Ухвала

від 13.09.2017 по справі 904/11210/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

13.09.2017 Справа № 904/11210/15

За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікопольський ливарно-механічний завод" про перегляд рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.02.2016р. за нововиявленими обставинами

У справі:

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАЛІЗНИЧМАШТЕХКОМПЛЕКТ-УКРАЇНА", м. Кам"янське, Дніпропетровська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікопольський ливарно-механічний завод", м. Нікополь, Дніпропетровська область

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України", м. Київ

про зобов'язання повернути майно та стягнення 46 800,00 грн.

Суддя Петрова В.І.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: ОСОБА_1, дов. від 07.07.17р.

від третьої особи: ОСОБА_2, дов. №010-00/2510 від 12.06.17р.

СУТЬ СПОРУ:

У грудні 2015р. Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗАЛІЗНИЧМАШТЕХКОМПЛЕКТ-УКРАЇНА" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікопольський ливарно-механічний завод", в якому просило:

- зобов'язати відповідача повернути позивачу виробниче обладнання піч газову штовхаючу, серія "ТермоГаз" - ТО-25.108.6/950-ИЗ-Н-ОВ, яка була предметом договору оренди №2501 від 25.01.2013р., що зафіксувати у підписаному сторонами акті прийому-передачі майна;

- стягнути з відповідача на користь позивача 46 800,00грн. неустойки.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 11.02.2016р., залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.03.2016р., позовні вимоги задоволено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 12.10.2016р. постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.03.2016р. залишено без змін.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.02.2017р. відстрочено виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.02.2016р. до вирішення Господарським судом Дніпропетровської області справи №904/1881/16 за позовом ТОВ "Нікопольський ливарно-механічний завод" до ТОВ "Залізничмаштехкомплект-Україна" про визнання недійсним договору оренди №2501 від 25.01.2013р. та набрання рішенням суду у цій справі законної сили.

28.07.2017р. від відповідача надійшла заява про перегляд рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.02.2016р. за нововиявленими обставинами, в якій він просить:

- рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.02.2016р. у справі №904/11210/15 скасувати;

- прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Залізничмаштехкомплект-Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікопольський ливарно-механічний завод" про зобов'язання повернути виробниче обладнання піч газову штовхаючу, серія "ТермоГаз" - ТО-25.108.6/950-ИЗ-Н-ОВ, яка була предметом договору оренди №2501 від 25.01.2013р., та стягнення неустойки в розмірі 46 800,00грн. і судового збору в розмірі 2 436,00грн.

В обгрунтування поданої заяви зазначає, що договір оренди, на підставі якого господарським судом прийнято рішення про повернення печі газової штовхаючої, серія "ТермоГаз" - ТО-25.108.6/950-ИЗ-Н-ОВ, визнано недійсним ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 29.06.2017р. у справі №904/4086/16 про банкрутство ТОВ "Нікопольський ливарно-механічний завод". Відтак, визнання договору оренди недійсним свідчить про неможливість задоволення позовних вимог про виконання зобов"язань, які виникають на підставі такого недійсного договору.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.07.2017р. подану заяву у справі № 904/11210/15 передано для розгляду судді Петровій В.І.

Ухвалою від 02.08.2017р. суддя Петрова В.І. прийняла дану заяву до розгляду.

Позивач явку представника в судові засідання не забезпечив, відзив на заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами та докази в його обгрунтування не подав, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" надало пояснення про те, що 20.09.2013р. між ним та позивачем укладено договір застави №50213Z30, відповідно до п.п.1.1., 1.2. ст.1 якого заставою за цим договором забезпечувались вимоги заставодержателя, що випливають із Генеральної угоди від 20.09.2013р. №50213N7. Заставодавець з метою забезпечення викладених у кредитному договорі зобов"язань заставив технологічне обладнання/устаткування, що є предметом застави за цим договором, а саме: піч газову штовхаючу, серія "ТермоГаз" - ТО-25.108.6/950-ИЗ-Н-ОВ, 2012р.в., інвентарний №63. Предмет застави знаходиться за адресою: Дніпропетровська обл., м. Нікополь, вул. К. Лібкнехта, 169. Предмет застави належав заставодавцю на праві власності, що підтверджується договором №043-11 від 18.07.2011р., накладною №36 від 25.05.2012р., платіжними дорученнями №390 від 16.09.2011р., накладною №36 від 25.05.2012р., платіжними дорученнями №390 від 16.09.2011р., №10 від 25.07.2011р., №24 від 14.09.2011р., №26 від 15.09.2011р., №75 від 28.10.2011р., №82 від 01.11.2011р., №85 від 03.11.2011р., №96 від 16.11.2011р., №219 від 16.02.2012р., №231 від 28.02.2012р., №234 від 29.02.2012р., №242 від 07.03.2012р., № 253 від 19.03.2012р., №257 від 21.03.2012р., №265 від 26.03.2012р. та обліковується на балансі підприємства відповідно бухгалтерської довідки №09/495 від 16.08.2014р. Між третьою особою та позивачем 21.01.2016р. укладено договір про розірвання Генеральної кредитної угоди №50213N7 у зв'язку з виконанням позичальником усіх своїх грошових зобов'язань. 22.01.2016р. згідно ОСОБА_3 №48808493 від 22.01.2016р. з Державного реєстру обтяжень рухомого майна вилучено запис 13914300. Спірне майно, яке було предметом договору оренди, станом на дату розгляду справи не знаходиться в заставі АТ "Укрексімбанк" згідно договору застави №50213Z30 від 20.09.2013р., а тому рішення господарського суду не впливає на його права і обов'язки.

Розглянувши подану заяву, заслухавши пояснення відповідача та третьої особи, господарський суд встановив таке.

25.01.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Залізничмаштехкомплект-Україна" (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Нікопольський ливарно-механічний завод" (орендар) укладений договір оренди №2501, за умовами якого орендодавець, як власник майна, зобов'язався надати, а орендар зобов'язався прийняти у строкове платне користування: виробниче обладнання - піч газову, штовхаючу, серії "ТермоГаз" - ТО-25.108.6/950-ИЗ-Н-ОВ, що розташоване за адресою: 53207, м. Нікополь, вул. К. Лібкнехта, 169 та яке є власністю орендодавця (п.п.1.1.-1.3. договору).

За пунктом 1.4. договору вартість майна складає 3 962 960,00грн.

Відповідно до п.п.2.1., 3.1. договору майно передається в оренду для здійснення виробничої діяльності орендаря, строком оренди 12 місяців з моменту передачі майна

Сума орендної плати складає 70 000,00грн. на місяць, без урахування ПДВ (п.4.1. договору).

Пунктом 5.1. договору визначено, що приймання-передача майна здійснюється за актом приймання-передачі.

Майно вважається переданим в оренду з моменту підписання акта приймання-передачі (п.5.3. договору).

Пунктами 8.1.-8.4. договору визначено, що повернення орендодавцю майна здійснюється за актом приймання-передачі; сторони повинні здійснити передачу майна протягом 5 днів до закінчення строку оренди; майно повинно бути передано орендарем і прийнято орендодавцем протягом 5 днів з моменту початку передачі; майно вважається фактично переданим орендодавцю з моменту підписання акту приймання-передачі.

Договір вступає в силу з 25.01.2013р. та діє до 31.12.2013р., але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором (п.10.1. договору).

Умови договору можуть бути змінені лише за взаємною згодою сторін з обов"язковим складанням письмового документу (п.10.2. договору).

Дострокове розірвання договору можливе лише за письмовим погодження сторін, якщо інше не встановлено договором або законодавством України, за виключенням випадків, коли одна зі сторін систематично порушує умови даного договору та свої зобов`язання (п.10.3. договору).

Пунктом 10.6. договору сторони визначили, що у випадках, не передбачених даним договором, сторони керуються нормами діючого законодавства.

На виконання умов договору, 01.02.2013р. за актом приймання-передачі №1 позивач передав відповідачу обладнання: піч газову, штовхаючу, серії "ТермоГаз" - ТО-25.108.6/950-ИЗ-Н-ОВ, з відповідною технологічною документацією; стан майна визначений як новий; адреса розташування майна - 53207, м. Нікополь, вул. К. Лібкнехта, 169; вартість майна складає 3 962 960,00грн. Зазначене майно прийнято відповідачем без будь-яких зауважень щодо кількості, якості, робочого стану обладнання, що підтверджується вищезазначеним актом приймання-передачі (а.с.13, т.1).

16.09.2013р. сторони уклали додаткову угоду №1 до договору оренди, якою орендар був повідомлений про те, що майно, яке є предметом договору оренди, знаходиться в заставі у ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" згідно договору застави №50213Z30 від 20.09.2013р. (а.с.14, т.1).

30.12.2013р. сторони уклали додаткову угоду №2, відповідно до якої змінений термін оренди - 24 місяці з моменту передачі майна та строк дії договору продовжений до 31.12.2014р. (а.с.15, т.1).

30.12.2014р. сторони уклали додаткову угоду №3, відповідно до якої строк оренди склав 35 місяців з моменту передачі майна, а строк дії договору остаточно продовжено до 31.11.2015р. (а.с.16, т.1).

Отже сторонами було визначено строк дії договору саме до 31.11.2015р.

Договір оренди, усі додаткові угоди до нього підписано обома сторонами та скріплено печатками обох сторін.

16.11.2015р. позивач звернувся до відповідача з листом, в якому зазначив про закінчення терміну дії договору оренди 30.11.2015р. та заявив вимогу про повернення обладнання відповідно до розділу 8 договору в п`ятиденний строк з 26.11.2015р. по 30.11.2015р. (а.с.18, т.1).

У зв"язку з тим, що орендар не повернув орендодавцю майно, останній у грудні 2015р. звернувся до суду з вимогою:

- зобов'язати відповідача повернути позивачу виробниче обладнання піч газову штовхаючу, серія "ТермоГаз" - ТО-25.108.6/950-ИЗ-Н-ОВ, яка була предметом договору оренди №2501 від 25.01.2013р., що зафіксувати у підписаному сторонами акті прийому-передачі майна;

- стягнути з відповідача на користь позивача 46 800,00грн. неустойки на підставі ст.785 Цивільного кодексу України.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 11.02.2016р. позовні вимоги задоволено у повному обсязі: зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Нікопольський ливарно-механічний завод" повернути товариству з обмеженою відповідальністю "Залізничмаштехкомплект-Україна" виробниче обладнання піч газову штовхаючу, серія "ТермоГаз" - ТО-25.108.6/950-ИЗ-Н-ОВ, яка була предметом договору оренди №2501 від 25.01.2013р., що зафіксували у підписаному сторонами акті прийому-передачі майна; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікопольський ливарно-механічний завод" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Залізничмаштехкомплект-Україна" 46 800,00грн. неустойки; 2 436,00грн. судового збору.

Під час розгляду справи відповідач зазначав, що піч газова, штовхаюча, серія "ТермоГаз ТО-25.108.6/950-ИЗ-Н-ОВ, яка є предметом договору оренди, була придбана ним за договором №0108/Т-1 від 01.08.2011р., повністю оплачена і отримана за актами приймання-передачі у позивача та є його власністю. Крім того, піч газова, штовхаюча, серія "ТермоГаз ТО-25.108.6/950-ИЗ-Н-ОВ на даний час перебуває на балансі відповідача і є основним засобом та не значиться у переліку орендованого майна, оскільки відповідач набув право власності на піч газову, штовхаючу, серія "ТермоГаз ТО-25.108.6/950-ИЗ-Н-ОВ, ще до дати укладання спірного договору оренди і таке право власності не припинялось, про що надав суду докази.

Позивач у свою чергу заперечував проти доводів відповідача, вказуючи, що спірна піч є його власністю, про що надав відповідні докази, які підтверджують право власності на предмет оренди, надав докази існування між сторонами орендних правовідносин та їх виконання, вказував на те, що відповідачем зобов`язання з повернення предмету оренди так і не виконане.

З поданих у справі доказів суди встановили, що між сторонами існували саме правовідносини з оренди обладнання, які підтверджені з боку позивача належними доказами. При цьому, було взято до уваги, що право власності позивача на предмет оренди підтверджено належними доказами у справі - договором, накладною, доказами оплати, які залучено до справи. Факт набуття відповідачем права власності на об`єкт оренди не були підтверджені належними доказами за договором поставки №0108/Т-1, укладеним 01.08.2011р. між позивачем та відповідачем.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 02.06.2016р. порушено провадження у справі №904/4086/16 про банкрутство ТОВ "Нікопольський ливарно-механічний завод".

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.04.2017р. у справі №904/4086/16 призначено до розгляду заяву боржника (ТОВ "Нікопольський ливарно-механічний завод") про визнання недійсним договору оренди №2501 від 25.01.2013р.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 29.06.2017р. у справі №904/4086/16 про банкрутство ТОВ "Нікопольський ливарно-механічний завод" визнано недійсним договір оренди №2501 від 25.01.2013р., укладений між ТОВ "Залізничмаштехкомплект-Україна" та ТОВ "Нікопольський ливарно-механічний завод", з тієї підстави, що право власності на піч газову штовхаючу, серія "ТермоГаз" - ТО-25.108.6/950-ИЗ-Н-ОВ, боржник набув за договором поставки №0108/Т-1 від 01.08.2011р. за чотирма актами приймання-передачі: від 03.02.2012р., від 20.02.2012р., від 19.03.2012р. та від 04.07.2012р., тобто раніше дати укладення договору оренди №2501 від 25.01.2013р.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Нікопольський ливарно-механічний завод" вважає нововиявленою обставиною юридичний факт визнання недійсним договору оренду №2501 від 25.01.2013р., про який йому не було відомо до набрання чинності ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 29.06.2017р. у справі №904/4086/16, що стало підставою для звернення до господарського суду із заявою про перегляд рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.02.2016р. у справі №904/11210/15 за нововиявленими обставинами.

Відповідно до ст.112 Господарського процесуального кодексу України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами. Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення; 3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення; 4) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду; 5) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону України, іншого акта (їх окремих положень) або надане Конституційним Судом України офіційне тлумачення положень Конституції України, що є відмінним від того, як їх застосував суд при вирішенні справи.

Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин.

До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Обставина недійсності договору оренду №2501 від 25.01.2013р. не може вважатись нововиявленою обставиною з огляду на таке.

Згідно ч.1 ст.759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч.1 ст.761 Цивільного кодексу України право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.

За ч.1 ст.762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов"язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов"язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов"язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

За ст.216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Зміст судового рішення від 11.02.2016р. у справі №904/11210/15 свідчить, що підставою повернення спірного майна є договір оренди №2501 від 25.01.2013р., при цьому суд досліджував доводи відповідача щодо набуття ним права власності за договором поставки №0108/Т-1 від 01.08.2011р. та дійшов обгрунтованого висновку про те, що між сторонами існували саме правовідносини з оренди обладнання, які підтверджені з боку позивача належними доказами, а доводи відповідача про право власності на спірний предмет оренди не підтверджуються жодним доказом у справі. При цьому, суди взяли до уваги, що право власності позивача на предмет оренди підтверджено належними доказами у справі - договором, накладною, доказами оплати, які залучено до справи. Право власності до позивача за договором №043-11 у відповідності до п.3.12. р.3 договору перейшло на підставі накладної №36 від 25.05.2012р. з моменту її підписання.

Законом не передбачено здійснення перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами у повному обсязі. Отже господарський суд переглядає судове рішення за нововиявленими обставинами лише в тих межах, в яких ці обставини впливають на суть рішення (аналогічна позиція викладена в п.8.7. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №17).

Переглядаючи рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.02.2016р. за нововиявленими обставинами, суд не вправі ревізіювати всі викладені в ньому правові висновки, оскільки наданий відповідачем доказ про визнання недійсним договору оренди в якості нововиявленої обставини не стосується висновку суду щодо повернення майна. До того ж, відповідач у будь-якому випадку повинен повернути позивачу майно, визначене у договорі оренди №2501 від 25.01.2013р., враховуючи положення ст.ст.215, 216 Цивільного кодексу України.

Враховуючи викладене, суд вважає, що обставина про визнання недійсним договору оренди №2501 від 25.01.2013р. ніяким чином не впливає на висновок господарського суду від 11.02.2016р. у даній справі та не є нововиявленою обставиною.

Керуючись ст.ст.86, 112-114 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікопольський ливарно-механічний завод" про перегляд рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.02.2016р. у справі №904/11210/15 за нововиявленими обставинами відмовити.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.02.2016р. у справі №904/11210/15 залишити без змін.

Суддя ОСОБА_3