Постанова

від 09.11.2017 по справі 904/11210/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.11.2017 року Справа № 904/11210/15

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :

головуючий суддя: Дармін М.О. (доповідач)

судді: Антонік С.Г., Чимбар Л.О.

при секретарі судового засідання: Логвіненко І.Г.

за участю представників сторін :

від відповідача: ОСОБА_1, довіреність б/н від 07.07.2017 р.;

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність б/н від 04.01.2017 р.;

від третьої особи: ОСОБА_3, довіреність № 010-00/3944 від 14.09.2017 р.;

від позивача: представник в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікопольський ливарно-механічний завод" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 13.09.2017р. за результатами розгляду заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.02.2016р. у справі № 904/11210/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАЛІЗНИЧМАШТЕХКОМПЛЕКТ-УКРАЇНА", м. Кам'янське, Дніпропетровська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікопольський ливарно-механічний завод", м. Нікополь, Дніпропетровська область

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України", м. Київ

про зобов'язання повернути майно та стягнення 46 800,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад суті ухвали місцевого господарського суду:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 13.09.2017р. у справі № 904/11210/15 (суддя Петрова В.І.) в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікопольський ливарно-механічний завод" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.02.2016р. - відмовлено.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.02.2016р. залишено без змін.

Місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що визнання недійсним договору оренди не є нововиявленою обставиною, оскільки така обставина не впливає на висновок суду про повернення відповідачем майна позивачу відповідно до положень ст. ст. 215, 216 ЦК України.

Підстави з яких порушено питання про перегляд ухвали:

Не погодившись з ухвалою місцевого господарського суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу господарського суду скасувати; заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікопольський ливарно-механічний завод" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.02.2016р. у справі № 904/11210/15 - задовольнити; рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.02.2016р. у справі № 904/11210/15 - скасувати; прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити; судові витрати покласти на позивача.

На думку апелянта, місцевий господарський суд не застосував до спірних правовідносин ч. 3 ст. 35 ГПК України, а саме, що недійсність договору оренди визнана ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 29.06.2017р. у справі № 904/4086/16 про банкрутство ТОВ Нікопольський ливарно-механічний завод і не потребує додаткового доведення. На момент розгляду справи та прийняття судового рішення така істотна обставина як недійсність договору оренди існувала та стала відома апелянту з моменту прийняття ухвали від 29.06.2017р. Оскільки позов у даній справі ґрунтується на договорі оренди, який є підставою для виникнення у його сторін прав і обов'язків, то визнання його недійсним не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю в силу положень ч. 1 ст. 216 ЦК України. Таким чином вважає, що визнання недійсним договору оренди доводить відсутність орендних правовідносин між сторонами, тому у відповідача відсутній обов'язок з повернення позивачу печі (предмету оренди) та зі сплати неустойки за неповернення майна з оренди.

Доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу:

Третя особа надала письмові пояснення (а.с.170-171, т.3), в яких пояснює, що спірне майно - піч газова штовхальна - не знаходиться в заставі Банку.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.09.2017р. апеляційна скарга була прийнята та призначена до розгляду на 12.10.2017р. колегією суддів у складі: головуючий суддя Дармін М.О. (доповідач), судді Березкіна О.В., Іванов О.Г.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.10.2017р. продовжено строк вирішення спору на п'ятнадцять днів та відкладено розгляд справи на 26.10.2017р.

У судовому засіданні 26.10.2017р. оголошено перерву до 30.10.2017р.

Розпорядженням в.о. керівника апарату суду від 30.10.2017р. призначено проведення автоматичної зміни складу колегії суддів у зв'язку з відрядженням судді Березкіної О.В.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 30.10.2017р. визначено новий склад колегії суддів: головуючий суддя Дармін М.О. (доповідач), судді: Іванов О.Г., Чимбар Л.О.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.10.2017р. розгляд справи відкладено до 07.11.2017р. та витребувано у господарського суду Дніпропетровської області справу 904/1881/16.

Розпорядженням керівника апарату суду від 06.11.2017р. призначено проведення автоматичної зміни складу колегії суддів у зв'язку з відрядженням судді Іванова О.Г.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 06.11.2017р. визначено новий склад колегії суддів: головуючий суддя Дармін М.О. (доповідач), судді: Антонік С.Г., Чимбар Л.О.

В судовому засіданні 07.11.2017р. колегією суддів оглянуто матеріали витребуваної господарської справи № 904/1881/16.

В судовому засіданні 07.11.2017р. третя особа (Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України") заявила усне клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи ОСОБА_4, що відображено в протоколі судового засідання (а.с.212, т.3).

Колегія суду вважає зазначене клопотання таким, що не підлягає задоволенню, оскільки ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" не навів доводів в чому саме полягає порушення прав ОСОБА_4 і на які саме його права вплине в подальшому рішення по даній справі.

В судові засідання позивач (Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗАЛІЗНИЧМАШТЕХКОМПЛЕКТ-УКРАЇНА") не забезпечив явку повноважного представника, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином за адресою: м.Київ, вул. Панаса Мирного, буд.9-Б, згідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Копії ухвал суду від 28.09.2017р. та від 12.10.2017р. (а.с.191-192, 207-209, т.3) повернулись на адресу апеляційного господарського суду з відміткою за закінченням терміну зберігання . Крім того, позивачу надсилалась термінова телеграма за вищевказаною адресою (а.с.215, т.3), однак телеграма була повернута з відміткою такої установи немає (а.с.216-217, т.3).

Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи те, що апеляційним господарським судом виконано всі вимоги стосовно належного повідомлення позивача про час і місце розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу без участі представника позивача за наявними та достатніми матеріалами у справі відповідно до ст. 75 ГПК України.

У судовому засіданні 09.11.2017р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Обставини справи встановлені апеляційною інстанцією:

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 11.02.2016р., залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.03.2016р. та постановою Вищого господарського суду України від 12.10.2016р., позовні вимоги задоволені повністю. (а.с.89-93, а.с. 175-179, т.2)

Ухвалою від 29.06.2017р. у справі № 904/4086/16 за заявою ТОВ НІКОПОЛЬСЬКИЙ КРАНОБУДІВНИЙ ЗАВОД до боржника ТОВ Нікопольський ливарно-механічний завод про визнання банкрутом, визнано недійсним договір оренди № 2501 від 25.01.2013р.

Мотиви з яких суд апеляційної інстанції виходив:

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті ним рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне:

Як зазначалося вище, рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 11.02.2016р., залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.03.2016р. та постановою Вищого господарського суду України від 12.10.2016р., позовні вимоги задоволені повністю. (а.с.89-93, а. с. 175-179, т.2)

З мотивувальної частини постанови Вищого господарського суду України від 12.10.2016р.вбачається, що приймаючи рішення про залишення касаційної скарги ТОВ Нікопольский ливарно-механічних завод без задоволення, а постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.03.3016р. у справі № 904/11210/15 без змін, колегія суддів касаційної інстанції виходила із того, що місцевий господарський суд та апеляційний суд дослідивши всі надані як позивачем та і відповідачем документи, надавши їм належну правову оцінку дійшли до обґрунтованого висновку про те, що між сторонами існували саме правовідносини з оренди обладнання, які підтверджені з боку позивача належними доказами, а доводи відповідача про право власності на спірний предмет оренди не підтверджені жодним доказом у справі. Факт набуття відповідачем права власності на об`єкт оренди не підтверджений належним доказом - видатковою накладною, оформленою у відповідності до п.3.3 р.3 договору № 0108/Т-1, укладеного 01.08.2011 між позивачем та відповідачем, при цьому, суди взяли до уваги, що право власності позивача на предмет оренди підтверджено належними доказами у справі - договором, накладною, доказами оплати (а.с.131-138, т.1), які залучено до справи. Право власності до позивача за договором № 043-11 у відповідності до п. 3.12 р.3 договору перейшло на підставі накладної № 36 від 25.05.2012 з моменту її підписання.

Таким чином, колегія суддів вважає, що позивачем доведено належними та допустимими доказами факт невиконання відповідачем умов укладеного договору оренди по поверненню, у визначений договором строк, об'єкту оренди, тому місцевий господарський суд правомірно задовольнив вимогу позивача щодо сплати на його користь 46 800 грн (за 25 днів) неустойки за безпідставне користування спірним орендованим майном після припинення договору на підставі ст. 785 ЦК України.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суди попередніх судових інстанцій дійшли до обґрунтованого та правомірного висновку про задоволення позову.

Приймаючи рішення про визнання недійсним договору оренди № 2501 від 25.01.2013р. у справі № 904/4086/16 за заявою ТОВ НІКОПОЛЬСЬКИЙ КРАНОБУДІВНИЙ ЗАВОД до боржника ТОВ Нікопольський ливарно-механічний завод про визнання банкрутом, суддя Полєв Д.М. в мотивувальній частині ухвали від 29.06.2017р. дійшов висновку, що у відповідності до умов договору поставки №0108/Т-1 від 01.08.2011р. на підставі актів приймання-передачі від 03.02.2012р., від 20.02.2012р., від 19.03.2012р. та від 04.07.2012р.право власності на піч газову штовхаючу "ТермоГаз" - ТО-25.Ю8.6/950-ИЗ-Н-ОВ перейшло від ТОВ "Залізничмаштехкомплект - Україна" до ТОВ "Нікопольський ливарно-механічний завод" до дати укладення сторонами оспорюваного договору оренди №2501 від 25.01.2013р.

Таким чином, договір оренди № 2501 від 25 січня 2013 року не відповідає вимогам частини 1 ст. 203 та ст. 761 ЦК України, оскільки на час його укладення ТОВ "Залізничмаштехкомплект - Україна" не було власником печі газової штовхаючої "ТермоГаз" - ТО-25.Ю8.6/950-ИЗ-Н-ОВ та не мало права передавати це майно в користування, оскільки ТОВ "Нікопольський ливарно-механічний завод" на момент підписання договору оренди №2501 від 25.01.2013р. вже належало право користування піччю газовою штовхаючою "ТермоГаз" - ТО-25.Ю8.6/950-ИЗ-Н-ОВ як її власнику на підставі договору поставки №0108/Т-1 від 01.08.2011р.

Отже, матеріалами справи доведено та судом встановлено обставини невідповідності оспорюваного договору актам цивільного законодавства, що відповідно до частини 1 ст. 203, частин 1, 3 ст. 215 ЦК України є правовою підставою задоволення заявлених вимог.

Вищезазначена ухвала місцевого господарського суду набрала законної сили.

Відповідно до частини 3 статті 35 Господарського процесуального кодексу України, обставини встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа щодо якої встановлено ці обставини.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги, що, обставина недійсності Договору оренди № 2501 від 25.01.2013р. встановлена Ухвалою від 29.06.2017р. у справі № 904/4086/16 за заявою ТОВ НІКОПОЛЬСЬКИЙ КРАНОБУДІВНИЙ ЗАВОД до боржника ТОВ Нікопольський ливарно-механічний завод про визнання банкрутом та не потребує додаткового доведення.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 112 ГПК України Господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.

Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов:

по-перше, їх існування на час розгляду справи,

по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи,

по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте), (п. 2 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 N 17 Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами )

Згідно з ч. 1 ст. 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Таким чином, визнаний недійсним Договір оренди є недійсним з 25.01.2013 року. Тобто, на момент розгляду справи та прийняття Рішення (11.02.2016 року) така істотна обставина як недійсність Договору оренди існувала.

Недійсність Договору оренди як істотна обставина стала відома заявнику лише в лише з винесенням судом Ухвали, тобто 29.06.2017 року.

Як зазначалося вище, позов у даній справі № 904/11210/15 ґрунтується на Договорі оренди. Договір є підставою для виникнення у його сторін прав і обов'язків в силу ст. 11 ЦК України. До таких прав і обов'язків зокрема відноситься передбачене Договором оренди право Позивача на повернення Печі після закінчення строку дії Договору, та кореспондуючий обов'язок Відповідача - повернути предмет оренди.

Таким чином, вимога про повернення Печі у зв'язку із закінченням строку дії Договору оренди є передбаченим ст. 16 ЦК України способом захисту прав і інтересів, а саме примусове виконання обов'язку в натурі .

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Визнання ж Ухвалою від 29.06.2017р. у справі № 904/4086/16 за заявою ТОВ НІКОПОЛЬСЬКИЙ КРАНОБУДІВНИЙ ЗАВОД до боржника ТОВ Нікопольський ливарно-механічний завод про визнання банкрутом, недійсним Договору оренди № 2501 від 25.01.2013р. доводить відсутність орендних правовідносин (відсутність прав та обов'язків у сторін за Договором оренди).

При цьому, підставою визнання недійсності Договору оренди стало встановлення обставин належності ТОВ НЛМЗ на праві власності Печі, що зазначена предметом Договору оренди. Наведене вказує на відсутність у Відповідача обов'язку повернути Піч з оренди.

Щодо вимог про сплату неустойки як грошової суми, яку Відповідач повинен сплатити Позивачу через порушення першим умов Договору оренди (не повернення майна з оренди), то дане зобов'язання носить похідний характер від основного, за відсутності якого задоволенню не підлягає.

Доводи ПАТ Державний експортно-імпортний банк України щодо неможливості прийняття в якості доказів наданих заявником копії додаткової угоди № 2 від 04.07.2012р. та копії акту приймання - передачі від 04.07.2012р. відхиляються колегією суддів з огляду на те, що дані докази були прийняті в якості належних при винесені 29.06.2017р. ухвали у справі № 904/4086/16 за заявою ТОВ НІКОПОЛЬСЬКИЙ КРАНОБУДІВНИЙ ЗАВОД до боржника ТОВ Нікопольський ливарно-механічний завод про визнання банкрутом, яка, як зазначалося вище набрала законної сили і до теперішнього часу ніким не оскаржена.

Інші доводи ПАТ Державний експортно-імпортний банк України зводяться до переоцінки наявних у справі № 904/4086/16 доказів, вільного тлумачення правових норм та не спростовують висновків до яких дійшов суд апеляційної інстанції переглядаючи справу у відповідності до вимог частини 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 104 Господарського процесуального кодексу України невідповідність висновків , викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи є підставою для скасування рішення місцевого господарського суду.

Оскільки приймаючи рішення, місцевий господарський суд дійшов висновків, які не відповідають обставинам справи, ухвала суду від 13.09.2017р. про відмову в задоволенні заяви ТОВ Нікопольський ливарно-механічний завод про перегляд рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.02.2016р. у справі № 904/11210/15 за ново виявленими обставинами підлягає скасуванню, а апеляційна скарга, відповідно задоволенню.

Відповідно до п. 8.6. Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 N 17 Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів доходить висновку, що заява ТОВ Нікопольський ливарно-механічний завод про перегляд за ново виявленими обставинами рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.02.2016р. у справі № 904/11210/15 підлягає задоволенню, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.02.2016р. у справі № 904/11210/15 підлягає господарського суду Дніпропетровської області від 11.02.2016р. у справі № 904/11210/15 підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволені позовних вимог в повному обсязі.

Розподіл судових витрат у відповідності до статті 49 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів підлягає зміні з покладанням відшкодування їх з ТОВ Залізничмаштехкомплект - України в розмірі, який підтверджується відповідними платіжними дорученнями ( а.с.93, а.с.163 т.3).

Керуючись ст. ст. 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікопольський ливарно-механічний завод" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 13.09.2017р. у справі № 904/11210/15 - задовольнити.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 13.09.2017р. у справі № 904/11210/15 - скасувати.

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікопольський ливарно-механічний завод", м. Нікополь, Дніпропетровська область про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.02.2016р. у справі № 904/11210/15 - задовольнити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.02.2016р. у справі № 904/11210/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАЛІЗНИЧМАШТЕХКОМПЛЕКТ-УКРАЇНА", м. Кам'янське, Дніпропетровська область до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікопольський ливарно-механічний завод", м. Нікополь, Дніпропетровська область за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України", м. Київ про зобов'язання повернути майно та стягнення 46 800,00 грн - скасувати.

Прийняти нове.

В задоволені позову - відмовити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАЛІЗНИЧМАШТЕХКОМПЛЕКТ-УКРАЇНА" (01001, м. Київ, вул. Панаса Мирного, 9-Б; код ЄДРПОУ 35759789) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікопольський ливарно-механічний завод" (53207, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Карла Лібкнехта, б. 169; код ЄДРПОУ 37196329) витрати зі сплати судового збору за подання заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.02.2016р. у справі № 904/11210/15 в розмірі 3 520, 00 грн. та витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 13.09.2017р. в розмірі 3 872, 00 грн.

Постанова набирає чинності з дня її оголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дати її прийняття.

Повний текст постанови складено 13.11.2017р.

Головуючий суддя М.О. Дармін

Суддя С.Г.Антонік

Суддя Л.О.Чимбар