Постанова

від 13.09.2017 по справі 910/3555/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" вересня 2017 р. Справа№ 910/3555/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Скрипки І.М.

суддів: Гончарова С.А.

Тищенко А.І.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явились

від відповідача : не з'явились

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Столиця" на рішення Господарського суду міста Києва від 28.03.2017р.

у справі № 910/3555/17 (суддя Мандриченко О.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вірма-Електросвіт"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Столиця"

про стягнення 123 239,50 грн.

В судовому засіданні 13.09.2017р. відповідно до ст. ст. 85, 99 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вірма-Електросвіт" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Столиця" 123 239,50 грн. безпідставно отриманих коштів.

В обгрунтування заявлених позовних вимог позивач посилався на перерахування 123 239,50 грн. на підставі рахунку-фактури №СФ200416/5, виписаного на суму 246 479, 76 грн. з оплатою до 25.04.2016р., без укладення жодного договору, відповідно вважає вказані кошти безпідствно отриманими відповідачем.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.03.2017р. у справі №910/3555/17 позов задоволено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Столиця" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вірма-Електросвіт" 123 239,50 грн. безпідставно набутих грошових коштів та 1 848,60 грн. судового збору.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове про відмову в позові.

Апеляційна скарга обґрунтована порушенням судом норм матеріального та процесуального права, невірною оцінкою судом першої інстанції дійсних обставин справи, що призвело до неправильного застосування до спірних правовідносин норм матеріального права.

Апелянт зазначає про укладення між сторонами договору поставки №200416/2 від 20.04.2016р., кошти в розмірі 123 239,50 грн. сплачені позивачем на виконання умов спірного договору, а тому не є безпідставно набутими відповідачем.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями апеляційну скаргу відповідача 03.07.2017р. передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Скрипці І.М., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Гончаров С.А, Тищенко А.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.07.2017р. колегією суддів у визначеному складі прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду на 26.07.2017р.

Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, згідно ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладався, останній раз на 30.08.2017р.

30.08.2017р. розгляд справи не відбувся у зв'язку з перебуванням головуючого-судді Скрипки І.М. на лікарняному.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.09.2017р., після виходу головуючого-судді з лікарняного, розгляд справи було призначено на 13.09.2017р.

Представники сторін в судове засідання апеляційної інстанції 13.09.2017р., будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, не з'явилися, причини їх неявки суду не відомі. Оскільки їх явка в судове засідання обов'язковою не визнавалась, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у їх відсутність за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частини 1 статті 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно статті 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення підлягає скасуванню, виходячи з наступного.

Задовольняючи позов, місцевий господарський суд виходив лише з пояснень позивача, що між ним та відповідачем не було укладено жодного договору. Після перерахування грошових коштів за товар, поставка товару не відбулася, кошти сплачені позивачу не повернуті, внаслідок чого кошти у сумі 123 239,50 грн. отримані ТОВ Столиця безпідставно.

Однак колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Позивач зазначає про перерахування ним на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю Столиця 123 239,50 грн. згідно рахунку-фактури №СФ200416/5 від 20.04.2016 р., складеного на суму 246 479,76 грн., дійсного до сплати до 25.04.2016 р., з визначенням призначення платежу Світ.Світлод.90 Вт, з джерелом живлення .

Проте, позивачем не було повідомлено суду, що 20.04.2016р. між ним (як покупцем) та відповідачем (як постачальником) укладено договір поставки №200416/2, відповідно до п.1.1. якого відповідач зобов'язується передати у встановлені строки товар (Світильники вуличні світлодіодні 90 Вт з джерелом живлення) партіями в асортименті й у кількості, що встановлені у видаткових накладних, у власність позивача, а останній зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Найменування, асортимент, кількість, ціна,строк, інші особливі умови поставок окремих партій товару визначаються сторонами в процесі діяльності і відображаються у рахунках-фактурах, накладних, які є невід'ємною частиною цього договору (п.1.2 договору).

Пунктом 6.7 договору визначено, що загальна вартість товару, що є предметом цього договору складає 246 479, 71 грн. з ПДВ.

У відповідності до п.3.1.2 договору термін постачання продукції становить 7-10 календарних днів з моменту погодження заявки, рахунку фактури та проведення повної 100% оплати згідно п.6.1 договору.

Згідно п.6.1 договору розрахунки за товар здійснюються покупцем шляхом 100% попередньої оплати вартості товару, що передаватиметься постачальником покупцю, в строк, зазначений в рахунку-фактурі, та п.3.1.2 цього договору.

Відповідно до п.10.1 договору, він вступає в дію з дня його підписання сторонами і діє протягом двох років, але до повного його виконання сторонами своїх зобов'язань.

Договором визначені усі істотні умови поставки товару, доказів визнання його недійсним матеріали справи не містять.

Згідно ч.2 ст.639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Отже, даний договір укладено в письмовій формі у спрощеному порядку шляхом обміну електронними листами, містить підписи уповноважених представників та відбитки печаток підприємств, належним чином засвідчена сканкопія додана апелянтом до апеляційної скарги.

Оскільки відповідач не був присутній під час розгляду справи судом першої інстанції, рішення судом першої інстанції було прийнято в першому і єдиному судовому засіданні без детального з'ясування обставин справи, колегія суддів вважає за можливе прийняти у відповідності до ст.101 ГПК України надані відповідачем суду апеляційної інстанції додаткові докази укладення між сторонами спірного договору поставки.

На виконання умов п.1.2 договору поставки від 20.04.2016р. відповідачем було складено рахунок-фактуру №СФ200416/5 на суму 246 479, 76 грн. на оплату Світ.Світлод.90 ВТ з джерелом живлення , в кількості 60 штук.

Позивач здійснив часткову оплату товару по спірному договору та перерахував відповідачеві 123 239, 50 грн. згідно рахунку-фактури №СФ200416/5 від 20.04.2016р., що підтверджується платіжним дорученням №17977 від 22.04.2016р.

Виходячи з наявних у справі доказів, вбачається схвалення позивачем своїми діями укладення спірного договору поставки, здійснення його часткового виконання, а відтак він є дійсним та підлягає виконанню сторонами.

Зважаючи на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що оплата згідно рахунку-фактури №СФ200416/5 від 20.04.2016р. на суму 123 239, 50 грн. з призначенням платежу, що відповідає предмету договору, була здійснена позивачем в якості часткової оплати по договору поставки №200416/2 від 20.04.2016р., у зв'язку з чим колегія суддів не вбачає правових підстав для кваліфікації сплачених коштів як безпідставно набутих відповідачем, та застосування положень ст.1212 ЦК України.

При цьому колегія суддів звертає увагу на те, що договір поставки діє до 20.04.2018р., позивач як покупець по договору не виконав свої зобов'язання зі сплати 100% передплати вартості товару як це передбачено п.6.1 договору, а тому відповідач має право призупинити виконання свого обов'язку щодо поставки товару до здійснення його повної передплати позивачем, що також узгоджується з умовами укладеного між сторонами договору.

Зважаючи на вищевикладені обставини справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва від 28.03.2017р. у справі №910/3555/17 підлягає скасуванню у відповідності до п.2 ч.1 ст.103 ГПК України з прийняттям нового рішення про відмову в позові.

У відповідності до ст. 49 ГПК України у зв'язку із відмовою у задоволенні позову, судові витрати покладаються на позивача, а у зв'язку із задоволенням апеляційної скарги відповідача, з позивача на користь відповідача підлягають стягненню судові витрати за подання апеляційної скарги.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 49, 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Столиця" на рішення Господарського суду міста Києва від 28.03.2017р. у справі №910/3555/17 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 28.03.2017р. у справі №910/3555/17 скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вірма - Електросвіт" (03143, м. Київ, вул. Заболотного, буд. 15, код ЄДРПОУ 35911101) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Столиця" (01032, м. Київ, вул. Комінтерна, буд. 12, кв. 7, код ЄДРПОУ 24077504) 2 035,00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ.

6. Матеріали справи №910/3555/17 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя І.М. Скрипка

Судді С.А. Гончаров

А.І. Тищенко