Рішення

від 06.09.2017 по справі 910/12831/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.09.2017Справа №910/12831/17

За позовом Приватного підприємства "Партнер агро-сервіс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР ФРАНС"

про розірвання договору та витребування майна

Суддя Якименко М.М.

Представники сторін:

від позивача: Яровий В.М. - за довіреністю від 19.06.2017 року;

від відповідача: не з'явилися;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство "Партнер агро-сервіс" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР ФРАНС" про розірвання договору та витребування майна

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо повної оплати вартості отриманого товару від позивача згідно умов Договору №130816 від 12.08.2016 року.

З цих підстав, позивач просив суд задовольнити позов та:

1) Розірвати Договір №130816 від 12.08.2016 року, укладений між Приватним підприємством "Партнер агро-сервіс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "УКР ФРАНС";

2) Витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР ФРАНС" на користь Приватного підприємства "Партнер агро-сервіс" рухоме майно, а саме: сівалку SC.MARIA 400 28DDR T.2014 та гідравлічний маркер 360-400 S.MARIA TR.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.08.2017 року порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 06.09.2017 року.

В судове засідання 06.09.2017 року представник відповідача не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином.

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Провадження у справі порушено ухвалою від 07.08.2017 року, що свідчить про достатність часу для підготовки до судового розгляду справи, подання суду відзиву на позов, доказів в обґрунтування своєї позиції, в разі їх наявності.

Відповідно до статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 06.09.2017 року представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Відповідно до статті 85 ГПК України в судовому засіданні 06.09.2017 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи в їх сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

12.08.2016 року між Приватним підприємством "Партнер Агро-Сервіс" (далі по тексту - позивач, продавець, ПП "Партнер Агро-Сервіс") та Товариством з обмеженою відповідальністю УКР ФРАНС (далі по тексту - відповідача, покупець, ТОВ УКР ФРАНС ) укладено Договір №13086 (далі по тексту - Договір), за умовою якого (п.1.1. Договору) Продавець зобов'язується передати у власність Покупця сільськогосподарську техніку (далі по тексту - Товар) у відповідності з Додатком № 1 від 12 серпня 2016 року до даного Договору), а Покупець зобов'язується прийняти Товар та сплатити за нього відповідну грошову суму згідно умов даного Договору.

Відповідно до п.2.1. Договору найменування Товару, його кількість, ціна, асортимент, номенклатура, строк передачі Товару Покупцю та умови (базис) поставки, гарантійний строк, а також інші умови, визначені крім тексту цього Договору також і в Додатку № 1 від 12 серпня 2016 року, який є невід'ємною частиною договору.

Згідно з Додатком №1 до Договору товаром є зернова причіпна сівалка з висівом добрив Gaspardo SC.MARIA 400 28DDR T.2014, вартість з ПДВ 501 300,00 грн.

Пунктом 2.2. Договору передбачено, що загальна вартість Товару та сума договору становить грошовий еквівалент 18 000,00 Євро (Вісімнадцять тисяч євро), що за ринковим курсом продажу євро /гривня за офіційними даними, оприлюдненими на сайті за адресою: http://minfin.com.ua . станом на дату, що передує даті підписання Договору (курс 27,8500), становить 501 300,00 гривень (П'ятсот одна тисяча триста гривень 00 копійок), в т.ч. ПДВ 20% - 83 550,00 гривень, та включає вартість Товару, пакування та транспортування до місця поставки, визначеного цим Договором.

Підписання Акту приймання-передачі Товару відбувається після виконання Покупцем умов розділу 4 . цього Договору (п.3.2. Договору).

Відповідно до п. 3.3. Договору строк передачі Товару - у відповідності з Додатком № 1 від 12 серпня 2016 року до даного Договору, при умові виконання Покупцем розділу 4. даного Договору.

Згідно з умовами Додатку №1 до Договору термін відгрузки товару до 18.08.2016 року.

Пунктом 3.4. Договору передбачено, що продавець передає Товар Покупцю, після повної оплати вартості (ціни) Товару, за адресою, вказаною у Додатку № 1 від 12 серпня 2016 року, по Акту приймання - передачі Товару.

Право власності на Товар переходить від Продавця до Покупця після повної оплати вартості (ціни) Товару, а в разі несвоєчасної га/або неповної оплати вартості (ціни) Товару - після виконання умов розділу 4. цього Договору (п.3.5. Договору).

Згідно з п.3.6. Договору документом для передачі Товару є накладна, яку виписує Продавець на ім'я Покупця та акт приймання - передачі Товару. Одержання Товару представником Покупця згідно з накладною відбувається у разі подання належним чином оформленого доручення на одержання Товару.

Пунктом 4.1. Договору передбачено, що Покупець зобов'язується сплатити 30% від загальної суми Товару, що складає еквівалент 5 400,00 Євро (П'ять тисяч чотириста Євро), в тому числі ПДВ 20% - 900,00 Євро, за курсом Євро до національної валюти, розрахованим відповідно до умов, встановлених п. 4.3. даного Договору, шляхом перерахування грошових коштів в національній валюті на рахунок Продавця, в строк до 16 серпня 2016 року.

Відповідно до п. 4.2. Договору Покупець зобов'язується сплатити 70% від загальної суми Товару, що складає еквівалент 12 600,00 Євро (Дванадцять тисяч шістсот Євро), в тому числі ПДВ 20% - 2 100,00 Євро, за курсом Євро до національної валюти, розрахованим відповідно до умов, встановлених п. 4.3. даного Договору, шляхом перерахування грошових коштів в національній валюті на рахунок Продавця, в строк до 22 серпня 2016 року.

Згідно з п. 4.3. Договору Сторони домовились про наступні правила перерахунку вартості (ціни) Товару в національну валюту та визначення валютного еквіваленту кожного платежу у відповідності з п.п.2.2.. 4.1, 4.2, цього Договору. Вартість Товару розраховується за ринковим курсом продажу Євро /гривня за офіційними даними, оприлюдненими на сайті за адресою: http://minfin.com.ua , станом на дату, що передує даті оплати за Товар.

15.08.2016 року, на виконання умов п.4.1. Договору, відповідачем сплачено на користь позивача 151 939,80 грн., що є 30% від загальної суми Товару.

19.08.2016 року позивачем передано зернову причіпну сівалку з висівом добрив Gaspardo SC.MARIA 400 28DDR T.2014 (кількість 1 шт.) та гідравлічний маркер 360-400 S.MARIA TR. (кількість 1 шт.), а відповідачем прийнято вказаний товар, що підтверджується підписаним між сторонами Актом приймання-передачі від 19.08.2016 року.

Таким чином, позивач зобов'язання за Договором виконав в повному обсязі, суду не надано жодного доказу невиконання (не повного) виконання позивачем зобов'язань за Договором.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що відповідач зобов'язання по оплаті Товару за Договором виконав частково, перерахувавши 15.08.2016 року позивачу 151 939,80 грн., що складає 30% від загальної вартості Товару, а решту вартості Товару (яка складає 70 % від вартості Товару), відповідач не оплатив, чим порушив п. 4.2. Договору. В зв'язку з чим позивач просить суд розірвати Договір та витребувати і відповідача майно.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги прокурора підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 2 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Відповідно до ч. 1 ст. 697 ЦК України договором про продаж товару в кредит може бути передбачено оплату товару з розстроченням платежу. Істотними умовами договору про продаж товару в кредит з умовою про розстрочення платежу є ціна товару, порядок, строки і розміри платежів.

Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Пунктом 11.7. Договору передбачено, що у разі порушення Покупцем строків оплати за Товар понад 20 діб від строку, вказаному у п. 4.2. Договору, Продавець має право в одностороннему порядку припинити дію Договору, має право на отримання від Покупця штрафу у розмірі 20% від вартості Товару, а Покупець зобов'язується повернути Товар Продавцю, не пізніше ніж через 5 календарних днів після отримання від Продавця письмового повідомлення про припинення дії даного Договору.

Суд звертає увагу, що пунктом 4.2. Договору передбачено, що остаточний розрахунок за товар - 22.08.216 року.

Позивач 29.09.2016р. та 12.10.2016р. направив на адресу відповідача листи про припинення Договору № 130816 шляхом його розірвання, повернення Товару і сплати штрафу у розмірі 20 % від вартості Товару.

12.10.2016 року позивач направив на адресу директора та засновника відповідача лист про припинення Договору № 130816 шляхом його розірвання, повернення Товару і сплати штрафу у розмірі 20 % від вартості Товару.

Зазначені листи повернуті позивачу поштовим відділенням у зв'язку із закінченням встановленого строку зберігання.

Суду не надано доказів виконання відповідачем п.4.2. Договору, а саме сплатити 70% від загальної суми Товару, що складає еквівалент 12 600,00 Євро, в зв'язку з чим суд дійшов до висновку про порушення відповідачем п.4.2. Договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (ч. 2 ст. 651 ЦК України).

Частинами 1-4 ст. 188 ГК України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Господарське зобов'язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управненої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами (ч. 1 ст. 202 ГК України).

Згідно з ч. 2 ст. 202 ГК України господарське зобов'язання припиняється також у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, передав у власність відповідача товар згідно умов Договору, а відповідач в порушення умов Договору не сплатив в обумовлений Договором строк на користь позивача повну вартість отриманих послугу чим порушив п.4.2. Договору, що є наслідком істотного порушення умов Договору.

Згідно частини першої статті 96 ЦК юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, господарський суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог про розірвання Договору.

Щодо позовних вимог про витребування товару, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 697 ЦК України якщо покупець не здійснив у встановлений договором строк чергового платежу за проданий з розстроченням платежу і переданий йому товар, продавець має право відмовитися від договору і вимагати повернення проданого товару.

Згідно з ч. 3 ст. 653 ЦК України у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Відповідно до ч. 4 ст. 653 ЦК України сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пунктом 11.7. Договору передбачено, що у разі порушення Покупцем строків оплати за Товар понад 20 діб від строку, вказаному у п. 4.2. Договору, Продавець має право в одностороннему порядку припинити дію Договору, має право на отримання від Покупця штрафу у розмірі 20% від вартості Товару, а Покупець зобов'язується повернути Товар Продавцю, не пізніше ніж через 5 календарних днів після отримання від Продавця письмового повідомлення про припинення дії даного Договору.

Як вбачається з матеріалів справи товар переданий позивачем відповідачу в повному обсязі, однак відповідач в порушення п.4.2. Договору не розрахувався в повній мірі за отри майни товар, договір розірвано в судовому порядку, а тому позивач зобов'язаний повернути позивачу товар, в зв'язку з чим позовні вимоги про витребування товару підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 22, 32, 33, 49, 75, 82 - 85, 116 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Розірвати Договір №130816 від 12.08.2016 року, укладений між Приватним підприємством "Партнер Агро-Сервіс" (73000, Херсонська обл., місто Херсон, СЕЛИЩЕ МОЛОДІЖНЕ, ВУЛИЦЯ САДОВА, будинок 27; код ЄДРПОУ 36671606) та Товариством з обмеженою відповідальністю "УКР ФРАНС" (03022, м. Київ, ВУЛИЦЯ ВАСИЛЬКІВСЬКА, будинок 30, офіс 301; код ЄДРПОУ 39313316).

3. Витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР ФРАНС" (03022, м. Київ, ВУЛИЦЯ ВАСИЛЬКІВСЬКА, будинок 30, офіс 301; код ЄДРПОУ 39313316) на користь Приватного підприємства "Партнер Агро-Сервіс" (73000, Херсонська обл., місто Херсон, СЕЛИЩЕ МОЛОДІЖНЕ, ВУЛИЦЯ САДОВА, будинок 27; код ЄДРПОУ 36671606) рухоме майно, а саме: сівалку SC.MARIA 400 28DDR T.2014 та гідравлічний маркер 360-400 S.MARIA TR.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР ФРАНС" (03022, м. Київ, ВУЛИЦЯ ВАСИЛЬКІВСЬКА, будинок 30, офіс 301; код ЄДРПОУ 39313316) на користь Приватного підприємства "Партнер Агро-Сервіс" (73000, Херсонська обл., місто Херсон, СЕЛИЩЕ МОЛОДІЖНЕ, ВУЛИЦЯ САДОВА, будинок 27; код ЄДРПОУ 36671606) 4 800 (чотири тисячі вісімсот) грн. 00 коп. - судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя М.М.Якименко

Дата складання (підписання) повного тексту рішення: 15.09.2017 року.