Ухвала

від 11.09.2017 по справі 911/2285/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"11" вересня 2017 р. Справа № 911/2285/17

У справі за позовом Керівника Бориспільської місцевої прокуратури

до Іванківської сільської ради

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Іванків-Транссервіс»

про визнання недійсним рішення

Суддя Т.П. Карпечкін

В засіданні були присутні:

від позивача: ОСОБА_2 (посвідчення № 023513 від 11.12.2013 року);

від відповідача: ОСОБА_3 (довіреність № 933 від 11.09.2017 року);

від третьої особи: не зявився.

обставини справи:

До Господарського суду Київської області звернувся Керівник Бориспільської місцевої прокуратури (далі - позивач) до Іванківської сільської ради (далі - відповідач) про визнання недійсним рішення ради про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 31.07.2017 року порушено провадження у справі № 911/2285/17 та призначено справу до розгляду на 28.08.2017 року, залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Іванків-Транссервіс» .

11.08.2017 року представником відповідача подано лист, яким останній проти позову не заперечує та просить суд розглядати справу без участі представника відповідача.

16.08.2017 року позивачем подано письмові пояснення по суті спору.

В судове засідання 28.08.2017 року представники відповідача та третьої особи не з'явилися, третя особа вимоги ухвали Господарського суду Київської області від 31.07.2017 року не виконала, про причини неявки в судове засідання суд не повідомила, у зв'язку з чим розгляд справи відкладався до 11.09.2017 року.

В судовому засіданні 11.09.2017 року прокуратура позовні вимоги підтримала, відповідачем обґрунтованих заперечень проти позову не надано.

Дослідивши обставини спору, судом встановлено, що як вбачається з викладених у позові обставин, Бориспільською місцевою прокуратурою подано позов як позивачем у справі з метою усунення порушень законності в діях Іванківської сільської ради щодо розпорядження землями державної форми власності з порушенням компетенції.

В обґрунтування позовних вимог прокуратура зазначає, що про наведені в позові порушення дізналась в ході виконання судового рішення Господарського суду Київської області у справі № 911/963/16, яким розірвано Договір оренди земельної ділянки, укладений між Іванківською сільською радою Бориспільського району Київської області та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Іванків-Транссервіс , посвідчений приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_4 (зареєстрований в реєстрі за № 641) та зареєстрований у Бориспільському райвідділі КРФ ДП ЦДЗК , про що в Державному реєстрі земель зроблено запис від 26.03.2008 року № 040832300001, та зобов'язано орендаря повернути земельну ділянку.

Рішення у справі № 911/963/16 мотивоване порушенням орендарем умов Договору оренди, що є підставою для розірвання такого договору.

Прокуратура зазначає, що в ході виконання наведеного судового рішення було встановлено порушення, які мали місце під час надання відповідної земельної ділянки в оренду, а саме прийняття Іванківською сільською радою рішення від 31.07.2007 року № 664-14-У «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду під розміщення готельно-ресторанного комплексу з об'єктами автосервісу ТОВ «Іванків-Транссервіс» в селі Іванків Бориспільського району Київської області» .

Відповідне порушення полягає в неправомірному розпорядженні сільською радою, як органом місцевого самоврядування, відповідною земельною ділянкою, яка належить до державної власності, оскільки згідно інформації наданої Головним управління Держгеокадастру у Київській області спірна земельна ділянка знаходиться за межами населеного пункту села Іванків, відтак Іванківська сільська рада не маючи на те повноважень незаконно розпорядилася земельною ділянкою, яка не перебувала в комунальній власності.

Відтак, у зв'язку з захистом майнових інтересів держави у земельних відносинах, прокурор звернувся до суду з даним позовом і просить суд визнати недійсним спірне рішення відповідача від 31.07.2007 року № 664-14-У «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду під розміщення готельно-ресторанного комплексу з об'єктами автосервісу ТОВ «Іванків-Транссервіс» в селі Іванків Бориспільського району Київської області» .

Відповідно до приписів статті 12 Господарського процесуального кодексу України, господарськими судами підвідомчі, зокрема, справи, у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів.

Конституційний Суд України в пункті 5 мотивувальної частини рішення від 16.04.2009 № 7-рп/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) зазначив, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні і ненормативні акти. До ненормативних належать акти, які передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію фактом їхнього виконання У зв'язку з прийняттям цих рішень виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, у тому числі отримання державного акта на право власності на земельну ділянку, укладення договору оренди землі.

Враховуючи наведене, позов, предметом якого є рішення органу місцевого самоврядування щодо передачі у власність та оренду земельної ділянки, тобто ненормативний акт, що застосовується одноразово і з прийняттям якого виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, не може бути задоволений, оскільки таке рішення органу місцевого самоврядування вичерпало свою дію шляхом виконання. Його скасування не породжує наслідків для власника чи орендаря земельної ділянки, оскільки у таких осіб виникло право власності або володіння земельною ділянкою і це право ґрунтується на правовстановлюючих документах.

У постанові від 11.11.2014 року у справі № 21-405а14 Верховний Суд України, висновки якого відповідно до частини першої статті 111 28 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) є обов'язковими, наголосив на тому, що у разі прийняття органом місцевого самоврядування (як суб'єктом владних повноважень) ненормативного акта, що застосовується одноразово, який після реалізації вичерпує свою дію фактом його виконання і з прийняттям якого виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів (зокрема, рішення про передачу земельних ділянок у власність, укладання договору оренди), позов, предметом якого є спірне рішення органу місцевого самоврядування, не повинен розглядатися, оскільки обраний прокурором спосіб захисту порушених прав не забезпечує їх реального захисту.

Таким чином, з огляду на викладене та враховуючи розірвання за судовим рішенням у справі № 911/963/16, укладеного на виконання спірного рішення ради Договору оренди земельної ділянки, відповідне рішення органу місцевого самоврядування вичерпало свою дію шляхом виконання і до того ж встановлене таким рішенням цивільно-приватне право оренди землі є припиненим з моменту розірвання відповідного договору.

Таким чином, враховуючи, що з моменту розірвання Договору оренди земельної ділянки за судовим рішенням у справі № 911/963/16, припинилось цивільно-приватне право ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Іванків-Транссервіс на відповідну земельну ділянку та враховуючи зміст позову, який не містить посилань на порушення, що пов'язані з правами на землю, фактично прокуратура у відповідному позові оскаржує рішення ради з підстав незаконності дій останньої, які виразились в порушенні компетенції щодо розпорядження спірною земельною ділянкою.

Тобто, відповідний спір про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування щодо передачі в оренду земельної ділянки, який є предметом розгляду даної справи, не стосується приватного права, а має ознаки протиправних дій суб'єкта владних повноважень.

В пунктах 1-3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 року № 10 Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам зазначено, що у вирішенні питань, пов'язаних з прийняттям позовних заяв, господарським судам слід розрізняти поняття підвідомчості і підсудності справ.

Підвідомчість - це визначена законом сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції (стаття 12 Господарського процесуального кодексу України, далі - ГПК). Підсудність визначається колом справ у спорах, вирішення яких віднесено до підвідомчості певного господарського суду (статті 13, 15 і 16 ГПК).

З огляду на приписи частини третьої статті 22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якими місцеві господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності, та на вимоги статей 1, 4 1 , 12 ГПК господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає приписам статті 1 ГПК, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер.

У вирішенні питання про те, чи є правовідносини господарськими, а спір - господарським, слід виходити з визначень, наведених у статті 3 Господарського кодексу України.

Зокрема, як визначено п. 3.1. наведеної Постанови, господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов:

- участь у спорі суб'єкта господарювання;

- наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин;

- наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом;

- відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Також, п. 17 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 року № 10 Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам визначено, що до компетенції господарських судів не відноситься розгляд справ у спорах:

а) про оскарження нормативно-правових актів, ухвалених суб'єктом владних повноважень, яким останній зобов'язує суб'єкта господарювання вчинити певні дії, утриматись від вчинення певних дій або нести відповідальність;

б) про оскарження суб'єктом господарювання дій (бездіяльності) органу державної влади, органу місцевого самоврядування, іншого суб'єкта владних повноважень, їхньої посадової чи службової особи, що випливають з наданих їм владних управлінських функцій, якщо ці дії (бездіяльність) не пов'язані з відносинами, у сфері господарювання;

в) між суб'єктами владних повноважень з приводу їхньої компетенції у сфері управління;

г) з приводу укладання та виконання адміністративних договорів;

д) за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Інші справи за участю господарюючих суб'єктів та суб'єктів владних повноважень не мають ознак справ адміністративної юрисдикції і повинні розглядатися господарськими судами на загальних підставах. До таких справ належать усі справи у спорах про право, що виникають з відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства.

Також, з огляду на наведен в п. 1.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 року № 6 Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин , питання про те, чи підвідомча господарському суду справа у спорі, що виник із земельних правовідносин, повинно вирішуватись залежно від того, який характер мають спірні правовідносини, тобто чи є вони приватноправовими чи публічно-правовими, та чи відповідає склад сторін у справі статті 1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК).

Згідно з п. 1.2 наведеної постанови, господарським судам підвідомчі лише справи у спорах, що виникають із земельних відносин приватноправового характеру, тобто з відносин, врегульованих нормами цивільного або господарського права і пов'язаних із здійсненням сторонами цивільних або інших майнових прав на земельні ділянки на засадах рівності.

В той же час, п. 1.4 наведеної постанови визначено, що господарським судам не підвідомчі справи у спорах, що виникають з публічно-правових відносин, у яких держава та територіальні громади через свої органи беруть участь з метою реалізації владних повноважень, а також справи, пов'язані з оскарженням правових актів, спрямованих на здійснення повноважень управління у земельних відносинах.

Таким чином, враховуючи що позов не містить обставин, які свідчать про наявність спору про приватне право суб'єкта господарювання і відповідні правовідносини хоч і врегульовані нормами Земельного кодексу України (який регулює як приватноправові так і публічно-правові відносини), однак свідчать про порушення розмежування компетенції під час вирішення питання про надання землі в оренду, що виявлено в ході здійснення прокуратурою державного контролю та нагляду у сфері земельних відносин, відповідний спір не підвідомчий господарському суду.

Відповідно до п. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України, господарський суд припиняє провадження у справі.

Згідно п. 1 ч. 5 Закону України «Про судовий збір» , cплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Відтак, сума судового збору сплачена позивачем у зв'язку із зверненням до Господарського суду Київської області із даним позовом, може бути повернута останньому за його заявою в установленому чинним законодавством порядку.

Враховуючи вищевказане та керуючись п. 1 ст. 80, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

УХВАЛИВ:

1. Провадження у справі № 911/2285/17 за позовом Керівника Бориспільської місцевої прокуратури до Іванківської сільської ради за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Іванків-Транссервіс» про визнання недійсним рішення припинити.

2. Копію ухвали надіслати учасникам провадження.

Суддя Т.П. Карпечкін