегіальний) в тому ж самому судовому органі, в якому працює суддя (судді), що вирішує (вирішують) питання про зупинення провадження у справі.

Пов'язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду пов'язаної з нею справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, що не можуть бути з'ясовані та встановлені у даному процесі, проте які мають значення для справи, провадження у якій зупинено.

Встановлення при розгляді кримінальної справи, чи була допущена службова недбалість посадовими особами фінансово-економічного департаменту Дніпропетровської міської ради, що виявилася у неукладенні договорів із забудовниками, які дії такі особи мали вчинити та чи мали можливість отримати інформацію про реєстрацію декларації, не звільняє відповідача від обов'язку укласти договір, передбачений законом.

Враховуючи вищенаведене, господарський суд вважає, що від наслідків розгляду кримінальної справи №200/15483/16-к (провадження №1-кп/200/266/17) не залежить прийняття рішення у цій господарській справі.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі. Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача у розмірі 1 600,00 грн.

Керуючись статтями 1, 2, 4, 33, 34, 44, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Визнати укладеним договір про пайову участь замовників на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Дніпра між Дніпровською міською радою (49000, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 75, ідентифікаційний код 26510514) в особі Департаменту економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради (49000, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 75, ідентифікаційний код 40506253) та Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою "Міміно" (49000, м. Дніпро, вул. Кам'янська, 40, ідентифікаційний код 30548894) в такій редакції:

ДОГОВІР №

---

про пайову участь на розвиток соціальної та інженерно-транспортної

інфраструктури м. Дніпра

м. Дніпро "___"

---

2017 року

Дніпровська міська рада, в особі заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів, директора Департаменту економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради ОСОБА_8, діючого на підставі Положення про департамент економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради та Довіреності від 22.06.2016 за реєстровим № 919 (далі - Міська рада ) з однієї сторони та Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Міміно", в особі генерального директора ОСОБА_9, що діє на підставі Статуту (далі -Забудовник ) з іншої сторони, які надалі йменуються Сторони, керуючись Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 року № 3038-VІ (зі змінами та доповненнями) та рішенням Дніпропетровської міської ради від 21.03.07 № 6/11 "Про порядок залучення коштів на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Дніпропетровська" (зі змінами та доповненнями), уклали даний договір про наступне.

1. Предмет Договору

1.1. Предметом даного договору є здійснення оплати Забудовником величини пайової участі на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Дніпро (далі - величина пайової участі) шляхом перерахування грошових коштів до спеціального фонду міського бюджету у зв'язку будівництвом будівлі кафе, підсобної будівлі, навісів за адресою: вул. Січеславська ОСОБА_3 (ОСОБА_3 ОСОБА_4), 17М.

1.2. Сторони, керуючись частиною 3 статті 631 Цивільного кодексу України, домовились, що всі умови нього Договору розповсюджують свою дію на відносини (які за своєю суттю є предметом договору), які виникли між Сторонами до його укладення.

2. Загальні положення

2.1. Величина пайової участі згідно з розрахунком (додаток № 1 до даного договору) становить 198 160,08 (Сто дев'яносто вісім тисяч сто шістдесят) грн. 08 коп. (без ПДВ).

2.2. Кошти пайової участі сплачуються в повному обсязі єдиним платежем або частинами за графіком, який є невід'ємною частиною даного договору (додаток № 2 до даного договору).

3. Права та обов'язки Сторін

3.1. Міська рада зобов'язана:

3.1.1. Виконати розрахунок величини пайової участі, належної до сплати Забудовником у відповідності до Порядку, затвердженого рішенням Дніпропетровської міської ради від 21.03.07 №6/11 (зі змінами та доповненнями).

3.1.2. На протязі трьох робочих днів з моменту отримання звернення Забудовника видати довідку про виконання останнім вимог по повній сплаті величини пайової участі.

3.2. Забудовник зобов'язаний:

3.2.1. Перерахувати величину пайової участі у розвитку інфраструктури м. Дніпро, яка визначена п. 2.1. даного договору та відповідним розрахунком, до спеціального фонду міського бюджету на умовах, визначених договором.

3.3. Міська рада має право:

3.3.1. Вимагати від Забудовника додержання вимог чинного законодавства з питань пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.

3.3.2. Здійснювати перевірки додержання Забудовником умов даного Договору.

3.3.3. Вимагати від Забудовника своєчасної та в повному обсязі сплати величини пайової участі.

3.4. Сторони також мають інші права, визначені законодавством України.

4. Порядок здійснення розрахунків

4.1. Забудовник сплачує величину пайової участі, вказану у п. 2.1. даного договору, у строки згідно із графіком (додаток № 2 до договору) до спеціального фонду міського бюджету за наступними реквізитами:

Одержувач: ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області м. Дніпро

Банк одержувача: ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області м. Дніпро

МФО: 805012

Код ЄДРПОУ: 37988155

р/р: 31519921700002

Код бюджетної класифікації: 24170000 "Надходження коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту".

4.2. Після надходження повної суми величини пайової участі за вказаними у п. 4.1. реквізитами. Міська рада на протязі трьох робочих днів з моменту отримання звернення Забудовника видає довідку про виконання останнім вимог по повній сплаті величини пайової участі (далі - Довідка).

4.3. У випадку порушення строку сплати величини пайової участі або неналежного виконання, Довідка видається Забудовнику після повної оплати величини пайової участі, а також нарахованих штрафних санкцій.

4.4. Довідка видається Забудовнику особисто з відміткою про отримання на копії довідки, яка залишається в Міській раді.

5. Відповідальність Сторін

5.1. За невиконання або неналежне виконання Договору Сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України, даного Договору та Порядку, затвердженого рішенням міської ради від 21.03.07 № 6/11 (зі змінами та доповненнями).

5.2. Забудовник несе повну відповідальність за надання достовірних даних, на підставі яких здійснюється розрахунок величини пайової участі.

5.3. За несвоєчасну або неповну сплату коштів пайової участі Забудовник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченого платежу за кожний день прострочки.

6. Інші умови

6.1. Внесення змін та/або доповнень до даного Договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою Сторін, шляхом укладання додаткової угоди, що є невід'ємною частиною цього Договору.

6.2. Всі суперечки між Сторонами, з яких не було досягнуто згоди, вирішуються у судовому порядку згідно з чинним законодавством України.

6.3 Даний Договір не може бути розірвано в односторонньому порядку.

6.4. Договір набирає чинності з моменту підписання його Сторонами та діє до виконання зобов'язань у повному обсязі.

6.5.Даний Договір складено в 2-х примірниках, які мають однакову юридичну силу, по одному для кожної Сторони.

6.6. Невід'ємною частиною даного договору є розрахунок величини пайової участі у розвитку інфраструктури міста (додаток № 1 до договору).

6.7. Невід'ємною частиною даного договору є Графік сплати величини пайової участі (додаток № 2 до договору).

7. Юридичні адреси Сторін

Міська рада просп. Д. Яворницького, буд. 75, м. Дніпро, 49000 код ЄДРПОУ 26510514 Заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів, директор департаменту економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради

---

В. ОСОБА_8 М.П.Забудовник: ТОВ фірма "Міміно" вул. Кам'янська, 40 м. Дніпро, 49017 код ЄДРЮОФОП 30548894 п/р

---

банк:

---

МФО

---

тел.

---

Генеральний директор

---

О. ОСОБА_10 М.П

Додаток № 1

до договору №

---

від

---

РОЗРАХУНОК ВНЕСКУ

на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Дніпро

Забудовник : ТОВ фірма "Міміно"

Об'єкт: Будівництво будівлі кафе, підсобної будівлі, навісів

Адреса: вул. Січеславська ОСОБА_3 (ОСОБА_3 ОСОБА_4) 17М

№ п/пФункціональне призначення об'єктаНорматив розміру пайової участі від одиниці створеної потужності за функціональним призначенням об'єкта, грн.Площа об'єкта, м кв.Зональний коефіцієнтВсього з коефіцієнтом території, грн. 1Інші заклади громадського харчування 423,6 467,8 1 198 160,08 Всього: 198 160,08

Міська рада

---

В. ОСОБА_8 М.П.Забудовник: ТОВ "Міміно"

---

О. ОСОБА_10 М.П.

Додаток № 2

до договору №

---

від

---

ГРАФІК СПЛАТИ

Забудовником ТОВ фірма "Міміно"

пайової участі на розвиток соціальної та інженерно-транспортної

інфраструктури м. Дніпро у зв'язку із будівництвом будівлі

кафе, підсобної будівлі, навісів за адресою: вул. Січеславська ОСОБА_3

(ОСОБА_3 ОСОБА_4), 17М

Сума Внеску, грн.Підлягає сплаті протягом п'яти робочих днів з моменту укладання договору, грн. 198 160,08 198 160,08

Міська рада

---

В. ОСОБА_8 М.П.Забудовник: ТОВ "Міміно"

---

О. ОСОБА_10 М.П

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірмою "Міміно" (49000, м. Дніпро, вул. Кам'янська, 40, ідентифікаційний код 30548894) на користь Дніпровської міської ради (49000, м. Дніпро, пр. Д. Яворницького, 75, ідентифікаційний код 26510514) судовий збір у розмірі 1 600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп., про що видати наказ.

Наказ видати після набрання рішення законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Головуючий колегії, суддя ОСОБА_11

Суддя Е.М. Бондарєв

Суддя Ю.В. Фещенко

Повне рішення складено 15.09.2017