Рішення

від 15.11.2010 по справі 2-1911/2010

ВОЗНЕСЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-1911/2010

РІШЕННЯ

іменем України

"15" листопада 2010 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючої - судді Лузан Л.В., при секретарі судового засідання - Коценко О.М.,

за участю: відповідача - ОСОБА_1,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Вознесенську Миколаївської області цивільну справу за позовом Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав та стягнення коштів (аліментів) на утримання неповнолітньої дитини , -

встановив:

27.09.2010 року Суворовська районна адміністрація Одеської міської ради звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про позбавлення останнього батьківських прав відносно його неповнолітнього сина та стягнення з нього коштів (аліментів) на його утримання.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач ОСОБА_1, який є батьком неповнолітнього ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, дванадцять років без поважних причин не спілкується з ним, не виховує та не утримає його, тобто, безвідповідально ставиться до виконання своїх батьківських обов'язків, що стало підставою для звернення з даними позовом до суду.

Позивач - Суворовська районна адміністрація Одеської міської ради в судове засідання свого представника не направив. Згідно заяви, що надійшла на адресу суду, просив розглянути справу без участі представника, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги визнав у повному обсязі, не заперечував проти їх задоволення.

Заслухавши пояснення відповідача, дослідивши матеріали справи в їх сукупності в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів, суд прийшов до висновку про необхідність застосування наслідків визнання позову відповідачем, передбачених ст. 174 ЦПК України, оскільки таке визнання не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Зокрема, судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 є батьком неповнолітнього ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження, НОМЕР_1, виданим 23.03.1994 року Суворовським в/РАГС м. Одеси (копія свідоцтва долучена до матеріалів справи).

Мати неповнолітнього ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_3, померла ІНФОРМАЦІЯ_3 року, згідно свідоцтва про смерть, НОМЕР_2, виданого Першим Суворовським відділом реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції 26.06.2010 року.

В письмовому висновку органу опіки та піклування Суворовської районної адміністрації від 29.07.20010 року зазначається про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 відносно неповнолітнього сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідно до вимог ст.ст.150,180 СК України, батьки зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про здоров'я дитини, фізичний, духовний та моральний розвиток останньої, що є найважливішими обов'язками матері і батька, а також повинні утримувати дитину до досягнення ним повноліття.

Відповідно до ст.12 Закону України „Про охорону дитинства " від 26.04.2001 року передбачено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Згідно ч.4 ст.155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

В разі ухилення останніх від виконання обов'язків по вихованню дитини, мати та батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав. Діючим сімейним законодавством передбачений вичерпний перелік підстав для позбавлення батьківських прав (ч.1 ст. 164 СК України).

Так, згідно ст.164 СК України мати, батько можуть бути позбавленні судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.

Аналогічне викладене в постанові Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав від 30.03.2007 року № 3 ( п.16).

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що відповідач ОСОБА_1, який є батьком неповнолітнього ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зобов'язаний виконувати свої батьківські обов'язки по вихованню та утриманню дитини. Проте, судом встановлено, що відповідач проживає окремо від свого сина, взагалі не піклується про стан її здоров'я, не цікавиться і не приймає участі у його навчанні, не ставить питання про те, щоб забрати сина до себе та під час розгляду справи також не виявив такого бажання, а навпаки, висловив в судовому засіданні побажання про позбавлення його батьківських прав стосовно його сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що факт ухилення відповідача без поважних причин від виконання своїх обов'язків по вихованню та утриманню дитини знайшов своє підтвердження в судовому засіданні. Будь - яких доказів протилежного суду не надано, а висловлювання відповідача в судовому засіданні побажання про позбавлення його батьківських прав відносно свого сина, суд розцінює як прагнення останнього уникнути відповідальності за покладені на нього обов'язки по вихованню та утриманню дитини і небажання підтримувати родинний зв'язок з сином. Доказів на підтвердження обставин, які перешкоджали б відповідачу у виконанні ним своїх обов'язків по відношенню до дитини судом не добуто та під час розгляду справи батько дитини не виявив взагалі ніякого бажання щодо налагодження стосунків з дитиною. За даних підстав, а також враховуючи думку неповнолітнього ОСОБА_2, яку він висловив у письмовій заяві, суд вважає, що вимоги позивача про позбавлення відповідача ОСОБА_1 батьківських прав щодо його сина ОСОБА_2 обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.60 ЦК України, ч.4,5 ст. 167 СК України, в разі ухвалення рішення про позбавлення батьківських прав, якщо дитина не може бути передана другому з батьків, переважне право перед іншими особами на передання їм дитини, мають за їхньою заявою баба, дід та іншим родичі, за наявності подання органу опіки та піклування.

Оскільки, жодна з названих осіб не виявила бажання вирішити зазначене питання, суд передає неповнолітнього ОСОБА_2 органу опіки та піклування Суворівської районної адміністрації Одеської міської ради з метою його подальшого влаштування.

Враховуючи положення ч.2 ст.166 СК України, позбавлення батьківських прав відповідача ОСОБА_1 не звільняє його від аліментних зобов'язань по відношенню до його неповнолітнього сина ОСОБА_2.

За такого, відповідно до ст.ст. 182,183 СК України, з відповідача підлягають стягненню аліменти на утримання дитини на користь органів опіки та піклування, державних установ та інших осіб, під піклуванням яких буде знаходитися дитина, в розмірі 1/4 частини від усіх видів її заробітку (доходу), але розмір аліментів на дитину за жодних обставин не може бути меншим за 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з часу пред'явлення позову - 27.09.2010 року та до повноліття дитини.

В силу ст. 88 ЦПК України, з відповідача на користь держави підлягають стягненню судовий збір у розмірі 51 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду цивільної справи в сумі 120 грн. 00 коп.

Згідно п.1 ч.1 ст.367 ЦПК України рішення суду підлягає негайному виконанню в справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Керуючись ст.ст.10,11,60, 88,209,212-215, п.1 ч.1 ст. 367 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав та стягнення коштів (аліментів) на утримання неповнолітньої дитини - задовольнити.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Новосибірськ, Росія, відносно його неповнолітнього сина: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1,

Неповнолітнього ОСОБА_2 передати органу опіки та піклування Суворівської районної адміністрації Одеської міської ради з метою його подальшого влаштування.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Новосибірськ, Росія, кошти (аліменти) на користь органів опіки та піклування, державних установ та інших осіб, під піклуванням яких буде знаходитися дитина, на утримання сина: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частини від усіх видів її заробітку (доходу) щомісячно, але, не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 27.09.2010 року та до досягнення ним повноліття.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (бюджет м. Вознесенська Миколаївської області: банк УДК в Миколаївській області, код банку 23406957, МФО 826013, код платежу 22090100, р/р № 31415537700007) судовий збір у розмірі 51 (п'ятдесят одна) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (бюджет м. Вознесенська: 22050000 банк ГУДКУ в Миколаївській області, код ЄДРПОУ 23406957, р/р 31210259700007, МФО 826013) витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 (сто двадцять) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів після його проголошення, але, в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Суддя В.Л. Лузан