Рішення

від 04.09.2017 по справі 911/2013/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ



ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" вересня 2017 р.                                          Справа № 911/2013/17

Розглянувши матеріали справи за позовом Заступника прокурора Чернігівської області в інтересах держави в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України та Державого підприємства “Чернігівторф”

до Приватного підприємства “Велтіс-Хім-Торг”

про стягнення 301147,62 грн.

Суддя Т.П. Карпечкін

В засіданні приймали участь:

від прокуратури: ОСОБА_1 (посвідчення № 042854 від 15.04.2017 року);

від позивача1: ОСОБА_2 (довіреність № 122/2016 від 29.12.2016 року);

від позивача2: ОСОБА_3 (довіреність № 232 від 24.05.2017 року);

від відповідача: не з’явився.

обставини справи:

До Господарського суду Київської області звернувся Заступник прокурора Чернігівської області (далі – прокурор) із позовом в інтересах держави в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України (далі – позивач1) та Державного підприємства “Чернігівторф” (далі – позивач2) до Приватного підприємства “Велтіс-Хім-Торг” (далі – відповідач) про стягнення 301147,62 грн. з яких 60775,00 грн. основного боргу за Договором на послуги № 0107/2014 року від 01.07.2014 року (далі – Договір), 222436,50 грн. пені на підставі п. 5.3 Договору та 17936,12 грн. пені на підставі п. 5.2 Договору.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 05.07.2017 року порушено провадження у справі № 911/2013/17 та призначено справу до розгляду на 02.08.2017 року.

В судове засідання 02.08.2017 року представник відповідача не з’явився, відповідач вимоги ухвали Господарського суду Київської області від 05.07.2017 року не виконав, про причини неявки в судове засідання суд не повідомив, у зв’язку чим розгляд справи відкладався до 21.08.2017 року. В судовому засіданні 02.08.2017 року представником позивача2 подано письмові пояснення по суті спору.

21.08.2017 року прокурором в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України подана заява про зменшення суми позовних вимог, якою останній відмовляючись від нарахованих сум пені, просить стягнути з відповідача лише суму основного боргу в розмірі 60775,00 грн.

В судове засідання 21.08.2017 року прокурор та представник відповідача не з’явилися, відповідач вимоги ухвали Господарського суду Київської області від 05.07.2017 року не виконав, прокурор та відповідач про причини неявки в судове засідання суд не повідомили. Розгляд справи відкладався до 04.09.2017 року.

В судовому засіданні 04.09.2017 року прокурор і позивачі позовні вимоги, з урахуванням поданої прокурором заяви про зменшення позовних вимог, підтримали в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання 04.09.2017 року не з‘явився, про причини неявки господарський суд не повідомив, письмовий відзив на позов не надав.

Оскільки про поважні причини неявки в судове засідання відповідача суд не повідомлений; клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило, тому суд вважає, що, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами, без участі представника відповідача, яких достатньо для винесення рішення по суті.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення розгляду справи у судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представників позивачів та дослідивши надані докази, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

01.07.2014 року між Державним підприємством “Чернігівторф” (далі - Виконавець) та Приватним підприємством “ХІМІНВЕСТ” (змінено найменування на Приватне підприємство “Велтіс-Хім-Торг”, далі – ОСОБА_4) було укладено Договір на послуги № 0107/2014 року (далі – Договір), за умовами п. 1.1 якого Виконавець зобов’язується за завданням ОСОБА_4 виконати комплекс робіт власним автотранспортом та механізмами, а ОСОБА_4, по виконанні Виконавцем узятих на себе зобов’язань за Договором, зобов’язується прийняти усе виконане останнім і оплатити фактично виконаний обсяг робіт.

Оплата за роботи здійснюється ОСОБА_4 шляхом перерахування сум коштів у розмірі 100 % від вартості робіт протягом 3 банківських днів з моменту підписання ОСОБА_4 прийому-передачі виконаних робіт на рахунок Виконавця на підставі виставленого рахунку (п. 3.1 Договору).

Приймання-здача виконаних Виконавцем робіт здійснюється сторонами з одержання ОСОБА_4 виконаних робіт Виконавця (п. 4.1 Договору).

Даний Договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами та діє протягом календарного року (п. 6.6 Договору).

Матеріалами справи підтверджується та не заперечується відповідачем, що позивачем2 протягом липня – жовтня 2014 року були надані відповідачу передбачені Договором послуги на загальну суму 60775,00 грн., що підтверджується Актами надання послуг: № 0107/2014 від 31.07.2014 року на суму 11560,00 грн., № 0108/2014 від 31.08.2014 року на суму 14295,00 грн., № 0109/2014 від 30.09.2014 року на суму 13740,00 грн., № 0110/2014 від 31.10.2014 року на суму 21180,00 грн., які підписані уповноваженими представниками Сторін та скріплені їх печатками (копії ОСОБА_4 знаходять в матеріалах справи).

Незважаючи на положення чинного законодавства України та умов Договору (п. 3.1), відповідач своєчасно та в повному обсязі надані позивачем2 послуги не оплатив, у зв’язку з чим, за ним утворилася заборгованість в розмірі 60775,00 грн.

З метою досудового врегулювання спору, позивач2 звертався до відповідача з Претензіями № 114 від 10.03.2015 року, № 522 від 14.12.2016 року та № 269 від 19.06.2017 року про сплату заборгованості за Договором, які залишені відповідачем без відповіді та задоволення (докази надіслання містяться в матеріалах справи).

Згідно з ч.1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Укладений між сторонами Договір за правовою природою є договором про надання послуг, за яким, згідно ст. 901 Цивільного кодексу України, одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, за наслідками розгляду спору судом встановлено заборгованість відповідача за Договором в сумі 60775,00 грн., що відповідачем не заперечено і не спростовано.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства України, повно та всебічно розглянувши матеріали справи господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі згідно заяви про зменшення позовних вимог.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача в повному обсязі з уточнених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 22, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Київської області, -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства “Велтіс-Хім-Торг” (07300, Київська обл., м. Вишгород, вул. Шолуденка, буд. 19 код 32424590) на користь Державого підприємства “Чернігівторф” (14037, Чернігівська обл., м. Чернігів, вул. Громадська, буд. 35-А, код 02968220) 60775 (шістдесят тисяч сімсот сімдесят пять) грн. 00 коп. боргу.

3.Стягнути з Приватного підприємства “Велтіс-Хім-Торг” (07300, Київська обл., м. Вишгород, вул. Шолуденка, буд. 19 код 32424590) на користь Прокуратури Чернігівської області (14000, Чернігівська обл., м. Чернігів, вул. Князя Чорного, буд. 9, код 02910114, р/р № 35215093006008 ДКСУ м. Київ, МФО 820172) 1600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп. судового збору.

Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено:15.09.2017 р.

Суддя                                 Т.П. Карпечкін