Постанова

від 23.11.2017 по справі 911/2285/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" листопада 2017 р. Справа№ 911/2285/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Куксова В.В.

суддів: Чорної Л.В.

Разіної Т.І.

при секретарі судового засідання Даниленко Т.О.

за участю представників:

від прокуратури: Кулішенко О.Ю. посвідчення № 034764 від 05.08.2015

від відповідача: Роспутна Л.П. за дов. № 1171 від 21.11.2017.

від третьої особи: не з'явився.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Прокуратури Київської області

на ухвалу Господарського суду Київської області від 11.09.2017

у справі № 911/2285/17 (суддя Карпечкін Т.П.)

за позовом Керівника Бориспільської місцевої прокуратури

до Іванківської сільської ради

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Іванків-Транссервіс"

про визнання недійсним рішення

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Київської області від 11.09.2017 провадження у справі № 911/2285/17 за позовом Керівника Бориспільської місцевої прокуратури до Іванківської сільської ради за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Іванків-Транссервіс" про визнання недійсним рішення припинено.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, Прокуратура Київської області звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 11.09.2017 у справі № 911/2285/17, а справу передати на розгляд до Господарського суду Київської області.

Разом із апеляційною скаргою Прокуратура Київської області звернулась до апеляційного суду з клопотанням про відновлення строку на подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга вмотивована тим, що при ухваленні оскаржуваної ухвали судом першої інстанції допущено невідповідність висновків, викладених в ухвалі місцевого господарського суду, обставинам справи, а також порушено норми матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим оскаржувана ухвала підлягає скасуванню.

26.10.2017 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів прокуратурою подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.10.2017 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Куксова В.В., суддів: Станіка С.Р., Гончарова С.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.10.2017 відновлено Прокуратурі Київської області строк на апеляційне оскарження, прийнято апеляційну скаргу до розгляду та призначено розгляд справи на 14.11.2017.

Розпорядженням від 13.11.2017 у зв'язку з участтю у первинному кваліфікаційному оцінюванні 14.11.2017 судді Станіка С.Р. та у зв'язку з находженням на лікарняному судді Гончарова С.А., які входять до складу колегії суддів і не є суддями-доповідачами, призначено повторний автоматизований розподіл справи, відповідно до якого апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Куксова В.В., суддів: Чорної Л.В., Разіної Т.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.11.2017 прийнято справу № 911/2285/17 за апеляційною скаргою Прокуратури Київської області на ухвалу Господарського суду Київської області від 11.09.2017 у справі № 911/2285/17 до свого провадження у визначеному складі суддів. Розгляд апеляційної скарги у справі № 911/2285/17 призначено на 23.11.2017.

В судовому засіданні 23.11.2017 представник апелянта підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі та просив скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 11.09.2017 у справі № 911/2285/17.

В судовому засіданні 23.11.2017 представник відповідача заперечив проти доводів викладених в апеляційній скарзі, просив ухвалу Господарського суду Київської області від 11.09.2017 у справі № 911/2285/17 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

В судове засідання 23.11.2017 третя особа свого представника не направила, про день, час та місце проведення судового засідання була повідомлена належним чином, причини неявки суду не відомі.

Згідно із п.3.9.2 Постанови № 18 від 26.12.2011 Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Дослідивши матеріали справи, які містять докази повідомлення всіх учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, судова колегія вважає можливим розглянути справу за відсутності представника третьої особи за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення представників учасників процесу, що з'явились до судового засідання, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з викладених у позові обставин, Бориспільською місцевою прокуратурою подано позов як позивачем у справі з метою усунення порушень законності в діях Іванківської сільської ради щодо розпорядження землями державної форми власності з порушенням компетенції.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, прокуратура посилається на те, що про наведені в позові порушення дізналась в ході виконання судового рішення Господарського суду Київської області у справі № 911/963/16, яким розірвано Договір оренди земельної ділянки, укладений між Іванківською сільською радою Бориспільського району Київської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Іванків-Транссервіс", посвідчений приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Київської області Науменко Л.Г. (зареєстрований в реєстрі за № 641) та зареєстрований у Бориспільському райвідділі КРФ ДП "ЦДЗК", про що в Державному реєстрі земель зроблено запис від 26.03.2008 року № 040832300001, та зобов'язано орендаря повернути земельну ділянку.

Вказане рішення мотивоване порушенням орендарем умов Договору оренди, що є підставою для розірвання такого договору.

Прокуратура зазначає, що в ході виконання наведеного судового рішення були встановлено порушення, які мали місце під час надання відповідної земельної ділянки в оренду, а саме прийняття Іванківською сільською радою рішення від 31.07.2007 № 664-14-У "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду під розміщення готельно-ресторанного комплексу з об'єктами автосервісу ТОВ "Іванків-Транссервіс" в селі Іванків Бориспільського району Київської області".

Вказане порушення полягає в неправомірному розпорядженні сільською радою, як органом місцевого самоврядування, відповідною земельною ділянкою, яка належить до державної власності, оскільки згідно інформації наданої Головним управління Держгеокадастру у Київській області спірна земельна ділянка знаходиться за межами населеного пункту села Іванків, відтак Іванківська сільська рада не маючи на те повноважень незаконно розпорядилася земельною ділянкою, яка не перебувала в комунальній власності.

Отже, у зв'язку з захистом майнових інтересів держави у земельних відносинах, прокурор звернувся до суду з даним позовом і просить суд визнати недійсним спірне рішення відповідача від 31.07.2007 № 664-14-У "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду під розміщення готельно-ресторанного комплексу з об'єктами автосервісу ТОВ "Іванків-Транссервіс" в селі Іванків Бориспільського району Київської області".

У відповідності до приписів статті 12 Господарського процесуального кодексу України, господарськими судами підвідомчі, зокрема, справи, у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів.

Конституційний Суд України в пункті 5 мотивувальної частини рішення від 16.04.2009 № 7-рп/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) зазначив, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні і ненормативні акти. До ненормативних належать акти, які передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію фактом їхнього виконання У зв'язку з прийняттям цих рішень виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, у тому числі отримання державного акта на право власності на земельну ділянку, укладення договору оренди землі.

Беручи до уваги викладене, позов, предметом якого є рішення органу місцевого самоврядування щодо передачі у власність та оренду земельної ділянки, тобто ненормативний акт, що застосовується одноразово і з прийняттям якого виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, не може бути задоволений, оскільки таке рішення органу місцевого самоврядування вичерпало свою дію шляхом виконання. Його скасування не породжує наслідків для власника чи орендаря земельної ділянки, оскільки у таких осіб виникло право власності або володіння земельною ділянкою і це право ґрунтується на правовстановлюючих документах.

У постанові від 11.11.2014 року у справі № 21-405а14 Верховний Суд України, висновки якого відповідно до частини першої статті 11128 Господарського процесуального кодексу України є обов'язковими, наголосив на тому, що у разі прийняття органом місцевого самоврядування (як суб'єктом владних повноважень) ненормативного акта, що застосовується одноразово, який після реалізації вичерпує свою дію фактом його виконання і з прийняттям якого виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів (зокрема, рішення про передачу земельних ділянок у власність, укладання договору оренди), позов, предметом якого є спірне рішення органу місцевого самоврядування, не повинен розглядатися, оскільки обраний прокурором спосіб захисту порушених прав не забезпечує їх реального захисту.

Отже, з огляду на викладене та враховуючи розірвання за судовим рішенням у справі № 911/963/16, укладеного на виконання спірного рішення ради Договору оренди земельної ділянки, відповідне рішення органу місцевого самоврядування вичерпало свою дію шляхом виконання і до того ж встановлене таким рішенням цивільно-приватне право оренди землі є припиненим з моменту розірвання відповідного договору.

Враховуючи, що з моменту розірвання Договору оренди земельної ділянки за судовим рішенням у справі № 911/963/16, припинилось цивільно-приватне право Товариства з обмеженою відповідальністю "Іванків-Транссервіс" на відповідну земельну ділянку та враховуючи зміст позову, який не містить посилань на порушення, що пов'язані з правами на землю, фактично прокуратура у відповідному позові оскаржує рішення ради з підстав незаконності дій останньої, які виразились в порушенні компетенції щодо розпорядження спірною земельною ділянкою.

Таким чином, відповідний спір про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування щодо передачі в оренду земельної ділянки, який є предметом розгляду даної справи, не стосується приватного права, а має ознаки протиправних дій суб'єкта владних повноважень.

Як зазначено в пунктах 1-3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 року № 10 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам", у вирішенні питань, пов'язаних з прийняттям позовних заяв, господарським судам слід розрізняти поняття підвідомчості і підсудності справ.

Підвідомчість - це визначена законом сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції. Підсудність визначається колом справ у спорах, вирішення яких віднесено до підвідомчості певного господарського суду (статті 13, 15 і 16 Господарського процесуального кодексу).

З огляду на приписи частини третьої статті 22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якими місцеві господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності, та на вимоги статей 1, 4 1, 12 Господарського процесуального кодексу господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає приписам статті 1 Господарського процесуального кодексу, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер.

У вирішенні питання про те, чи є правовідносини господарськими, а спір - господарським, слід виходити з визначень, наведених у статті 3 Господарського кодексу України.

А саме, як визначено п. 3.1. наведеної Постанови, господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов: - участь у спорі суб'єкта господарювання; - наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; - наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; - відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Як визначено п. 17 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 року № 10 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам", до компетенції господарських судів не відноситься розгляд справ у спорах: а) про оскарження нормативно-правових актів, ухвалених суб'єктом владних повноважень, яким останній зобов'язує суб'єкта господарювання вчинити певні дії, утриматись від вчинення певних дій або нести відповідальність; б) про оскарження суб'єктом господарювання дій (бездіяльності) органу державної влади, органу місцевого самоврядування, іншого суб'єкта владних повноважень, їхньої посадової чи службової особи, що випливають з наданих їм владних управлінських функцій, якщо ці дії (бездіяльність) не пов'язані з відносинами, у сфері господарювання; в) між суб'єктами владних повноважень з приводу їхньої компетенції у сфері управління; г) з приводу укладання та виконання адміністративних договорів; д) за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Інші справи за участю господарюючих суб'єктів та суб'єктів владних повноважень не мають ознак справ адміністративної юрисдикції і повинні розглядатися господарськими судами на загальних підставах. До таких справ належать усі справи у спорах про право, що виникають з відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства.

При цьому, з огляду на наведені в п. 1.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 року № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин", питання про те, чи підвідомча господарському суду справа у спорі, що виник із земельних правовідносин, повинно вирішуватись залежно від того, який характер мають спірні правовідносини, тобто чи є вони приватноправовими чи публічно-правовими, та чи відповідає склад сторін у справі статті 1 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п. 1.2 наведеної постанови, господарським судам підвідомчі лише справи у спорах, що виникають із земельних відносин приватноправового характеру, тобто з відносин, врегульованих нормами цивільного або господарського права і пов'язаних із здійсненням сторонами цивільних або інших майнових прав на земельні ділянки на засадах рівності.

Разом з тим, п. 1.4 наведеної постанови визначено, що господарським судам не підвідомчі справи у спорах, що виникають з публічно-правових відносин, у яких держава та територіальні громади через свої органи беруть участь з метою реалізації владних повноважень, а також справи, пов'язані з оскарженням правових актів, спрямованих на здійснення повноважень управління у земельних відносинах.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позов не містить обставин, які свідчать про наявність спору про приватне право суб'єкта господарювання і відповідні правовідносини хоч і врегульовані нормами Земельного кодексу України (який регулює як приватноправові так і публічно-правові відносини), однак свідчать про порушення розмежування компетенції під час вирішення питання про надання землі в оренду, що виявлено в ході здійснення прокуратурою державного контролю та нагляду у сфері земельних відносин, відповідний спір не підвідомчий господарському суду.

Згідно з п. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України, господарський суд припиняє провадження у справі.

З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що в задоволенні апеляційної скарги Прокуратури Київської області на ухвалу Господарського суду Київської області від 11.09.2017 у справі № 911/2285/17 слід відмовити, а оскаржувану ухвалу - залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 99, 101-106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Прокуратури Київської області на ухвалу Господарського суду Київської області від 11.09.2017 у справі № 911/2285/17 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Київської області від 11.09.2017 у справі № 911/2285/17 - залишити без змін.

3. Матеріали справи № 911/2285/17 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.

Головуючий суддя В.В. Куксов

Судді Л.В. Чорна

Т.І. Разіна