Рішення

від 14.09.2017 по справі 182/3421/16-ц

НІКОПОЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 182/3421/16-ц

Провадження № 2/0182/517/2017

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

14.09.2017 року м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого-судді Кобеляцької-Шаховал І.О.

секретар Скоробогатова А.О.

за участю представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Нікополі цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області та 47 Професійної пожежної частини Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області з охорони об»єктів про стягнення частини заробітної плати, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась до суду з позовом про стягнення частини заробітної плати.

В обгрунтування своїх вимог посилається на те, що вона працювала на посаді фахівця групи аварійно-рятувальних робіт в 47 ППЧ ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області з охорони об'єктів з 23 травня 2008 року до 30 травня 2016 року. У зв'язку з грубим порушенням вимог чинного законодавства, як під час роботи, так і при звільненні, вона вимушена була звернутись до суду з позовною заявою для захисту свого порушеного права. Згідно ч.6 ст.95 КЗпП України, заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку. Згідно ч.1 ст.2 Закону України Про індексацію грошових доходів населення від 03 липня 1991 року № 1282-ХІІ, далі Закон № 1282-ХІІ, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру: оплати праці (грошове забезпечення). Згідно ч.4 ст.2 Закону № 1282-ХІІ, підтримка купівельної спроможності соціальних виплат, які визначаються залежно від прожиткового мінімуму, здійснюється шляхом перегляду їх розміру у зв"язку із зростанням прожиткового мінімуму, відповідно до законодавства.Законом України Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії від 5 жовтня 2000 року N 2017-ІІІ, далі Закон N 2017-ІІІ, визначено правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України (254к/9б-ВР) та законами України основних соціальних гарантій. Згідно ст.17 Закону N 2017-ІІІ, основні державні соціальні гарантії встановлюються законами з метою забезпечення конституційного права громадян на достатній життєвий рівень. Згідно абзацу 5 ст.18 Закону N 2017-ІІІ, законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання. Згідно ч.2 ст.19 Закону N 2017-ІІІ, державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій залежно від форми власності. Згідно ст.20 Закону N 2017-ІІІ, надання державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок бюджетів усіх рівнів, коштів підприємств, установ і організацій та соціальних фондів на засадах адресності та цільового використання. Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17 липня 2003 року № 1078 визначено правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації, незалежно від форми власності і господарювання. Згідно п.2 Порядку № 1078, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру: оплата праці найманих працівників підприємств, установ, організацій у грошовому виразі, яка включає оплату праці за виконану роботу, згідно з тарифними ставками (окладами) і відрядними розцінками, доплати, надбавки, премії, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені законодавством, а також інші компенсаційні виплати, що мають постійний характер. Згідно п.4 Порядку № 1078, індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексується оплата праці (грошове забезпечення). Згідно абз.8 п.4 Порядку № 1078, у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових коштів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства. Згідно п.6 Порядку № 1078, виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких проводяться відповідні грошові виплати населенню. Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету. Це вимоги чинного законодавства, якими встановлено на рівні Закону державні соціальні гарантії. Нею піднімалось питання про ненарахування та невиплату індексації на заробітну плату в 47 ІПЧ (вх.№23 від 16.05.2016 року, та відповідь вих.№355 від 26.05.2016 року). Згідно ст.26 Закону N 2017-ІІІ, посадові особи, винні у порушенні законодавства про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії, несуть відповідальність у порядку, передбаченому законодавством. Згідно п.4 Порядку № 1078, сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків. Згідно ст.33 Закону України Про оплату праці від 24.03.1995 року № 108/95-ВР, в період між переглядом розміру мінімальної заробітної плати індивідуальна заробітна плата підлягає індексації, згідно з чинним законодавством. Згідно п.5 Порядку № 1078, у разі підвищення тарифних ставок (окладів), значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Згідно абз.2 п.5 Порядку № 1078, обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Згідно абз.3 п.5 Порядку № 1078, сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу. Згідно абз.4 п.5 Порядку № 1078, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. Отримавши розрахунок у зв'язку зі звільненням в травні 2016 року, нею виявлений факт ненарахування та невиплати коштів індексації заробітної плати за період з 2013 року по травень 2016 року, що є грубим порушенням вимог чинного законодавства, державних соціальних гарантій, і у першу чергу Конституції України. Згідно Порядку № 1078 та наданих довідок з заробітної праці вона зробила власний розрахунок суми недонарахованої індексації з квітня 2014 року по травень 2016 року. Нарахована заробітна плата за січень 2013 року -квітень 2013 року, згідно посадового окладу, який діяв на 2013 рік, згідно ЕТС:

№ і/пТаб. №посадаП. І. Б.КІЛЬ-ТЬ днів/годин/фактично відпрацьованихНараховано за окладомпреміявинаг.роківнагороднікласністьдоплатаза складність,нап руженість у роботіВсього 68фахівецьОСОБА_3 0,00 січень 2013 21\0 0 0 0 0 0 лютий 2013 20/14 1031,80 260,53 51,59 309,54 1653,46 березень 2013 20/20 1474,00 372,18 73,70 442,20 2362,08 квітень 2013 22/12 804,00 186,09 40,20 241,20 1271,49 Всього 3309,80 818,80 165,49 0,00 0,00 992,94 5287,03 № і/пТаб. №посадаП. І. Б.КІЛЬ-ТЬ днів/годин/фактично відпрацьованихНараховано за окладомпреміявинаг.роківнагороднікласністьдоплатаза складність,нап руженість у роботіВсього 68фахівецьОСОБА_3 0,00 січень 2013 21\0 0 0 0 0 0 лютий 2013 20/14 1015,70 260,53 50,79 304,71 1631,73 березень 2013 20/20 1451,00 372,18 72,55 435,30 2331,03 квітень 2013 22/12 725,50 186,09 36,28 217,65 1165,52 Всього 3192,20 818,80 159,62 0,00 0,00 957,66 5128,28 НЕДОНАРАХОВАНІ КОШТИ 117,60 0,00 5,87 35,28 158,75

Загалом недонарахована основна заробітна плата (посадовий оклад) за січень - квітень 2013 року складає 158,75 грн. Травень 2013 року не є базовим місяцем для підняття окладу, це є січень 2013 року. З червня 2013 року в неї настало право на вислугу років в розмірі 10%, так як вона, згідно наказу № 36 о/с від 23.05.2008 року була прийнята на посаду інспектора протипожежної профілактики, через 2 роки - вислуга років має складати 5% (Наказ МНС № 413 від 10.07.2006 року Про упорядкування Умов оплати праці та установлення схем тарифних розрядів працівників бюджетних установ, закладів та організацій МНС України ), а саме з червня 2010 року, так як працівникам, у яких протягом календарного місяця виникло право на підвищення надбавки за вислугу років, розмір надбавки змінюється з початку наступного місяця. Через 5 років вона має складати 10 % (Наказ МНС № 413 від 10.07.2006 року), а саме з червня 2013 року. З січня 2010 року по лютий 2013 року вона перебувала у декретній відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку. Згідно ст.181 КЗпП, відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустка без збереження заробітної плати (частини третя та шоста статті 179 цього Кодексу) зараховуються якдо загального, так і до безперервного стажу роботи і до стажу роботи за спеціальністю. Відповідно до постанови№ 1049 від 20.12.1993 року, Положення про порядок і умови виплати щомісячної надбавки за вислугу років працівникам органів виконавчої влади та інших державних органів (п.4), до стажу роботи, який дає право на одержання надбавки за вислугу років, включається також період відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею віку трьох років. Однак, 47 ППЧ тільки в січні 2015 року зробило підвищення вислуги років з 5% до 10%, а мало це зробити ще з червня 2013 року. Взагалі з червня по грудень 2013 року вона склала 397,04 грн. Недоплата 5% до окладу: червень - 73,70 грн., липень - 73,70 грн., серпень - 24,57 грн., вересень - 13,70 грн., жовтень - 41,07 грн., листопад - 36,60 грн., грудень - 73,70 грн. Вислуга років за 2014 рік мала скласти 1 478,50 грн., а не 739,25 грн. Тому не донарахована вислуга років за 2014 рік склала 119,25 грн. (1 478,50 - 739,25). Загалом недонарахована вислуга років в 2013-2014 роках склала 1 136,29 грн. (397,04 + 739,25). Виходячи з невірно встановленого базового місяця, це буде січень 2013 року (підвищення окладу) та потім травень 2013 року (збільшення вислуги років з 5% до 10%), а не січень 2015 року, як це встановила 47 ППЧ для обчислення індексації заробітної плати за 2014 - 2016 роки, а потім вже вересень і грудень 2015 року (підвищення окладу) та травень 2016 року (підвищення окладу). Розрахунок суми індексації з квітня 2014 року по травень 2016 року, згідно Постанови Кабінету Міністрів України № 1078 Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення та Постанови КМУ № 1013 від 09.12.2015 року Про упорядкування структуризаробітної плати повинен мати такий вигляд:

Місяць (норма/фактично відпрацьовано)Величина приросту індексу споживчих цін для проведення індексації, відсотківРозрахунок суми індексаціїСума індексації, грн. 2014 рік(базовий-червень 2013р) Квітень 21/14 1,1 1218x1,1% 13,40/21*14= 8,93 Травень 19/19 3,3 1218x3,3% 40,19 Червень 19/19 6,7 1218x6,7% 81,61 Липень 23/13 10,8 1218 х 10,8% 131,54/23*13 = 74,35 Серпень 20/20 10,8 1218 х 10,8% 131,54 Вересень 22/22 12,3 1218 х 12,3% 149,81 Жовтень 23/17 12,3 1218 х 12,3% 149,81/23*17= 110,73 Листопад 20/12 16,5 1218 х 16,5% 200,97/20*12= 120,58 Грудень 23/23 19,3 1218 х 19,3% 235,07 Всього по 2014р. 952,81 2015рік Січень 20/20 21,6 1218x21,6% 263,09 Лютий 20/20 25,2 1218x25,2% 306,94 Ьерезень 21/19 29,1 1218x29,1% 354,44/21*19= 320,68 Квітень 21/17 35,9 1218x35,9% 437,26/21*17= 353,97/ Травень 18/18 50,6 1218x50,6% 616,31 Червень 20/13 71,7 1218x71,7% 873,31/20*13 = 567,65 Липень 23/11 75,5 1218x75,5% 919,59/23*11 = 439,80 Серпень 20/10 75,5 1218x75,5% 919,59/20*10= 459,80 Вересень 22/19 (зміна базового м-ця) 1378х 75,5% 1040,39-387,80=652,59 Фіксована індексація 652,59/22*19= 563,60 Жовтень 21/19 652,59/21*19 590,44 Листопад 21/13 - - 652,59/21*13 403,98 Грудень 23/23 (зміна базового м-ця) - - 652,59 Всього по 2015р. 5538,85 2016рік Січень 19/19 - - 652,59 Лютий 21/21 - - 652,59 Березень 21/14 - - 652,59/21*14= 435,06 Квітень 21/21 - - 652,59 Травень 19/10 (зміна базового м-ця) - - 652,59/19*10 343,47 Січень-травень 2016р. 2709,30 ВСЬОГО 9 200,96 (952,81+5538,85+2709,30)

Зважаючи на те, що протягом вересня 2015 року - травня 2016 року посадовий оклад збільшувався випереджаючим шляхом, то на поточну індексацію (суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу) у неї за цей період право не наставало. Право на індексацію у 2016 році відбудеться, коли індекс споживчих цін перевищить поріг індексації, який, відповідно до статті 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» , з січня 2016 року становить 103 %. Оскільки індекс споживчих цін за січень - лютий 2016 року становив 100,5 % (100,9 х 0,996), то право на індексацію у січні - квітні 2016 року ще не настало. З травня 2016 року було підвищення посадового окладу з 1925,00 грн. до 2050,00 грн. - зміна базового місяця, на поточну індексацію права не має (п.5 постанови Кабінету Міністрів України № 1078). Але, зважаючи на розмір збільшення заробітної плати, починаючи з вересня 2015 року, за нею має зберігатися фіксована сума індексації в розмірі 652,59 грн. (1 040,39 - 387,80), яка розраховувалась наступним чином: сума поточної індексації на вересень місяць складає 1 040, 39 грн. Збільшення заробітної плати склало 387,80 грн. (277,00 + 83,10 + 27,70) (оклад 1 751 - 1 474 = 277,00, доплата 525,30 - 442,20 = 83,10, вислуга 175,1 - 147,4 = 27,70). У грудні відбулось підвищення заробітної плати, але сума підвищення не перевищила можливу суму індексації (243,60 грн. < 652,59грн). У такому випадку, грудень 2015 року стає базовим місяцем, та виплата фіксованої (визначеної) суми індексації не припиняється (п. 5 Порядку № 1078). З грудня 2015 року вступила в силу Постанова КМУ № 1013 від 09.12.2015 року Про упорядкування структури заробітної плати . Згідно п.1 Постанови № 1013, по тарифному розряду їй було підвищено посадовий оклад до 1 925,00 грн. ОСОБА_1 п.3 Постанови № 1013 не виконано взагалі, розмір підвищення складових заробітної плати в сумарному виразі не перевищило належну суму індексації (243,60 грн. < 652,59 грн). Щоб виконати Постанову № 1013 та обнулити грудневу індексацію та в подальшому січень 2016 року зробити новим базовим місяцем, треба було: підвищити оклад - > переглянути розмір надбавок, доплат - > сума підвищення постійних складових належної індексації у грудні 2015 року - > індекс інфляції за грудень 2015 року=0. А так, як Постанова № 1013 не виконана в повному обсязі, ніхто не звільняє 47 ППЧ по нарахуванню та виплаті фіксованої (визначеної) суми індексації, яка зафіксувалась у вересні 2015 року у розмірі 652,59 грн. І буде зафіксована до того періоду, коли індекс інфляції зросте до 103 % у 2016 році (додається сума індексації, що склалась у місяці підвищення доходу) або сума підвищення доходу (з підвищенням тарифного окладу) перевищить належну суму індексації. Згідно п.5 постанови Кабінету Міністрів України № 1078 Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення , у разі, коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру. Її посадовий оклад (не має разового характеру) за грудень місяць склав 1 925,00 грн. та збільшився з попереднім місяцем на 174,00 грн. (1 925,00 - 1 751,00) (п.1 Постанови КМУ № 1013 від 09.12.2015 року Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно - правових актів ). Премія за складність та напруженість у роботі (не має разового характеру), згідно наказу 47 ППЧ, складає 30 % (577,50 грн). та переглянута у грудні 2015 року не була (підвищення 0 %), але в грошовому еквіваленті збільшилась на 52,20 грн. (577,50 - 525,30). Надбавка за вислугу років (не має разового характеру) складає 10% (192,50 грн.) та переглянута у грудні 2015 року не булла (підвищення 0 %), але в грошовому еквіваленті збільшилась на 17,40 грн. (192,50 - 175,10). Разова премія, згідно наказу 47 ППЧ, 9,5% - 256,03 грн. не враховується, як сума складової заробітної плати (п.5 Порядку № 1078). Разова премія за результатами роботи у 2015 році, згідно наказу 47 ППЧ, 100,00 грн. не враховується, як сума складової заробітної плати (п.5 Порядку № 1078). Сумарна складова підвищення заробітної плати, яка не носить разового характеру, згідно п.5 Порядку № 1078, склала 243,60 грн. (174,00 + 52,20 + 17,40), яка навіть не перевищила показники підвищення вересня 2015 року - 387,80 грн., не кажучи вже про належну суму індексацій (652,59). Грудень 2015 року стає новим базовим місяцем, та виплата фіксованої (визначеної) суми індексації (попереднього місяця, а саме вересня 2015 року - 652,59 грн. (зафіксована сума індексації) не припиняється (п.5 Порядку № 1078). Якщо сума наступного підвищення грошового доходу не перевищує фіксовану величину індексації, то здійснюється підвищення та додається раніше зафіксована величина індексації. Коли ж в місяці збільшення грошового доходу сума збільшення постійних складових перевищить фіксовану величину індексації, то виплата раніше зафіксованої суми індексації в такому місяці припиняється (при збільшенні окладу). Тобто, починаючи з вересня 2015 року, за нею зберігається визначена, фіксована сума індексації в розмірі 652,59 грн., яка виплачується у такому розмірі до наступного збільшеннягрошового доходу, при якому таке збільшення перевищить зазначену фіксовану величину. Підтверджуючи розрахунок 47 ППЧ щодо нарахування індексації, також не було взято до уваги Головним державним інспектором Уріщенко А.В., що в травні 2015 року взагалі не проіндексували заробітну плату (хоча вона й відпрацювала весь місяць - 18 робочих днів), а в березні - квітні 2015 року індексація не обчислена пропорційно відпрацьованому часу (згідно Порядку № 1078). Виходячи з всього перерахованого вище, розраховує недонараховану суму при звільненні, яку не нарахувала та не виплатила 47 ППЧ, і яка склала 10 496 грн.Розрахунок щодо нарахування індексації, наданий 47 ППЧ, не має законного підґрунтя, є невірним та не відповідає нормам чинного законодавства, але головний державний інспектор Уріщенко А.В. взяла його за основу для складання ОСОБА_1, Припису та відповіді їй на направлену скаргу. Все вище зазначене (не донараховані суми) потягнули за собою невірні розрахунки щодо лікарняних, відпускних, вихідної допомоги при звільненні за вказані роки. У зв'язку з її звільненням та не нарахуванням і не виплатою їй (навіть при звільненні) коштів індексації заробітної плати за період з 2013 року по травень 2016 року, роботодавцем були порушені її трудові права, які прямо передбачені чинним законодавством. Згідно ч.1 ст.116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. Згідно ч.1 ст.117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір, підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Ненарахування та невиплата їй індексації заробітної плати є грубим порушенням вимог чинного законодавства та її Конституційних прав. За таких обставин звернулась до суду і просить визнати порушення строків нарахування та виплати індексації заробітної плати за 2014 - 2016 роки, у встановленому порядку Законом України „Про індексацію грошових доходів населення", Постановою КМУ №1078 від 17.07.2003 року, Постановою КМУ № 1013 від 09.12.2015 року Про упорядкування структури заробітної плати, у сумі 10 496 (158,75 + 397,04 + 739,25 + 952,81 + 5538,85+2 709,30) грн. 47 Професійної пожарної частини Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області з охорони об'єктів, неправомірними. А також стягнути з відповідачів на її користь суму індексації заробітної плати за 2013 - 2016 роки у сумі 10 496 (158,75 + 397,04 + 739,25 + 952,81 + 5 538,85 + 2 709,30) грн.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги своєї довірительки підтримав в повному обсязі і суду пояснив, що при звільненні його довірительці ОСОБА_3 не виплатили індексацію, чим було порушено з боку відповідача чинне законодавство. Також не згодні з ОСОБА_1 та приписом інспектора, оскільки вона не мала права їх робити. Відповідачі намагаються вплинути на суд та фальсифікують докази. Тому на задоволенні позовних вимог наполягають в повному обсязі.

Відповідач - 47 Професійна пожежна частина Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області з охорони об»єктів - надав до суду заперечення (а.с.20-24, 28-33, 106-110), в яких посилається на те, що позивачка ОСОБА_3 працювала в 47 Професійній пожежній частині Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області з охорони об'єктів на посаді інспектора протипожежної профілактики, копія наказу від 01.06.2016 року № 44. 47 Професійна пожежна частина Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області з охорони об'єктів - окрема юридична особа, є державною установою, вид діяльності за КВЕД 84.25 - діяльність пожежних служб, що підтверджує довідка АБ № 726810 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України. Згідно Положення про 47 професійну пожежну частину Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області (далі - ППЧ) (код ЄДРПОУ 23314416), затвердженого наказом ДСНС України від 24.05.2013 року, п.5.3. джерелами фінансування ППЧ є кошти підприємств, установ і організацій, отримані ППЧ за обслуговування на договірній основі об'єктів. Відповідно до п.4.1 Договору № 1506105 від 18.12.2015 року про виконання робіт з охорони території ПАТ Нікопольський завод феросплавів від пожеж, розрахунки проводяться на підставі акта приймання - передачі виконаних робіт шляхом оплати замовником виконаної роботи за цим Договором щомісяця в національній валюті України не пізніше 15 та 30 числа, шляхом перерахування належної до стати суми на рахунок 47 ППЧ в установу Державної казначейської служби України, згідно з наданим рахунком. 47 Професійна пожежна частина ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області з охорони об'єктів - є бюджетною установою, що фінансується за рахунок коштів спеціального фонду бюджету, який є невід'ємною частиною бюджету та обслуговується через органи Державного казначейства України, у відповідності до затверджених кошторисів на утримання. Розрахунок індексації, поданий позивачем, відповідач оспорює та наголошує, що він є необґрунтований та не може бути допустимим та належним доказом. Відповідно до ч.1 ст.57 ЦПК України, доказами є будь - які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Відповідно до ст.60 ЦПК, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. 47 ППЧ ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області з охорони об'єктів вважає за необхідне зауважити, що інформація по сумі індексації, яка розрахована позивачкою ОСОБА_3 за період квітень 2014 - травень 2016 обчислені неточно. Розрахунок індексації проведено без врахування важливих факторів, щобезпосередньо впливають на розрахунок сум індексації, зміну базового місяця тощо:

-підвищення окладу (оклад протягом квітня 2014 року - травня 2016 року підвищувався 3 рази);

-підвищення % по надбавці постійного характеру - вислуга років (в січні 2015 року відбулося підвищення до 10 % (п.1.6 наказу від 10.07.2006 року № 431 Проупорядкування Умов оплати праці та установлення схем тарифних розрядів працівників бюджетних установ, закладів та організацій ДСНС України );

-фактично відпрацьований час (позивачка багаторазово перебувала налікарняному, у відпустці основній та додатковій, нарахування індексації роз'яснено в ОСОБА_4 № 2436/1/10-15/10 від 14.05.2015 року).

47 ППЧ ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області з охорони об'єктів зроблено детальний перерахунок сум індексації з врахуванням усіх вищезазначених факторів у відповідності Постанови КМУ № 1078 від 17.07.2003 року Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення зі змінами та доповненнями . Сума індексації ОСОБА_3 за період з квітня 2014 року по травень 2016 року складає 3 431,31 грн. (2014 рік - 952,81 грн., 2015 рік - 2 478,50 грн., 2016 рік - 0,00 грн.) (12 694,98 грн. - сума індексації, що зазначено в позовній заяві ОСОБА_3О.). Постановою КМУ № 1078 від 17.07.2003 року Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення зі змінами та доповненнями затверджено порядок проведення індексації грошових доходів населення, який визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства незалежно від форм власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників. Індексувати потрібно тільки грошові доходи працівників, що не мають разового характеру. Заробітна плата індексується в межах прожиткового мінімуму на працездатну особу. Розмір прожиткового мінімуму на працездатну особу в розрахунку на місяць встановлено ЗУ Про державний бюджет на 2014 рік - 1 218 грн.; ЗУ Про державний бюджет на 2015 рік з січня 2015 року - 1 218 грн., з вересня - 1 378 грн., ЗУ Про державний бюджет на 2016 рік з січня 2015 року - 1 378 грн., з травня - 1 450 грн. Отже, заробітна плата протягом усього 2014 року індексується, виходячи з фактично нарахованої суми, але в межах 1 218 грн.; протягом 2015 року - з січня по серпень в межах 1 218 грн., з вересня по грудень в межах 1 378 грн.; протягом 2016 року - з січня по квітень в межах 1 378 грн., з травня - в межах 1 450 грн. Пунктом 5 Порядку передбачено, що місяць, в якому відбулось підвищення грошових доходів населення за рахунок його постійних складових, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. Грошові доходи, одержані за цей місяць, не індексуються. Право на індексацію набувається, коли індекс споживчих цін, обчислений наростаючим підсумком у період між переглядом заробітної плати, перевищить установлений поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка (2014 - 2015 роки), 103 відсотка (2016 рік). Приріст індексу споживчих цін необхідно розраховувати індивідуально для кожного працівника, залежно від того, який місяць для працівника буде базовим. Базовий місяцем для проведення індексації в період з 21 червня 2012 року по 30 листопада 2015 року є кожен місяць, в якому відбулось підвищення заробітної плати з урахуванням підвищення постійних складових заробітної плати (оклад, доплати, надбавки, премії тощо), з 01 грудня 2015 року базовим місяцем є місяць підвищення тарифної ставки (окладу) по посаді працівника, без врахування факту підвищення інших постійних складових заробітної плати (доплат, надбавок, премій тощо). Протягом квітня 2014 року - травня 2016 року базовий місяць для ОСОБА_3 змінювався 4 рази: підвищення окладу - з 01.09.2015 року, 01.12.2015 року, 01.05.2016 року та підвищення надбавки за вислугу років 1 раз з січня 2015 року. Вищезазначене безпосередньо вплинуло на визначення величини приросту індексу споживчих цін для проведення індексації (коефіцієнт індексації) та визначення сум індексації. Окрім цього, на виконання п.3 Постанови КМУ № 1013 від 09.12.2015 року Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів , зазначено ...вжити заходи для підвищення з 01 грудня 2015 року розмірів посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати), перегляду розмірів надбавок, доплат, премій, спрямувавши на зазначені цілі всі виплати, пов'язані з сумою індексації, яка склалася у грудні 2015 року, з тим, щоб розмір підвищення всіх складових заробітної плати у сумарному виразі для кожного працівника у грудні 2015 року перевищив суму індексації, яку йому повинні були виплатити у грудні 2015 року . Тобто, сума підвищень усіх складових заробітної плати повинна перевищити суму індексації, що склалась в грудні 2015 року (поточна індексація за грудень 2015 року - 0,00 грн., фіксована індексація для ОСОБА_3 - 296,29 грн.). Працівнику 47 ППЧ ОСОБА_3 за грудень 2015 року підвищено: оклад на 174,00 грн. (1 925,00 - 1 751,00 = 174,00 грн.); доплату за складність та напруженість на 52,20 грн. (557,50 - 525,30 = 52,20 грн.); доплату за вислугу років на 17,40 грн. (192,50 - 175,10 = 17,40 грн.); щомісячну премію на 10,89 грн. (256,03 -245,14 = 10,89); та виплачено разову премію в розмірі 100,00 грн. Таким чином, сума підвищень складає 354,49 грн., що перевищує суму фіксованої індексації - 296,29 грн. (354,49 > 296.29), тобто змінюється базовий місяць та право на поточну та фіксовану індексацію в грудні 2015 року відсутнє. Відповідно, право на фіксовану суму індексації (296,29 грн.) протягом січня - травня 2016 року також відсутнє. Також, слід зазначити, що на вимогу позивачки ОСОБА_3 (скарга до Генеральної прокуратури України вх.№219377-16 від 29.09.2016 року) проведено перевірку діяльності 47 Пожежної частини Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області. В ході перевірки ОСОБА_3 була нарахована, але не виплачена індексація заробітної плати в сумі 3 431,31 грн., копія ОСОБА_1 перевірки № 497/4.1-7 додана до матеріалів справи. Тобто сума нарахованої індексації в розмірі 3 431,31 грн перевірена та зазначена до виконання в Приписі № 497/4.1-7-355 від 28.10.2016. Крім того, розрахунки із заробітної плати та інших виплат в 47 ППЧ знаходяться в прямій залежності від оплати ПАТ Нікопольській завод феросплавів виконаних 47 Професійною пожежною частиною робіт та провадяться згідно затвердженого кошторису. У кошторисах на 2014 - 2016 роки, які є невід'ємною частиною Договору про охорону об'єкта від пожеж і відповідно якого він фінансується, витрати на індексацію заробітної плати працівників частини не передбачені. Відповідно до частини першої статті 51 Бюджетного кодексу України, керівники бюджетних установ утримують чисельність працівників та проводять фактичні видатки на заробітну плату, включаючи видатки на премії та інші види заохочень чи винагород, матеріальну допомогу, лише в межах фонду заробітної плати, затвердженого для бюджетних установ у кошторисах. Отже, аби не порушувати бюджетного законодавства, при індексації грошових доходів працівників керівник установи та головний бухгалтер мають проводити фактичні видатки установи на заробітну плату лише в межах фонду заробітної плати, затвердженого кошторисом. Нарахувавши у повному обсязі суми індексації за відсутності бюджетних асигнувань, установа порушить бюджетне законодавство (а саме частину першу статті 51 БК). Бюджетне асигнування - повноваження розпорядника бюджетних коштів, надане, відповідно до бюджетного призначення, на взяття бюджетного зобов'язання та проведення платежів, яке має кількісні, часові та цільові обмеження. Відповідно до пункту 1 статті 48 Бюджетного кодексу України, розпорядники бюджетних коштів (тобто бюджетні установи) беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами. А зобов'язання, взяті учасником бюджетного процесу без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищений повноважень, відповідно п.4 ст.48, ст.57 Бюджетного кодексу України та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), не вважаються бюджетними зобов'язаннями і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів. Взяття таких зобов'язань є порушенням бюджетного законодавства. Витрати бюджету на покриття таких зобов'язань не здійснюються. У рішенні Конституційного суду України від 15 жовтня 2013 року № 9-рп/2013 зазначено, що держава передбачає заходи, спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати та не пов'язує індексацію з надходженням коштів до власника підприємства, установи, організації. В законі йдеться про фінансові ресурси бюджетів усіх рівнів . Вимоги фізичних та юридичних осіб щодо відшкодування збитків та/або шкоди за зобов'язаннями, взятими розпорядниками бюджетних коштів без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), стягуються з осіб, винних у взятті таких зобов'язань, у судовому порядку. Тому просять суд цивільний позов ОСОБА_3 до 47 Професійної пожежної частини Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області з охорони об'єктів про стягнення індексації заробітної - задовольнити частково.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги визнала частково на суму індексації 3 431, 31 грн. і суду пояснила, що вони - бюджетна установа, яка утримується за рахунок державного бюджету та грошових коштів, які надходять з НЗФ. В їх кошторисі не передбачено індексації. Однак, в 2015 - 2016 роках сума індексації, дійсно, збільшилась. Позивачці перераховувались суми виплат з урахуванням підвищення за вислугу років. Позивачкою при нарахуванні не враховувалось фактично відпрацьований час. І твердження представника позивача, що ними не виконувалась Постанова № 1078, хибне. Вони оклад ОСОБА_3 підвищували. Вважають, що все, що повинні були виплатити, вони позивачці виплатили.

Представник відповідача ОСОБА_5 позовні вимоги також визнав частково і суду пояснив, що під час перевірки по скарзі ОСОБА_3, державний інспектор їх розрахунки підтвердив.

Відповідач - Головне управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області - в судове засідання не прибув. Надав заперечення на позов (а.с.20-24), в яких зазначає, що цивільний позов до них є безпідставним та необґрунтованим і задоволенню не підлягає. Вимога позивачки щодо стягнення з Головного управління на її користь грошових коштів не може бути задоволена без визнання неправомірними дій (бездіяльності) Головного управління по нарахуванню та виплаті ОСОБА_3 індексації заробітної плати. Згідно з ч.4 ст.24 Закону України Про оплату праці , виплата заробітної плати здійснюється за місцем роботи. Відповідно до ст.9 Закону України Про індексацію грошових доходів населення від 3 липня 1991 року № 1282-ХІІ, індексація грошових доходів населення здійснюється за місцем їх отримання за рахунок відповідних коштів. Відповідно до п.1 ст.96 ЦК України, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями. 47 ППЧ самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями щодо нарахування та виплати заробітної плати (індексації) своїм штатним працівникам. Відповідно до ст.13 ЦК України, цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства (ч.1). Згідно з пунктом 7 частини другої статті 17 Кодексу цивільного захисту України, центральний орган виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту організовує та забезпечує охорону від пожеж підприємств, установ, організацій та інших об'єктів на підставі договорів . Відповідно до договору про виконання робіт з охорони території ПАТ Нікопольський завод феросплавів від пожеж, виконання робіт з охорони від пожеж здійснюється силами ППЧ-47, розрахунки проводяться на підставі акта приймання - передачі виконаних робіт щомісяця не пізніше 15 та 30 числа шляхом перерахування належної суми на рахунок ППЧ-47. ОСОБА_3 до 30.05.2016 року працювала фахівцем аварійно- рятувальних робіт 47 ППЧ Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області з охорони об'єктів (вул. Електрометалургів, 310, м.Нікополь, 53200). Згідно Штату № 04/123 47 професійної пожежної частини Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області з охорони об'єктів (публічного акціонерного товариства Нікопольський завод феросплавів Міністерства енергетики та вугільної промисловості України м.Нікополь), затвердженого наказом ДСНС України від 29.05.2013 № 362, структурним підрозділом 47 ППЧ є група аварійно-рятувальних робіт, до складу якої входить посада фахівця аварійно - рятувальних робіт . Відповідно до Положення про 47 професійну пожежну частину Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, затвердженого наказом ДСНС України від 24.05.2013 року № 301:

1.2. ППЧ утворюється за рішенням Голови ДСНС України з метою запобігання , реагування та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру, гасіння пожеж, пожежно - рятувальних та інших невідкладних робіт на території підприємств, установ, організацій, що обслуговуються на підставі договорів;

1.3. ППЧ підпорядковується Головному управлінню ДСНС України у Дніпропетровській області;

1.8. Штат ППЧ затверджується та вводиться в дію наказом ДСНС України;

1.10. За організаційно-правовою формою господарювання ППЧ є державною неприбутковою установою;

1.12. ППЧ є юридичною особою;

1.14. ППЧ утримується за рахунок коштів об'єктів; має право укладати договори та угоди, набувати майнові та особисті немайнові права й обов'язки, бути позивачем в відповідачем у суді, відповідно до вимог чинного законодавства України. Він несе відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах належного йому майна згідно з чинним законодавством. ППЧ не несе відповідальності за зобов'язаннямтериторіального органу, ДСНС України, відповідно територіальний орган та ДСНС України не несуть відповідальності за зобов'язанням ППЧ;

5.3. Джерелами фінансування ППЧ є кошти підприємств, установ і організацій, отримані ППЧ за обслуговування на договірній основі об'єктів.

7. Начальник ППЧ:

7.20. У встановленому порядку розробляє, погоджує та забезпечує затвердження кошторису, організовує його виконання, а також контроль за правильним і економним витраченням бюджетних коштів та матеріальних ресурсів, додержанням фінансової розрахункової дисципліни та своєчасним поданням бухгалтерської і статистичної звітності. Розпоряджається коштами в межах затвердженого кошторису на утримання ППЧ.

7.30. Встановлює посадові оклади, додаткові види надбавок в межах мінімального і максимального розміру, всі види доплат, премій та матеріальної допомоги працівникам ППЧ.

Так, ДСНС України уповноважило начальника 47 ППЧ розпоряджатись фінансовими коштами в межах затвердженого кошторису, здійснювати виплату заробітної плати працівникам даної державної організації, в тому числі і позивачці, а тому територіальний орган ДСНС України не несе відповідальності за зобов'язаннями ППЧ, тому не повинен відповідати за даним позовом. Відповідно до Положення про Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, затвердженого наказом ДСНС України від 13.04.2016 № 175 Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області є територіальним органом Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області. Згідно п.3 Положення, Головне управління утримується за рахунок коштів Державного бюджету, інших джерел, не заборонених законодавством. Форма власності Головного управління - державна. Структуру Головного управління затверджує Голова ДСНС України за погодженням з Міністром внутрішніх справ України. Штатний розпис та кошторис Головного управління затверджує Голова ДСІІС України. Згідно п.14 Положення про Головне управління, відповідач є юридичною особою публічного права. Відповідно до відомостей з ЄДРПОУ, Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області за організаційно - правовою формою є органом державної влади. Статтею 2 КАСУ визначено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. Згідно пункту 1 частини 2 статті 17 КАСУ, юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно - правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. На підставі частини 2 статті 18 КАСУ, Окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган державної влади, інший державний орган. Відповідно до частини 1 статті 19 КАСУ, адміністративні справи вирішуються адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача. Вимога позивачки щодо стягнення з Головного управління на її користь грошових коштів не може бути задоволена без визнання неправомірними дій (бездіяльності) Головного управління щодо ненарахування та невиплаті ОСОБА_3 частини заробітної плати. Відповідач не приймав рішення та не здійснював повноважень щодо виплати позивачці заробітної плати (згідно п.7.20 Положення про 47 ППЧ, це повноваження начальника 4 7 ППЧ), тому позовні вимоги щодо порушення строків нарахування та виплати ОСОБА_3 індексації заробітної плати до Головного управління не можуть бути висунуті та не підлягають задоволенню. В силу ст.32 ЦПК України, позов може бути пред'явлений до кількох відповідачів, кожен із яких щодо другої сторони діє в цивільному процесі самостійно. Участь у справі кількох відповідачів (процесуальна співучасть) допускається, якщо: 1) предметом спору є спільні права чи обов'язки кількох відповідачів; 2) права і обов'язки кількох відповідачів виникли з однієї підстави; 3) предметом спору є однорідні права і обов'язки. Зі змісту позову, пов'язаного із виплатою заробітної плати, не вбачається будь - яких спільних прав чи обов'язків 47 ППЧ Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області з охорони об'єктів та Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області, предметом спору не є однорідні права і обов'язки. Згідно з правовою позицією, висловленою в п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 року № 2 Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справі у суді першої інстанції , суд залучає до участі в справі іншу особу як співвідповідача у разі, коли норма матеріального права вказує, що відповідальність повинна нести інша особа, ніж та, до якої пред'явлено позов, відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. У рішенні Конституційного суду України від 15 жовтня 2013 року № 9-рп/2013 зазначено, що держава передбачає заходи, спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати та не пов'язує індексацію з надходженням коштів до власника підприємства, установи, організації. В законі йдеться про фінансові ресурси бюджетів усіх рівнів. Статтею 98 КЗпП України передбачено, що оплата праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі законів та інших нормативно - правових актів України, генеральної, галузевих, регіональних угод, колективних договорів, у межах бюджетних асигнувань та позабюджетних доходів. Статтею 5 Закону України Про індексацію грошових доходів населення визначені джерела коштів на проведення індексації грошових доходів населення. Частиною 6 ст.5 цього Закону визначено, що проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік. Згідно з абзацом 1 пункту 9 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет на 2015 рік", Кабінетом Міністрів України затверджується особливий порядок проведення індексації грошових доходів населення у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного Фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на 2015 рік. Відповідно до частини першої статті 51 Бюджетного кодексу України, керівники бюджетних установ утримують чисельність працівників та проводять фактичні видатки на заробітну плату, включаючи видатки на премії та інші види заохочень чи винагород, матеріальну допомогу, лише в межах фонду заробітної плати, затвердженого для бюджетних установ у кошторисах. Отже, аби не порушувати бюджетного законодавства, при індексації грошових доходів працівників керівник установи та головний бухгалтер мають проводити фактичні видатки установи на заробітну плату лише в межах фонду заробітної плати, затвердженого кошторисом. Відповідно до п.4.1 Договору про виконання робіт з охорони території ПАТ Нікопольській завод феросплавів від пожеж, розрахунки проводяться на підставі акта приймання - передачі виконаних робіт шляхом оплати замовником виконаної роботи за цим Договором щомісяця в національній валюті України не пізніше 15 та 30 числа шляхом перерахування належної до сплати суми на рахунок 47 ППЧ в установу Державної казначейської служби України. У Кошторисі 2014 - 2016 років, який є невід'ємною частиною Договору про охорону об'єкта від пожеж і відповідно якого він фінансується, гроші на індексацію заробітної плати відсутні. 47 ППЧ ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області з охорони об'єктів є бюджетною установою, що фінансується за рахунок коштів спеціального фонду бюджету. Доходна частина бюджету 47 ППЧ формується за рахунок надходжень від об'єкту, що охороняється. Порядок та умови утримання частини протягом 2014 - 2015 років регулювались Договором про виконання робіт з охорони території підприємства від пожеж з ПАТ Нікопольський завод феросплавів № 1400065 від 09.01.2014 року, № 1406810 від 30.12.2014 року, № 1501037 від 25.02.2015 року, та Кошторисом витрат на утримання 47 ППЧ ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області з охорони об'єктів. Наданий позивачем в позовній заяві розрахунок суми індексації за 2014 - 2016 року не містить доказів щодо його обґрунтованості, а тому не є належним доказом. Відповідач вважає себе неналежним відповідачем у справі за цивільним позовом ОСОБА_3 щодо стягнення індексації заробітної плати. А тому просить суд у задоволенні цивільного позову ОСОБА_3 до Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області про стягнення індексації заробітної плати - відмовити.

Вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст.6 Конвенції „Про захист прав людини і основоположних свобод» , кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов»язків цивільного характеру.

Згідно зі ст.10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 11 ЦПК України визначено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Як встановлено в судовому засіданні, позивач прийнята на роботу до 47 ППЧ з охорони об'єктів, де з 23 травня 2008 року до 30 травня 2016 року працювала на посаді фахівця групи з аварійно - рятувальних робіт (а.с.6-7, 9-14). З 2013 року відповідачем 47 ППЧ ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області не проводилась індексація заробітної плати у встановленому Законом України Про індексацію грошових доходів населення та Постановою Кабміну України № 1078 від 17 березня 2003 року порядку.

Відповідно до статті 9 Конституції України, діючі міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства.

Частиною четвертою статті 55 Конституції України передбачено, що кожен має право після використання всіх національних засобів правового захисту звертатися за захистом своїх прав і свобод до відповідних міжнародних установ чи до відповідних органів міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна.

Найбільш важливі та значимі положення, які стосуються гарантування та захисту прав та свобод людини зосереджені в Загальній декларації з прав людини, прийнятій Генеральною асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року та в Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року(далі - Конвенція).

Стаття 23 Загальної декларації з прав людини, зокрема передбачає, що працюючий має право на справедливу та задовільну винагороду, яка б забезпечувала гідне існування для нього самого та його родини і яка, в разі необхідності, доповнюється іншими засобами соціального захисту.

Частина перша статті 25 Загальної декларації з прав людини декларує право людини на такий життєвий рівень, включаючи їжу, одяг, житло, медичний догляд та необхідне соціальне обслуговування, який потрібен для підтримання здоров'я та добробуту його сім'ї.

Стаття 4 Європейської соціальної хартії (переглянутої) від 3 травня 1996 року, яка ратифікована Верховною Радою України від 14 вересня 2006 року, передбачає, що, з метою забезпечення ефективного здійснення права на справедливу винагороду, Договірні Сторони зобов'язуються, зокрема: визнати право працівників на таку винагороду, яка забезпечує їм і їхнім сім'ям достатній життєвий рівень; здійснювати відрахування із заробітної плати тільки на умовах і в розмірах, передбачених національними законами або правилами чи встановлених колективними договорами або арбітражними рішеннями. Здійснення цих прав досягається шляхом вільного укладання колективних договорів, запровадження законних систем нарахування заробітної плати або вжиття інших заходів, що відповідають національним умовам.

Відповідно до Закону України Про виконання та застосування практики Європейського суду з прав людини , що набрав чинності 30 березня 2006 року, суди України при розгляді справ повинні застосовувати Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У загальновизнаній класифікації прав людини право на працю та справедливу винагороду відноситься до другого покоління прав людини. Ці права відрізняються не тільки предметом та часом виникнення, але й засобами та ступенем забезпечення, тому що їхня реалізація передбачає та спирається на втручання держави.

Згідно зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції, кожна особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Майном за практикою Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), зокрема, визнаються: законні сподівання на отримання власності, підприємницька діяльність, право займатися професійною діяльністю, авторські та суміжні права, ліцензії та дозволи, патенти, ділова репутація, майнові вимоги, боргові вимоги, пайові внески, (упущена) вигода, майбутні доходи, економічні інтереси, матеріальні та нематеріальні інтереси, цінні папери, акціонерний (статутний) капітал, зміна частки акціонерного (статутного) капіталу, дохід, заробітна плата, торгова марка, клієнтура, судові рішення з майнових питань, рішення КТС, виконавчі написи щодо майна, орендна плата, земельні ділянки, соціальні виплати, допомога по безробіттю, пенсії, заощадження, спадщина тощо.

Так, у пункті 22 рішення ЄСПЛ у справі Кечко проти України (заява №63134/00) від 8 листопада 2005 року зазначено, що поняття власності , яке міститься в першій частині статті 1 Протоколу № 1, має автономне значення, яке не обмежене власністю на фізичні речі і не залежить від формальної класифікації в національному законодавстві: деякі інші права та інтереси, наприклад, борги, що становлять майно, можуть також розглядатись як майнові права , і, таким чином, як власність в цілях вказаного положення.

Пункт 26 цього рішення ЄСПЛ передбачає, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань (див., mutatis mutandis , рішення у справі Бурдов проти Росії , № 59498/00, пар. 35, ECHR 2002-ІІІ).

Також необхідно зазначити, що принцип верховенства права вимагає дотримання вимог якості закону, яким передбачається втручання у права особи, основоположні свободи. Так, у рішенні ЄСПЛ по справі Михайлюк та Петров проти України (заява № 11932/02) від 10 грудня 2009 року зазначено, що вираз згідно із законом насамперед вимагає, щоб оскаржуване втручання мало певну підставу в національному законодавстві; він також стосується якості відповідного законодавства і вимагає, щоб воно було доступне відповідній особі, яка, крім того, повинна передбачати його наслідки для себе, а також це законодавство повинно відповідати принципу верховенства права (див., серед багатьох інших, рішення у справі Полторацький проти України від 29 квітня 2003 року, заява № 38812/97, п.155).

Один із елементів принципу верховенства права ЄСПЛ також навів у рішенні по справі Тимошенко проти України від 03 квітня 2013 року (остаточне 30.07.2013 року), заява № 49872/11, а саме в пункті 264 зазначено, що Суд у своїй практиці також вже констатував, що, коли йдеться про позбавлення свободи, надзвичайно важливо, щоб було дотримано загального принципу юридичної визначеності. Отже, важливо, щоб умови, за яких, відповідно до національного законодавства здійснюється позбавлення свободи, були чітко сформульовані, та щоб застосування цього законодавства було передбачуваним тією мірою, щоб воно відповідало стандарту законності , передбаченому Конвенцією - стандарту, що вимагає, щоб усе законодавство було сформульовано з достатньою точністю для того, щоб надати особі можливість - за потреби, за відповідної консультації - передбачати тією мірою, що є розумною за відповідних обставин, наслідки, які може потягнути за собою її дія (див., серед інших джерел, рішення у справі Медведєв та інші проти Франції (Medvedyev and Others v. France) [ВП], заява № 3394/03, п. 80, ECHR 2010 року, з подальшими посиланнями). Вказане рішення хоч і винесено в рамках кримінального права, але воно має таке ж саме значення і для цивільно-правових відносин.

Принцип правової визначеності також знайшов своє вираження і в практиці Конституційного Суду України. Так, Конституційний Суд України в Рішенні від 29 червня 2010 року у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) абзацу восьмого пункту 5 частини першої статті 11 Закону України Про міліцію зазначив, що одним із елементів верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлених такими обмеженнями (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини).

Також, Конституційний Суд України у Рішенні від 22 вересня 2005 року N 5-рп/2005 у справі про постійне користування земельними ділянками вказав, що із конституційних принципів рівності і справедливості випливає вимога визначеності, ясності і недвозначності правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування, не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці і неминуче призводить до сваволі (абзац другий підпункту 5.4 пункту 5 мотивувальної частини).

В рішенні ЄСПЛ у справі Будченко проти України від 24.04.2014 року (остаточне 24.07.2014 року), заява № 38677/06, в пункті 39 зазначено, що відсутність механізму реалізації законодавчого положення є втручанням у право заявника за статтею 1 Першого протоколу до конвенції . Суд нагадує, що найважливішою вимогою статті 1 Першого протоколу є те, що будь-яке втручання органу влади у мирне володіння майном має бути законним. Цей принцип означає, що застосовні положення національного законодавства є достатньо доступними, чіткими та передбачуваними у їх застосуванні (див. рішення у справі Бейелер проти Італії (Beyeler v. Italy), [ВП] заява №33202/96, пп. 108-109, ЄСПЛ 2000-І) ( п. 40 рішення).

Стаття 43 Конституції України передбачає, зокрема, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно - технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів, відповідно до суспільних потреб. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Для більшості осіб заробітна плата є основним або навіть єдиним джерелом для існування, а тому оплата праці є однією із найважливіших гарантій.

Конституційний Суд України в Рішенні № 8-рп/2013 від 15.10.2013 року у справі за конституційним зверненням громадянки ОСОБА_10 щодо офіційного тлумачення положень частини 2 статті 233 КЗпП України, статей 1, 12 Закону України Про оплату праці зазначив, що основний Закон України, проголосивши Україну соціальною, правовою державою, визначив зміст і спрямованість діяльності держави, зокрема її обов'язок щодо утвердження, забезпечення і гарантування прав і свобод людини (статті 1, 3 Конституції України). Складовою цього обов'язку є забезпечення державою соціальної спрямованості економіки, створення умов та гарантування можливостей для громадян заробляти собі на життя працею і своєчасно одержувати винагороду за працю (частина 4 статті 13, частини 1, 2, 7 статті 43 Конституції України).

Згідно зі статтею 1 Конвенції Міжнародної організації праці Про захист заробітної плати № 95, ратифікованої Україною 30 червня 1961 року, термін заробітна плата означає, незалежно від назви й методу обчислення, будь-яку винагороду або заробіток, які можуть бути обчислені в грошах, і встановлені угодою або національним законодавством, що їх роботодавець повинен заплатити працівникові за працю, яку виконано чи має бути виконано, або за послуги, котрі надано чи має бути надано.

Цьому визначенню відповідає поняття заробітної плати, передбачене у частині 1 статті 94 КЗпП України, як винагороди, обчисленої, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується.

Питання державного і договірного регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захисту визначається цим Кодексом, Законом України Про оплату праці та іншими нормативно - правовими актами.

Стаття 2 Закону України Про оплату праці визначає структуру заробітної плати. Основна заробітна плата це - винагорода за виконану роботу, відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата це - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Відповідно до Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27 січня 2004 року за № 114/8713, до додаткової заробітної плати належать, зокрема, суми виплат, пов'язаних з індексацією заробітної плати працівників (пп. 2.2.7).

Згідно з частиною п'ятою статті 95 КЗпП України, заробітна плата підлягає індексації у встановленому порядку.

Стаття 33 Закону України Про оплату праці передбачає, що у період між переглядом розміру мінімальної заробітної плати, індивідуальна заробітна плата підлягає індексації, згідно з чинним законодавством.

Індексація заробітної плати здійснюється на підставі Закону України Про індексацію грошових доходів населення .

Згідно статті 1 цього Закону, індексація грошових доходів населення - це встановлений законом та іншими нормативними актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Як зазначає частина друга статті 5 вказаного Закону, підприємства, установи та організації, що фінансуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.

Частина третя статті 6 Закону визначає, що порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

На час виникнення та існування спірних правовідносин чинним є Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення . Згідно якого, зокрема, передбачено, що цей Порядок визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників. Підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка.

Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, це, зокрема, оплата праці найманих працівників підприємств, установ, організацій у грошовому виразі, яка включає оплату праці за виконану роботу, згідно з тарифними ставками (окладами) і відрядними розцінками, доплати, надбавки, премії, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені законодавством, а також інші компенсаційні виплати, що мають постійний характер.

Виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, зокрема, підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів; підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.

Спори з питань індексації грошових доходів підлягають розгляду в судовому порядку.

Таким чином, жоден з чинних нормативних актів, який регулює питання нарахування та виплати заробітної плати, не звільняє роботодавця від обов'язку виплати індексації заробітної плати як складової частини заробітної плати.

Суд не приймає доводи представників відповідачів щодо неможливості проведення нарахування індексації заробітної плати, так як це суперечить принципам міжнародного права із захисту прав громадян, згідно з якими відсутність в національному законодавстві нормативного акту, який має регулювати спірні відносини, не позбавляє права особи здійснювати їх захист в судовому порядку та вважає, що в даному випадку застосуванню підлягає чинний Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, згідно якого відповідачем 47 ППЧ ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області зроблені відповідні розрахунки (а.с. 136-138).

З наданого розрахунку та пояснень сторін вбачається, що сума індексації за період 2014 - 2016 роки становить 3 431, 31 грн.

Доводи представників відповідачів про те, що, згідно пункту 9 Прикінцевих положень Закону України Про державний бюджет України на 2015 рік , норми Закону Про індексацію грошових доходів громадян застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів всіх рівнів, суд не приймає, з огляду на наведену практику ЄСПЛ. Судом береться до уваги те, що, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок до заробітної плати і дотримано всі вимоги необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовити у цих виплатах, доки відповідні положення законодавства є чинними. У зв'язку з цим, як зазначалося вище в рішенні Кечко проти України , ЄС не прийняв аргументи Уряду України про колізію нормативних актів, якими встановлені відповідні доплати з бюджету і які є діючими та Закону України Про Державний бюджет на відповідний рік, де положення останнього, на думку Уряду, превалюють як спеціальний закон. Суд, також, не прийняв аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов'язань.

Таким чином, суд вважає, що обмеження застосування Закону України Про індексацію грошових доходів населення , які встановлені пунктом 9 Прикінцевих положень Закону Про державний бюджет України на 2015 рік , а саме межами наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, суперечать практиці ЄСПЛ, отже Законом Про Державний бюджет України на 2015 рік не можуть вноситися зміни та коригуватися застосування інших законів України. Крім цього, вказаний Закон не є спеціальним та таким, що превалює в застосуванні для регулювання спірних правовідносин. Це саме стосується пункту 26 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного Кодексу України, згідно якого норми Закону Про індексацію слід застосовувати в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів.

Тому доводи представників відповідача 47 ППЧ ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області з приводу неможливості нарахувати та виплатити індексацію по заробітній платі у зв'язку з тим, що такі видатки не передбачені кошторисом, в який вони мали бути закладені першочергово, суд вважає не обґрунтованими, а тому законних підстав позбавляти позивача, як працівника, частини заробітної плати немає, отже 47 ППЧ ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області мало здійснити нарахування індексації заробітної плати у відповідності до діючого законодавства та вживати заходів для її виплати.

Згідно з Рішенням Конституційного суду України № 9-рп/2013, у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівникові заробітної плати без обмеження будь-яким строком, незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем.

В зв'язку із зазначеним, суд приходить до думки про можливість задоволення позовних вимог в частині стягнення індексації заробітної плати частково.

Однак, позовні вимоги в частині стягнення не нарахованої та невиплаченої суми індексації з відповідача - Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області - задоволенню не підлягають, оскільки частинами першою, третьою статті 96 ЦК України передбачено, що юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями. Учасник (засновник) юридичної особи не відповідає за зобов'язаннями юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобов'язаннями її учасника (засновника), крім випадків, встановлених установчими документами та законом.

Згідно дослідженого судом Положення про 47 професійну пожежну частину Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, встановлено, що 47 ППЧ ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області з охорони об'єктів є юридичною особою та підпорядковується ГУДСНС України у Дніпропетровській області (територіальний орган). Вона несе відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах належного їй майна, згідно з чинним законодавством.

Тобто ГУДСНС України у Дніпропетровській області не є тією юридичною особою, із якою позивач безпосередньо перебувала у трудових відносинах, та не є власником 47 ППЧ ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області.

Пунктом 27 постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24 грудня 1999 року Про практику застосування судами законодавства про оплату праці передбачено, що, згідно зі статтею 21 КЗпП України, належним відповідачем у справі за позовом про оплату праці є та юридична особа (підприємство, установа, організація), з якою позивачем укладено трудовий договір.

Нарахування заробітної плати проводиться самою 47 ППЧ ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області, а тому, суд дійшов висновку, що ГУДСНС України у Дніпропетровській області не є належним відповідачем.

Суд вважає необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню позовні вимоги ОСОБА_3 й щодо визнання неправомірними пропущення строків нарахування та виплати індексації заробітної плати, оскільки частиною другою статті 16 ЦК України визначений вичерпний перелік способів захисту цивільних прав та інтересів. І нормою даної статті не передбачений такій спосіб захисту цивільних прав чи інтересів, як визнання неправомірними порушення строків нарахування та виплати індексації заробітної плати. Тому в даній частині позовні вимоги ОСОБА_3 задоволенню не підлягають.

Натомість, частина 3 статті 88 ЦПК України передбачає, що в разі, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а тому з ППЧ ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 640,00 грн.

Керуючись ст.10, 11, 57, 60, 61, 79, 88, 147, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

В позові ОСОБА_3 до Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області - відмовити.

Позовні вимоги ОСОБА_3 до 47 Професійної пожежної частини Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області з охорони об'єктів - задовольнити частково.

Стягнути з 47 Професійної пожежної частини Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області з охорони об'єктів на користь ОСОБА_3 суму невиплаченої індексації заробітної плати в розмірі 3 431, 31 грн. (три тисячі чотириста тридцять одна грн. 31 коп.).

В інший частині позову - відмовити.

Стягнути з 47 Професійної пожежної частини Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області з охорони об'єктів на користь держави судовий збір в розмірі 640,00 грн.

Рішення може бути оскаржена в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення. У разі якщо рішення було ухвалене без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя: ОСОБА_6