Ухвала

від 18.09.2017 по справі 759/7718/17

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

пр. № 1-кп/759/494/17

ун. № 759/7718/17

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2017 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва в складі колегії суддів:

головуючого: ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3

при секретарі: ОСОБА_4 ,

провівши в приміщенні суду судове засідання по кримінальному провадженню №12017100080002876 за обвинувальним актом стосовно ОСОБА_5 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.187 ч.3 КК України,

за участю сторони обвинувачення: прокурора ОСОБА_6 ,

сторони захисту: захисника ОСОБА_7 ,

обвинуваченого ОСОБА_5

В С Т А Н О В И В :

Обвинувальний акт стосовно ОСОБА_5 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ст.187 ч.3 КК України, надійшов до Святошинського районного суду м. Києва 24 травня 2017 року.

Ухвалами суду від 01.06.2017 та 27.07.2017 запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_5 тримання під вартою, продовжено до 24.09.2017р.

Судове провадження на підставі даного обвинувального акту не завершено.

Судом під час судового розгляду поставлено на обговорення питання доцільності продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_5 під вартою.

Прокурор під час судового розгляду вважає за доцільне продовжити тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 на 60 діб, оскільки ризики передбачені ст.177 КПК України на даний час не зникли.

Захисник ОСОБА_7 заявив клопотання про зміну ОСОБА_5 запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт.

Заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, доцільним продовжити тримання обвинуваченого ОСОБА_5 під вартою, виходячи з наступного.

Так, відповідно до вимог ст.331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до сплину двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

До сплину продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

При визначенні питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, колегія суддів бере до уваги, що ОСОБА_5 обвинувачуються у вчиненні особливо тяжкого злочину (ст. 12 КК України), а тому суд, приймаючи до уваги дані про особу (наявність непогашеної судимості), вважає за необхідне залишити раніше обраний щодо нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без зміни, оскільки відсутні підстави вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України, можуть забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків, що випливають із ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема, прибувати за кожною вимогою до суду, та його належну поведінку. Залишається достатньо підстав вважати, що обвинувачений, опинившись на волі, зможе перешкодити встановленню істини у справі під час судового провадження і на це вказують такі обставини: характер протиправних дій, мотиви, за яких останній обвинувачується у вчинені дій, що ставляться йому у провину. Крім того, суд бере до уваги моральні якості обвинуваченого, відсутність у нього стійких соціальних зв`язків, а також те, що він зможе ухилитися від суду та не виконати його процесуальні рішення (ризик переховування).

Розглядаючи питання доцільності продовження тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 , колегія суддів спирається на практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої наявність підстав для тримання обвинуваченого під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його особливостей та конкретних обставин. Продовжуване тримання під вартою може бути виправданим за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на принцип презумпції невинуватості, переважають правило про забезпечення права на свободу, закріплене в ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Тривале існування обґрунтованої підозри у вчиненні особою злочину є обов`язковою і неодмінною умовою законності її продовжуваного тримання під вартою (п.п. 98, 99 рішення ЄСПЛ «Геращенко проти України», «Смирнова проти Росії»).

Крім цього колегія суддів бере до уваги, що ОСОБА_5 пред`явлено обґрунтовану підозру, яка ґрунтується на зібраних доказах, які є достатніми. Також факти наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які були встановлені судом, не відпали, не зменшилися та продовжують існувати. Крім того, жодних нових доказів про те, що ризики відпали, зменшилися і є неактуальними, сторона захисту не надала.

Щодо клопотання захисника ОСОБА_7 про зміну його підзахисному запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт, то на думку колегії суддів дане клопотання задоволенню не підлягає.

Оскільки кримінальне провадження стосується злочину, вчиненого із погрозою застосування насильства обвинуваченим ОСОБА_5 , колегія суддів керуючись правилами ч. 4 ст. 183 КПК України, не вбачає правових підстав для визначення при цьому розміру застави.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.176, 177, 178, 183, 205, 331, 369-372 КПК України, ст.ст. 5, 6 Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод,-

У Х В А Л И В:

Запобіжний захід щодо ОСОБА_5 тримання під вартою, продовжити строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 16.11.2017р.(включно).

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 з тримання під вартою на домашній арешт, відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий: ОСОБА_1

Судді: ОСОБА_2

ОСОБА_3