Рішення

від 14.09.2017 по справі 352/923/16-ц

ТИСМЕНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 352/923/16-ц

Провадження № 2/352/88/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 вересня 2017 року м. Івано-Франківськ

Тисменицький районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого судді Струтинського Р.Р.,

секретаря Бардюк - Кавецької Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Івано-Франківськ справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради, ОСОБА_3 про усунення перешкод у виготовленні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки , -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 сільської ради, ОСОБА_3, у якому із врахуванням уточнення, просив визнати недійсним рішення сесії ОСОБА_2 сільської ради від 06.12.2011 року №229-7/2011 про надання ОСОБА_3 дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0780 га по вул. Незалежності в с. Підлужжя, Тисменицького району Івано-Франківської області, визнати недійсним рішення сесії ОСОБА_2 сільської ради від 31.03.2016 року №175-5/2016 про затвердження Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_3 площею 0,0780 га по вулиці Незалежності в с. Підлужжя, Тисменицького району Івано-Франківської області, кадастровий номер земельної ділянки 2625884201:01:002:0598, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 902901726258, скасувати відповідний запис у Державному земельному кадастрі про державну реєстрацію земельної ділянки ОСОБА_3 кадастровий номер 2625884201:01:002:0598 площею 0,0780 га по вулиці Незалежності в с. Підлужжя, Тисменицького району Івано-Франківської області та скасувати відповідний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію за ОСОБА_3 права приватної власності на належну їй земельну ділянку площею 0,0780 га по вулиці Незалежності в с. Підлужжя, Тисменицького району Івано-Франківської області.

Позивач, звернувшись до суду з даним позовом, посилається на те, він як інвалід І групи згідно із п.18 ч.1 ст.13 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту є суб'єктом права на відведення йому органами місцевого самоврядування земельної ділянки для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва у першочерговому порядку.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.09.2011 року у справі №36284/10/9104 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради про визнання дій неправомірними, було задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 та зобов'язано голову ОСОБА_2 сільської ради винести на розгляд чергової сесії ОСОБА_2 сільської ради заяву ОСОБА_1 про надання йому дозволу на відведення земельної ділянки площею 0,25 га на території Підлузьскої сільської ради.

На виконання Постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.09.2011 року у справі №36284/10/9104, за заявою позивача ОСОБА_4 сесії ОСОБА_2 сільської ради від 06.12.2011 року №245-7/2011 було вирішено надати ОСОБА_1 дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення йому земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового буднику, господарських будівель та споруд площею 0,09 га по вул. Незалежності в с.Підлужжя, Тисменицького району Івано-Франківської області. З ухваленням вищезазначеного рішення сесії, у позивача виникли майнове право, яке характеризується як право очікування .

Разом із цим, рішенням сесії ОСОБА_2 сільської ради від 06.12.2011 року №229-7/2011 відповідачці ОСОБА_3 теж було вирішено надати дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки під будівництво, площею 0,0780 га по вул. Незалежності в с. Підлужжя, Тисменицького району Івано-Франківської області, тобто по-сусідству із ділянкою ОСОБА_1

У 2016 році ОСОБА_3 без погодження суміжної межі з ОСОБА_1 було виготовлено Проект землеустрою щодо відведення своєї земельної ділянки площею 0,0780 га по вул.Незалежності в с.Підлужжя, який ОСОБА_4 сесії ОСОБА_2 сільської ради від 31.03.2016 року №175-5/2016 було затверджено. У березні 2016 року Державним кадастровим реєстратором було проведено державну реєстрацію земельної ділянки ОСОБА_3 площею 0,0780 га та присвоєно їй кадастровий номер 2625884201:01:002:0598. 13.04.2016 року до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державним реєстратором було внесено запис про реєстрацію права приватної власності відповідачки ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 0,0780 га по вулиці Незалежності в с. Підлужжя, Тисменицького району Івано-Франківської області, кадастровий номер 2625884201:01:002:0598, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 902901726258.

Однак, коли ОСОБА_1 24.05.2012 року на виконання рішення сесії ОСОБА_2 сільської ради від 06.12.2011 року №245-7/2011 звернувся до проектної організації - ДП Івано-франківський інститут землеустрою із заявою та завданням на розробку проекту землеустрою щодо відведення йому земельної ділянки площею 0,09 га по вул. Незалежності в с. Підлужжя та перенесення в натуру меж цієї земельної ділянки - за результатами геодезичних вишукувань, у процесі складання Експлікації земель та Кадастрового плану земельної ділянки ОСОБА_1 ДП Івано-франківський інститут землеустрою виявлено, що у результаті формування земельної ділянки ОСОБА_3 площею 0,078 га без погодження із ОСОБА_1, як суміжним землекористувачем, її земельна ділянка наклалася на земельну ділянку ОСОБА_1, а тому виконати рішення сільради від 06.12.2011 року №245-7/2011 і сформувати земельну ділянку ОСОБА_1 площею 0,09 га на даний час є неможливим (залишкова площа земельної ділянки ОСОБА_1 згідно детального плану території становить 0,6614 га, у тому числі площа забудови 0,1985 га; земельна ділянка стала трикутної форми, що унеможливлює нормальне розташування забудови).

Неможливість реалізації позивачем передбаченого п.18 ч.1 ст.13 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту права на забезпечення його землею обумовлено необхідність звернення із даним позовом до суду.

Суд, заслухавши думку учасників процесу ухвалив провести розгляд справи за відсутності представника ОСОБА_2 сільської ради у зв'язку із його повторною неявкою без поважних причин.

Представник позивача позов підтримав з підстав наведених у позовній заяві.

Представник відповідача ОСОБА_2 сільської ради, належним чином повідомлений про дату та час судового засідання у судове засідання не з'явився повторно, про причини своєї неявки суд не повідомив.

Представник відповідача ОСОБА_3 проти позову заперечив. Пояснив що позивач на час складання проекту землеустрою щодо відведення ОСОБА_3 земельної ділянки не суміжним землекористувачем в розумінні ст. 125 Земельного кодексу не являвся, а тому його права не порушені.

Суд, заслухавши позивача, його представника, а також представника відповідача ОСОБА_3 дослідивши письмові докази та оцінюючи досліджені докази в сукупності, вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 має статус інваліда війни І групи, що підтверджується посвідченням, виданим Департаментом соціальної політики виконкому Івано-Франківської міської ради серії Б № 074362 від 11.06.2014 року, копія якого міститься у матеріалах справи (а.с.6).

У відповідності до п.18 ч.1 ст.13 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту позачергове забезпечення житлом осіб, які потребують поліпшення житлових умов, у тому числі за рахунок жилої площі, що передається міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, підприємствами та організаціями у розпорядження місцевих рад та державних адміністрацій. Особи, зазначені в цій статті, забезпечуються жилою площею протягом двох років з дня взяття на квартирний облік, а інваліди I групи з числа учасників бойових дій на території інших країн - протягом року. Органи виконавчої влади, виконавчі комітети місцевих рад зобов'язані подавати допомогу інвалідам війни у будівництві індивідуальних жилих будинків. Земельні ділянки для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва відводяться зазначеним особам у першочерговому порядку.

Таким чином позивач згідно із п.18 ч.1 ст.13 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту є суб'єктом права на відведення йому органами місцевого самоврядування земельної ділянки для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва у першочерговому порядку.

У відповідності до ч.ч.6, 7 ст.118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 Земельного Кодексу України. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Відповідний орган місцевого самоврядування, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути, зокрема лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Як вбачається із матеріалів справи постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.09.2011 року у справі №36284/10/9104 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради про визнання дій неправомірними, було задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 та зобов'язано голову ОСОБА_2 сільської ради винести на розгляд чергової сесії ОСОБА_2 сільської ради заяву ОСОБА_1 про надання йому дозволу на відведення земельної ділянки площею 0,25 га на території Підлузьскої сільської ради. У подальшому на виконання Постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.09.2011 року у справі №36284/10/9104, за заявою позивача ОСОБА_4 сесії ОСОБА_2 сільської ради від 06.12.2011 року №245-7/2011 було вирішено надати ОСОБА_1 дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення йому земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового буднику, господарських будівель та споруд площею 0,09 га по вул. Незалежності в с.Підлужжя, Тисменицького району Івано-Франківської області.

На підставі статті 190 ЦК України майном вважається не лише окрема річ чи сукупність речей, а також майнові права. Майнові права є неспоживною річчю і визнаються речовими правами. Майнові права на нерухомість, у тому числі земельну ділянку, яка ще не сформована в окремий об'єкт цвільних прав, не вважаються речовими правами на чуже майно, тому що об'єктом цих прав є не чуже майно, а також не вважаються правом власності.Отже, майнове право, яке можна визначити як право очікування , є складовою частиною майна як об'єкта цивільних прав. Майнове право - це обмежене речове право, за яким власник цього права наділений певними, але не всіма правами власника майна та яке засвідчує правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно чи інше речове право на відповідне майно в майбутньому. (Постанова Верховного суду України у справі №6-265цс16). Таким чино внаслідок прийняття 06.12.2011 року ОСОБА_2 сільською радою рішення №245-7/2011 про надання дозволу ОСОБА_1 на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,06 га у позивача виникло майнове право очікувати отримання у власність чи постійне користування відповідної земельної ділянки відповідної площі, після її формування як об'єкту цивільних прав, згідно із чинним законодавством.

Разом із цим, як вбачається із матеріалів Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_5 того ж дня, тобто 06.12.2011 року, рішенням сесії ОСОБА_2 сільської ради від №229-7/2011 відповідачці ОСОБА_3 теж було вирішено надати дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення сусідньої із ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,0780 га.

При цьому ОСОБА_2 сільською радою всупереч ст.118 Земельного кодексу України не враховано орієнтовних розмірів земельної ділянки, дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення якої вже було надано ОСОБА_1 і його відповідного майнового права, чим порушено передбачене п.18 ч.1 ст.13 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту .

У відповідності до ст.50 Закону України Про землеустрій у разі формування нових земельних ділянок складаються проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Такі проекти, зокрема, включають матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування; кадастровий план земельної ділянки, складений за результатами кадастрової зйомки; акт приймання-передачі межових знаків на зберігання; матеріали перенесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість).

Кадастрові зйомки - це комплекс робіт, виконуваних для визначення та відновлення меж земельних ділянок. (ч.1 ст.198 Земельного кодексу України)

У відповідності до п.п. б та ґ ч.2 ст.198 Земельного кодексу України, окрім виготовлення кадастрового плану кадастрова зйомка також включає геодезичне встановлення меж земельної ділянки та погодження таких меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами.

Згідно із абз.4 п.1.3. Інструкції Про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками , затв. Наказом Держкомзему України №376 від 18.05.2010 року, межа земельної ділянки - сукупність ліній, що утворюють замкнений контур і розмежовують земельні ділянки.

У додатку №2 до Інструкції, затвердженої Наказом Держкомзему України №376 від 18.05.2010 року встановлено форму Акту прийомки-передачі межових знаків на зберігання, згідно із якою підписи суміжних землекористувачів у даному акті є обов'язковими.

У 2016 році ОСОБА_3 без погодження суміжної межі з ОСОБА_1 було виготовлено Проект землеустрою щодо відведення своєї земельної ділянки площею 0,0780 га по вул.Незалежності в с.Підлужжя та передано його на затвердження сесії.

Відповідно до сталої практики ЄСПЛ, обмеження прав громадян є можливим за умови попереднього визначення законних підстав такого обмеження. Втручання в права і свободи людини повинне відповідати вимогам законності, необхідності, доцільності і співрозмірності цілі, яка переслідується. Ціллю обмеження прав і свобод людини є охорона основних загальновизнаних цінностей в суспільстві, до яких відносяться життя, свобода, гідність, здоров'я і моральність населення, а також підтримка державної безпеки, забезпечення суспільного порядку та інші цінності.

Європейський суд з прав людини розглядаючи справу Суханов та Ільченко проти України (Заяви № 68385/10 та 71378/10) у рішенні від 26.06.2014 року наголосив, що першим і найголовнішим правилом статті 1 Першого протоколу Конвенції з прав людини є те, що будь-яке втручання державних органів у право на мирне володіння майном має бути законним і повинно переслідувати легітимну мету в інтересах суспільства . Будь-яке втручання також повинно бути пропорційним по відношенню до переслідуваної мети. Іншими словами, має бути забезпечено справедливий баланс між загальними інтересами суспільства та обов'язком захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не буде досягнуто, якщо на відповідну особу або осіб буде покладено особистий та надмірний тягар (див., серед багатьох інших джерел, рішення у справі ОСОБА_6 Греції та інші проти Греції (Former King of Greece and Others v. Greece) [ВП], заява № 25701/94, пп. 79 та 82, ЄСПЛ 2000-XII).

У справі "Комнацький проти України" Європейським судом з прав людини звернуто увагу держави на необхідність враховувати вразливе становище громадян при розгляді питань, що стосуються їх соціальних гарантій. Таким чином, зважаючи на стан здоров'я позивача суд вважає, що виконання рішення Постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.09.2011 року у справі №36284/10/9104 щодо виділення позивачу у першочерговому порядку земельної ділянки потребувало від органу місцевого самоврядування особливої ретельності.

ОСОБА_2 сільською радою ухвалюючи 06.12.2011 року рішення сесії №229-7/2011 про надання відповідачці ОСОБА_3 дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0780 га по вул. Незалежності в с. Підлужжя, Тисменицького району Івано-Франківської області не було враховано фактичної площі наявної землі на відповідній території, достатньої для виконання обох своїх рішень №229-7/2011 та №245-7/2011 від 06.12.2011.

У подальшому, розглядаючи поданий ОСОБА_3 на затвердження Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки вищезазначені порушення прав позивача усунуті не були, відтак 31.03.2016 року сесією ОСОБА_2 сільської ради прийнято рішення №175-5/2016 про затвердження Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_3 і надання її у власність без наявної в натурі (на місцевості) площі такої земельної ділянки, однак частково за рахунок площі земельної ділянки що підлягала відведенню позивачу. Таким чином органом місцевого самоврядування допущено неправомірне втручання у майнове право позивача.

Отже, оскільки оскаржувані рішення сесії ОСОБА_2 сільської ради від 06.12.2011 року №229-7/2011 та від 31.03.2016 року №175-5/2016, а також чинність права власності ОСОБА_7 на земельну ділянку площею 0,0780 га унеможливлюють реалізацію права позивача на відведення йому земельної ділянки площею 0,06 га по вул. Незалежності у с.Підлужжя Тисменицького району, - дані рішення підлягають визнанню недійсними.

Припинення правовідношення, а також відновлення становища, яке існувало до порушення права, у відповідності до ч.2 ст.16 ЦК України, є способами захисту особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку що для відновлення майнових прав позивача необхідним є також скасуваня відповідного запису у Державному земельному кадастрі про державну реєстрацію земельної ділянки ОСОБА_3 відповідного запису у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права приватної власності.

На підставі наведеного, відповідно ст. 190 ЦК України, ст.ст.118, 125, 198 ЗК України, п.18 ч.1 ст.13 ЗУ Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту , та керуючись ст.ст. 88, 213-215, 218 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задоволити.

Визнати недійсним рішення сесії ОСОБА_2 сільської ради від 06.12.2011 року № 229-7/2011 про надання ОСОБА_3 дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0780 га по вул. Незалежності в с.Підлужжя Тисменицького району Івано-Франківської області.

Визнати недійсним рішення сесії ОСОБА_2 сільської ради від 31.03.2016 року № 175-5/2016 про затвердження Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_3 площею 0,0780 га по вул. Незалежності в с.Підлужжя Тисменицького району Івано-Франківської області, кадастровий номер земельної ділянки 2625884201:01:002:0598, реєстраційний номер об єкту нерухомого майна 902901726258.

Скасувати відповідний запис у Державному земельному кадастрі про державну реєстрацію земельної ділянки ОСОБА_3 кадастровий номер 2625884201:01:002:0598 площею 0,0780 га по вул. Незалежності в с. Підлужжя Тисменицького району Івано-Франківської області.

Скасувати відповідний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію за ОСОБА_3 права приватної власності на земельну ділянку, реєстраційний номер 902901726258, площею 0,0780 га по вул. Незалежності в с. Підлужжя Тисменицького району Івано-Франківської області, кадастровий номер 2625884201:01:002:0598.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду до Апеляційного суду Івано-Франківської області подається протягом десяти днів з дня його проголошення через Тисменицький районний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Головуючий Р.Р. Струтинський