Постанова

від 19.09.2017 по справі 815/1701/17

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 вересня 2017 р. Справа № 815/1701/17

Категорія: 8.3 Головуючий в 1 інстанції: Аракелян М. М.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Ступакової І.Г.

суддів - Бітова А.І.

- Лук'янчук О.В.

при секретарі - Татарин Б.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 30 травня 2017 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Лєман до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма Лєман звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 10 листопада 2014 року №0004362203.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 30 травня 2017 року адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Лєман задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 10 листопада 2014 року №0004362203.

В апеляційній скарзі Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області ставиться питання про скасування судового рішення, в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, однак постанова суду першої інстанції підлягає зміні, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що податковим органом було проведено виїзну позапланову перевірку товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Лєман з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2011 року по 30 червня 2014 року.

За результатами перевірки податковим органом складено акт від 24 жовтня 2014 року №3433/15-51-22-01/34801389 Про результати виїзної позапланової перевірки товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Лєман , код за ЄДРПОУ 34801389 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2011 року по 30 червня 2014 року .

В акті перевірки встановлені наступні порушення:

- п.291.2 ст. 291 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено єдиний податок в періоді, що перевірявся на загальну суму 5 599 грн.;

- пп.269.1.2 п.269.1 ст. 269, пп.270.1.1 п.270.1 ст. 270, п.274.1 ст. 274, п.276.2 ст. 276 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на землю в періоді, що перевірявся на загальну суму 9 222, 73 грн.;

- п.2.8 гл.2 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року №637 та п.9 ст. 3 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг ;

- інші порушення.

30 жовтня 2014 року позивач подав заперечення на акт перевірки від 24 жовтня 2014 року №3433/15-51-22-01/34801389.

06 листопада 2014 року відповідач листом надав відповідь на заперечення №35261/10/15-51-22-01, в якій зазначив, що висновки в акті перевірки від 24 жовтня 2014 року №3433/15-51-22-01/34801389 є обґрунтованими та відповідають вимогам чинного законодавства.

На підставі висновків акту перевірки від 24 жовтня 2014 року №3433/15-51-22-01/34801389 податковим органом було сформоване податкове повідомлення-рішення від 10 листопада 2014 року №0004362203, яким позивачеві, за порушення абз.2 п.1 Указу Президента України Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки , застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 97 671, 34 грн.

Висновок відповідача обґрунтований тим, що за період, що перевірявся ліміт залишку готівки в касі по підприємству не встановлювався, в результаті чого встановлено понадлімітні залишки готівки в касі в загальному розмірі 48 835, 67 грн. відповідно до таблиці розрахунку понадлімітних сум, що знаходиться в акті перевірки від 24 жовтня 2014 року №3433/15-51-22-01/34801389 (п.3.8.3 акту перевірки).

Позивач не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням від 10 листопада 2014 року №0004362203 20 листопада 2014 року звернувся до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області зі скаргою про перегляд податкового повідомлення-рішення від 10 листопада 2014 року №0004362203.

Позивач, в адміністративному позові наголошує, що відповіді на його скаргу на час звернення з позовом до суду, він не отримував. Будь-яких доказів в спростування наведених обставин податковим органом до суду надано не було.

В подальшому не погоджуючись зі спірним податковим повідомленням-рішення, позивач оскаржив його в судовому порядку.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 24 березня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2015 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19 жовтня 2016 року касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Лєман задоволено частково, постанову Одеського окружного адміністративного суду від 24 березня 2015 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2015 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою від 17 січня 2017 року адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Лєман до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення - залишено без розгляду, у зв'язку з повторною неявкою в судове засідання позивача, яка ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року була залишена без змін, у зв'язку з чим, позивач повторно звернувся з позовом до суду про скасування спірного податкового повідомлення-рішення.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з недоведеності висновків акту перевірки №3433/15-51-22-01/34801389 від 24 жовтня 2014 року в частині порушення позивачем п.2.8 гл.2 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року №637, а відтак і не доведеності правомірності податкового повідомлення-рішення від 10 листопада 2014 року №0004362203.

Відповідно до ч.5 ст. 227 КАС України, висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи.

Як вбачається з матеріалів справи, в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 19 жовтня 2016 року наголошено на необхідність під час нового розгляду справи встановлення факту надання або ненадання податковим органом у встановлені строки відповіді на скаргу позивача від 20 листопада 2014 року на податкове повідомлення-рішення №0004362203 від 10 листопада 2014 року.

Пунктом 56.1 статті 56 Податкового кодексу України передбачено право платника податків оскаржувати рішення, прийняті контролюючим органом, в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до п.56.2 ст. 56 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

Пунктом 56.3 ст. 56 Податкового кодексу України передбачено, що скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. Скарги на рішення державних податкових інспекцій подаються до контролюючих органів в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональних територіальних органів.

Вичерпний перелік підстав, за наявності яких податковий орган має право не розглядати скаргу платника податків наведений у п.56.7 ст. 56 Податкового кодексу України, а саме у разі порушення платником податків вимог пунктів 56.3 і 56.6 подані ним скарги не розглядаються та повертаються йому із зазначенням причин повернення.

У всіх інших випадках, тобто за відсутності фактичних обставин, перелічених в п.56.3, п.56.6 ст. 56 Податкового кодексу України, відповідно до імперативної норми п.56.8 ст. 56 Податкового кодексу України контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.

При цьому, жодних виключень з цього обов'язку Податковий кодекс України не містить. Він лише дозволяє керівнику (його заступнику або іншій уповноваженій посадовій особі) відповідного контролюючого органу на підставі п.56.9 ст. 56 Податкового кодексу України прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, визначений у пункті 56.8 цієї статті, але не більше 60 календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення строку, визначеного у пункті 56.8 цієї статті.

Поряд з цим, Податковий кодекс України містить прямі вказівки про єдині можливі та обов'язкові наслідки невиконання податковим органом означеного вище обов'язку.

Так, згідно з ч.2 та ч.3 п.56.9 ст. 56 Податкового кодексу України, якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника (його заступника або іншої уповноваженої посадової особи), така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків. Скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника (його заступника або іншої уповноваженої посадової особи) про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення 20-денного строку, зазначеного в абзаці першому цього пункту.

З матеріалів справи вбачається, що товариство з обмеженою відповідальністю Фірма Лєман скористалось своїм правом оскаржити в адміністративному порядку прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення шляхом подання скарги на податкове повідомлення-рішення №0004362203 від 10 листопада 2014 року, яка була отримана ГУ ДФС в Одеській області 20 листопада 2014 року (а.с.41).

Проте, доказів прийняття та надіслання податковим органом рішення про результати розгляду скарги позивача в матеріалах справи відсутні.

Під час апеляційного розгляду справи, апелянтом надано копію рішення про результати розгляду скарги №81/10/15-32-10-02-07 від 10 грудня 2014 року та копію поштового конверту, але колегія суддів не приймає до уваги ці докази, оскільки вказане рішення не містить підпису та з поштового конверту не вбачається, що саме це рішення було направлено на адресу підприємства.

З огляду на зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що належним способом захисту прав позивача є саме визнання податкового повідомлення-рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 10 листопада 2014 року №0004362203 відкликаним з 11 грудня 2014 року, а відтак вимоги щодо його скасування є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 201 КАС України підставами для зміни постанови або ухвали суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але з помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.

Враховуючи, що суд першої інстанції правильно по суті вирішив справу, однак з помилковим застосуванням норм матеріального права, колегія суддів вважає за необхідне змінити постанову Одеського окружного адміністративного суду від 30 травня 2017 року в частині підстав для задоволення адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 195, 196, п.2 ч.1 ст. 198, п.1 ч.1 ст. 201, п.2 ч.1 ст. 205, ст. 207, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 30 травня 2017 року змінити, виклавши її мотивувальну частину в редакції даної постанови апеляційного суду.

В іншій частині постанову Одеського окружного адміністративного суду від 30 травня 2017 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: І.Г. Ступакова

Судді: А.І. Бітов

О.В. Лук'янчук