Рішення

від 18.09.2017 по справі 908/1494/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 4/106/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.09.2017 Справа № 908/1494/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД «СКАЙ ПОЛІМЕР» , (02068, м. Київ, вул. Драгоманова, буд. 44 - А, офіс 63)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМПЛАСТИК ГРУПП» , (72318, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Чкалова, буд. 154); адреса засновника : 72318, АДРЕСА_1).

про стягнення 73699, 99 грн. заборгованості за договором поставки № 303-26.09.2016 від 26.09.2016 р., 3 630, 81 грн. пені та 5 228, 38 грн. 36 % річних

суддя Зінченко Н.Г.

За участю представників сторін:

від позивача - не з'явився;

від відповідача - не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Запорізької області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «ТД «СКАЙ ПОЛІМЕР» , м. Київ, з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМПЛАСТИК ГРУПП» , м. Мелітополь про стягнення 73 699, 99 грн. заборгованості за договором поставки № 303-26.09.2016 від 26.09.2016 р., 3 630, 81 грн. пені та 5 228, 38 грн. 36 % річних.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справ між суддями від 20.07.2017 р. справу № 908/1494/17 призначено до розгляду судді Зінченко Н.Г.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 20.07.2017р. порушено провадження у справі № 908/1494/17, справі присвоєно номер провадження 4/106/17, судове засідання призначено на 06.09.2017 р., у сторін витребувані документи і матеріали, необхідні для вирішення спору по суті. Ухвалою суду від 06.09.2017 р., на підставі ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладався на 18.09.2017р.

За інициативою суду судове засідання 18.09.2017р. здійснювалося без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

В судовому засіданні 18.09.2017р. прийнято рішення.

Позивач в судове засідання 18.09.2017р. не з'явився, проте 11.09.2017р. на адресу суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника позивача, в яких позивач просив розглянути справу № 908/1494/17 за відсутності уповноваженого представника ТОВ «ТД «СКАЙ ПОЛІМЕР» , у зв'язку з великим трудовим навантаженням на підприємстві. Крім того повідомив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Розглянувши клопотання про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника відповідача, судом зазначене клопотання задоволено.

Відповідач в жодне судове засідання не з'явився, про визнання позову не заявив, відзив на позовну заяву, витребуваний ухвалами суду по справі від 20.07.2017р. та від 06.09.2017 р. документи і матеріали суду не надав, про поважність причин неявки уповноваженого представника суд жодного разу не попереджав.

Згідно зі ст. 93 ЦК України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ОСОБА_1 (Безкоштовного) з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, юридичною адресою Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМПЛАСТИК ГРУПП» (код ЄДРПОУ 36696065) є: 72318, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Чкалова, буд. 154, що відповідає юридичній адресі відповідача, зазначеній у позовній заяві.

Ухвала суду від 20.07.2017р. про порушення провадження у справі № 908/1494/17, яка направлялася на зазначену адресу відповідача, повернулася на адресу господарського суду Запорізької області з відміткою відділення поштового зв'язку: «За закінченням терміну зберігання » . Ухвала суду від 06.09.2017 р. про відкладення розгляду справи, на адресу суду не поверталася. Крім того, ухвала суду від 06.09.2017 р. про відкладення розгляду справи № 908/1494/17 також направлялася на адресу засновника Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМПЛАСТИК ГРУПП» , зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме ОСОБА_2 - 72318, АДРЕСА_2. З зазначеної адреси ухвала суду від 06.09.2017р. на адресу суду не поверталася.

Згідно з п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

В п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. зазначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За таких обставин, суд вважає, що ним були вжиті достатні заходи для повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи № 908/1494/17.

У відповідності до ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги, що вся відповідальність за несвоєчасне повідомлення органів реєстрації про зміну місцезнаходження покладається на юридичну особу, суд вирішив за доцільне розглянути справу по суті за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю відповідача.

Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи у їх сукупності, суд -

ВСТАНОВИВ:

Статтею 11 Цивільного кодексу України закріплено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

26.09.2016 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТД «СКАЙ ПОЛІМЕР» (постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОМПЛАСТИК ГРУПП» (покупець, відповідач) був укладений договір поставки № 303-26.09.2016 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. договору постачальник зобов'язується передати, а покупець - прийняти та оплатити на умовах передбачених даним договором товар (партію товару) в кількості, асортименті та по цінах вказаних в накладних на відпуск товару (далі - видаткова накладна), яка є невід'ємною частиною даного договору.

Сторони визнають, що видаткова накладна, підписана Сторонами є узгодженням асортименту товару, його кількості та ціни, прирівнюється до специфікації і є невід'ємним додатком до договору (п.1.2 Договору).

Згідно з п. 1.3 Договору право власності на Товар (партію товару), яка постачається за даним договором переходить від Постачальника до Покупця в момент передачі товару (партії товару), що підтверджується підписом уповноваженого Покупцем представника у видатковій накладній.

Пунктом 3.1 Договору сторони узгодили, що ціна за одиницю товару та вартість партії товару встановлюється при поставці кожної партії товару та вказуються у видатковій накладній, яка підписується Сторонами.

Відповідно до п. 5.1 Договору розрахунок за товар здійснюється шляхом оплати 100% вартості поставленого Товару (партії Товару) протягом 7 (сім) календарних днів з дати отримання Товару (партії Товару), у безготівковому порядку на рахунок Постачальника. Партією товару вважається товар, поставлений по одній накладній (акту прийому передачі І тому подібне). Підтвердженням факту поставки товару є підписана Покупцем видаткова (товарно-транспортна накладна).

Згідно п. 5.3 Договору датою оплати є дата зарахування грошових коштів на рахунок Постачальника.

Відповідно до п. 10.1 Договору, даний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2016р. зобов'язання сторін по взаємних грошових розрахунках, у будь якому випадку діють до їх повного виконання. Договір вважається пролонгованим на наступний календарний рік, якщо за тридцять днів до закінчення терміну дії договору жодна із Сторін не повідомить іншу Сторону про припинення його дії, за відсутності заперечень Постачальника.

За своєю правовою природою договір, укладений між позивачем та відповідачем, є договором поставки.

В силу положень ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Стаття 692 Цивільного кодексу України визначає обов'язок Покупця оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як свідчать матеріали справи, на виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар передбачений умовами договору на загальну суму 137699,99 грн., а саме поставку товару (поліетилен марки SABIC LLDPE 318BJ), про що свідчать видаткові накладні, а саме:

- видаткова накладна №1498 від 19.05.2017р. на суму 45 700,00 грн.;

- видаткова накладна №1499 від 19.05.2017р. на суму 91 999, 99 грн.

Всі зазначені видаткові накладні узгодженні між позивачем і відповідачем, мають підписи уповноважених осіб сторін та скріплені печатками підприємств. (Оригінали зазначених документів досліджувалися судом в судовому засіданні, належним чином посвідчені копії - залучені до матеріалів справи).

Крім того, факт отримання товару підтверджується довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей встановленої форми, копії зазначених документів долучені до матеріалів справи.

В матеріалах справи також міститься рахунки - фактури №1432 від 18.05.2017р. та №1438 від 19.05.2017р. на загальну суму 137699,99 грн., виставлені Товариством з обмеженою відповідальністю «ТД «СКАЙ ПОЛІМЕР» .

Як вбачається з вищезазначених видаткових накладних товарно-матеріальні-цінності за Видатковою накладною № 1498 від 19.05.2017р. та Видатковою накладною №1499 від 19.05.2017р. були отримані ОСОБА_1., однак довіреності видано на директора ОСОБА_3

В додаткових поясненнях позивача, які надійшли на електронну адресу суду 14.09.2017р., представник ТОВ «ТД «СКАЙ ПОЛІМЕР» зазначив, що відповідачем при оформленні та підписанні товаросупровідних документів помилково було видано довіреність на директора ОСОБА_3, а не на ОСОБА_1, який є представником відповідача. Також зазначив, що позивач неодноразово звертався до відповідача з проханням надати відповідну довіреність, однак відповідач зазначене прохання проігнорував.

Враховуючи, що відповідач не надав суду доказів того, що він не отримав або відмовився від прийняття такого товару, вартість отриманого товару відповідач частково сплатив, враховуючи , що надати суду такі документи може лише відповідач, так як це стосується безпосередньо його господарської діяльності, суд дійшов висновку, що матеріалами справи підтверджується факт прийняття відповідачем товару за кожною з видаткових накладних за спірний період.

Таким чином, позивач взяті на себе зобов'язання за Договором виконав належним чином і у повному обсязі.

При цьому, в матеріалах справи наявний Акт звіряння взаємних розрахунків станом на 16.06.2017р., підписаний з боку відповідача та скріплений печаткою ТОВ «ПРОМПЛАСТИК ГРУПП» , з якого вбачається, що відповідач визнав факт існування станом на 16.06.2017р. заборгованості перед позивачем в сумі 108 699,99 грн., в тому числі за видатковими накладними №№1498, 1499 від 19.05.2017р.

Згідно з чинним законодавством України акту звірки взаєморозрахунків не надано юридичної сили як доказу наявності обов'язку сплатити грошові кошти або ж відсутності такого обов'язку. Проте, в розумінні ст., ст. 9, 10 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні вказаний акт є зведеним обліковим документом, який відображає загальну суму заборгованості та фіксує стан розрахунків між сторонами.

Крім того, відповідно до вимог діючого законодавства відповідальність і контроль за дотриманням порядку зберігання печаток і штампів, а також законністю користування ними покладається на керівників підприємств, установ і організацій, господарських об'єднань, суб'єктів господарської діяльності. Тобто, зазначене обумовлює презумпцію, в силу якої печатка на любому документі вважається поставленою з відома її керівника або суб'єкта господарської діяльності без створення юридичної особи.

Глава 50 ЦК України передбачає підстави та умови припинення зобов'язання, зокрема, статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Отже, зобов'язання відповідача оплатити отриманий товар не припинено.

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 68 Конституції України закони України підлягають обов'язковому виконанню на всій території України всіма юридичними та фізичними особами.

У відповідності до приписів ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання є недопустимою, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідач взяті на себе зобов'язання за договором в частині повної та своєчасної оплати вартості отриманого товару, виконав частково, сплативши позивачу, на час подання позову, за поставлений товар суму в розмірі 64000, 00 грн.

Отже, на момент звернення до суду за відповідачем рахувалась заборгованість за договором поставки № 303-26.09.2016 від 26.09.2016 р. в сумі 73699, 99 грн.

Як встановлено в судовому засіданні, після звернення позивача до суду з позовною заявою у справі № 908/1494/17, а саме 31.07.2017р. відповідач сплатив заборгованості у розмірі 5000, 00 грн. за Договором поставки № 303-26.09.2016 від 26.09.2016 р., що підтверджується банківською довідкою №008-01/1225 (оригінал зазначеної довідки долучено до матеріалів справи).

У зв'язку із погашенням відповідачем боргу за Договором поставки № 303-26.09.2016 від 26.09.2016 р. в сумі 5000, 00 грн. після звернення позивача до суду з позовною заявою у справі № 908/1494/17, провадження у справі № 908/1494/17 в частині стягнення основного боргу в сумі 5000, 00 грн. слід припинити на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України у зв'язку із відсутністю предмету спору в цій частині позовних вимог.

Таким чином, на час судового вирішення спору заборгованість відповідача перед позивачем становить 68699,99 грн.

На день розгляду спору відповідач сплату заборгованості в повному обсязі за Договором поставки №303-26.09.2016 від 26.09.2016 р. суду не довів.

Отже, відповідач взяті на себе зобов'язання згідно умов Договору № 303-26.09.2016 від 26.09.2016 р. належним чином та в повному обсязі не виконав, чим порушив вимоги чинного законодавства.

Нормами статті 546 ЦК України встановлено, що виконання зобов'язань може забезпечуватися згідно з законом або договором, зокрема, неустойкою.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання малу бути виконано, що передбачено ч. 6 ст. 232 ГК України.

Відповідно до п. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

В п. 2.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 р. «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» зазначено, що приписом ч. 6 ст. 232 ГК України передбачено період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.

Вимоги щодо стягнення пені позивач обґрунтовує пунктами 7.1.,7.2 Договору, якими встановлено, що за невиконання зобов'язань за даною угодою Сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України. В разі невиконання або неналежного виконання Покупцем зобов'язань по оплаті за даним Договором, він несе відповідальність у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період її нарахування, за кожен день прострочення з дня виникнення до дня фактичної оплати. В разі прострочення сплати більш ніж на 3 (три) календарних дня Покупець зобов'язаний сплатити Постачальнику проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі 36 (тридцять шість) % річних від вартості неоплаченого в строк товару (партії товару) до дня настання терміну оплати товару (партії товару) до дня його фактичної оплати.

За невиконання грошових зобов'язання за Договором № 303-26.09.2016 від 26.09.2016 р. позивачем пред'явлена до стягнення пеня в розмірі 3 630, 81 грн., яка розрахована за загальний період з 26.05.2017р. по 14.07.2017р.

Наданий розрахунок судом перевірений за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство» та встановлено, що при розрахунку пені період заборгованості визначено вірно.

Враховуючи викладене, вимога про стягнення з відповідача 3 630, 81 грн. пені за порушення строків оплати за Договором заявлена до стягнення правомірно та підлягає задоволенню судом.

До інших засобів захисту цивільних прав, у відповідності до ст. 625 ЦК України, відносяться втрати від інфляції та 3 % річних.

Статтю 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи положення п. 7.2 Договору, позивач просить стягнути з відповідача 5 228, 38 грн. 36% річних за загальний період 26.05.2017р. по 14.07.2017р.

Наданий розрахунок 36% річних судом перевірений за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство» та встановлено, що розрахунок 36% річних позивачем виконаний вірно.

Враховуючи викладене, вимога про стягнення з відповідача 5 228, 38 грн. 36% річних за порушення строків оплати за Договором заявлена до стягнення правомірно та підлягає задоволенню судом.

Станом на час вирішення справи в судовому засіданні відповідач заборгованість перед позивачем не погасив.

За приписами ст. 33 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги документально підтвердженими, обґрунтованими, заснованими на законі та такими, що підлягають задоволенню частково, в частині стягнення з відповідача 68699,99 грн. заборгованості за договором поставки №303-26.09.2016 від 26.09.2016 р., 3 630, 81 грн. пені та 5 228, 38 грн. 36 % річних. В частині стягнення заборгованості в сумі 5000,00 грн. провадження у справі припиняється, на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України у зв'язку із відсутністю предмету спору в цій частині позовних вимог.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати присуджуються до стягнення з відповідача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Суд вважає за необхідне зазначити позивачу, що він має право звернутися до суду з клопотання про повернення сплаченої суми судового збору в розмірі 96,90 грн. в порядку ст. 7 Закону України «Про судовий збір» , у зв'язку із припиненням провадження по справі в частині стягнення з відповідача 5000,00 грн. заборгованості.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД «СКАЙ ПОЛІМЕР» , м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМПЛАСТИК ГРУПП» , Запорізька область, м. Мелітополь задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМПЛАСТИК ГРУПП» , (72318, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Чкалова, буд. 154; адреса засновника: 72318, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 36696065) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД «СКАЙ ПОЛІМЕР» , (02068, м. Київ, вул. Драгоманова, буд. 44 - А, офіс 63, код ЄДРПОУ 40735618) 68 699 (шістдесят вісім тисяч шістсот дев'яносто дев'ять) грн. 99 коп. заборгованості, 3 630 (три тисячі шістсот тридцять) грн. 81 коп. пені, 5 228 (п'ять тисяч двісті двадцять вісім) 38 коп. 36 річних відсотків та 1 503 (одну тисячу п'ятсот три) грн. 10 коп. судового збору. Видати наказ.

3. В частині позовних вимог про стягнення 5000,00 грн. заборгованості за договором поставки № 303-26.09.2016 від 26.09.2016 р. провадження у справі припинити.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст. ст. 84, 85 ГПК України « 19» вересня 2017 р.

Суддя Н.Г.Зінченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.