Постанова

від 12.09.2017 по справі 819/1330/17

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/1330/17

12 вересня 2017 р.м.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі:

Головуючої судді Данилевич Н.А.

при секретарі судового засідання Канюка Н.В.

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - Литячівська сільська рада, про визнання протиправним, скасування рішення та зобов'язання вчинити дію, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області, третя особа особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Литячівська сільська рада, в якій із врахування заяви про зміну позовних вимог просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення виконуючого обов'язки начальника Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області ОСОБА_4 від 10.05.2017 року К-3382/0-1132/6-17 та від 26.06.2017 року К-5052/0-1714/6-17 про відмову у наданні дозволу ОСОБА_3 на розробку проекту землеустрою щодо відведення йому земельної ділянки у власність, орієнтованою площею 1,500 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту на території с. Литячі Заліщицького району Тернопільської області;

- зобов'язати ОСОБА_5 управління Держгеокадастру у Тернопільській області повторно розглянути клопотання ОСОБА_3 та прийняти рішення про надання дозволу ОСОБА_3 на розробку проекту землеустрою щодо відведення йому земельної ділянки у власність, орієнтованою площею 1,500 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту на території с. Литячі, Заліщицького району, Тернопільської області.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач двічі звертався із клопотаннями до Головного управління Держгеокадастру України в Тернопільській області про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення йому земельної ділянки у власність, орієнтованою площею 1,5000 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту на території с. Литячі, Заліщицького району, Тернопільської області.

За результатами розгляду зазначених клопотань відповідач рішеннями від 10.05.2017 К-3382/0-1132/6-17 та від 26.06.2017 К-50520/0-1714/6-17 двічі відмовляв позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою з мотивів того, що земельна ділянка на яку претендує позивач віднесена до земель комунальної власності загального користування, яка не може передаватися у приватну власність.

Позивач вважає, що рішення Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області від 10.05.2017 К-3382/0-1132/6-17 та від 26.06.2017 К-5052/0-1714/6-17 є протиправними та прийняті з порушенням норм чинного законодавства України, оскільки земельна ділянка яку позивач виявив бажання отримати належить до державної форми власності, а не комунальної. Крім того, позивачем були дотримані вимоги чинного законодавства України під час подання клопотань та відповідних додатків з приводу надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

Представник позивача в судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримав з мотивів викладених в позовній заяві, просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, просив відмовити в його задоволенні, вказавши, що земельна ділянка, яку позивач бажає отримати у власність для ведення особистого селянського господарства належить до земель загального користування (пасовище), тобто є загальнодоступною для всіх суб"єктів і не може передаватися у приватну власність. А відтак надання дозволу позивачу на розроблення землевпорядної документації відведення у власність земельної ділянки загального користування, відбудеться із перевищенням повноважень Головного управління, оскільки порушить права інших осіб щодо її використання.

Представник третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача у судове засідання не прибув, подавши заяву до канцелрії суду про розгляд справи без участі їх представника.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення, з наступних міркувань.

Суд встановив, що 04.04.2017 позивач звернувся із клопотанням до Головного управління Держгеокадастру України в Тернопільській області про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення йому земельної ділянки у власність, орієнтованою площею 1,5000 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту на території с. Литячі, Заліщицького району, Тернопільської області.

До заяви, зокрема, додано копії паспорта, ідентифікаційного коду та викопіювання із публічної кадастрової карти України.

За результатами розгляду зазначеного клопотання ОСОБА_5 управління Держгеокадастру України в Тернопільській області рішенням від 10.05.2017 К-3382/0-1132/6-17 відмовило позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою з мотивів того, що земельна ділянка на яку претендує позивач віднесена до земель загального користування.

19.06.2017 позивач повторно звернувся із заявою до відповідача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення йому земельної ділянки у власність, орієнтованою площею 1,5000 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту на території с. Литячі, Заліщицького району, Тернопільської області.

За результатами повторного розгляду клопотання позивача ОСОБА_5 управління Держгеокадастру України в Тернопільській області рішенням від 26.06.2017 К-50520/0-1714/6-17 відмовило у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою з тих підстав, що земельна ділянка, на яку претендує позивач, віднесена до земель загального користування, яка не може передаватися у приватну власність.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Згідно ч. 6 ст. 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до ОСОБА_1 міністрів Автономної Республіки Крим. ОСОБА_6 Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Частиною 7 вказаної статті встановлено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Згідно вимог п. 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 року №15, державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Відповідно до п. 1 Положення про ОСОБА_5 управління Держгеокадастру в області, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29.09.2016 року №333 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.10.2016 року за №1391/29521), ОСОБА_5 управління Держгеокадастру в області (далі - ОСОБА_5 управління) є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та їй підпорядковане.

Підпунктом 13 пункту 4 вказаного Положення передбачено, що ОСОБА_5 управління, відповідно до покладених на нього завдань, розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним законодавством.

За правилами п. 8 цього ж Положення ОСОБА_5 управління у межах своїх повноважень видає накази організаційно-розпорядчого характеру.

З наведеного вбачається, що ОСОБА_5 управління Держгеокадастру в Тернопільській області має виключні повноваження на вирішення питання щодо надання або відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності.

При цьому, суд зазначає, що наведеними положеннями чинного законодавства чітко визначені, як підстави, порядок, строки, процедура надання відповідачем дозволу зацікавленим громадянам на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, так і чітко визначені для відповідача порядок, строки, відповідна процедура та підстави для відмови у наданні такого дозволу, а так само і форма прийнятих відповідних рішень.

Так, за результатами розгляду відповідного клопотання громадянина, зацікавленого в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної власності для ведення особистого селянського господарства у межах норм безоплатної приватизації, відповідач у місячний строк повинен або надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення такої земельної ділянки або надати відмову у наданні такого дозволу.

Проте, така відмова повинна бути вмотивована, оформлена належним чином та прийнята виключно з підстав, встановлених ч.7 ст. 118 Земельного кодексу України, а саме: невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Таким чином виключний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо надання земельної ділянки у власність визначений частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України.

Судом встановлено, що рішеннями від 10.05.2017 К-3382/0-1132/6-17 та від 26.06.2017 К-5052/0-1714/6-17 відповідач відмовив позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою з мотивів того, що земельна ділянка на яку претендує позивач, згідно інформації відділу Держгеокадастру у Заліщицькому районі, віднесена до земель загального користування, які не можуть передаватися у приватну власність.

Згідно інформаційної довідки Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області від 14.07.2017 року наданої на адвокатський запит представника позивача, земельна ділянка кадастровий номер 6122085600:01:001:0981 площею 1,9451 га, на частину якої претендує позивач, є державної форми власності, сільськогосподарського призначення, пасовище, землі загального користування, у власності чи в користуванні третіх осіб не перебуває, будь-які обмеження у використанні земельної ділянки кадастровий номер 6122085600:01:001:0981, яка розташована на території Литячівської сільської ради, Заліщицького району, не встановлювались.

Згідно інформаційної довідки Заліщицької районної державної адміністрації від 11.07.2017 року розпоряджень про передачу у комунальну власність земельної ділянки кадастровий номер 6122085600:01:001:0981 площею 1,9451 га, що розташована на території Литячівської сільської ради Заліщицького району, Заліщицькою РДА, не приймалось. Заліщицькою районної державної адміністрації будь-які обмеження у використанні земельної ділянки кадастровий номер 6122085600:01:001:0981 площею 1,9451 га, не встановлювались.

Згідно інформаційної довідки виконкому Литячівської сільської ради генеральний план забудови та інша містобудівна документація с. Литячі Заліщицького району Тернопільської області не розроблялась та рішення сесією Литячівської сільської ради про передачу у комунальну власність земельної ділянки за кадастровим номером 6122085600:01:001:0981, що розташована на території Литячівської сільської ради, не приймалось.

Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23 липня 2010 року №548 затверджено Класифікацію видів цільового призначення земель згідно якого до земель загального користування за рішенням відповідного органу державної влади чи місцевого самоврядування може бути віднесено землі будь-якої категорії, які використовуються як майдани, вулиці, проїзди, шляхи, громадські пасовища, сіножаті, набережні, пляжі, парки, зелені зони, сквери, бульвари, водні об'єкти загального користування, а також інші землі.

Згідно ст. 83 Земельного кодексу України до земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать зокрема:

а) землі загального користування населених пунктів (майдани, вулиці, проїзди, шляхи, набережні, пляжі, парки, сквери, бульвари, кладовища, місця знешкодження та утилізації відходів тощо);

Поряд з цим, згідно частини четвертої 4 ст. 84 Земельного кодексу України до земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать:

а) землі атомної енергетики та космічної системи;

б) землі під державними залізницями, об'єктами державної власності повітряного і трубопровідного транспорту;

в) землі оборони;

г) землі під об'єктами природно-заповідного фонду, історико-культурного та оздоровчого призначення, що мають особливу екологічну, оздоровчу, наукову, естетичну та історико-культурну цінність, якщо інше не передбачено законом;

ґ) землі лісогосподарського призначення, крім випадків, визначених цим Кодексом;

д) землі водного фонду, крім випадків, визначених цим Кодексом;

е) земельні ділянки, які використовуються для забезпечення діяльності Верховної ОСОБА_6 України, Президента України, Кабінету Міністрів України, інших органів державної влади, Національної академії наук України, державних галузевих академій наук;

є) земельні ділянки зон відчуження та безумовного (обов'язкового) відселення, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;

ж) земельні ділянки, які закріплені за державними професійно-технічними навчальними закладами;

з) земельні ділянки, закріплені за вищими навчальними закладами державної форми власності;

і) земельні ділянки, що використовуються Чорноморським флотом Російської Федерації на території України на підставі міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною ОСОБА_6 України;

ї) землі під об'єктами інженерної інфраструктури загальнодержавних та міжгосподарських меліоративних систем, які перебувають у державній власності.

Отже, до земель загального користування державної форми власності, які не можуть передаватись у приватну власність, заборон не встановлено.

З огляду на викладене суд приходить до висновку що відповідач протиправно відмовив позивачу у наданні дозволу на розробку проекту, з тих підстав що земельна ділянка на яку претендує позивач, відноситься до земель загального користування, які не можуть передаватися у приватну власність.

Суд наголошує, що положення ст.ст. 118, 122 Земельного кодексу України надають відповідачу повноваження на вирішення питання щодо надання або відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності та зобов'язують вмотивувати відмову у наданні такого дозволу, а також визначаються підстави, з яких така відмова, може бути прийнята.

Однак, такі вимоги Земельного кодексу України ОСОБА_5 управлінням Держгеокадастру в Тернопільській області не дотримано.

Отже, відповідач, відмовляючи у наданні дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, посилаючись на Постанову Кабінету Міністрів України № 413 від 07.06.2017, діяв всупереч наданим Земельним кодексом України повноваженням.

Таким чином, суд приходить до висновку, що рішення Головного управління Держеокадастру в Тернопільській області від 10.05.2017 року К-3382/0-1132/6-17 та від 26.06.2017 року К-5052/0-1714/6-17 про відмову у наданні дозволу ОСОБА_3 на розробку проекту землеустрою щодо відведення йому земельної ділянки у власність, орієнтованою площею 1,500 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту на території с. Литячі Заліщицького району Тернопільської області не відповідають нормам чинного законодавства, прийняті з порушенням встановлених правил та процедури.

Крім того, суд не вбачає підстав для задоволення вимог позивача про зобов'язання Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області прийняти рішення про надання дозволу ОСОБА_3 на розробку проекту землеустрою щодо відведення йому земельної ділянки у власність, орієнтованою площею 1,500 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту на території с. Литячі, Заліщицького району, Тернопільської області, оскільки адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, на відповідність закріпленим ч. 3 ст. 2 КАС України критеріям, не повинен втручатись у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог прав осіб, що звертаються до суб'єктів владних повноважень, без порушень принципу розподілу влади.

Надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, відповідно до ст. 122 Земельного кодексу України, відноситься до виключних повноважень центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальних органів.

А відтак, суд приходить до висновку, що відмови відповідача у наданні позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, з підстав викладених у рішеннях від 10.05.2017 К-3382/0-1132/6-17 та від 26.06.2017 К-5052/0-1714/6-17, підлягають визнанню протиправними із зобов'язанням Головного управління Держгеокадастру Тернопільській області повторно розглянути подане позивачем клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою.

При цьому, суд зазначає, що надання суб'єктом владних повноважень відмови з аналогічних підстав, що перевірялися у межах розгляду даної судової справи, буде вважатися неналежним виконанням судового рішення та нестиме негативні наслідки, передбачені чинним законодавством.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 94, 158-167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення виконючого обов'язки начальника Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області ОСОБА_4 від 10.05.2017 року К-3382/0-1132/6-17 та від 26.06.2017 року К-5052/0-1714/6-17 про відмову у наданні дозволу ОСОБА_3 на розробку проекту землеустрою щодо відведення йому земельної ділянки у власність, орієнтованою площею 1,500 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту на території с. Литячі Заліщицького району Тернопільської області.

Зобов'язати ОСОБА_5 управління Держгеокадастру у Тернопільській області повторно розглянути клопотання ОСОБА_3 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення йому земельної ділянки у власність, орієнтованою площею 1,500 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту на території с. Литячі, Заліщицького району, Тернопільської області.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_3 1280 грн (одна тисяча двісті вісімдесят гривень) понесених ним судових витрат зі сплати судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови суду виготовлено 15.09.2017 року.

Головуючий суддя Данилевич Н.А.

копія вірна

Суддя Данилевич Н.А.