Рішення

від 12.09.2017 по справі 910/10491/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.09.2017Справа №910/10491/17

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Донецький завод будівельних матеріалів "Астор" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Укрбілрос" простягнення 83919,56 грн. Суддя Смирнова Ю.М.

Представники:

від позивачане з'явився від відповідачаСкляренко Р.С. - представник

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Донецький завод будівельних матеріалів "Астор" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбілрос" 83919,56 грн., з яких: 76507,38 грн. витрат з урахуванням індексу інфляції за поставлений товар, 3% річних у розмірі 7412,18 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач не оплатив поставлений позивачем товар, у зв'язку з чим рішенням Господарського суду міста Києва у справі №910/16519/16 від 05.12.2016, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.05.2017 було стягнуто з відповідача на користь позивача суму основного боргу у розмірі 85546,04 грн. Оскільки вищезазначене рішення суду станом на 02.06.2017 не було виконано відповідачем, заборгованість відповідача перед позивачем є довготривалою, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.06.2017 за вказаним позовом порушено провадження у справі №910/10491/17, розгляд якої призначено на 26.07.2017.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.07.2017, у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача, ненаданням ним витребуваних судом документів, розгляд справи відкладено на 28.08.2017.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.08.2017 за клопотанням представників сторін судом продовжено строк розгляду спору у справі №910/10491/17 на 15 днів.

В судовому засіданні 28.08.2017 оголошено перерву до 12.09.2017.

Представник позивача в судове засіданні 12.09.2017 не з'явився, однак в попередніх судових засіданнях підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача в судовому засіданні 12.09.2017 проти заявлених позовних вимог заперечив. У відзиві на позов відповідач стверджував про те, що рішенням Господарського суду міста Києва у справі №910/16519/16 від 05.12.2016 не встановлено факт відвантаження позивачем та отримання відповідачем товару згідно видаткових накладних № 3333 від 09.07.2014, №3359 від 11.07.2014 та №3375 від 17.07.2014.

Також, відповідач зазначає, що відповідно до рішення Господарського суду міста Києва у справі №910/16519/16 від 05.12.2016, внаслідок окупації міста Донецьк на території якого знаходився позивач та відповідно вся його документація, суд прийняв як належний доказ існування договору поставки №Б2/20 від 30.04.2014, однак у зв'язку із відсутністю його тексту, судом не встановлено, що строк виконання відповідачем зобов'язання по оплаті товару настав саме у 2014 році як стверджує позивач, у зв'язку з чим відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими та безпідставними.

В судовому засіданні 12.09.2017 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва у справі №910/16519/16 від 05.12.2016, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.05.2017, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбілрос" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецький завод будівельних матеріалів "Астор" суму основного боргу у розмірі 85546,04 грн.

В ході розгляду справи №910/16519/16 судами встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрбілрос" були порушені договірні зобов'язання в частині своєчасної оплати за поставлений відповідно до накладних №3333 від 0907.2014, №3359 від 11.07.2014 та №3375 від 17.07.2014 товар, що призвело до виникнення заборгованості перед позивачем у розмірі 85546,04 грн. Суд прийняв як належний доказ існування між сторонами договору поставки №Б2/20 від 30.04.2014 видаткові накладні №3333 від 09.07.2014 на суму 121490,88 грн., №3359 від 11.07.2014 на суму 32236,80 грн. та №3375 від 17.07.2014 на суму 43409,64 грн., податкові накладні №132 від 09.07.2014, №162 від 11.07.2014 та №174 від 17.07.2014, акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.06.2014 по 18.06.2014 та банківські виписки з рахунку позивача, з яких вбачається часткове виконання відповідачем своїх господарських зобов'язань перед позивачем.

Зазначені обставини в силу положень ст. 35 Господарського процесуального кодексу України є преюдиціальними і повторного доведення не потребують.

Відповідно до ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару .

Суду не надано доказів погодження сторонами іншого строку оплати поставленого в рамках договору товару. Тому відповідно до ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України відповідач, як покупець, незалежно від надходження від позивача вимог та претензій, повинен був оплатити поставлений позивачем відповідно до накладних №3333 від 09.07.2014, №3359 від 11.07.2014 та №3375 від 17.07.2014 товар після його прийняття, у зв'язку з чим прострочення платежу виникло на наступний день після отримання товару за відповідними накладними.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

У п. 7.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" відзначається, що за відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 Цивільного кодексу України). Саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України сум. Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов'язання.

Оскільки матеріалами справи підтверджується існування заборгованості відповідача перед позивачем протягом тривалого часу, а саме з наступного дня після отримання товару за видатковими накладними №3333 від 09.07.2014, №3359 від 11.07.2014 та №3375 від 17.07.2014, суд визнає вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат законними та такими, що підлягають задоволенню за розрахунком позивача, перевіреним судом.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку із задоволенням позову витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбілрос" (03038, м. Київ, вулиця Лінійна, будинок 17; ідентифікаційний код 32255426) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецький завод будівельних матеріалів "Астор" (83077, Донецька обл., місто Донецьк, вул. Артемівська, будинок 379; ідентифікаційний код 32794459) 76507 (сімдесят шість тисяч п'ятсот сім) грн. 38 коп. інфляційних втрат, 3% річних у розмірі 7412 (сім тисяч чотириста дванадцять) грн. 18 коп. та 1600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 19.09.2017

Суддя Ю.М. Смирнова