Ухвала

від 11.09.2017 по справі 826/6360/16

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

11 вересня 2017 року м. Київ К/800/28504/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Калашнікова О.В., перевіривши касаційну скаргу Київської міської митниці ДФС на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 травня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 03 серпня 2017 року у справі №826/6360/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Ела Груп до Київської міської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення, -

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю Ела Груп звернулось до суду з позовом до Київської міської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 травня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 03 серпня 2017 року, позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Київської міської митниці ДФС від 15 вересня 2015 року №100250004/2015/000012/2 про коригування митної вартості товару.

Стягнуто судові витрати у розмірі 1378, 00грн. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Ела Групп (код ЄДРПОУ 35743763) шляхом їх безспірного списання з рахунків Київської міської митниці ДФС (код ЄДРПОУ 39422888) за рахунок бюджетних асигнувань.

У касаційній скарзі скаржник ставить питання про скасування рішення судів першої та апеляційної інстанцій, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18 серпня 2017 року касаційну скаргу Київської міської митниці ДФС було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

У встановлений строк скаржником усунуто зазначені в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 18 серпня 2017 року недоліки.

Разом з тим, у відкритті касаційного провадження слід відмовити виходячи з такого.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між компанією TRANS OMENTAL TRADE, LTD (Гонконг) (продавець) і ТОВ Ела Групп (покупець) укладено контракт №02.07/UA.15 від 02 липня 2015 року, згідно з яким продавець продає, а покупець приймає та оплачує товар - коврове покриття (виставковий ковролін).

За умовами п. 1.1, 2.1, 2.2, 3.1, 4.1, 4.2, 5.2, 5.3, 6.1 цього контракту товар зазначається за найменуванням, кількістю, місцем відвантаження та ціною в додатках до даного контракту, які являються невід'ємною частиною зазначеного контракту. Загальна сума контракту становить 49000 дол. США., валюта платежу - долар США.

Поставка товару здійснюється партіями, розмір яких узгоджується сторонами та зазначається у додатках. Умови поставки також узгоджуються сторонами у додатках до цього контракту.

Завантаження товару здійснюється зі складу виробника: компанії-виробника Hebei Longsheng Metals and Minerals Co., LTD , а відвантаження товару здійснюється в порту Циндао, Китайська Народна Республіка.

Покупець сплачує 100% вартості товару, зазначеного в додатках після надходження товару на склад покупця, але не пізніше 180 днів з дати надходження товару на склад покупця.

У відповідності до додатку №1 від 16 липня 2015 року до контракту №02.07/UA.15 від 02 липня 2015 року сторони погодили поставку партії товару (виставковий ковролін) щільністю 300г/кв.м у кількості 19818 кв.м. вартістю 12391,78 дол. США у 201 рулоні та в контейнері 40 футів (1х40НС) на умовах поставки: CIF Одеса, порт відвантаження - порт Циндао Китай, призначення - порт Одеса Україна, умови оплати: покупець оплачує 100% вартості товару, зазначеного у додатку після надходження товару на склад покупця, але не пізніше 180 днів з дати надходження товару на склад покупця.

На виконання вимог зазначеного контракту та згідно з інвойсом від 16 липня 2015 року №150716НК, компанією TRANS OMENTAL TRADE, LTD здійснено ввезення на митну територію України товару - виставковий ковролін - тонке килимове покриття для проведення презентацій та інших урочистостей, щільність 300г/кв.м., склад 100% поліестер, без основи всього 19818 кв.м. у 201 рулоні торговельної марки - Hebei Longsheng Metals and Minerals, країна виробництва - Китай, виробник - Hebei Longsheng Metals and Minerals Co., LTD.

За даними інвойсу від 16 липня 2015 року №150716НК вартість вказаної партії товару становить 12391,78 дол. США, вартість фрахту Циндао-Одеса - 800 дол. США і вартість страхування - 35 дол. США, умови поставки CІF Одеса.

З метою здійснення митного оформлення ввезеного в режимі імпорту товару, уповноваженим ТОВ Ела Групп декларантом (ТОВ Арма-Щит ), 14 вересня 2015 року до митниці подано вантажну митну декларацію №100250004/2015/092600.

Митна вартість товару була визначена за ціною договору (основним методом) у розмірі 268777 грн 71 коп., що в еквіваленті становить 12391, 78 дол. США.

Для підтвердження заявленої митної вартості товару та правильності визначення такої вартості за основним методом декларантом подано до митного органу наступні документи: контракт №02.07/UA.15 від 02 липня 2015 року; додаток №1 від 16 липня 2015 року до контракту №02.07/UA.15 від 02 липня 2015 року; митну декларацію країни відправлення №422720150270712304 від 18 липня 2015 року; інвойс №1515035Х від 16 липня 2015 року від виробника товару; інвойс №150716НК від 16 липня 2015 року від продавця товару; пакувальний лист б/н від 16 липня 2015 року від продавця товару; сертифікат походження №G151300013460716 від 16 липня 2015 року; прайс-лист від 28 квітня 2015 року, завірений Торгово-промисловою палатою країни-відправника; коносамент №QDSM059169 від 20 липня 2015 року; міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) №5345 від 11 вересня 2015 року.

В подальшому, 15 вересня 2015 року Київською міською митницею ДФС прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №100250004/2015/000012/2, у зв'язку з тим, що документи, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості товарів не містять всіх даних відповідно до обраного методу визначення митної вартості та містять розбіжності.

Задовольняючи позовні вимоги, суди виходили з того, що оскільки подані декларантом позивача документи є належними та достатніми для підтвердження та визначення митної вартості товару, у митного органу не було підстав витребовувати у декларанта додаткові документи, оскільки сумніви з підстав, викладених у оскаржуваному рішенні, необґрунтовані в розумінні ст. 53 МК України, що є підставою для визнання протиправним та скасування рішення Київської міської митниці ДФС про визначення митної вартості товару від 15 вересня 2015 року № 100250004/2015/000012/2.

Відповідно до ст. ст. 49-50 Митного кодексу України (в редакції, чинній на момент винесення оскаржуваного рішення), митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 2 ст. 51 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 Митного кодексу України Методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, та порядок їх застосування .

Згідно з ч. ст. 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Відповідно до ч. 1 ст. 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

При цьому, ч.ч. 2-3 ст. 53 Митного кодексу України встановлено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частиною 5 ст. 53 Митного кодексу України передбачено, що забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до положень ст. 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Таким чином, статтею 53 Митного кодексу України передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Статтею 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується, зокрема, у разі, якщо: щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Згідно з ч. 1 ст. 59 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

При цьому, аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України

від 30 червня 2015 року №21-591а15, від 02 червня 2015 року №21-498а15.

Відповідно до Наказу Міністерства фінансів України Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору від 24 травня 2012 року №598 в графі 33 рішення про коригування митної вартості товарів Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу ІІІ Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

У графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі.

Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Як встановлено судами, у графі 33 рішення №100250004/2015/000012/2 від 15 вересня 2015 зазначено: заявлено неповні відомості про митну вартість. З поданих до митного оформлення документів не можливо встановити чи включались витрати понесені покупцем (комісійні, брокерська винагорода, роялті та інші ліцензійні платежі). Крім того, зазначено, що умовами поставки є CIF-Одеса, а до митного оформлення не надано страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Разом з тим, такі твердження спростовано наданими до митного оформлення документами (додаток до контракту, інвойс, рахунок оплату витрат на перевезення та страхування продавцем) чітко визначена контрактна вартість оцінюваної партії товару (в тому числі в розрізі по витратах), що була врахована позивачем при визначені митної вартості оцінюваної партії товару.

Виходячи з наведеного, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Відповідно до пункту 5 частини 5 статті 214 КАС України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи та-або порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті - пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).

Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, які відповідають усталеній практиці Вищого адміністративного суду України у цій категорії справ, зазначена касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не наводить підстав, які б дозволили вважати, що суди неправильно застосували норми матеріального або процесуального права.

Керуючись ст. ст. 211, 213, п. 5 ч. 5 ст. 214 КАС України, -

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Київської міської митниці ДФС на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 травня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 03 серпня 2017 року у справі №826/6360/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Ела Груп до Київської міської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення.

Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Калашнікова