Рішення

від 18.09.2017 по справі 904/7332/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18.09.2017 Справа № 904/7332/17 За позовом Приватного підприємства "Зернооптторг", м. Запоріжжя

до Товариства з обмеженою відповідальністю "М'ясокомбінат "М'ясна традиція", м. Дніпро

про стягнення 40 314,50 грн.

Суддя Євстигнеєва Н.М.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 01 вересня 2017 року, представник

Від відповідача: не з'явився

С У Т Ь С П О Р У:

Приватне підприємство "Зернооптторг" звернулося до господарського суду із позовом, яким з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог (від 11.09.2015, поданої до суду 13.09.2017) просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "М'ясокомбінат "М'ясна традиція" заборгованість у розмірі 40 314,50 грн., з яких:

- основна заборгованість у розмірі 39 759,98 грн.;

- 3 % річних у розмірі 554,52 грн.;

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки №27/08-2015 від 27 серпня 2015 року в частині повної та своєчасної оплати поставленого товару.

17.08.2017 відповідачем подане клопотання про надання часу для досягнення домовленості з позивачем щодо належного врегулювання спору.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 14.07.2017 порушено провадження у справі №904/7332/17, справу призначено до розгляду в засіданні на 18.08.2017. З 18.08.2017 розгляд справи відкладено на 05.09.2017, з 05.09.2017 на 18.09.2017.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 05.09.2017 строк вирішення спору продовжено на 15 днів.

У судове засідання 18.09.2017, представник відповідача не з'явився, про день, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Відповідно до п.3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відзиву на позов Товариство з обмеженою відповідальністю "М'ясокомбінат "М'ясна традиція" до суду не надало, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами (ст. 75 Господарського процесуального кодексу України).

Суд звертає увагу, що підставою для відкладення розгляду справи є саме неможливість вирішення спору у даному судовому засіданні, а не неявка в судове засідання представника відповідача.

В судовому засіданні 18.09.2017 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

28.08.2015 між Приватним підприємством "Зернооптторг" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "М'ясокомбінат "М'ясна традиція" (покупець) укладено договір поставки №27/08-2015ПС, відповідно до п.1.1 якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця товар, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити його на умовах договору.

Найменування, кількість, асортимент, ціна товару, що поставляється зазначається у видаткових товарних накладних, які складаються на підставі заявок покупця на поставку товару і являються невід'ємними частинами договору (п.1.2 договору).

Згідно з п.2.1 договору товар поставляється на склад м. Дніпропетровськ, ж/м Придніпровськ, вул. Автопаркова, 5. Завантаження товару на транспортні засоби та наступна його доставка здійснюється силами та за рахунок покупця, якщо інше не обумовлене сторонами додатково.

Товар поставляється партіями. Поставка вважається завершеною з моменту передачі постачальником товару, а також супровідною документацією на товар покупця. Право власності на товар переходить від постачальника до покупця під час передачі товару, яка оформлюється видатковою накладною, скріпленою печатками та підписами сторін (п.2.2 договору).

Згідно з п.3.1 договору в редакції додаткової угоди від 05.01.2016 розрахунки між сторонами здійснюються в наступному порядку: покупець перераховує на розрахунковий рахунок постачальника 100% оплату за товар протягом 30 календарних днів з моменту отримання товару.

Відповідно до п.3.2 договору загальна вартість договору визначається згідно всього об'єму видаткових накладних на товар, які є невід'ємними частинами цього договору.

Якість товару, що поставляється за цим договором, має відповідати вимогам, встановленим державними стандартами та технічними умовами, санітарними, ветеринарними нормативними актами, які діють в Україні для даного виду товару та підтверджуються відповідними документами, передбаченими законодавством України (п.4.1 договору).

Згідно з п. 8.1 договору даний договір вступає в силу з дати його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2015 року. У випадку. Якщо не пізніше ніж за 20 календарних днів до закінчення строку дії договору жодна із сторін письмово не заявить про його припинення, даний договір вважається пролонгованим на тих же умовах на 1 календарний рік.

На виконання умов договору позивач здійснював поставку відповідачеві, що підтверджується видатковими накладними (а.с.104-202 т.1, а.с.107-183 т.2).

Згідно платіжних доручень (а.с.35-103 т.1, а.с. 1-106 т. 2) відповідач частково розрахувався за поставлений товар.

Неоплаченими залишилися видаткові накладні на загальну суму 39 759,98 грн., а саме: №15 від 30.01.2017 на суму 8700,00 грн. (залишок боргу 6 699,98 грн.), №2 від 02.02.2017 на суму 8700,00 грн., №16 від 27.02.2017 на суму 2 610,00 грн., №3 від 01.03.2017 на суму 4 350,00 грн., №10 від 13.03.2017 на суму 4 350,00 грн., №16 від 21.03.2017 на суму 4 350,00 грн., №19 від 27.03.2017 на суму 4 350,00 грн., №5 від 05.04.2017 на суму 4 350,00 грн.

Позивач зазначає, що відповідач взяті на себе зобов'язання із оплати вартості поставленого товару не виконав, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість за договором поставки у розмірі 39 759,98 грн., що і є причиною виникнення спору.

Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч.1 ст.193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст.530 Цивільного кодексу України).

З огляду на умови договору строк оплати товару є таким, що настав.

Доказів оплати поставленого товару в сумі 39 759,98 грн. відповідач не надав, доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, не спростував.

За викладеного позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 39 759,98 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Також позивачем нараховано та заявлено до стягнення 3% річних за загальний період з 28.02.2017 по 11.09.2017 у сумі 554,52 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіркою нарахування 3% річних було виявлено допущення позивачем помилок щодо визначення початкових періодів нарахування, оскільки у п. 3.1 договору в редакції додаткової угоди від 05.01.2016 зазначено, що розрахунки між сторонами здійснюються протягом 30 календарних днів з моменту отримання товару, а отже прострочка оплати виникає з 31 календарного дня з моменту отримання товару.

Крім того, позивачем під час нарахування 3% річних за прострочку оплати поставленого товару за накладною №ЗО-15 від 30.01.2017 у період прострочки враховані дні фактичної оплати частин заборгованості, у той час як відповідно до п. 1.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені.

Судом здійснено перерахунок 3% річних з урахуванням правильних періодів, у зв'язку з чим вимога про стягнення 3 % річних підлягає частковому задоволенню у розмірі 545,60 грн.

За викладеного, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 40 300,52 грн., з яких 39 759,98 грн. - основний борг, 540,54 грн. - 3% річних.

Щодо розподілу судового збору суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання позову до господарського суду ставка судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 16 000,00 грн., у той час, як 1 прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 1 січня 2017 року становить 1 600,00 грн., тобто позивачем внесено судовий збір у більшому розмірі ( на 14 400,00 грн.), ніж підлягав сплаті.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про судовий збір" у випадку внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, сплачена сума судового збору повертається виключно за клопотанням особи. Позивачем подано клопотання про повернення надмірно сплаченого судового збору, за результатами якого судом буде прийнято відповідну ухвалу.

Судовий збір у розмірі 1 600,00 грн. підлягає розподілу між сторонами.

Згідно із статтею 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 1 599,65 грн.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.1, 33, 34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "М'ясокомбінат "М'ясна традиція" 49000, м. Дніпро, вул. Робоча, буд. 23В, кімн. 209, ідентифікаційний код 38753898) на користь Приватного підприємства "Зернооптторг" (69014, м. Запоріжжя, вул. Олексія Поради, 52, ідентифікаційний код 36615667) заборгованість у розмірі 39759,98 грн., 3% річних у розмірі 545,60 грн., витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 1 599,65 грн., про що видати наказ.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено, - 18.09.2017

Суддя Н.М. Євстигнеєва